Постанова від 17 червня 2026 р. у справі №607/12890/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2026 Справа №607/12890/26 Провадження №3/607/3927/2026

м. Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Царук І.М., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справ, які надійшли з Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , студента ІІ курсу аграрного фахового коледжу,

за ч. 2 ст. 122, ч. 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

05.06.2026 о 22 год. 40 хв. неповнолітній ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки та моделі «ВАЗ 21104», номерний знак НОМЕР_1 в м. Тернопіль на перехресті вулиць Руська-Замкова без ввімкненого ближнього світла фар у темну пору доби, чим порушив вимоги пункту 19.1. а) Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Окрім того, 05.06.2026 о 22 год. 40 хв. неповнолітній ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки та моделі «ВАЗ 21104», номерний знак НОМЕР_1 в м. Тернопіль на майдані Волі, 10, не маючи права керування таким транспортним засобом, а саме не маючи посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив вимоги пункту 2.1. а) Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Враховуючи, що по даним матеріалам про адміністративні правопорушення притягується до адміністративної відповідальності одна і та ж особа, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи по суті, провадження у справах про адміністративні правопорушення №607/12890/26 (провадження №3/607/3927/2026) та №607/12892/26 (провадження №3/607/3929/2026) щодо неповнолітнього ОСОБА_1 підлягають об`єднанню в одне провадження.

В судовому засіданні неповнолітньому ОСОБА_1 роз`яснені права, передбачені ст. 268 КУпАП. При розгляді справи неповнолітній ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 122, ч. 2 ст. 126 КУпАП, за викладених у складених щодо нього протоколах обставин, визнав повністю та щиро розкаявся у вчиненому.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та дослідивши матеріали справи, суддя дійшов таких висновків.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 затверджено Правила дорожнього руху, які встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Згідно з пунктом 2.1. а) Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно з ч. 2 ст. 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність зокрема за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Відповідно до вимог пункту 19.1. а) Правил дорожнього руху у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені такі світлові пристрої, а саме на всіх механічних транспортних засобах - фари ближнього (дальнього) світла.

Згідно з ч. 2 ст. 122 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена зокрема за порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Окрім повного визнання неповнолітнім ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 122, ч. 2 ст. 126 КУпАП, така доведена матеріалами справи, зокрема даними, що містяться у: протоколах про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №685005 та серії ЕПР1 №685009 від 05.06.2026, складених у відповідності до вимог статті 256 КУпАП, де викладені обставини вчинення адміністративних правопорушень, які ставляться у провину неповнолітньому ОСОБА_1 ; оптичних носіях інформації – DVD-R дисках із відеозаписами; рапорті поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП Іляш Г.І. від 05.06.2026.

Надаючи оцінку вказаним доказам, суддя вважає їх такими, які узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому такі судом приймаються до уваги. На думку судді, зазначені докази підтверджують як послідовність та хронологію подій, які відбувались за участі водія ОСОБА_1 , так і обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді даної справи.

Отже, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, доходжу висновку, що в діях ОСОБА_1 , які мали місце 05.06.2026 о 22 год. 40 хв., наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 122, ч. 2 ст. 126 КУпАП, а саме: порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами та керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, а тому ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 122, ч. 2 ст. 126 КУпАП, та притягнути його до адміністративної відповідальності.

Обставин, які б спростовували зазначений висновок та були підставами для закриття провадження в справі, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 122, ч. 2 ст. 126 КУпАП, при розгляді справи не встановлено.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність ОСОБА_1 згідно зі ст. 17 КУпАП у справі не встановлено. Строк накладення адміністративного стягнення, визначений положеннями ст. 38 КУпАП, на момент розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122, ч. 2 ст. 126 КУпАП не закінчився.

Вирішуючи питання про накладення на неповнолітнього ОСОБА_1 адміністративного стягнення, суддя враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Відповідно до положень ст. 12 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.

Під час розгляду справи суддею встановлено, що ОСОБА_1 як на момент вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 122, ч. 2 ст. 126 КУпАП, так і на момент розгляду даної справи перебуває у віці 17 років.

Згідно зі ст. 13 КУпАП у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-2, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

При цьому, враховуючи характер та ступінь суспільної шкідливості вчинених неповнолітнім ОСОБА_1 адміністративних правопорушень у сфері транспорту, зокрема передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, яке виразилося у свідомому керуванні транспортним засобом без наявності права керування таким транспортним засобом, доходжу висновку, що вчинення зазначеного правопорушення свідчить про свідоме нехтування ОСОБА_1 вимогами законодавства та Правил дорожнього руху, у зв`язку з чим вважаю, що застосування щодо ОСОБА_1 передбачених ст. 24-1 КУпАП заходів впливу не буде дієвим та достатнім для досягнення мети виховного впливу та попередження вчинення ним нових правопорушень.

За наведеного, доходжу висновку, що неповнолітній ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 122, ч. 2 ст. 126 КУпАП, підлягає адміністративній відповідальності на загальних підставах.

Відповідно до положень ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

За змістом ч. 1 ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують його відповідальність.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративні правопорушення, суддя у відповідності до пунктів 1, 4 ч. 1 ст. 34 КУпАП, визнає щире розкаяння винного та вчинення правопорушень неповнолітнім. Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративні правопорушення, відповідно до приписів ст. 35 КУпАП, суддею не встановлено.

У відповідності до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Як видно, у даному випадку більш серйозним правопорушенням з числа вчинених ОСОБА_1 є керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, яке передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП, що вказує на необхідність накладення стягнення в межах санкції ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Отже, враховуючи характер вчинених ОСОБА_1 правопорушень у сфері транспорту, дані про його особу, який є студентом, ступінь вини, майновий стан, наявність двох обставин, що пом`якшують відповідальність останнього, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 2 ст. 126 КУпАП, а саме безальтернативне стягнення у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На переконання судді, накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією ч. 2 ст. 126 КУпАП, є справедливим та достатнім для його виправлення, а також запобіганню вчиненню ним та іншими особами нових правопорушень.

Також, враховуючи вимоги ст. 40-1 КУпАП, згідно з якими судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення, вважаю за необхідне стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративні правопорушення у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»), що у відповідності до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» становить 665,60 гривень.

Керуючись ст. ст. 13, 33-36, 40-1, 245, 280, 283-285, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Об`єднати в одне провадження справи про адміністративні правопорушення №607/12890/26 (провадження №3/607/3927/2026) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та №607/12892/26 (провадження №3/607/3929/2026) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, об`єднаній справі присвоїти №607/12890/26.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 122, ч. 2 ст. 126 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення, з урахуванням вимог ст. 36 КУпАП, у виді штрафу на користь держави в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня винесення.

Штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2, 300-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі відсутності самостійного заробітку в осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративне правопорушення, штраф стягується з батьків або осіб, які їх замінюють.

У разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративних правопорушень з ОСОБА_1 в дохід держави підлягає стягненню подвійний штраф в розмірі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 6800 (шість тисяч вісімсот) гривень та витрати на облік зазначеного правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.

СуддяІ. М. Царук