Постанова від 16 червня 2026 р. у справі №344/10754/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/10754/26

Провадження № 3/344/2693/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Тринчук В.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: суду не відомий за ч.1 ст. 173-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 вчинив сексуальне домагання, тобто умисні вчинені проти бажання особи образливі, принизливі дії сексуального характеру, виражені вербально або невербально.

Вказане адміністративне правопорушення вчинене за наступних обставин.

Так, 31.05.2026 року, близько 13:30 год. ОСОБА_1 , перебуваючи біля під`їзду №3, будинку АДРЕСА_2 , вчинив сексуальне домагання по відношенню до неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: цілував руку, обіймав за плечі, робив непристойні компліменти та запропонував випити алкоголь, чим вчинив дії невербального та вербального характеру, які для потерпілої ОСОБА_2 були неприємними та образливими.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-7 КУпАП.

Законний представник потерпілої ОСОБА_2 – ОСОБА_3 у судовому засіданні дала пояснення, які підтверджують обставини, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення. Зокрема, повідомила, що її неповнолітня дочка ОСОБА_2 повідомила про те, що, коли вона перебувала біля під`їзду №3, будинку АДРЕСА_2 невідомий чоловік старшого віку цілував їй руку, обіймав за плечі, робив непристойні компліменти та запропонував випити алкоголь, що було для ОСОБА_2 образливим. У зв`язку із чим ОСОБА_3 здійснила виклик на лінію «102» та повідомила працівників поліції про дану подію. За вказаних обставин просила суд визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні даного адміністративного правопорушення, щодо накладення стягнення поклалася на розсуд суду.

ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не подав.

Як вбачається з положень п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом. Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Особи, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі.

При цьому суд зазначає, що ОСОБА_1 відомо про те, що на розгляді в Івано-Франківському міському суді Івано-Франківської області перебуває справа про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про що свідчить власноручний підпис ОСОБА_1 у відповідній графі протоколу серії ВАД № 739285 від 31.05.2026 року про ознайомлення з місцем розгляду справи. Окрім того, ОСОБА_1 повідомлявся про дату, час та місце судового засідання, шляхом направлення на зазначену у протоколі адресу судових повісток, у яких вказано час, дата та місце розгляду даної справи. Таким чином, судом вжито всіх достатніх та необхідних заходів для забезпечення участі останнього у розгляді справи про адміністративне правопорушення та дачі ним з даного приводу відповідних пояснень, однак ОСОБА_1 своїм правом не скористався та у судове засідання не з`явився.

Суд звертає увагу, що стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-7 КУпАП у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. На суд покладено обов`язок повідомити таку особу про час та місце судового розгляду, що судом і було зроблено.

Так, рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Крім цього, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні, від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» констатував, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, а тому, враховуючи вищевказане, принцип невідворотності, який передбачає неминучість настання адміністративної відповідальності для особи, яка вчинила адміністративний проступок, оскільки адміністративний проступок, на який не відреагувала держава, заподіює правопорядку серйозної шкоди, а безкарність правопорушника буде заохочувати його на вчинення нових проступків і буде подавати негативний приклад іншим нестійким особам, та відповідно до ст. 268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у справі матеріалах та пояснень законного представника потерпілої.

Згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 280 КУпАП Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, в протоколі, відповідно до п. 9 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції (далі - Інструкція), в графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» викладена суть адміністративного правопорушення, яка відповідає ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у ч.1 ст. 173-7 КУпАП, за якою складено протокол.

Матеріали провадження також не містять жодних відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.

Відповідно до ч.1 ст. 173-7 КУпАП передбачено відповідальність за сексуальне домагання, тобто умисне вчинення проти бажання особи образливих, принизливих дій сексуального характеру, виражених вербально або невербально (слова, жести, рухи тіла), у тому числі з використанням електронних комунікацій, що тягне за собою накладення штрафу від вісімдесяти до ста шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин, або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням двадцяти процентів заробітку.

Сексуальне домагання - дії сексуального характеру (що не посягають на статеву свободу чи статеву недоторканість особи), виражені вербально, невербально або фізично (слова, жести, рухи тіла, доторкування, поплескування або інші аналогічні дії), які ображають чи принижують гідність особи та можуть супроводжуватися створенням щодо неї залякувального, ворожого або образливого, принизливого середовища (ситуації) (стаття 1 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» від 08.09.2005 № 2866-IV).

Дослідивши матеріали справи та перевіривши наявність чи відсутність складу адміністративного правопорушення у діях особи, щодо якої складено протокол, надавши оцінку наявним у матеріалах справи доказам, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, передбаченому ч.1 ст. 173-7 КУпАП, повністю доведена:

- даними з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 739285 від 31.05.2026 року відповідно до якого ОСОБА_1 вчинив сексуальне домагання по відношенню до неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зокрема дії невербального та вербального характеру, які для потерпілої ОСОБА_2 були неприємними та образливими;

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 31.05.2026 року, у якій законний представник неповнолітньої ОСОБА_2 – ОСОБА_3 просила прийняти міри щодо невідомого останній чоловіка, який 31.05.2026 року близько 13:30 год., перебуваючи біля під`їзду №3, будинку АДРЕСА_2 цілував руку, обіймав за плечі, робив непристойні компліменти та запропонував випити алкоголь її неповнолітній дочці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якими підтверджуються обставини, що викладені у протоколі;

- письмовими поясненнями самої ОСОБА_2 , яка у присутності свого законного представника повідомила, що 31.05.2026 року близько 13:30 год. вона перебувала біля під`їзду №3, будинку АДРЕСА_2 , коли до неї підійшов невідомий чоловік та розпочав розмову, в ході якої цілував їй руку, обіймав за плечі, робив непристойні компліменти та запропонував випити алкоголь. Про дану подію вона розповіла своїй матері і нею було здійснено виклик на лінію «102», ОСОБА_2 додатково вказала, що такі дії в її сторону були їй неприємні та образливі, якими підтверджуются викладені у протоколі обставини вчинення ОСОБА_1 даного адміністративного правопорушення;

- фотокопією паспорта громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- наданими у судовому засіданні поясненнями законного представника ОСОБА_2 – ОСОБА_3 , відповідно до яких остання повідомила, що її неповнолітня дочка ОСОБА_2 повідомила про те, що, коли вона перебувала біля під`їзду №3, будинку АДРЕСА_2 невідомий чоловік старшого віку цілував їй руку, обіймав за плечі, робив непристойні компліменти та запропонував випити алкоголь, що було для ОСОБА_2 образливим. У зв`язку із чим ОСОБА_3 здійснила виклик на лінію «102» та повідомила працівників поліції про дану подію, які відповідають викладеним у протоколі обставинам;

- наявними у матеріалах справи письмовими поясненнями самого ОСОБА_1 , у яких останній зазначив, що 31.05.2026 року близько 13:30 год. він перебував біля під`їзду №3, будинку АДРЕСА_2 , де побачив дівчину та розпочав із нею розмову, в ході якої цілував їй руку, обіймав за плечі, робив компліменти та запропонував випити алкоголь, якими підтверджуються обставини, що зазначені у протоколі.

При цьому, обставин, які б спростовували дані, що містяться в матеріалах адміністративної справи, з урахуванням наявних у справі належних доказів, судом не встановлено.

Таким чином, дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.1 ст. 173-7 КУпАП, як сексуальне домагання, тобто умисне вчинення проти бажання особи образливих, принизливих дій сексуального характеру, виражених вербально та невербально.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, не встановлено.

При цьому суд зазначає, що відповідно до ст. 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Отже, враховуючи характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого адміністративного правопорушення, суд вважає, що для попередження вчинення правопорушень в майбутньому на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ч.1 ст. 173-7 КУпАП.

Відповідно до статті 40 -1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі, передбаченому ЗУ «Про судовий збір».

На підставі наведеного та керуючись ч.1 ст. 173-7, ст.ст. 280, 283-285, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд –

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-7 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 (сто) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень, 60 копійок.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Роз`яснити, що відповідно до вимог ст.ст.307, 308 КУпАП, штраф може бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2, 300-3 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення згаданого вище строку, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу. У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Суддя В.В.Тринчук