Рішення від 08 квітня 2026 р. у справі №400/14089/25 — Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2026 р. № 400/14089/25

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засідання Тарнавської О.О., представника позивача Ткач Т.А., представника відповідача Грищенко В.М., за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.07.2025 № 0718964-2409-1406-UA51100270000073549, № 0718970-2409-1406

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом, що містить вимоги:

визнати протиправним та скасувати прийняте 15.07.2025 Головним управлінням ДПС у Миколаївській області (далі - Управління або відповідач) податкове повідомлення-рішення № 0718964-2409-1406-UA51100270000073549;

визнати протиправним та скасувати прийняте 15.07.2025 Управлінням податкове повідомлення-рішення № 0718970-2409-1406.

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зокрема вказала, що належні їй будівлі промисловості не є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України; частину будівель позивач передала у безоплатне користування Національній гвардії України; Управління при обчисленні сум податку врахувала неправильну площу об`єктів нерухомості; спірні рішення були прийняті пізніше строку, встановленого підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України.

Управління позов не визнало з підстав, що викладені у відзиві.

Позивач подала відповідь на відзив.

В судовому засіданні представник позивача вимоги адміністративного позову підтримала, представник Управління просила у задоволенні позову відмовити.

Як встановлено судом на підставі "Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна" (далі - Реєстр), позивач є власником об`єкта нерухомого майна (будівлі та споруди з кількох складових загальною площею 13 597,7 м2), адреса - м. Одеса, вул. Миколи Боровського, 31 (далі - Об`єкт 1). Розмір частки ОСОБА_1 - 56/100. При цьому, згідно з додатковими відомостями, ОСОБА_1 є власником будівель та споруд загальною площею 7 549,1 м2 (арматурний цех - 3 640,1 м2, склад - 955,6 м2, спецсклад - 435,6 м2, склад - 1 546,2 м2, склад - 812 м2, депо - 159,6 м2). Документом, що був поданий для державної реєстрації, вказаний договір купівлі-продажу від 06.02.2019 № 358 (далі - Договір № 358).

15.07.2025 Управління прийняло податкове повідомлення-рішення № 0718970-2409-1406 (далі - Рішення 1), яким визначило суму податкового зобов`язання ОСОБА_1 з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2024 рік, в сумі 540 644,55 грн. Площа об`єкта нерухомості, згідно з Рішенням 1, - 7 614,71 м2 (56/100 від 13 597,7 м2), ставка податку - 1 відсоток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2024 року (7 100 грн).

Також, згідно з Реєстром, ОСОБА_1 є власником об`єкта нерухомого майна (промислова база з кількох складових загальною площею 25 257 м2), адреса: АДРЕСА_1 (далі - Об`єкт 2). Розмір часток ОСОБА_1 :

2/100 (при цьому, згідно з додатковими відомостями, ОСОБА_1 є власником будівель та споруд загальною площею 478,9 м2 (електроцех - 320,9 м2, склад химдодаток - 158 м2, майстерня). Документом, що був поданий для державної реєстрації, вказаний договір купівлі-продажу від 06.02.2019 № 359);

38/100. Документом, що був поданий для державної реєстрації, вказаний договір купівлі-продажу від 13.12.2018 № 811 (далі - Договір № 811).

15.07.2025 Управління прийняло податкове повідомлення-рішення № 0718964-2409-1406-UA51100270000073549 (далі - Рішення 2), яким визначило суму податкового зобов`язання ОСОБА_1 з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2024 рік, в сумі 681 433,86 грн. Площа об`єкта нерухомості, згідно з Рішенням 2, - 9 597,66 м2 (38/100 від 25 257 м2), ставка податку - 1 відсоток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2024 року (7 100 грн).

Незгода позивача з Рішенням 1 і Рішенням 2 стали підставою для звернення до суду.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Щодо доводів про недотримання строку надіслання Рішень

Абзацом першим підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України встановлено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Наслідком недотримання цього строку, відповідно до підпункту 266.10.2 пункту 266.10 статті 266 Податкового кодексу України, є звільнення фізичної особи від відповідальності за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання.

Те, що спірні рішення були надіслані після 1 липня 2025 року, не є ознакою їхньої протиправності.

Щодо доводів про те, що окремі будівлі у 2024 році перебували у безоплатному користуванні військових формувань

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачують власники відповідних об`єктів.

Звільнення від податкових зобов`язань (або зменшення податкових зобов`язань) у випадку, якщо об`єкти були передані у тимчасове користування військовим формуванням, нормами Податкового кодексу України не передбачено.

Відповідно, у Управління не було законних підстав для ненарахування податку.

Щодо застосування підпункту "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України

Згідно з цією нормою (в редакції, чинній з 16.03.2024), не є об`єктом оподаткування будівлі промисловості, віднесені до класу "Промислові та складські будівлі" (код 125) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Сукупність цих умов не доведена.

Та обставина, що належні позивачу об`єкти нерухомого майна є будівлями промисловості, віднесеними до класу до класу "Промислові та складські будівлі" (код 125) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, не заперечується Управлінням і встановлений зокрема постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2025 у справі № 400/5390/25 (за позовом ОСОБА_1 до Управління про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, якими були визначені суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2023 рік).

Інші умови для застосування підпункту "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України відсутні.

Так, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 посилається на те, що одним з видів її економічної діяльності є "Виробництво бетонних розчинів, готових для використання" (КВЕД - 23.63, секція С).

Проте цієї обставини недостатньо для ненарахування податку.

Підпунктом "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 встановлені вимоги до суб`єктів господарювання - власників будівель промисловості: певний вид основної економічної діяльності і використання будівель промисловості за призначенням.

Основна діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 не класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010. Основним видом її діяльності, згідно з наданим відповідачем витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є "Роздрібна торгівля уживаними товарами в магазинах" (КВЕД - 47.79, секція G).

Крім того, умовою для ненарахування податку має бути факт використання суб`єктом господарювання будівель промисловості за призначенням у відповідному податковому періоді (році), за який нараховується податок. Підтвердження цього факту відсутнє.

Суд при вирішенні спору врахував висновки Верховного Суду, що містяться у постанові від 10.07.2025 у справі № 120/11299/24: "… застосування підпункту "є" підпункту 266.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України передбачає наявність таких умов:

- об`єкт нерухомості віднесений до складу "Промислові та складські будівлі" (код 125) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023;

- основна діяльність суб`єкта господарювання (юридичної або фізичної особи) класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010;

- об`єкт використовуються за призначенням у господарській діяльності та не здається їх власником в оренду, лізинг, позичку …

у контексті застосування пільги, передбаченої підпунктом "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, термін "основна діяльність" слід розуміти як основний вид економічної діяльності, шо:

- визначений платником податків відповідно до Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи (через подання заяви до ЄДР);

- відображений у Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як основний КВЕД;

- та відноситься до секцій B-F КВЕД ДК 009:2010 …".

Також суд зауважив, що, за твердженнями позивача, певні будівлі були передані нею у позичку. Ця обставина прямо вказана у підпункті "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України як умова, що виключає ненарахування податку.

Щодо правильності обчислення сум податку

Відповідно до пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України, базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підстав даних Державного реєстру речових прав не нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Як вказано вище, згідно з Реєстром, загальна площа Об`єкта 1 - 13 597,7 м2, частка ОСОБА_1 - 56/100, тобто 7 614,71 м2. Проте у додаткових відомостях вказано, що загальна площа Об`єкта 1, яка у вигляді частки 56/100 належить ОСОБА_1 , - 7 549,1 м2. Така площа вказана у Договорі № 358. Різниця - 65,61 м2. Сума податку за 7 549,1 м2 - 535 986,10 грн (у Рішенні 1 - 540 644,55 грн).

Згідно з Реєстром, загальна площа Об`єкта 2 - 25 257 м2, частка ОСОБА_1 (за яку Управління нарахувало податок) - 38/100, тобто 9 597,66 м2. Проте у Договорі № 811 вказано, що позивач придбала нерухоме майно загальною площею 9 533,7 м2. Різниця - 63,96 м2. Сума податку за 9 533,7 м2 - 676 892,7 грн (у Рішенні 2 - 681 433,86 грн).

Позивач мала можливість скористатися наданим їй підпунктом 266.7.3 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України правом проведення звірки даних, за результатами якої контролюючий орган міг би перерахувати суми податку (надіслати нові податкові повідомлення-рішення, у зв`язку з чим Рішення вважалися би скасованими (відкликаними)). Проте докази звернення позивача до відповідача з цього питання відсутні.

Відповідно до частин першої, другої статті 12 Закону України від 01.07.2004 № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості та їх обтяження, а також про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна і ціну (вартість) нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості та речових прав на нього чи розмір плати за користування нерухомим майном за відповідними правочинами, відомості та електронні копії документів, подані у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав під час проведення таких реєстраційних дій, та відомості реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, отримані державним реєстратором шляхом безпосереднього доступу до них чи в порядку інформаційної взаємодії таких систем з Державним реєстром прав.

Відомості, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.

З урахуванням цього суд визнав, що законним є нарахування податку:

виходячи із загальної площі Об`єкта 1, вказаної у Договорі № 358, - 7 549,1 м2. Сума податку становить 535 986,10 грн: 7 549,1 х 71;

виходячи із загальної площі Об`єкта 2, вказаної у Договорі № 811, - 9 533,7 м2. Сума податку становить 676 892,70 грн: 9 533,7 х 71.

Відповідно, суд дійшов висновку про визнання частково протиправним та скасування Рішення 1, в сумі 4 658,45 грн (540 644,55 - 535 986,10), про визнання частково протиправним та скасування Рішення 2, в сумі 4 541,16 грн (681 433,86 - 676 892,70 грн).

Отже суд частково задовольняє позовні вимоги.

Загальна сума за спірними рішеннями - 1 222 078,41 грн. Суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, в загальній сумі 9 199,61 грн (Рішення 1 - 4 658,45 грн, Рішення 2 - 4 541,16 грн), позовні вимоги (у грошовому виразі) були задоволені на 0,75%, тому на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 91,65 грн (12 220,78 х 0,75%).

Керуючись статтями 2, 19, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати прийняте 15.07.2025 Головним управлінням ДПС у Миколаївській області податкове повідомлення - рішення № 0718964-2409-1406-UA51100270000073549 частково, в сумі 4541,16 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати прийняте 15.07.2025 Головним управлінням ДПС у Миколаївській області податкове повідомлення - рішення № 0718970-2409-1406 частково, в сумі 4658,45 грн.

3. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 91,65 грн, сплачений квитанцією від 10.12.2025 № 2.440171153.1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Птичкіна

Рішення складено в повному обсязі 19.06.2026.