Вирок від 17 червня 2026 р. у справі №644/6485/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суддя ОСОБА_1

Справа № 644/6485/26

Провадження № 1-кп/644/899/26

18.06.2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 року м. Харкова

Індустріальний районний суд м. Харкова в складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження №12026226100000087 від 05.05.2026 за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Великі Хутори Шевченківського району Харківської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, розлученого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого 29.01.2025 вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова за ч.1 ст.125 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (850 грн),

у вчиненні кримінального правопорушення – проступку за ч.1 ст.125 КК України,

УСТАНОВИВ:

04.05.2026 приблизно о 22 годині 30хвилин, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлений, обвинувачений ОСОБА_2 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , під час конфлікту зі своєю колишньою дружиною ОСОБА_3 , який виник на ґрунті ревнощів, діючи з умислом, направленим на спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, стоячи навпроти ОСОБА_3 , наніс одного удару кулаком правої руки в область правого плеча, одного удару кулаком правої руки в область лівого плеча та одного удару тильною частиною правої долоні в область лівої частини щелепи.

В подальшому ОСОБА_3 забігла до своєї квартири в наслідок чого

обвинувачений ОСОБА_2 був вимушений припини протиправній дії. В результаті вказаних дій потерпілій ОСОБА_3 спричинено тілесні ушкодження у вигляді синців на зовнішній поверхні правого та лівого плеча, які згідно з висновком судово-медичної експертизи №12-14/53-Шв/26 від 06.05.2026, є легкими тілесними ушкодженнями.

Враховуючи, що ступінь відносин між обвинуваченим ОСОБА_2 та потерпілою ОСОБА_3 зокрема те, що останні перебували у шлюбі, а на теперішній час являється колишнім подружжя та мають спільних дітей та характер насильства відповідають критеріям, визначених ст.1, п.2. ч.2 ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», дане кримінальне правопорушення відноситься до кримінальних правопорушень, пов`язаних із домашнім насильством.

В обвинувальному акті прокурор, у відповідності до положень ст.302 КПК України, заявив клопотання про розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, так як обвинувачений ОСОБА_2 беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності.

До обвинувального акту додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_2 , складену у присутності захисника - адвоката ОСОБА_4 , в якій ОСОБА_2 зазначає, що беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення-проступку, передбаченого ч. 1 ст.125 КК України, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, йому роз`яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, він згодний з розглядом обвинувального акту за його відсутності у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, а також він обізнаний про те, що буде позбавлений права оскаржувати в апеляційному порядку вирок суду, ухвалений у порядку спрощеного провадження, з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Також, до обвинувального акту додано письмову заяву потерпілої ОСОБА_5 , в якій вона вказала, що не заперечує проти розгляду обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення-проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, у спрощеному провадженні.

Враховуючи викладене, заяву обвинуваченого ОСОБА_2 , в якій він зазначає, що беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення-проступку, передбаченого ч. 1 ст.125 КК України, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, згоден з розглядом обвинувального акту у спрощеному порядку, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням клопотань інших учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт підлягає розгляду в порядку спрощеного провадження, визначеному статтями 381, 382 КПК України.

Дослідивши матеріали обвинувального акту та матеріали кримінального провадження, враховуючи те, що встановлені досудовим розслідуванням обставини вчинення ОСОБА_2 кримінальних правопорушень-проступків, передбачених ч.1 ст.125 КК України, учасниками судового провадження не оспорюються, що підтверджується наявними у справі заявами, суд дійшов висновку щодо доведеності винуватості обвинуваченого ОСОБА_2 поза розумним сумнівом у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення – проступку, дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч.1 ст.125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд виходить із встановленої ст.50 КК України його мети, кари, виправлення і запобігання вчиненню нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості. При цьому суд враховує визначені ст.65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи.

Відповідно до ст.66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, є щире каяття обвинуваченого ОСОБА_2 .

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , відповідно до п. 6-1 ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення щодо колишнього подружжя.

Також при призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком, ставлення обвинуваченого до вчиненого, яке полягає у визнанні вини, дані про особу обвинуваченого, а саме те, що ОСОБА_2 раніше судимий 29.01.2025 вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова за ч.1 ст.125 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, за місцем мешкання характеризується посередньо, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання у виді штрафу. Саме такий вид покарання, на думку суду, зможе виправити останнього та попередити вчинення ним нових злочинів.

29.01.2025 ОСОБА_2 засуджений вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова за ч.1 ст.125 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень. Вирок не набрав законної сили, (а.с.36-39 матеріалів кримінального провадження).

Відповідно до ст.71 КК України та п.25 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, то суд на підставі ст.71 КК України до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Згідно роз`яснень абзацу п`ятого пункту 10 зазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України, у разі засудження особи за злочин, вчинений у період невідбутого покарання за попереднім вироком, та призначення покарання, яке згідно з ч.3 ст.72 КК України за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягає, суд, незважаючи на це, має застосувати вимоги ст.71 КК України і призначити за сукупністю вироків остаточне покарання. У такому випадку суд визначає остаточне покарання у виді сукупності невідбутої частини покарання за попереднім вироком та покарання за новим вироком, ухваливши рішення про їх самостійне виконання.

Відповідно до п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» за сукупністю вироків (ст. 71 КК) покарання призначається, коли …новий злочин вчинено після проголошення вироку, але до набрання ним законної сили.

Виходячи з викладеного, обвинуваченому ОСОБА_2 остаточне покарання слід призначити на підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків та до призначеного покарання за даним вироком повністю приєднати невідбуту частину покарання у виді штрафу за вироком Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 29.01.2025 .

Цивільні позови не заявлено.

Речові докази та судові витрати відсутні.

Керуючись ст.ст. 370, 374, 382 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення-проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, у виді штрафу у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) гривень.

На підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання повністю приєднати невідбуту частину покарання за вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 29.01.2025 у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді штрафу у розмірі дев`яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1530 (одна тисяча п`ятсот тридцять) гривень.

Відповідно до ч.4 ст.382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок може бути оскаржено, з урахуванням особливостей ст.394 КПК України, до Харківського апеляційного суду, протягом 30 днів з моменту його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Індустріальний районний суд м. Харкова.

Суддя ОСОБА_1