Постанова від 16 червня 2026 р. у справі №601/1511/24 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Єдиний унікальний номер справи № 601/1511/24 Головуючий у суді першої інстанції - Писанець Н.В.

Номер провадження № 22-ц/824/8188/2026 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Яворського М.А.,

суддів: Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О.,

за участю секретаря - Марченко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником Булавою Олександром Петровичем , на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 січня 2026 року, постановлену під головуванням судді Писанець Н.В., у місті Бровари, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору позики за борговою розпискою,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору позики за борговою розпискою.

Ухвалою суду від 30 вересня 2024 року справу прийнято до провадження судді Писанець Н.В. у порядку спрощеного позовного провадження.

В судові засідання, призначені на 02 грудня 2024 року на 14 год. 00 хв., 17 березня 2025 року о 10 год. 30 хв. та на 29 січня 2026 року о 12 год. 00 хв., позивач та його представник не з`явилися, про слухання справи повідомлені належним чином, про причини повторної неявки до суду не повідомили. Від представника позивача ОСОБА_1 повторно надійшла заява про його зайнятість в іншому судовому засіданні (на судові засідання призначені на 02 грудня 2024 року на 14 год. 00 хв. та на 29 січня 2026 року о 12 год. 00 хв.).

На підставі викладеного, оскільки належним чином повідомлений позивач та його представник повторно до суду не з`явилися та не повідомили про причини неявки, від них не надійшли заяви про розгляд справи за їхньої відсутності, ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 січня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням представник ОСОБА_1 - Булава О.П. подав апеляційну скаргу, відповідно до якої просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що адвокатом Булавою О.П. для пришвидшення розгляду справи було заявлено клопотання про проведення розгляду справи в режимі відеоконференції.

Так, у визначені судом дати адвокат Булава О.П. був на відеоконференцзв`язку, однак суд на зв`язок з адвокатом не виходив, судові засідання не проводив.

Сторона позивача зазначає, що судові засідання 17 березня 2025 року та 27 жовтня 2025 року фактично не відбулися, при цьому в матеріалах справи містяться лише технологічні документи без зазначення причин відкладення розгляду та без погодження нових дат зі сторонами, що призвело до накладок у графіку участі представника.

Разом з тим, позивач не виявляв бездіяльності у провадженні та вживав заходів для пришвидшення розгляду справи, зокрема подавав заяви про розгляд справи за його відсутності, що підтверджується матеріалами справи. Позивач був зацікавлений у своєчасному розгляді спору, оскільки рішення у даній справі має значення для іншого судового провадження між тими ж сторонами.

Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив.

Сторони у справі будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи до суду апеляційної інстанції не з`явилися

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Так, суд першої інстанції, залишаючи без розгляду позов, поданий ОСОБА_1 мотивував свій висновок тим, що всудові засідання, призначені на 02 грудня 2024 року о 14 год. 00 хв., 17 березня 2025 року о 10 год. 30 хв. та на 29 січня 2026 року о 12 год. 00 хв., позивач та його представник не з`явилися, про слухання справи повідомлені належним чином, про причини повторної неявки до суду не повідомили. Від представника позивача Булава О.П. повторно надійшла заява про його зайнятість в іншому судовому засіданні (на судові засідання призначені на 02 грудня 2024 року на 14 год. 00 хв. та на 29 січня 2026 року о 12 год. 00 хв.).

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду, оскільки належним чином повідомлений позивач та його представник повторно до суду не з`явилися та не повідомили про причини неявки, від них не надійшли заяви про розгляд справи за їхньої відсутності.

Колегія суддів із вказаним висновком суду першої інстанції погодитися не може, з огляду на наступне.

Так, згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувана ухвала суду першої інстанції не відповідає.

Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Право на доступ до правосуддя є одним з основоположних прав людини. Воно передбачене у статті 6 Конвенції.

Поняття «суд, встановлений законом» стосується не лише правової основи існування суду, але й дотримання ним норм, які регулюють його діяльність (пункт 24 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України»).

Доступом до правосуддя згідно зі стандартами ЄСПЛ розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

У своїх рішеннях ЄСПЛ указав, що для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (рішення від 04 грудня 1995 року у справі «Белле проти Франції»).

Крім того, у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції право на судовий розгляд справи означає право кожної особи на звернення до суду та право на те, що її справа буде розглянута і вирішена судом.

Згідно з частиною п`ятою статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Обов`язковими умовами для застосування передбачених частиною п`ятою статті 223, пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності (в разі визнання явки позивача обов`язковою).

Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Таких правових висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 05 червня 2020 року у справі № 910/16978/19 щодо застосування подібної за змістом норми права.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України позов залишається без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 вересня 2024 року справу призначено до судового розгляду на 02 грудня 2024 року о 14 годині 00 хвилин (а.с. 66-67, т.1).

02 грудня 2024 року від представника ОСОБА_1 - Булави О.П. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (а.с. 84-85, т.1).

Відповідно до довідки, наявної в матеріалах справи, 02 грудня 2024 року у зв`язку з неявкою осіб, які беруть участь у розгляді справи, судом було ухвалено відкласти засідання за клопотанням представника позивача на 21 лютого 2025 року о 12 годині 00 хвилин (а.с. 86, т.1).

17 лютого 2025 року від представника ОСОБА_1 - Булави О.П. надійшло клопотання про проведення судового засідання, призначеного на 21 лютого 2025 року о 12 годині 00 хвилин, в режимі відеоконференції (а.с. 102-103, т.1).

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 лютого 2025 року клопотання представника ОСОБА_1 - Булави О.П. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції - задоволено (а.с. 105, т.1).

21 лютого 2025 року представник відповідача у справі - Булава О.П. був присутній в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Розгляд справи було відкладено на 17 березня 2025 року о 10 годині 30 хвилин (а.с. 114-115, т.1).

Відповідно до довідки, наявної в матеріалах справи, 17 березня 2025 року у зв`язку з неявкою осіб, які беруть участь у розгляді справи, судом було ухвалено відкласти засідання на 08 травня 2025 року о 09 годині 30 хвилин (а.с. 86, т.1).

02 травня 2025 року від представника ОСОБА_1 - Булави О.П. надійшло клопотання про проведення судового засідання, призначеного на 08 травня 2025 року о 09 годині 30 хвилин та всіх наступних засіданнях, в режимі відеоконференції (а.с. 163-164, т.1).

08 травня 2025 року від представника у справі ОСОБА_1 - Булави О.П. надійшла заява про проведення судового засідання, призначеного на 08 травня 2025 року о 09 годині 30 хвилин без участі позивача та його представника (а.с. 166, т.1).

Відповідно до довідки, наявної у матеріалах справи, 08 травня 2025 року розгляд справи було відкладено на 27 липня 2025 року о 14 годині 00 хвилин (а.с. 168, т.1).

23 червня 2025 року від представника ОСОБА_1 - Булави О.П. надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції (а.с. 177-179, т.1). Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 червня 2025 року заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 - задоволено (а.с. 180, т.1).

Згідно із довідкою від 27 червня 2025 року у зв`язку із зайнятістю судді в іншому судовому процесі, розгляд справи відкладено на іншу дату, наступне судове засідання призначено на 25 липня 2025 року о 09 годині 30 хвилин.

Із протоколу судового засідання від 25 липня 2025 року вбачається, що Булава О.П. був присутній у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Розгляд справи було відкладено на 24 жовтня 2025 року о 12 годині 30 хвилин (а.с. 187-188, т.1).

Згідно із довідкою від 24 жовтня 2025 року у зв`язку із зайнятістю судді в іншому судовому процесі, розгляд справи відкладено на іншу дату, наступне судове засідання призначено на 29 січня 2026 року о 12 годині 00 хвилин (а.с. 192, т.1).

29 січня 2026 року від представника ОСОБА_1 - Булави О.П. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (а.с. 198-200, т.1).

29 січня 2026 року сторони у судове засідання не з`явилися, про що складено довідку (а.с. 201, т.1).

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 січня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду, оскільки належним чином повідомлений позивач та його представник повторно до суду не з`явилися та не повідомили про причини неявки, від них не надійшли заяви про розгляд справи за їхньої відсутності.

Апеляційний суд вважає, що висновок суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позову без розгляду є передчасним та не відповідає матеріалам справи.

Так, із протоколу судового засідання від 25 липня 2025 року вбачається, що представник позивача Булава О.П. брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Судове засідання, призначене на 24 жовтня 2025 року, фактично не відбулося у зв`язку із зайнятістю судді в іншому судовому процесі, про що складено відповідну довідку, а розгляд справи було відкладено на 29 січня 2026 року.

Отже, після участі представника позивача у судовому засіданні 25 липня 2025 року відсутні дані про його неявку у судове засідання 24 жовтня 2025 року, оскільки це засідання не проводилося з причин, що не залежали від сторін. За таких обставин неявка сторони у судове засідання 29 січня 2026 року не може вважатися повторною неявкою в розумінні пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.

Відтак у суду першої інстанції були відсутні передбачені законом підстави для залишення позовної заяви без розгляду з мотивів повторної неявки належним чином повідомленого позивача або його представника до суду.

Крім того, посилаючись на наявність підстав для залишення позову без розгляду, суд першої інстанції навів дати окремих судових засідань, а саме: 02 грудня 2024 року на 14 год. 00 хв., 17 березня 2025 року на 10 год. 30 хв. та на 29 січня 2026 року на 12 год. 00 хв., у яких сторона позивача не була присутня. Проте саме по собі зазначення таких дат не свідчить про повторну неявку позивача або його представника.

Таким чином, відсутні підстави вважати, що позивач та його представник в судове засідання двічі підряд не з`явилися без поважних причин, оскільки вказане не відповідає дійсності та спростовується матеріалами справи.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 379, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником Булавою Олександром Петровичем , задовольнити.

Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 січня 2026 року, скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дати складення повного тексту постанови.

Текст постанови складено 17 червня 2026 року.

Головуючий суддя : М.А.Яворський

Судді : Т.Ц.Кашперська

В.О.Фінагеєв