Рішення від 17 червня 2026 р. у справі №712/6292/26 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Суд: Соснівський районний суд м. Черкаси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо

Дата: 17 червня 2026 р.

Справа: №712/6292/26

Суддя: Марцішевська О. М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 712/6292/26

Провадження № 2-а/712/100/26

18 червня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суду м. Черкаси у складі:

Судді Марцішевської О.М.,

при секретарі Безруковій Д.О.,

розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

ВСТАНОВИВ:

08 травня 2026 року адвокат Березенко Євген Анатолійовч в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності від 22.11.2024 р. № 2343/М/24..

В обґрунтування вимог позивач вказує, що у квітні 2026 року у позивача виникла необхідність скористатись своїми банківськими рахунками. Під час оформлення розтермінування на побутову техніку через мережу Інтренет, позивач дізнався, що у нього заблоковано банківські рахунки. ОСОБА_1 звернувся до банку, у якому має відкриті рахунки, де йому повідомили, що його рахунки заблоковані Державною виконавчою службою. 27 квітня 2026 року в ході ознайомлення з виконавчим провадженням №76856073 адвокатом Березенком Є.А., було отримано постанову №2343/М/2024 від 22.11.2024, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Відповідач у оскаржуваній постанові №2343/М/2024 стверджує, що нібито 21.11.2024 року о 18:50 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлено, що позивач нібито відмовився від проходження ВЛК. Відповідач стверджує, що позивач порушив вимогу абзацу 4 ч. 1 ст. 22 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”. Згідно постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 , розгляд справи відповідач призначив на 11:00 22.11.2024 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідач стверджує, що ОСОБА_1 нібито, на думку відповідача, був належним чином повідомлений про дату і час розгляду справи, у вказаний день не прибув, клопотань про перенесення розгляду справи не надходило. Відповідач вирішив 22 листопада 2024 року розглянути справу без присутності позивача.

21 листопада 2024 року, близько 9:00 год рухаючись по вулиці Чигиринській у місті Черкаси позивач був зупинений чотирма особами у військовій формі, які повідомили, що є представниками ІНФОРМАЦІЯ_4 . Представники ІНФОРМАЦІЯ_3 мотивували свої дії перевіркою документів позивача. У позивача із собою були всі необхідні документи, які потрібно при собі мати під час перебування на вулиці у особливий період, а саме: паспорт громадянина України, водійське посвідчення та тимчасове посвідчення № НОМЕР_1 , а інформація про ОСОБА_1 містяться у всіх відомих позивачу базах даних та реєстрах. Перевіривши по якійсь базі дані позивача, вони повідомили, що ОСОБА_1 не виконав якусь на їх думку норму закону, після чого чотири особи змусили пройти до них у транспортний засіб, та доставили у ІНФОРМАЦІЯ_5 у АДРЕСА_1 не до ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_2 . Вже після прибуття на місце призначення у місто Городище представники ТЦК вирішили перевірити наявні у позивача із собою документи, а саме паспорт та тимчасовий військовий квиток. Після декількох годин, проведених у центрі комплектування та соціальної підтримки, на позивача було складено постанову № А210-1/134/24. На підставі власних переконань начальником ІНФОРМАЦІЯ_6 полковником ОСОБА_2 , вважаючи, що позивачем нібито було порушено законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію та військовий обов`язок і військову службу в особливий період та вчинено правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП України, 21 листопада 2024 року було накладено адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 25500 грн. ІНФОРМАЦІЯ_7 у поставі № А210-1/134/24зазначив, нібито, ОСОБА_3 відмовився від проходження медичного огляду, що не відповідає дійсності, адже позивач не висловлював таких відмов ані в усній, ані в письмовій формі.

Після складання постанови № А210-1/134/24 представники ІНФОРМАЦІЯ_8 доставили ОСОБА_1 у місто Черкаси. Вже у місті Черкаси було виписано повістку №035647, заповнену у присутності позивача, у якій зазначено, що ОСОБА_4 необхідно з`явитись 23.11.2024 о 10:00 для уточнення своїх персональних даних за адресою: АДРЕСА_2 . Але на наступний день після затримання 22 листопада 2024 року позивачеві стало зле, погіршилось самопочуття та стан здоров`я.

23 листопада 2024 року ОСОБА_3 звернувся до лікаря й о 9:30 отримав діагноз ГРВІ і гострий фарингіт. Позивачу лікарем було назначено план лікування, що унеможливило візит позивача до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 10:00 23.11.2024. Представник позивача повідомив заявою відповідача щодо стану здоров`я ОСОБА_1 та неможливість прибути на встановлену дату до ІНФОРМАЦІЯ_3 за повісткою № НОМЕР_2 .

Оскільки постанова № А210-1/134/24 була винесена з порушенням встановленої процедури та при відсутності належних доказів, вона була протиправною та підлягала скасуванню, а провадження в справі необхідно було закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. ОСОБА_1 , вбачаючи порушені права та законні інтереси звернувся до суду із позовною заявою про скасування постанови № А210-1/134/24. Придніпровський районний суд м. Черкаси 24 лютого 2025 року у справі № 707/3440/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 про скасування постанови про адміністративне правопорушення № А210-1/134/24 від 21 листопада 2024 року, задовольнив позов та скасував постанову про адміністративне правопорушення №А210-1/134/24 від 21 листопада 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладення на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 25500 грн та закрив справу про притягнення до адміністративної відповідальності.

До моменту виникнення необхідності скористатись своїми банківськими рахунками, ОСОБА_1 не знав про існування постанови №2342/М/2024. Позивач не отримував повісток чи будь-яких інших повідомлень від відповідача щодо перенесеного часу слухання із 23 листопада 2024 року на 22 листопада 2024 року справи.

Щодо розгляду справи, яка мала відбутись 23 листопада 2024 року, ОСОБА_1 повідомив відповідача щодо стану свого здоров`я та неможливості прибути на визначену дату на встановлений час у повістці.

22 листопада 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_9 таку ж саму, але з іншим номером №2343/М/2024 із цією ж диспозицією та санкцією статті, ч. 3 ст 210-1 КУпАП, щодо ОСОБА_1 та стягнув такий самий розмір штрафу, а саме 25500 грн.

З незрозумілих для позивача причин, на підставі частини другої незрозуміло якої статті, відповідач у своїй постанові зазначає, що у разі не сплати штрафу протягом 15 днів з дня отримання постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби штраф, визначений постановою по справі про адміністративне правопорушення буде стягнуто у подвійному розмірі 51 000 грн.

Представник позивача звертає увагу суду на те, що у повістці про уточнення даних дата та час явки до відповідача зазначається 23 листопада 2024 року на 10:00 год. О 9:30 ОСОБА_1 повідомив про свій стан здоров`я та неможливість прибути в назначенный день та час. Постанова начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковник ОСОБА_5 виніс 22 листопада 2024 року оскаржувану у даній справі постанову № 2343/М/2024, тобто навіть не в день зазначений у повістці, а на день раніше.

Позивач не отримував повістки з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_2 22.11.2024 на 11:00 год, Винесенню оскаржуваної постанові не передував протокол про адміністративне правопорушення. Також оскаржувана постанова була складена без присутності позивача, а отже його не було затримано ІНФОРМАЦІЯ_3 та не було доставлено до відповідача для уточнення даних. Ця постанова є фіктивною та складеною всупереч діючим нормам КУпАП .

Таким чином вбачається, що окрім незаконності винесеної постанови №2343/М/2024, також слід звернути увагу та той факт, що позивача двічі одночасно притягнуто до однієї і тієї ж відповідальності із одним й тим самим розміром стягнення. До того ж позивач постанову №2343/М/2024 не отримував, останній навіть не знав про її існування. Більше того, у постанові зареєстроване місце проживання позивача зазначено АДРЕСА_3 , тоді як дійсна адреса реєстрації позивача АДРЕСА_3 .

Отже позивач був позбавлений свого права вчасно оскаржити постанову № 2343/М/2024.

Просить суд постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № 2343/М/2024 від 22.11.2024 року у справі про адміністративне правопорушення, яким накладено на ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП покарання у вигляді штрафу у розмірі 51000 грн. та закрити справу про адміністративне правопорушення скасувати та стягнути з відповідача судові витрати.

12 травня 2026 року ухвалою суду відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Встановлений строк відповідачу протягом п`яти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі надіслати (надати) суду відзив на позовну заяву (відзив разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів

Ухвала від 12.05.2026р. отримана відповідачем у зареєстрованому кабінеті користувача ЄСІТС та у встановлений судом строк відповідач не скористався правом на подачу відзиву.

15 червня 2026 року ухвалою суду здійснено перехід з розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін до розгляду справи в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін по справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

УхвалоюСоснівського районного суду м.Черкаси від 18 червня 2026 року поновлено позивачу процесуальний строк для звернення до суду.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить таких висновків.

Судом встановлено, що 22 листопада 2024 року складено постанову № 2343/М/2024 про адміністративне правопорушення.

Суть адміністративного правопорушення по протоколу така: 22 листопада 2024 року відносно громадянина ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210- КУпАП. В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що 21.11.2024 року о 18 год. 50 хв. в приміщені ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлено, що громадянин ОСОБА_1 відмовився від проходження ВЛК. Права, передбачені статтею 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП громадянинові ОСОБА_1 було повідомлено та роз?яснено від підписання відмовився. Зауважень до протоколу має, пояснення надав. Розгляд справи про адміністративне правопорушення призначено 11 год. 00 хв. 22.11.2024 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 кабінет № 302. Громадянин ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про час і дату розгляду справи, у вказаний день не прибув. Клопотань про перенесення розгляду не надходило. В зв?язку з цим було прийнято рішення розглядати справу без його участі.

Постановою № 2343/M/2024 ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22.11.2024 року на ОСОБА_1 накладено штраф у сумі 25500 грн. за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Надаючи правову оцінку вищенаведеній постанові відповідача, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Відповідно до ст. 287 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб`єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни визначає Закон від 25.03.1992 року № 2233-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу».

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАП є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП передбачено, що вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно із абз. 11 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

24.02.2022 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про затвердження указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-ІХ, яким затверджено указ Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався відповідними.

Відповідно до абзацу четвертого частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни України зобов`язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Відповідно до приписів частини першої статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У постанові у справі № 522/12566/18 від 18 січня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, зокрема, висловився щодо початку притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Статтею 254 КУпАП передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 Кодексу.

Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються зокрема відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Водночас статтею 268 КУпАП регламентовані права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Отже, за змістом наведених правових норм КУпАП притягнення до адміністративної відповідальності починається з моменту складання протоколу та його пред`явлення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Прийняття ж постанови за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення є вирішенням такої справи по суті, яка передбачає встановлення наявності складу адміністративного правопорушення або його відсутності та, відповідно, застосування санкції, закриття справи, що відповідає положенням статті 284 КУпАП.

Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами. При цьому Кодексом України про адміністративні правопорушення встановлюється чітка стадійність притягнення особи до відповідальності: виявлення правопорушення, фіксація правопорушення, формування доказової бази (матеріалів справи), розгляд справи про адміністративне правопорушення.

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, визначає, зокрема, організацію медичного огляду військовозобов`язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби.

Пунктом 74 вказаного Порядку встановлено, що військовозобов`язаним та резервістам, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, сформоване за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Військовозобов`язаний та резервістам, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та виявили бажання проходити військову службу під час мобілізації у вибраній ними військовій частині, командиром військової частини або начальником центру рекрутингу Збройних Cил видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11, яке реєструється у письмовій формі у журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається військовозобов`язаному та резервісту під особистий підпис.

Під час вручення роздрукованого направлення військовозобов`язаним та резервістам під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду.

Приймаючи постанову і кваліфікуючи порушення, як вчинене позивачем під час дії особливого періоду шляхом відмови 21.11.2024 року о 18 год. 50 хв. від проходження ВЛК в порушення абз.4 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» орган, який розглянув справу, не зазначив у спірній постанові дату та час оповіщення позивача щодо рішення компетентного органа про його обов`язок проходження ВЛК, з приводу невиконання якого позивач притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

Не зазначення в спірній постанові дату та час оповіщення позивача щодо рішення компетентного органа про його обов`язок проходження ВЛК як складової об`єктивної сторони правопорушення позбавляє суд можливості вирішити питання, чи дійсно позивач є суб`єктом, який порушив абз. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Крім того не було надано до суду копію самого направлення для проходження ВЛК та докази його отримання ОСОБА_1 .

Згідно рішення ЄСПЛ у справі «Карелін проти Росії»(«Karelin v. Russia»), заява №926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч.1 ст.6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

З огляду на викладене, враховуючи, що належними та допустимими доказами не підтверджується факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, суд доходить висновку, що оспорювана постанова ІНФОРМАЦІЯ_1 є протиправною та підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення відносно позивача про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП підлягає закриттю.

Керуючись ст. ст. 8-9, 72-77, 241, 242-246, 250 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Скасувати постанову № 2343/М/2024 від 22.11.2024 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 665,60 грн.

Рішення суду може бути оскаржене у відповідності до ч. 4 ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано або за результатом розгляду справи судом апеляційної інстанції.

ГОЛОВУЮЧИЙ

Дата проголошення повного тексту рішення 18 червня 2026 року.

Веб-адреса рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_1 (АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_10 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).

Оригінал: reyestr.court.gov.ua