Рішення від 18 червня 2026 р. у справі №260/3225/26 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2026 року м. Ужгород № 260/3225/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаврилка С.Є., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

15 травня 2026 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернувся з позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), яким просить суд: “ 1. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) грошового забезпечення у вигляді додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану”, у розмірі 30000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими розпорядженнями з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військової частини НОМЕР_1 , включеної до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави, за грудень 2025 року, січень, лютий, березень 2026 року. 2. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” у розмірі 30000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими розпорядженнями з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військової частини НОМЕР_1 , включеної до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави, за період: з 01.12.2025 по 29.12.2025 року, з 06.01.2026 по 31.01.2026 року, з 01.02.2026 по 28.02.2026 року, з 01.03.2026 по 31.03.2026 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44. 3. Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн. (вісім тисяч) грн 00 коп. 4. Справу розглянути в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін. 5. Витребувати у Відповідача витяг з Журналу бойових дій (у відділенні кіберзахисту), рапорти начальника відділення кіберзахисту (про участь Позивача у виконанні бойових спеціальних завдань та виплату додаткової винагороди) за грудень 2025 року - березень 2026 року оскільки Позивачу відмовлено в їх наданні у зв`язку з наявністю в них інформації з обмеженим доступом”.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 травня 2026 року позов задоволено.

29 травня 2026 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача, відповідно до якої останній просив вирішити питання щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати на оплату професійної правничої (правової) допомоги в розмірі 8000 гривень. Просив ухвалити додаткове рішення, оскільки питання про судові витрати не було вирішено.

У відповідності до вимог статті 252 частини 1 пункту 3 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення судом, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно статті 252 частини 3 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Таким чином із врахуванням законодавчо наданого права суду ухвалити додаткове рішення судом та у відповідності до статті 252 частини 3 КАС України, суд вважає за можливе розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні без повідомлення учасників справи, оскільки такої необхідності не встановлено.

Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Так, за наслідками дослідження матеріалів адміністративної справи, судом встановлено, що ухвалюючи рішення від 27 січня 2025 року судом не було вирішено питання про судові витрати, у даній справі.

Відповідно до статті 134 частини 1 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (стаття 134 частина 2 КАС України).

Представником відповідача було зазначено, що у випадку, якщо судом буде вирішено необхідним позов задовольнити, то у такому разі витрати на професійну правничу допомогу просив зменшити у зв`язку з їх не співмірністю.

Відповідно до статті 134 частини 3 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із статтею 134 частиною 4 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідності до статті 134 частин 5-7 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Статтею 139 частиною 7 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору;

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

01 жовтня 2025 між ОСОБА_1 (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням “КОМПАНІЯ “ДОВІРА” в особі адвоката Капленко Ганни Сергіївни (Адвокат) укладено Договір про надання правової допомоги №68/в (а.с. 158).

Зі змісту Додатку №1 до Договору №68/в від 01 жовтня 2025 вбачається, що сторони договору узгодили вартість адвокатських послуг (а.с. 15).

Згідно Акту надання послуг №1 від 25 травня 2026 року за укладеним з ОСОБА_1 договором 68/в від 01 жовтня 2025 року про надання правової допомоги, сторонами погоджено послуги, які надані адвокатом та їх вартість: підготовка заяви - 1000 грн; ознайомлення з документацією - 500 грн; Консультація, підготовка клопотання - 1000 грн; підготовка позовної заяви - 4000 грн, підготовка відповіді на відзив - 1500 грн. Всього - 8000 грн (а.с. 159).

Відповідно до змісту наданого Розрахунку витрат на правову допомогу №1 від 25 травня 2026 року згідно Договору про надання правової допомоги №68/в від 01 жовтня 2025 року, адвокатом проведена робота: Підготовка заяви – 1 години, 1000 грн, сплачено відповідно до платіжного доручення №1 від 25 травня 2026 року; ознайомлення з документацією - 500 грн сплачено відповідно до платіжного доручення №1 від 25 травня 2026 року, консультація, підготовка клопотання - 1000 грн, сплачено відповідно до платіжного доручення №1 від 25 травня 2026 року; Підготовка позовної заяви – 4 години, 4000 грн сплачено відповідно до платіжного доручення №1 від 25 травня 2026 року, підготовка відповіді на відзив - 1500 грн – 1 година, сплачено відповідно до платіжного доручення №1 від 25 травня 2026 року (а.с. 158 (на звороті)).

Суд зазначає, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказала, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд зазначає, що з вказаного опису вбачається, що ряд послуг, які надавалися адвокатом не є доцільними та дублюють одна одну, не мали впливу на хід розгляду справи, такі види наданих послуг є подібними діями представника позивача, під час яких здійснюється формування позиції позивача щодо спірних правовідносин.

При цьому суд зауважує, що представником не було надано розрахунок правової допомоги з відображенням вартості години за певний вид послуги.

Таким чином, з огляду на викладені обставини, заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу за вказані послуги вартість 20000 грн є неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг).

Суд наголошує, що матеріали справи повинні містити докази на підтвердження виконаних об`ємів робіт, їх кількості та видів. Надані до суду документи не свідчать про обсяг роботи, її вартість та фактично понесені витрати на сплату правничої допомоги.

Разом з тим, суд зазначає, що в підтвердження здійсненної правової допомоги, необхідно долучати калькуляцію погодинної вартості правової допомоги, яка має бути передбачена договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Калькуляція платної правової допомоги повинна відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Аналогічний висновок висловив Верховний Суд в постанові від 01 жовтня 2018 року у справі № 569/17904/17.

Отже, в контексті здійснення представництва інтересів позивача у даній справі реальним результатом є складання позовної заяви та заяви про відмову від позову.

З огляду на те, що, дана справа належить до категорії справ незначної складності, обсяг доказів є незначним, судове засідання не проводилось, враховуючи те, що позивач відмовився від позову, суд вважає, що клопотання позивача про стягнення на його користь з відповідача витрат на правову допомогу підлягає частковому задоволенню.

Дослідивши та проаналізувавши надані позивачем копії документів на підтвердження обґрунтованості розміру понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що розмір витрат на оплату гонорару представника позивача у заявленому розмірі 8000 грн не є співмірним із складністю справи.

З огляду на вищевикладене, суд враховує, співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката пов`язаною з складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) - справа відноситься до категорії незначної складності, враховує час витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсяг наданих адвокатом позивачу послуг та виконаних робіт, ціну позову та значенням справи для сторони, в тому числі вплив вирішення справи на репутацію сторони.

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, про стягнення із бюджетних асигнувань відповідача витрат на оплату правничої допомоги адвоката у розмірі 2000 грн, оскільки вважає її достатньою та співмірною і пропорційною до предмету спору.

У період з 01 червня 2026 року по 12 червня 2026 року головуючий суддя Гаврилко С.Є. перебував у відпустці. У період з 15 червня 2026 року по 18 червня 2026 року перебував в тимчасовій непрацездатності. 19 червня 2026 року – перший робочий день.

Керуючись статтями 132, 139, 242-246, 252 КАС України, –

УХВАЛИВ:

Стягнути з Військової частини НОМЕР_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати на правничу допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі гривень) грн.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.Є. Гаврилко