Рішення від 08 червня 2026 р. у справі №240/1358/25 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 року м. Житомир справа № 240/1358/25

категорія 108060000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Леміщака Д.М.,

секретаря судового засідання Гересимчук К.І.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представників відповідача Кулик О.Б., Левицької А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні позов ОСОБА_1 до Звягельської міської ради Житомирської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш дім" про визнання протиправним та нечинним рішення,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Звягельської міської ради, в якому просив визнати протиправним та нечинним пункт 3 розділу "Порядок організації та проведення конкурсного відбору" Програми фінансової підтримки співвласників багатоквартирних будинків на 2025-2027 роки, затвердженої рішенням Звягельської міської ради п`ятдесят сьомої сесії восьмого скликання № 1379 від 19.12.2024, в частині положення, яким передбачено, що до заяви на отримання співфінансування мають бути додані витяг з протоколу загальних зборів співвласників будинку відповідно до статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" та статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", на які запрошувалися або були присутні депутати, яким прийнято рішення про готовність співвласників взяти участь у спільному фінансуванні робіт та визначено уповноважену особу для представлення проекту, ведення перемовин і підписання угоди про дольову участь у співфінансуванні робіт.

В обґрунтування позову позивач, який є співвласником квартири АДРЕСА_1 та одночасно співвласником об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш дім", до складу якого входить десять будинків, зазначив, що оспорюване положення Програми ототожнює два, на його переконання, різні за правовою природою види зборів - загальні збори об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та збори співвласників багатоквартирного будинку, в якому об`єднання не створено, чим створює правову невизначеність і, як наслідок, уможливлює прийняття головою правління об`єднання "Наш дім" рішень про використання спільного майна та витрачання коштів без участі належної кількості співвласників, в тому числі позивача, на підставі протоколів так званих прибудинкових зборів, які, за твердженням позивача, не передбачені ні законом, ні статутом об`єднання. На підтвердження зазначеного позивач послався на відомості про обсяги фінансування за Програмою на 2022-2024 роки, копії звернень до міського голови та виписки з протоколів окремих зборів співвласників будинків, що входять до складу об`єднання.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 09.05.2025 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2025 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09.05.2025 - без змін.

Постановою Верховного Суду від 28.01.2026 рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09.05.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2025 у справі № 240/1358/25 скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 11.02.2026 справу прийнято до провадження, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти задоволення позову заперечив, зазначивши, що оспорюване положення прийнято в межах компетенції міської ради, визначеної пунктом 22 частини першої статті 26 та статтею 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", відповідає вимогам чинного законодавства та не суперечить законам, на порушення яких посилається позивач, оскільки пряме посилання на статтю 10 обох законів охоплює також термінологічні зміни, внесені до Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" Законом України № 3270-IX від 14.07.2023. Відповідач також зазначив про недоведеність позивачем факту реального порушення його прав, обмежившись лише припущеннями про можливість такого порушення.

Третя особа - об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш дім" - у письмових поясненнях позицію відповідача підтримала, зауваживши, що спірне положення Програми не позбавляє позивача права надавати відповідачу витяги саме з протоколів загальних зборів об`єднання, що дійсний зміст невдоволення позивача стосується процедури проведення конкретних зборів співвласників та витрачання коштів об`єднанням, а це питання є внутрішньокорпоративним спором, який підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, а не шляхом оскарження нормативно-правового акта органу місцевого самоврядування.

Ухвалою від 13.03.2026 ОСОБА_1 у задоволенні заяви про відвід судді відмовлено.

Ухвалою від 16.02.2026 справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 31.03.2026.

31.03.2026 суд оголосив перерву для наданням часу на ознайомлення з клопотанням сторонам у справі та призначив розгляд справи на 28.04.2026 у зв`язку з поданням позивачем засобами поштового зв`язку клопотання про доповнення позовних вимог, про витребування доказів та про виклик свідків.

Ухвалою від 28.04.2026 суд у задоволенні заяви ОСОБА_1 про доповнення підстав позову, про витребування доказів та допит свідків відмовив.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2026 апеляційну скаргу на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 28.04.2026 повернуто особі, яка її подала

Протокольною ухвалою суду від 28.04.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 13.05.2026.

У судовому засіданні позивач просив позов задовольнити з підстав, викладених у ньому, а також із нових підстав процедурних порушень, допущених при ухваленні рішення міської ради. Зазначив, що програма, яка стосується діяльності ОСББ, незаконно дає можливість голові правління ОСББ "Наш дім", в складі якого десять будинків, в порушення вимог законів і статуту ОСББ приймати рішення стосовно управління майном без участі позивача і належної кількості співвласників та незаконно витрачати кошти бюджету міської територіальної громади. Позивач вважає, що окремими положеннями вказаної Програми суб`єкта владних повноважень можуть бути порушені його права і законні інтереси як члена громади і співвласника ОСББ.

Представники відповідача проти задоволення позову заперечували, вказавши, що у Звягельській міській територіальній громаді є дві форми управління багатоквартирним будинком перша - ОСББ, друга - договір з управителем. Відповідно до вказаного на п`ятдесят сьомій сесії міської ради восьмого скликання прийнята Програма фінансової підтримки співвласників багатоквартирних будинків на 2025-2027 роки. Дана Програма встановлює мінімальний внесок від співвласників, а на загальних зборах співвласників мають право збільшити суму своєї дольової участі. Метою даної Програми є зниження фінансового навантаження на власників багатоквартирного житлового фонду при проведенні капітальних ремонтів спільних елементів багатоквартирних житлових будинків. Програмою передбачено, що при вирішенні питання участі у спільному фінансуванні мають право співвласники окремого багатоквартирного будинку. Твердження позивача про те, що Програма (в частині) суперечить Законам України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" та "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" відповідач вважає безпідставним, оскільки ці Закони України регулюють відносини пов`язані з реалізацією прав та обов`язків співвласників багатоквартирного будинку та не зобов`язують Звягельську міську раду виділяти кошти на потреби ОСББ, в т.ч. на капітальний ремонт багатоквартирних будинків. Спірний пункт 3 Розділу "Порядок організації та проведення конкурсного відбору" Програми фінансової підтримки співвласників багатоквартирних будинків на 2025-2027 року відповідає нормам чинного законодавства України, оскільки в ньому зазначається, що витяг з протоколу загальних зборів співвласників будинку надається відповідно до Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", що включає в себе і зміни до даного Закону (в тексті Закону слова "загальні збори співвласників" в усіх відмінках замінено словами "загальні збори об`єднання" у відповідному відмінку згідно з Законом № 3270-ІХ від 14.07.2023).

За результатами виступу сторін та з огляду на наявність інформації щодо скерування позивачем до суду нових клопотань засобами поштового зв`язку, які на час розгляду ще не надійшли до суду, в судовому засіданні оголошено перерву до 26.05.2026.

Позивач звернувся до суду із заявою, у якій просив визнати повноваження адвоката Могильницької Ірини Михайлівни, що діє на підставі ордера № 1172771 на представництво ОСББ "Наш Дім" у справі № 240/1358/25, неналежним чином підтвердженими та усунути вказаного адвоката від участі у справі.

Ухвалою від 26.05.2026 суд у задоволенні заяви про визнання неналежним підтвердження повноважень представництва та усунення адвоката Могильницької Ірини Михайлівни від участі в справі відмовив повністю.

26.05.2026 суд протокольною ухвалою задовольнив клопотання позивача про долучення додаткових доказів та відмовив у задоволенні клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження. Оголошено перерву в судовому засіданні до 09.06.2026.

09.06.2026 в судовому засіданні позивач подав клопотання про витребування доказів, суд повернув дане клопотання без розгляду у зв`язку з відсутністю поважних причин, які б перешкоджали заявити таке клопотання на стадії підготовчого провадження.

Представник третьої особи в жодне судове засідання по суті справи не з`явився, хоча був належним чином повідомленим про їх час та місце проведення.

Заслухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив таке.

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш Дім" є юридичною особою (надалі ОСББ - "Наш Дім"), створено власниками квартир багатоквартирного будинку № 7 по вул. Замковій, м. Звягель (м. Новоград - Волинський) Житомирської області, яка є і юридичною адресою. Створення об`єднання затверджено рішенням виконавчого комітету Новоград - Волинської міської ради від 29.03.2000 № 101.

Статут ОСББ "Наш дім" затверджено рішенням загальних зборів співвласників об`єднання (протокол засідання членів правління ОСББ "Наш дім" від 19.11.2015 № 4).

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Новоград-Волинським МРВ УМВС України в Житомирській області 20.10.1995, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (м. Новоград-Волинський) з 12.01.2000, є співвласником ОСББ "Наш дім".

За умовами п. 7.1, п. 7.2, 7,5 розділу 7 Статуту ОСББ "Наш дім" органами управління об`єднання є загальні збори його співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління Об`єднання є загальні збори, які скликаються не рідше одного разу на рік. Загальні збори скликаються правлінням, або за ініціативою не меньше 20% співвласників об`єднання.

Відповідно до частини першої статті 1 Регламенту Звягельської міської ради восьмого скликання, затвердженого рішенням Звягельської міської ради восьмого скликання від 23.12.2020 № 20, Звягельська міська рада (далі - Рада) є органом місцевого самоврядування, що представляє Звягельську міську територіальну громаду (далі - міська територіальна громада) та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", іншими законодавчими актами та цим Регламентом.

19.12.2024 на п`ятдесят восьмій сесії Звягельської міської ради восьмого скликання прийнято рішення за № 1379 Про затвердження Програми фінансової підтримки співвласників багатоквартирних будинків на 2025-2027 роки (далі - Програма).

Згідно з пунктом 3 Розділу "Порядок організації та проведення конкурсного відбору" Програми в заяві зазначається сума дольової участі, яку гарантують забезпечити співвласники будинку. До заяви на отримання співфінансування мають бути додані, зокрема:

1) витяг з протоколу загальних зборів співвласників будинку відповідно до статті 10 Законів України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (на які були запрошені / присутні депутати), де було прийнято рішення про готовність взяти участь у спільному фінансуванні робіт та визначення уповноваженої особи на представлення проєкту, ведення перемовин та підписання Угоди про дольову участь у співфінансуванні робіт.

Позивач не погоджується з пунктом 3 Розділу "Порядок організації та проведення конкурсного відбору" Програми в частині надання до заяви на отримання співфінансування: витягу з протоколу загальних зборів співвласників будинку відповідно до статті 10 Законів України: "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (на які були запрошені / присутні депутати), де було прийнято рішення про готовність взяти участь у спільному фінансуванні робіт та визначення уповноваженої особи на представлення проекту, ведення перемовин та підписання Угоди про дольову участь у співфінансуванні робіт.

Позивач вважає, що в цьому пункті порушеного його права як члена громади та співвласника об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш дім" до складу якого входить будинок АДРЕСА_3 .

На думку позивача "загальні збори об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" відрізняються від "зборів співвласників багатоквартирного будинку". Проте Програма фактичного ототожнює ці два терміни. В обох назвах фігурують "співвласники" ти не менш, це різні види зборів, які слід проводити за різних обставин та за різними процедурами. "Загальні збори ОСББ" можуть відбуватись тільки в будинку (будинках) де створено ОСББ. Якщо в будинку немає ОСББ, там можуть відбуватись саме "збори співвласників".

Саме посилання відповідача на необхідність додання до заяви на отримання співфінансування витягу з протоколу "загальних зборів співвласників будинку" суперечить, на думу позивача, вимогам статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" і Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку". Відповідні закони не містять окремого визначення "Збори співвласників будинку" та їх компетенцію.

На думку позивача Програма, що стосується діяльності ОСББ, незаконно дає можливість голові правління ОСББ "Наш дім", в складі якого десять будинків, в порушення вимог законів і статуту ОСББ приймати рішення стосовно управління майном без участі позивача і належної кількості співвласників та незаконно витрачати кошти бюджету міської територіальної громади, оскільки на розгляд питання участі ОСББ у програмі приймаються витяги не з протоколів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, а не передбачені Законом, витяги з протоколів прибудинкових зборів співвласників будинків.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Стаття 8 Конституції України закріплює принцип верховенства права та встановлює, що закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні їй відповідати.

Із наведених конституційних приписів випливає визначальне для цієї справи правило: будь-який акт органу місцевого самоврядування, в тому числі прийнятий у формі цільової програми, за своєю правовою природою є підзаконним і не повинен суперечити законам України, водночас право на його оскарження пов`язується не з самим фактом невідповідності закону, а з порушенням ним прав, свобод чи інтересів особи, яка за таким захистом звертається.

Розвиваючи цей конституційний припис, стаття 7 Кодексу адміністративного судочинства України, визначаючи джерела права, якими керується суд під час вирішення справи, передбачає, що в разі невідповідності правового акта органу місцевого самоврядування акту вищої юридичної сили застосуванню підлягає акт вищої юридичної сили, а сама така невідповідність може бути встановлена в порядку, передбаченому статтею 264 цього Кодексу.

Наведені норми утворюють методологічну основу перевірки оспорюваного положення Програми на відповідність законам, якими врегульовано статус і діяльність співвласників багатоквартирних будинків та їх об`єднань.

Згідно зі статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб.

Пунктом 1 частини другої статті 5 цього Кодексу передбачено право особи, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи або законні інтереси, просити про їх захист, зокрема шляхом визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень.

Закон України Про місцеве самоврядування в України від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Згідно зі статтею 2 Закону № 280/97-ВР місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до статті 26 Закону № 280/97-ВР встановлено виключну компетенцію сільських, селищних, міських рад, зокрема:

- затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування;

- розгляд прогнозу місцевого бюджету, затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; затвердження звіту про виконання відповідного бюджету;

- прийняття рішень щодо передачі коштів з відповідного місцевого бюджету.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 31 Закону № 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження щодо організації за рахунок власних коштів і на пайових засадах будівництва, ремонту об`єктів комунального господарства та соціально-культурного призначення, жилих будинків, шляхів місцевого значення, а також капітального та поточного ремонту вулиць і доріг населених пунктів та інших доріг, які є складовими автомобільних доріг державного значення (як співфінансування на договірних засадах).

Відповідно до статті 30 Закону № 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв`язку належать, зокрема:

- управління об`єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв`язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню;

- сприяння розширенню житлового будівництва, подання громадянам, які мають потребу в житлі, допомоги в будівництві житла, в отриманні кредитів, у тому числі пільгових, та субсидій для будівництва чи придбання житла; подання допомоги власникам квартир (будинків) в їх обслуговуванні та ремонті; сприяння створенню об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.

Згідно зі статтею 59 Закону № 280/97-ВР рішення місцевої ради приймаються у формі відповідних рішень, прийнятих на сесії місцевої ради та рішень виконавчого комітету.

Наведені норми визначають межі дискреційних повноважень відповідача щодо затвердження Програми фінансової підтримки співвласників багатоквартирних будинків як акта, спрямованого на реалізацію власних повноважень територіальної громади у бюджетній сфері, та підзаконний характер такого акта стосовно законів, якими врегульовано відносини власності у багатоквартирному будинку.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 № 2189-VIII, до повноважень органів місцевого самоврядування належать, зокрема, затвердження та виконання місцевих програм у сфері житлово-комунального господарства, участь у розробленні та виконанні відповідних державних і регіональних програм.

Статтями 15 і 16 Цивільного кодексу України кожній особі гарантовано право на захист свого цивільного права та інтересу в разі їх порушення, невизнання або оспорення, а статтями 355, 369 та 382 цього Кодексу визначено зміст права спільної власності співвласників багатоквартирного будинку на спільне майно та порядок здійснення цього права.

Конкретизація цих загальних норм стосовно багатоквартирних будинків міститься у двох спеціальних законах, на які посилається й оспорюване положення Програми.

Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" у статті 9 визначає три форми управління багатоквартирним будинком - самостійне управління співвласниками, управління управителем та управління об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку, а у статті 10 встановлює, що рішення щодо управління будинком приймаються зборами співвласників, і якщо в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів та прийняття рішень здійснюється згідно з законом, що регулює діяльність об`єднань.

Закон України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" у статті 10 визначає органами управління об`єднання загальні збори, правління та ревізійну комісію, встановлюючи, що вищим органом управління є саме загальні збори, до компетенції яких належить, серед іншого, вирішення питань щодо використання спільного майна.

При цьому Законом України № 3270-IX від 14.07.2023, яким внесено зміни до Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", слова "загальні збори співвласників" у всіх відмінках замінено словами "загальні збори об`єднання" у відповідному відмінку.

Ця термінологічна зміна не утворює нового, окремого від раніше існуючого, виду зборів, а лише уточнює найменування вищого органу управління об`єднання без зміни його суті, порядку скликання, складу учасників чи компетенції, і саме її врахування є необхідним для правильного тлумачення оспорюваного положення Програми.

До підзаконних актів, що формують нормативний контекст цього спору, належить безпосередньо Програма фінансової підтримки співвласників багатоквартирних будинків на 2025-2027 роки, затверджена рішенням Звягельської міської ради № 1379 від 19.12.2024, яка, виходячи з її правової природи, є локальним нормативним актом органу місцевого самоврядування, що повинен відповідати наведеним вище законам.

Окреме значення для розуміння правової природи Програми має стаття 91 Бюджетного кодексу України, якою до видатків, що можуть здійснюватися з місцевих бюджетів, віднесено видатки на місцеві програми розвитку житлово-комунального господарства та благоустрою, що підтверджує наявність у відповідача бюджетних повноважень на фінансування заходів, передбачених Програмою, і свідчить про те, що сама можливість надання співфінансування співвласникам багатоквартирних будинків, незалежно від обраної ними форми управління, є реалізацією дискреційних повноважень відповідача, а не виконанням покладеного на нього законом обов`язку.

Як встановлено судом, 19.12.2024 на п`ятдесят сьомій сесії міським головою Звягельської міської ради восьмого скликання прийнято рішення № 1379 "Про затвердження Програми фінансової підтримки співвласників багатоквартирних будинків на 2025-2027 роки" (далі-Програма).

Програма розроблена з урахуванням Законів України: "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

Метою Програми є зниження фінансового навантаження на власників багатоквартирного житлового фонду при проведенні капітальних ремонтів спільних елементів багатоквартирних житлових будинків.

Засоби розв`язання проблеми за умовами Програми - це підтримка населення громади, яка сприятиме підвищенню рівня обізнаності жителів міста щодо діяльності ОСББ, дозволить залучати кошти мешканців, які створили ОСББ та виявили бажання взяти участь у співфінансуванні проєктів на умовах: 5-30% - кошти мешканців від загальної вартості проекту та 95-70% - кошти міської територіальної громади (далі співфінансування), що реалізуються відповідно до Програми, що сприятиме покращенню умов їх проживання.

За умовами Програми до засобів розв`язання проблеми відноситься те, що Звягільська міська рада може надавати підтримку тим ОСББ, які самі ініціювали проведення ремонтів та згідно з рішенням загальних зборів готові на співфінансування. Допомогу в реалізації ремонту багатоквартирного житлового будинку може отримати управитель/ кожне ОСББ міста Звягель, яке є юридичною адресою об`єднання.

Тобто за умовами Програми підтримка міської ради за вказаною вище Програмою надається об`єднанням співвласників багатоквартирних будинків, які є юридичною особою так і співвласникам багатоквартирних будинків.

Згідно з пунктом 3 Розділу "Порядок організації та проведення конкурсного відбору" Програми в заяві зазначається сума дольової участі, яку гарантують забезпечити співвласники будинку. До заяви на отримання співфінансування мають бути додані, зокрема:

1) витяг з протоколу загальних зборів співвласників будинку відповідно до статті 10 Законів України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (на які були запрошені / присутні депутати), де було прийнято рішення про готовність взяти участь у спільному фінансуванні робіт та визначення уповноваженої особи на представлення проєкту, ведення перемовин та підписання Угоди про дольову участь у співфінансуванні робіт.

Тобто за умовами спірного пункту 3 Розділу "Порядок організації та проведення конкурсного відбору" Програми до заяви на отримання співфінансування має бути додано зокрема витяг з протоколу загальних зборів співвласників будинку відповідно до статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" та статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Надаючи оцінку Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" та Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" від 29.11.2001 № 2866-III (далі- Закон № 2866-III) об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Відповідно до статті 6 Закону № 2866-III об`єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках).

Згідно зі статтею 10 Закону № 2866-III органами управління об`єднання є загальні збори об`єднання, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються та проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів з урахуванням положень цієї статті. Ініціатором загальних зборів є правління об`єднання або ініціативна група, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежитлових приміщень.

Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів об`єднання доводяться до відома співвласників ініціатором загальних зборів у порядку, визначеному частиною двадцять шостою статті 6 цього Закону, або в іншому порядку, визначеному загальними зборами об`єднання.

Співвласники мають право знайомитися з рішеннями (протоколами) загальних зборів, затвердженими такими рішеннями документами та робити з них копії. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку.

Для керівництва поточною діяльністю об`єднання обирається правління. Правління має право приймати рішення з питань діяльності об`єднання, визначених статутом.

Правління є виконавчим органом об`єднання і підзвітне загальним зборам.

Відповідно до статті 12 Закону № 2866-III управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління.

Порядок обрання та відкликання членів правління, їх кількісний склад та строки обрання встановлюються загальними зборами.

За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації.

Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об`єднання.

Тобто за приписами Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" № 2866-III у разі створення юридичної особи ОСББ, вищим органом управління об`єднання є загальні збори об`єднання. Відповідно рішення приймаються загальними зборами співвласників ОСББ.

Згідно зі статтею 1 Закону "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" від 14.05.2015 № 417-VIII багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна. Співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку. Управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

Відповідно до статті 9 Закону № 417-VIII управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Згідно зі статтею 10 Закону № 417-VIII співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів та прийняття відповідних рішень здійснюються згідно з законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.

Ініціатором зборів співвласників є ініціативна група, яка складається не менш як із трьох власників квартир або нежитлових приміщень, або управитель, обраний відповідно до цього Закону.

Збори співвласників веде голова зборів. Рішення про обрання голови зборів приймається більшістю голосів присутніх співвласників (їх представників), крім тих, які беруть участь у зборах дистанційно з використанням технічних засобів електронних комунікацій у режимі відеоконференції. При прийнятті такого рішення кожний присутній співвласник (його представник) має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 75 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень відповідної групи (під`їзд, секція багатоквартирного будинку тощо). Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить 50 або більше відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень відповідної групи (під`їзду, секції багатоквартирного будинку тощо), рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більш як 75 відсотків загальної кількості власників усіх квартир та нежитлових приміщень відповідної групи (під`їзду, секції багатоквартирного будинку тощо).

Протокол зборів співвласників з питань, зазначених у пунктах 2 і 3 частини другої цієї статті, складається не менш як у двох примірниках, один з яких зберігається в управителя, а другий передається на зберігання до виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради за місцем розташування багатоквартирного будинку, який розміщує резолютивну частину рішення, прийнятого зборами співвласників, на своєму офіційному веб-сайті.

Тобто приписи Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" Закону № 417-VIII регулюють правовідносини щодо управління майном у багатоквартирному будинку, в якому не створено ОСББ. У такому випадку за приписами закону, управління майном здійснюється співвласниками і, відповідно, співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах співвласників багатоквартирного будинку. У разі якщо утворено ОСББ, проведення зборів регулюється Законом № 2866-III.

Таким чином, з аналізу наведених законів вбачається, що за статтею 10 Закону № 2866-III проводяться загальні збори об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (багатоквартирних будинках), за результатами яких оформлюються рішення у вигляді протоколу загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (багатоквартирних будинках) та за статтею 10 Закону№ 417-VIII проводяться загальні збори співвласників багатоквартирного будинку, за результатами яких оформлюються рішення у вигляді протоколу загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку.

Відповідач у спірному пункті 3 Розділу "Порядок організації та проведення конкурсного відбору" Програми визначив необхідність подання протоколів зборів співвласників будинку відповідно до статті 10 Закону № 2866-III та статті 10 Закону№ 417-VIII, тобто надав можливість подавати протоколи загальних зборів об`єднання співвласників, у разі якщо ОСББ створено та протоколи загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку, у разі якщо ОСББ не створено.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач, будучи співвласником квартири у будинку, який входить до складу об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш дім", оспорює не Програму в цілому, а виключно те положення пункту 3 її розділу "Порядок організації та проведення конкурсного відбору", яким до заяви на отримання співфінансування вимагається додавати витяг з протоколу загальних зборів співвласників будинку, складений відповідно до статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" та статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку". На переконання позивача, саме це формулювання ототожнює різні за правовою природою збори і тим самим уможливлює зловживання з боку голови правління третьої особи.

Позивач обґрунтовує своє звернення подвійним статусом - як члена Звягельської міської територіальної громади, так і співвласника об`єднання "Наш дім".

Утім, оспорюване положення Програми стосується виключно порядку документального оформлення участі конкретного багатоквартирного будинку в конкурсному відборі на отримання співфінансування ремонтних робіт щодо спільного майна цього будинку, тобто відносин, які за своїм змістом є цивільно-правовими (майновими) відносинами співвласників, а не відносинами загальної компетенції членів територіальної громади з вирішення питань місцевого значення. Належність позивача до територіальної громади міста сама собою, без додаткового обґрунтування того, яким чином саме оспорюване положення зачіпає його права як члена громади (а не як співвласника конкретного будинку), не може розглядатися як самостійна підстава для висновку про наявність порушеного права, оскільки інтерес у законності розподілу бюджетних коштів за програмою співфінансування, на відміну від інтересу безпосереднього учасника правовідносин з управління багатоквартирним будинком, має загальний, а не індивідуалізований характер і захищається іншими, передбаченими законом засобами громадського контролю, а не шляхом індивідуального оскарження конкретного процедурного положення Програми в адміністративному суді.

Оцінюючи буквальний зміст оспорюваного положення, суд не встановлює в ньому тих ознак, на які вказує позивач.

Суд погоджується з твердженням позивача про те, що поняття "загальні збори об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" відрізняється від "загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку".

Однак текст пункту 3 розділу Програми одночасно посилається на статтю 10 обох законів, що свідчить про застосування диференційованого підходу залежно від форми управління конкретним багатоквартирним будинком: для будинків, у яких створено об`єднання співвласників, належним документом є витяг з протоколу загальних зборів об`єднання - з урахуванням термінологічних змін, унесених Законом України № 3270-IX, - тоді як для будинків, де об`єднання не створено, належним документом є витяг з протоколу зборів співвласників, що проводяться в порядку статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

Така редакція не вводить самостійної, не передбаченої законом категорії зборів як обов`язкової форми для об`єднань співвласників, а лише поєднує в одному реченні посилання на обидва законодавчі механізми, кожен з яких застосовується до власної категорії будинків. Спірний пункт не позбавляє позивача як співвласника об`єднання "Наш дім" права надавати відповідачу саме протоколи загальних зборів об`єднання на підставі статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Суд також враховує, що предметом доказування у справах про визнання нормативно-правового акта протиправним є не лише його формальна відповідність актам вищої юридичної сили, а й реальний, а не гіпотетичний негативний вплив оспорюваного положення на права, свободи чи інтереси позивача.

Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про те, що відповідач відмовив у прийнятті протоколів загальних зборів ОСББ "Наш дім", посилаючись на їх невідповідність вимогам спірного пункту 3 Розділу "Порядок організації та проведення конкурсного відбору" Програми.

Таким чином, суд не вбачає порушень прав позивача як співвласника ОСББ "Наш дім" спірним рішенням відповідача.

Із самого тексту позовної заяви вбачається, що стверджуване порушення позивач формулює в умовному способі, зазначаючи про положення, якими "можуть бути порушені" його права, що вже саме по собі свідчить про відсутність установленого, конкретного факту порушення та є констатацією лише абстрактної можливості.

Послідовна практика Європейського суду з прав людини виходить із того, що право на судовий захист гарантується за умови дійсного, а не уявного порушення права, а охоронюваний законом інтерес має реальний, а не умовний характер. Аналогічну позицію неодноразово висловлював і Верховний Суд, зазначаючи, що недоведеність порушення прав, за захистом яких пред`явлено позов, у будь-якому разі є самостійною підставою для відмови в позові незалежно від законності чи протиправності оскаржуваного рішення.

Перевіряючи довід позивача про те, що оспорюване положення нібито уможливлює прийняття головою правління об`єднання рішень про витрачання коштів без участі належної кількості співвласників, суд звертає увагу на те, що саме формулювання пункту 3 розділу Програми не регулює і не може регулювати порядок скликання загальних зборів, повідомлення їх учасників, визначення кворуму чи прийняття рішень такими зборами - ці питання вичерпно врегульовані статтею 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та статутом об`єднання як юридичної особи приватного права.

Відповідач, приймаючи від голови правління об`єднання заяву про участь у конкурсному відборі разом із доданим витягом з протоколу зборів, виконує суто перевірочну функцію щодо наявності формально оформленого документа встановленого зразка; він не наділений ні законом, ні самою Програмою повноваженнями здійснювати ревізію законності скликання та проведення зборів об`єднання, перевіряти кворум або давати оцінку добросовісності дій голови правління.

Таких повноважень не має і суд у межах цього спору, предметом якого є виключно нормативно-правовий акт органу місцевого самоврядування, а не рішення органу управління юридичної особи приватного права, оформлене протоколом.

За таких обставин по суті наведені позивачем доводи й подані ним докази - копії звернень до міського голови, відомості про обсяги фінансування за попередньою програмою у 2022-2024 роках, виписки з протоколів окремих зборів співвласників будинків, що входять до складу об`єднання, - стосуються не змісту оспорюваного нормативного положення, а конкретної практики його застосування третьою особою, а саме того, якими зборами і в якому порядку оформлювалася воля співвласників десяти будинків, що входять до складу об`єднання "Наш дім", на участь у конкурсному відборі та на витрачання коштів.

Це питання за своєю правовою природою є корпоративним спором, пов`язаним із діяльністю юридичної особи - непідприємницького товариства, і відповідно до статті 20 Господарського процесуального кодексу України підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Відповідно до статті 14 Закону № 2866-III спори щодо здійснення прав співвласників вирішуються за згодою сторін або в судовому порядку.

Згідно зі статтею 10 Закону № 2866-III рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку.

Тобто позивач як співвласник ОСББ наділений правом оскаржити у порядку господарського судочинства рішення загальних зборів, оформлені протоколами, які, на його думку, порушують його права як співвласника.

Матеріали справи не містять доказів того, що позивач реалізував це право та звертався з відповідним позовом до господарського суду, як і доказів того, що відповідач коли-небудь відмовляв об`єднанню чи позивачу особисто в прийнятті документів з посиланням саме на оспорюваний пункт 3 розділу Програми.

Суд звертає окрему увагу на те, що наведені позивачем відомості про обсяги коштів, нібито незаконно витрачених об`єднанням "Наш дім" у 2023 та 2024 роках, а також копія звернення до міського голови і відповіді на нього від 13.10.2023 стосуються виконання Програми фінансової підтримки співвласників багатоквартирних будинків на 2022-2024 роки, затвердженої рішенням міської ради від 21.10.2021 № 343, тобто акта, який на момент звернення позивача до суду в цій справі вже втратив чинність у зв`язку із закінченням строку його дії та не є предметом цього спору.

Той факт, що звернення позивача до міського голови від 2023 року стосувалося застосування іншої, попередньої програми, ще раз підтверджує, що дійсний предмет його невдоволення - це не текст оспорюваного зараз положення Програми на 2025-2027 роки, прийнятої 19.12.2024, а практика діяльності об`єднання "Наш дім" протягом тривалого часу, яка існувала задовго до прийняття оспорюваного акта і не може свідчити про його протиправність.

Якщо позивач вважав бездіяльність відповідача щодо розгляду його звернення протиправною, належним способом захисту було б пред`явлення вимоги про визнання такої бездіяльності протиправною в порядку пункту 4 частини другої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, чого позивачем в цій справі заявлено не було, а тому суд позбавлений процесуальної можливості надавати правову оцінку діям чи бездіяльності відповідача поза межами заявлених позовних вимог.

Суд також враховує сформовану Верховним Судом правову позицію, викладену в постанові від 16.12.2021 у справі № 640/11468/20 та підтриману в подальшій усталеній практиці, відповідно до якої при оцінці процедурних порушень, допущених суб`єктом владних повноважень, визначальним є співвідношення принципів, за якими, з одного боку, протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків, а з іншого - формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення, при цьому межею між істотним та неістотним порушенням є те, чи могло б рішення суб`єкта владних повноважень бути іншим за умови безумовного дотримання встановленої законом процедури.

Застосовуючи цей підхід до обставин справи, суд не вбачає підстав вважати, що відсутність у пункті 3 розділу Програми додаткового термінологічного уточнення, на необхідності якого наполягає позивач, могла б призвести до іншого по суті регулювання, оскільки навіть за умови викладення цього пункту в редакції, яку пропонує позивач, правова можливість об`єднання співвласників "Наш дім" брати участь у конкурсному відборі та порядок прийняття рішень його органами управління залишилися б незмінними, а визначальним для законності конкретних рішень про використання коштів, як і раніше, залишалося б дотримання вимог статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та статуту об`єднання під час проведення відповідних зборів, що перебуває поза межами регулювання, яке встановлює Програма.

Суд також бере до уваги правову позицію Верховного Суду, висловлену в постанові від 08.02.2022 у справі № 918/964/20, про необхідність дотримання принципу пропорційності - справедливого балансу між інтересами всіх співвласників багатоквартирних будинків, та індивідуальними інтересами одного зі співвласників - позивача.

Задоволення позову й визнання нечинним пункту 3 розділу Програми позбавило б усіх учасників міської громади (включно з позивачем) нормативної підстави для отримання муніципального співфінансування на умовах, визначених Програмою, тоді як стверджуване позивачем порушення, якщо воно й мало місце, походить не від тексту цього пункту, а від конкретних дій органу управління об`єднання при оформленні протоколів зборів.

Обраний позивачем спосіб захисту є явно непропорційним та не здатний призвести до відновлення будь-якого порушеного права позивача, натомість потенційно завдасть шкоди законним інтересам інших осіб, які розраховували на участь у Програмі.

Не заслуговують на увагу й доводи позивача про те, що формулювання оспорюваного пункту суперечить закону через невживання терміну "загальні збори об`єднання", оскільки, як зазначалося вище, відповідне положення Програми прямо відсилає до статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", який після змін, унесених Законом України № 3270-IX, послідовно іменує вищий орган управління об`єднання загальними зборами об`єднання.

Отже, словосполучення "загальні збори співвласників будинку", вжите в тексті Програми, у системному зв`язку з прямим посиланням на статтю 10 цього Закону, не може тлумачитися інакше, ніж як таке, що відсилає саме до загальних зборів об`єднання співвласників - вищого органу управління юридичної особи, учасником якої є позивач, а не до окремої, не передбаченої законом категорії зборів. Будь-яка термінологічна неточність, на яку вказує позивач, має суто редакційний характер і не створює юридичної невизначеності, здатної вплинути на обсяг прав позивача чи на законність процедури прийняття рішень об`єднанням.

Хоча ухвалою від 28.04.2026 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про доповнення підстав позову, суд дає оцінку додатковим поясненням позивача після направлення справи на новий розгляд, у яких, з посиланням на принцип офіційного з`ясування обставин справи та статті 72, 79-81, 83, 211 і 264 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач вказує, що первісно Програма розроблялася виключно для підтримки об`єднань співвласників, а згодом, без проведення громадських обговорень, її дію поширили на всі багатоквартирні будинки, в тому числі ті, у яких об`єднання не створено.

Суд звертає увагу, що предметом цього позову є виключно конкретне положення пункту 3 розділу Програми, а не процедура її підготовки чи громадського обговорення в цілому та не питання про відповідність кола суб`єктів, на яких поширюється дія Програми, її первісному задуму, викладеному в розпорядчому акті про створення робочої групи. Розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог і підстав позову, суд не наділений повноваженнями з власної ініціативи виходити за ці межі та формулювати замість позивача нові підстави для визнання Програми протиправною, оскільки це суперечило б принципу диспозитивності адміністративного судочинства.

Окрім того, навіть якби суд дослідив зазначені документи, наведені позивачем обставини щодо розширення кола суб`єктів - отримувачів підтримки за Програмою - самі по собі не свідчать про порушення процедури прийняття рішення, оскільки поширення підтримки на всі форми управління багатоквартирним будинком повністю узгоджується з приписами статті 9 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" про рівність трьох форм такого управління і не потребує окремої, не передбаченої законом чи регламентом міської ради процедури громадського обговорення; рішення № 1379 ухвалене на пленарному засіданні п`ятдесят сьомої сесії міської ради восьмого скликання в порядку, визначеному статтею 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", що позивачем не спростовано.

Питання фактичного використання коштів об`єднанням "Наш дім", яке намагався поставити позивач клопотанням про витребування оригіналів протоколів конкретних зборів та фінансової звітності об`єднання, не входять до предмета доказування в цій справі, межі якого визначаються змістом оспорюваного положення Програми та фактом наявності чи відсутності його суперечності закону, а не обставинами діяльності третьої особи як окремого суб`єкта права. Зазначені докази можуть набути доказового значення в межах окремого судового провадження за позовом про оскарження конкретних рішень загальних зборів об`єднання "Наш дім", якщо позивач звернеться з таким позовом до господарського суду, проте не в цій справі, предмет якої є іншим.

Суд повторює, що спір співвласника з об`єднанням або з органом його управління щодо законності рішень, оформлених протоколами загальних зборів, є спором корпоративного характеру, віднесеним до юрисдикції саме господарського суду, що має суттєве значення для розмежування предмета цього адміністративного спору від спору, який позивач фактично прагне порушити стосовно діяльності третьої особи.

Посилання позивача на статтю 211 Кодексу адміністративного судочинства України, якою врегульовано порядок з`ясування обставин справи та дослідження доказів у судовому засіданні, також не спростовує наведених висновків, оскільки ця норма не покладає на суд обов`язку досліджувати будь-які докази, надані учасниками справи, незалежно від їх належності до предмета спору, а лише визначає процесуальний порядок дослідження тих доказів, які суд визнав необхідними для встановлення обставин справи.

Узагальнюючи наведене, суд виходить з того, що задоволення позову про визнання нормативно-правового акта чи його окремого положення протиправним та нечинним у порядку статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України можливе лише за наявності сукупності двох умов: невідповідності оспорюваного положення актам вищої юридичної сили та доведеності того, що це положення порушує або реально загрожує порушенням прав, свобод чи інтересів позивача. У цій справі жодна з цих умов не знайшла свого підтвердження.

Оспорюваний пункт 3 розділу "Порядок організації та проведення конкурсного відбору" Програми фінансової підтримки співвласників багатоквартирних будинків на 2025-2027 роки текстуально й за змістом узгоджується зі статтею 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" та статтею 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" в редакції, чинній з урахуванням змін, унесених Законом України № 3270-IX від 14.07.2023, не встановлює окремої, не передбаченої законом категорії зборів та не позбавляє позивача чи об`єднання співвласників "Наш дім" права надавати відповідачу витяги саме із протоколів загальних зборів об`єднання. Відповідач, затвердивши Програму, діяв у межах компетенції, наданої йому пунктом 22 частини першої статті 26 та статтею 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Позивач не довів настання реального порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів унаслідок дії оспорюваного положення: усі наведені ним обставини, а саме особливості скликання та оформлення конкретних зборів об`єднання, обсяги і напрями фактичного витрачання коштів об`єднанням, неотримання задовільної відповіді на звернення до міського голови, стосуються діяльності третьої особи - об`єднання співвласників "Наш дім" як окремої юридичної особи, спір з приводу законності рішень органів управління якої, оформлених протоколами загальних чи інших зборів, є корпоративним спором, що підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, а не шляхом оскарження нормативно-правового акта органу місцевого самоврядування в адміністративному суді.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин суд, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов переконання про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , а тому в задоволенні позову слід відмовити повністю.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позову підстави для вирішення питання про розподіл судових витрат згідно зі статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Звягельської міської ради Житомирської області (вул. Шевченка, 16, м. Звягель, Житомирська область, 11701, ЄДРПОУ: 13576983), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш дім" (вул. Замкова, буд. 7, м. Звягель, Житомирська область, 11700, ЄДРПОУ: 25837182) відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати до Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Д.М. Леміщак

Повне судове рішення складене 19 червня 2026 року

09.06.26