Постанова від 16 червня 2026 р. у справі №357/15344/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Єдиний унікальний номер справи № 357/15344/25 Головуючий у суді першої інстанції - Цукуров В.П.

Номер провадження № 22-ц/824/9061/2026 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Яворського М.А.,

суддів: Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О.,

за участю секретаря - Марченко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Міністерства оборони України, поданою представником Матієнком Олегом Борисовичем, на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 лютого 2026 року, ухвалене під головуванням судді Цукурова В.П., у місті Біла Церква, у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Військова частина НОМЕР_1 , Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Міністерство оборони України, про оголошення фізичної особи померлою,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з даною заявою про оголошення фізичної особи - її сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлим, у якій просила суд:

- оголосити померлим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПО: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою по АДРЕСА_1 , солдата номера обслуги 3 відділення кулеметного взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , громадянина України;

- дату смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , вважати 10 липня 2024 року.

- місцем смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , вважати населений пункт Водяне в напрямку населеного пункту Солодке, Покровського району, Донецької області;

- вважати, що загибель ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою по АДРЕСА_1 , солдата номера обслуги 3 відділення кулеметного взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , громадянина України, настала ІНФОРМАЦІЯ_2 поблизу населеного пункту Водяне в напрямку населеного пункту Солодке, Покровського району, Донецької області під час безпосередньої участі у бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, у складі військової частини НОМЕР_1 .

В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 вказує, що вона є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, яке видане 18 жовтня 1983 року міським відділом РАЦС Київської області, серія НОМЕР_3 . Батько ОСОБА_4 , помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 17 березня 1998 року.

13 травня 2024 року її син у зв`язку із повномасштабним вторгненням держави-агресора на територію України, був призваний ІНФОРМАЦІЯ_3 на військову службу під час мобілізації. В подальшому, солдата по мобілізації ОСОБА_3 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_5 (по особовому складу) №79 від 19 березня 2024 року було зараховано у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 на посаду старшого стрільця-оператора стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 та визнано вважати його таким, що з 25 червня 2024 року справи та посаду прийняв і приступив до службових обов`язків за посадою «солдат» (витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 177 від 25 червня 2024 року).

19 липня 2024 року вона отримала сповіщення №ПР/9121 від 19 липня 2024 року, яким було повідомлено, що її син, старший стрілець-оператор стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового завдання в результаті відбиття ворожого штурму поблизу населеного пункту Водяне, Покровського району, Донецької області, будучи вірним військовій Присязі на вірність українському народу, мужньо виконавши військовий обов`язок в бою за Україну, її свободу і незалежність зник безвісти (Повідомлення з військової частини НОМЕР_1 від 14 липня 2024 року №1951).

23 липня 2024 року було відкрито кримінальне провадження №12024111030002476 стосовно зникнення військовослужбовця ОСОБА_3 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Досудовим розслідуванням слідчого відділу поліції Покровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області встановлено, що її син, номер обслуги кулеметного відділення кулеметного взводу стрілецької роти вч НОМЕР_1 зник безвісти 10 липня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу н.п. Водяне, Покровського району, Донецької області.

В подальшому нею було отримано витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, згідно з яким ОСОБА_3 набув статусу особи зниклої безвісти 10 вересня 2024 року - дата офіційного внесення відповідного запису до Єдиного реєстру та набуття юридичного статусу «зниклий безвісти».

Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 29 липня 2024 року №304 «Про призначення службового розслідування за фактом зникнення безвісти 10 липня 2024 року солдата ОСОБА_2 на підставі рапорту начальника штабу - заступника командира вч НОМЕР_1 капітана ОСОБА_5 від 14 липня 2024 року.

3 метою уточнення причин і умов, що сприяли зникненню безвісти солдата ОСОБА_3 , а також встановлення ступеню вини посадових осіб, чиї дії або бездіяльність стали причиною події, призначено службове розслідування за даним фактом. Відповідно до акта службового розслідування за фактом зникнення безвісти 10 липня 2024 року під час бойових дій солдата ОСОБА_3 , затвердженого командиром військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_6 , встановлено, що з метою підвищення стійкості оборони та мотивації військовослужбовців до виконання завдань, недопущення виснаження особового складу, зменшення бойового потенціалу, випадків залишення позицій та забезпечення підтримання морально-психологічного стану особового складу на рівні, що необхідний для виконання завдань за призначенням та на підставі бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 07 липня 2024 року №1/16/136 дск, військовослужбовці 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 виконували бойові завдання в районі населеного пункту Солодке Донецької області.

З 07 липня 2024 року група військовослужбовців 3 стрілецької роти виконувала бойове завдання на позиції відділення (далі - ПВ) ПВ «Лондон», ПВ «Кембрідж», ПВ «Денді» в районі населеного пункту Солодке Донецької області. В складі цієї групи перебував солдат ОСОБА_3 , який виконував бойове завдання з індивідуальними засобами захисту та особистою зброєю (бронежилет, шолом).

10 липня 2024 року, близько 11 години 15 хвилин противник почав штурм ПВ «Лондон», ПВ «Кембрідж», ПВ «Денді» в районі населеного пункту Солодке Донецької області. В ході штурмових дій противник здійснював обстріл вказаної вище позиції артилерією та безпілотними літаючими апаратами, в тому числі і зі скидами. В ході штурму по радіостанції було отримано доповідь від командира 3 стрілецького взводу 3 стрілецької роти, молодшого лейтенанта ОСОБА_7 , шо в результаті попадання ворожого безпілотника отримав важкі поранення несумісні з життям солдат ОСОБА_3 . Після цього була спроба евакуювати тіло солдата ОСОБА_3 , однак у зв`язку із активними штурмовими діями та сильним артилерійським обстрілом, провести евакуацію солдата ОСОБА_3 було неможливим. Тіло залишилось біля точки евакуації недалеко від позиці « ІНФОРМАЦІЯ_4 ». Його зброя та засоби захисту, а саме: бронежилет та шолом залишились на позиціях.

Згодом ці позиції були захоплені ворогом. В подальшому неодноразові спроби повернути втрачені позиції були невдалими через потужний вогневий контроль противника на лінії розмежування.

Зазначені обставини підтверджуються витягом з журналу бойових дій військової частини НОМЕР_1 №18т від 15 липня 2024 року. Орієнтовне місце зникнення безвісти солдата ОСОБА_3 знаходиться за наступними координатами: 37T CN 80602 97892.

Підстави для оголошення солдата ОСОБА_3 особою, що самовільно залишила військову частину, вчинила дезертирство, добровільно здалася в полон, відсутні.

Під час проведення службового розслідування, будь-яких порушень діючих статутів Збройних сил України, заходів безпеки, інших нормативних актів з боку особового складу військової частини НОМЕР_1 не встановлено. Враховуючи усі обставини службового розслідування, підстави вважати, що командування підрозділу, де проходив службу солдат ОСОБА_3 , не вжило всіх можливих заходів щодо його розшуку чи надання допомоги, відсутні.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 «Про результати службового розслідування за фактом зникнення безвісти 10 липня 2024 року солдата ОСОБА_3 №290 від 25 серпня 2024 року, службове розслідування вважається завершеним; визнано, що солдата ОСОБА_3 номера обслуги 3 відділення кулеметного взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 визнано вважати таким, що зник безвісти 10 липня 2024 року за особливих обставин під час забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації під час воєнних дій на території України.

Заявник зазначає, що оголошення її сина померлим необхідно для подальшої реєстрації цього факту в органах державної реєстрації актів цивільного стану та отримання відповідного документу - свідоцтва про смерть, згідно з вимогами чинного законодавства України. Заявник також бажає увіковічити пам`ять свого сина, оформити його спадкові права, а також має намір реалізувати своє право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

На даний час жодних відомостей про місце перебування зниклого безвісти ОСОБА_3 їй не відомо.

Вважає, що докази, які долучені до заяви про оголошення фізичної особи померлою, та які не містять жодних суперечностей щодо обставин загибелі військовослужбовця ОСОБА_3 дають можливість зробити вірогідне припущення про його смерть під час виконання бойового завдання згідно з бойовим розпорядженням в районі н.п. Водяне в напрямку н.п. Солодке, Покровського району, Донецької області з моменту події 10 липня 2024 року та наголошує на тому, що до моменту звернення до суду з цією заявою минуло більше шести місяців. Факти збройної (військової) агресії рф відносно України, окупації частини території України, зокрема з 24 лютого 2022 року, є загальновідомими, а тому не підлягають доказуванню згідно з положеннями ч.3ст. 82 ЦПК України.

Правовий режим воєнного стану триває по теперішній час. Заявник вважає, що має особисту, в тому числі цивільно-правову заінтересованість, у зміні правового статусу свого сина, кого просить оголосити померлим.

Від встановлення факту загибелі військовослужбовця під час виконання бойового завдання внаслідок збройної агресії російської федерації проти України залежить виникнення та реалізація її особистих майнових та немайнових прав як члена сім`ї загиблого військовослужбовця, тобто має індивідуальний характер. Заявник бажає оголосити померлим свого сина за обставин безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, що відповідає висновку, викладеному в постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 грудня 2022 року в справі №490/6057/19-ц.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 лютого 2026 року заяву ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою - задоволено. Оголошено померлим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПО: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою по АДРЕСА_1 , солдата номера обслуги 3 відділення кулеметного взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , громадянина України. Датою смерті останнього вважати ІНФОРМАЦІЯ_2 . Місцем смерті вважати населений пункт Водяне в напрямку населеного пункту Солодке, Покровського району, Донецької області.

Визнано вважати, що загибель ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , настала ІНФОРМАЦІЯ_2 поблизу населеного пункту Водяне в напрямку населеного пункту Солодке, Покровського району, Донецької області під час безпосередньої участі у бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, у складі військової частини НОМЕР_1 . Судові витрати залишено за заявником.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням представник Міністерства оборони України - ОСОБА_14 подав апеляційну скаргу, відповідно до якої просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким залишити заяву ОСОБА_1 без задоволення.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що задоволення заяви у даній справі у порядку окремого провадження про оголошення В.А. померлим безпосередньо вплине на права та обов`язки Міноборони як органу, який уповноважений на прийняття рішень про виплату одноразової грошової допомоги, оскільки за наслідками задоволення заяви у даній справі у заявника виникнуть підстави для звернення за виплатою одноразової грошової допомоги.

Виходячи з цього, Міноборони заперечує проти розгляду заяви про встановлення юридичного факту, а саме оголошення ОСОБА_3 померлим у порядку окремого провадження на підставі існування спору про право.

Міноборони просить суд звернути увагу на те, що ОСОБА_3 визнаний зниклим безвісти за особливих обставин внаслідок участі у бойових діях в районі населеного пункту Солодке Донецької області. В силу цього заява про оголошення ОСОБА_3 померлим має розглядатися з дотриманням положень ч. 2 ст. 46 ЦК України.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 (зі змінами) (станом на даний час Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 28 лютого 2025 року № 376 (зі змінами)) станом на дату зникнення безвісти ОСОБА_3 (10 липня 2024 року) територія, на якій останній зник безвісти (в районі населеного пункту Солодке Донецької області), була територією, на якій велись активні бойові дії.

На дату подачі апеляційної скарги відповідно до Переліку, вказана територія перебуває на окупованій території, у зв?язку з чим пошукові заходи не завершені.

Зважаючи на зазначене вище, Міноборони вважає, що воєнні дії у розумінні ч. 2 ст. 46 ЦК України на території, де зник безвісти ОСОБА_3 , не завершились, в силу чого у районного суду були відсутні нормативно визначені у ЦК України підстави для оголошення ОСОБА_3 померлим.

30 березня 2026 року на адресу апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшов відзив, відповідно до якого остання просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Заперечуючи проти доводів, викладених у апеляційній скарзі вказує, що згідно з Переліком територій, на яких ведуться або велися бойові дії чи які є тимчасово окупованими рф, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376, Очеретинська селищна територіальна громада Покровського району Донецької області, до складу якої входить село Водяне, з 24 лютого 2022 року є територією активних бойових дій.

При цьому, село Водяне з 24 лютого 2022 року по 31 січня 2023 року перебувало у зоні активних бойових дій, а з 01 лютого 2023 року і по теперішній час є тимчасово окупованою територією.

Суд першої інстанції, навів належне мотивування щодо початку перебігу шестимісячного строку, передбаченого частиною другою статті 46 ЦК України. Навіть у випадку альтернативного підходу до визначення початку перебігу цього строку, з урахуванням офіційних даних Переліку територій, активні бойові дії у населеному пункті Водяне завершилися 31 січня 2023 року. Саме ця дата, з огляду на запобіжну функцію шестимісячного строку, могла бути використана як відправна точка для його обчислення.

Вважає, що шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, у даному випадку обчислюється щонайменше з 31 січня 2023 року, і на момент її звернення до суду він беззаперечно сплив.

Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильності висновків суду та фактично не впливають на законність і обґрунтованість ухваленого рішення.

Доводи Міноборони, викладені у оскаржуваній апеляційній скарзі щодо наявності спору про право та необхідності розгляду справи у порядку позовного провадження є помилковими, оскільки сам по собі можливий подальший вплив встановлення такого юридичного факту на виникнення у неї певних цивільних прав або соціальних гарантій не свідчить про наявність спору про право у розумінні цивільного процесуального законодавства.

При апеляційному розгляді справи заявник ОСОБА_1 заперечила щодо доводів, викладених в апеляційній скарзі, та просила залишити її без задоволення, оскільки доводи, на які посилається апелянт не спростовують висновків, викладених в оскаржуваному рішенні суду. Вважає судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального права та з дотримання норм процесуального законодавства, тому просила залишити його без змін.

Інші належним чином повідомлені учасники справи не з`явились (а.с. 223-227).

У відповідності до вимог ст. 130, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення заявника у справі, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції ухвалюючи оскаржуване рішення встановив, що син заявника - солдат військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 є таким, що зник безвісти 10 липня 2024 року за особливих обставин під час забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації під час воєнних дій на території України. Обставини зникнення з високою ймовірністю свідчать про його загибель.

На даний момент пройшло понад шість місяців з моменту зникнення безвісти вказаної особи.

Отримати свідоцтво про смерть у відділі державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, оскільки факт смерті відбувся в зоні бойових дій, на якій неможливо отримати медичний документ, що може бути прийнято відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації смерті відповідно до статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стан». Оскільки тіло не евакуйоване неможливо отримати медичний документ, який би був підставою для проведення реєстрації смерті відповідно до статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стан» неможливо.

Встановлення факту смерті сина необхідно заявнику для отримання нею свідоцтва про смерть, можливості вступу у спадщину, що відкриється після його смерті та отримання відповідної грошової компенсації, що виплачується родинам загиблих військовослужбовців від Міністерства оборони України відповідно до постанови КМУ від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

З огляду на викладене, даючи оцінку зібраним доказам у справі, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що вимоги заяви є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно ч.ч.1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення суду відповідає з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Відповідно до частини першої статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Відповідно до частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 грудня 2024 року в справі № 755/11021/22 вирішувала виключну правову проблему щодо початку відліку строку, передбаченого частиною другої статті 46 ЦК України, для оголошення судом фізичної особи померлою у разі, якщо є підстави припускати про вірогідну смерть (загибель) особи на території, на якій велись активні бойові дії.

У цій постанові Велика Палата Верховного Суду наголосила, що законодавець розмежовує категорії «воєнні дії», «збройний конфлікт» і «воєнний стан». Частина друга статті 46 ЦК України послуговується категоріями «воєнні дії» і «збройний конфлікт», а не «воєнний стан». Тому немає підстав пов`язувати початок перебігу строків, зазначених у частині другій статті 46 ЦК України, із введенням, припиненням або скасуванням воєнного стану в Україні. Речення друге частини другої статті 46 ЦК України не конкретизує обставини, за яких суд може застосувати скорочений шестимісячний строк замість дворічного, зазначеного у реченні першому цієї частини. Водночас суд може послатися на шестимісячний строк у разі наявності істотних підстав для припущення, що фізична особа загинула внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту, і без обґрунтованих підстав очікувати, що з часом обставини зміняться або з`являться нові дані щодо місцезнаходження цієї особи.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що словосполучення «від дня закінчення воєнних дій», особливо у контексті широкомасштабної збройної агресії рф проти України, потрібно розуміти як визначення строку тривалістю в шість місяців, який потрібно обраховувати передусім від дня закінчення активних бойових дій на певній території України.

Велика Палата Верховного Суду наголошує, що під час визначення моменту для початку відліку шестимісячного строку, встановленого реченням другим частини другої статті 46 ЦК України, суд повинен враховувати соціальний контекст та засаду справедливості. Оскільки в умовах російської агресії, яка триває на території України, ситуація в країні залишається недостатньо стабільною, будь-які правові рішення повинні бути чутливими до складних життєвих обставин, у яких опинилися люди.

Відрахування шестимісячного строку з дня припинення або скасування воєнного стану чи закінчення воєнних дій, збройного конфлікту було б непропорційним обмеженням прав та інтересів значної кількості цивільних осіб, членів сімей Захисників і Захисниць України.

Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду

від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі № 607/159/23.

Ці обставини суд встановлює на підставі відповідних доказів, якими можуть бути, зокрема, але не виключно, накази командира військової частини, бойові розпорядження, акти службового розслідування, матеріали кримінального провадження, інформація державних органів та міжнародних інституцій, показання свідків, фото- відеоматеріали тощо.

Вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній окремій справі.

Частиною другою статті 20 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» передбачено, якщо особа, зникла безвісти за особливих обставин, оголошена померлою, але її останки не знайдено, проведення розшуку не припиняється до встановлення її місцеперебування, місця поховання чи місцезнаходження останків такої особи.

Апеляційний суд перевіряючи доводи викладені в апеляційній скарзі погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що сукупність досліджених у розглядуваній справі доказів дає підстави для обґрунтованого припущення смерті старший стрілець-оператор стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового завдання в результаті відбиття ворожого штурму поблизу населеного пункту Водяне, Покровського району, Донецької області, за обставин викладених в заяві.

Встановлено, що заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, яке видане міським відділом РАЦС Київської області, серія НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 11).

Батько ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 17 березня 1998 року (а.с. 39).

13 травня 2024 року син заявника у зв`язку із повномасштабним вторгненням держави-агресора на територію України, був призваний ІНФОРМАЦІЯ_8 на військову службу під час мобілізації. В подальшому, солдата по мобілізації ОСОБА_3 , призначеного наказом командира ВЧ НОМЕР_5 (по особовому складу) №79 від 19 березня 2024 року було зараховано у розпорядження командира ВЧ НОМЕР_1 на посаду старшого стрільця-оператора стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 та вважати таким, що з 25 червня 2024 року справи та посаду прийняв і приступив до службових обов`язків за посадою, що підтверджується витягом з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 №177 від 25 червня 2024 року (а.с. 19).

19 липня 2024 року заявник отримала сповіщення ІНФОРМАЦІЯ_9 №ПР/9121 від 19 липня 2024 року, яким було повідомлено, що її син, старший стрілець-оператор стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового завдання в результаті відбиття ворожого штурму поблизу населеного пункту Водяне, Покровського району, Донецької області, будучи вірним військовій Присязі на вірність українському народу, мужньо виконавши військовий обов`язок в бою за Україну, її свободу і незалежність зник безвісти, з посиланням на Повідомлення ВЧ НОМЕР_1 від 14 липня 2024 року №1951 (а.с. 14).

23 липня 2024 року було відкрито кримінальне провадження №12024111030002476 стосовно зникнення військовослужбовця ОСОБА_3 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України (а.с. 15).

Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин ОСОБА_3 набув статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин 10 вересня 2024 року (а.с. 16-17).

Згідно з наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 29 липня 2024 року №304 «Про призначення службового розслідування за фактом зникнення безвісти 10 липня 2024 року солдата ОСОБА_2 на підставі рапорту начальника штабу - заступника командира ВЧ НОМЕР_1 капітана ОСОБА_10 від 14 липня 2024 року (а.с. 21-22).

3 метою уточнення причин і умов, що сприяли зникненню безвісти солдата ОСОБА_3 , а також встановлення ступеню вини посадових осіб, чиї дії або бездіяльність стали причиною події, призначено службове розслідування за даним фактом. Відповідно до акта службового розслідування за фактом зникнення безвісти 10 липня 2024 року під час бойових дій солдата ОСОБА_3 , затвердженого командиром військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_11 , встановлено таке (а.с. 24-28). З метою підвищення стійкості оборони та мотивації військовослужбовців до виконання завдань, недопущення виснаження особового складу, зменшення бойового потенціалу, випадків залишення позицій та забезпечення підтримання морально-психологічного стану особового складу на рівні, що необхідний для виконання завдань за призначенням та на підставі бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 07 липня 2024 року №1/16/136 дск, військовослужбовці 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 виконували бойові завдання в районі населеного пункту Солодке Донецької області.

З 07 липня 2024 року група військовослужбовців 3 стрілецької роти виконувала бойове завдання на позиції відділення (далі - ПВ) ПВ «Лондон», ПВ «Кембрідж», ПВ «Денді» в районі населеного пункту Солодке Донецької області. В складі цієї групи перебував солдат ОСОБА_3 , який виконував бойове завдання з індивідуальними засобами захисту та особистою зброєю (бронежилет, шолом).

10 липня 2024 року, близько 11 години 15 хвилин противник почав штурм ПВ «Лондон», ПВ «Кембрідж», ПВ «Денді» в районі населеного пункту Солодке Донецької області. В ході штурмових дій противник здійснював обстріл вказаної вище позиції артилерією та безпілотними літаючими апаратами, в тому числі і зі скидами. В ході штурму по радіостанції було отримано доповідь від командира 3 стрілецького взводу 3 стрілецької роти про те, що в результаті попадання ворожого безпілотника отримав важкі поранення несумісні з життям солдат ОСОБА_3 . Після цього була спроба евакуювати тіло солдата ОСОБА_3 , однак у зв`язку із активними штурмовими діями та сильним артилерійським обстрілом, провести евакуацію солдата ОСОБА_3 було неможливим. Тіло залишилось біля точки евакуації недалеко від позиці « ОСОБА_12 ». Його зброя та засоби захисту, а саме: бронежилет та шолом залишились на позиціях.

Згодом ці позиції були захоплені ворогом. В подальшому неодноразові спроби повернути втрачені позиції були невдалими через потужний вогневий контроль противника на лінії розмежування.

Зазначені обставини підтверджуються витягом з журналу бойових дій військової частини НОМЕР_1 №18т від 15 липня 2024 року. Орієнтовне місце зникнення безвісти солдата ОСОБА_3 знаходиться за наступними координатами: 37T CN 80602 97892.

Підстави для оголошення солдата ОСОБА_3 особою, що самовільно залишила військову частину, вчинила дезертирство, добровільно здалася в полон, відсутні.

Під час проведення службового розслідування, будь-яких порушень діючих статутів Збройних сил України, заходів безпеки, інших нормативних актів з боку особового складу військової частини НОМЕР_1 не встановлено. Враховуючи усі обставини службового розслідування, підстави вважати, що командування підрозділу, де проходив службу солдат ОСОБА_3 , не вжило всіх можливих заходів щодо його розшуку чи надання допомоги, відсутні.

Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 «Про результати службового розслідування за фактом зникнення безвісти 10 липня 2024 року солдата ОСОБА_3 » №290 від 25 серпня 2024 року, службове розслідування вважається завершеним. Визнано солдата ОСОБА_3 номера обслуги 3 відділення кулеметного взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 вважати таким, що зник безвісти 10 липня 2024 за особливих обставин під час забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації під час воєнних дій на території України (а.с. 36-38).

Судом першої інстанції встановлено і доводами апеляційної скарги не спростовано, що син заявника - солдат військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 є таким, що зник безвісти 10 липня 2024 року за особливих обставин під час забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації під час воєнних дій на території України. Обставини зникнення з високою ймовірністю свідчать про його загибель.

На даний момент пройшло понад шість місяців з моменту зникнення безвісти вказаної особи.

Отримати свідоцтво про смерть у відділі державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, оскільки факт смерті відбувся в зоні бойових дій, на якій неможливо отримати медичний документ, що може бути прийнято відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації смерті відповідно до статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стан». Оскільки тіло не евакуйоване неможливо отримати медичний документ, який би був підставою для проведення реєстрації смерті відповідно до статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стан» неможливо.

Наказом Міністерства розвитку громад та територій України

від 28 лютого 2025 року № 376 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, з якого вбачається, що бойові дії у населеному пункті Водяне, Покровського району, Донецької області, завершені 31 січня 2023 року, а з 01 лютого 2023 року даний населений пункт є тимчасово окупованими російською федерацією.

Шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, у розглядуваній справі має відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі ОСОБА_3 в районі населеного пункту Водяне, Покровського району, Донецької області, тобто у даному випадку з 31 січня 2023 року, а отже на момент звернення ОСОБА_13 до суду і на час ухвалення судом першої інстанції рішення - вказаний строк сплив.

Стаття 48 ЦК України регулює правові наслідки появи фізичної особи, яка була оголошена померлою і передбачає механізм скасування судом рішення про оголошення фізичної особи померлою у разі, якщо вона з`являється або стає відомою інформація про її місцезнаходження.

Вищевказане в сукупності дає підстави суду для оголошення ОСОБА_3 померлим.

Апеляційний суд відхиляє як помилкові доводи апеляційної скарги, що задоволення заяви у даній справі в порядку окремого провадження і оголошення ОСОБА_3 померлим вплине також на права і обов`язки Міноборони як органу, який уповноважений на прийняття рішень про виплату одноразової грошової допомоги, що за наслідками задоволення заяви у даній справі у заявника виникнуть підстави для звернення за виплатою одноразової грошової допомоги, і виходячи з цього, Міноборони заперечує проти розгляду заяви про встановлення юридичного факту, а саме оголошення ОСОБА_3 померлим у порядку окремого провадження на підставі існування спору про право.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд зокрема розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Отже, чинним процесуальним законодавством імперативно передбачено розгляд справ про оголошення особи померлою в окремому провадженні. Дана справа не є справою про встановлення факту, що має юридичне значення, у цій справі не вбачається спору про право та заяви про оголошення особи померлою розглядаються в порядку окремого провадження, що прямо передбачено нормами чинного законодавства.

Подібні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року, справа № 286/3818/19-ц.

Між ОСОБА_1 та Міністерством оборони України не існує спору про право на отримання грошового забезпечення членами сім`ї або ж одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця. Про відсутність спору у подібних правовідносинах зазначено у пункті 106 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21 (провадження № 11-150апп23), а також у постанові Верховного Суду від 05 листопада 2025 року у справі № 944/5010/24 (провадження № 61-9012св25).

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд відхиляє посилання Міністерства оборони України в апеляційній скарзі на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 20 червня 2018 року в справі № 522/11740/14-ц, від 27 червня 2018 року у справі № 522/10696/17, від 31 жовтня 2018 року у справі № 477/284/16-ц, від 18 липня 2022 року у справі № 755/9100/18, від 19 березня 2021 року у справі № 643/14985/18-ц, як нерелевантні до спірних правовідносин у справі, що переглядається, про оголошення фізичної особи померлою, натомість як у справах, на які міститься посилання в апеляційній скарзі, розглядалися заяви про встановлення факту, що має юридичне значення.

Доводи апеляційної скарги, що пошукові заходи відносно ОСОБА_3 не завершені, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, а саме витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 «Про результати службового розслідування за фактом зникнення безвісти 10 липня 2024 року солдата ОСОБА_3 » №290 від 25 серпня 2024 року, яким службове розслідування визнано завершеним, а ОСОБА_3 - безвісти зниклим.

Крім того, є необґрунтованими доводи апеляційної скарги, що воєнні дії у розумінні ч. 2 ст. 46 ЦК України на території, де зник безвісти син заявника, не завершилися, в силу чого у суду відсутні нормативно визначені у ЦК України підстави для оголошення ОСОБА_3 померлим, а строки, сплив яких є передумовою для можливості відкриття провадження у справі про оголошення фізичної особи померлою, які визначені у ч. 2 ст. 46 ЦК України, ще не почали спливати.

Такі аргументи не узгоджуються з вищевикладеними правовими висновками Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року в справі №755/11021/22, згідно яких, з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи (п. 3, 99, 122, 123 постанови), і що суди можуть використовувати дані, зокрема з Наказу № 309, для визначення часових характеристик ведення воєнних дій на конкретній території України (п. 84 постанови).

Інші доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на доказах та законі, висновків суду першої інстанції не спростовують, містять посилання на обставини, що були предметом перевірки суду першої інстанції, яким була надана належна правова оцінка, зводяться до переоцінки доказів та незгоди із судовим рішенням і не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, Київський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України, подану представником Матієнком Олегом Борисовичем, залишити без задоволення.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 лютого 2026 року, залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дати складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складен 18 червня 2026 року.

Головуючий суддя : М.А.Яворський

Судді : Т.Ц.Кашперська

В.О.Фінагеєв