Постанова від 08 червня 2026 р. у справі №367/12089/24 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 року місто Київ

єдиний унікальний номер справи: 367/12089/24

номер провадження: 22-ц/824/4875/2026

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Верланова С.М. (суддя - доповідач),

суддів: Невідомої Т.О., Нежури В.А.,

за участю секретаря - Габунії М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Радецької Тетяни Петрівни на заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 06 березня 2025 року у складі судді Горбачової Ю.В., у справі за позовом приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил роздрібного ринку електричної енергії,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2024 року приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (далі - ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил роздрібного ринку електричної енергії.

Позовна заява мотивована тим, що у відповідності до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі -НКРЕКП) від 08 листопада 2018 року №1382 «Про видачу ПрАТ «Київобленерго» ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом», з 01 січня 2019 року ПрАТ «Київобленерго» - енергетична компанія, яка здійснює ліцензовану діяльність з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності відповідно до додатка і діє на підставі Статуту та ліцензії. 03 вересня 2020 року назву ПрАТ «Київобленерго» було змінено на ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі».

Вказувало, що 12 травня 2024 року уповноваженими працівниками ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» була проведена перевірка об`єкту відповідачки за адресою: АДРЕСА_1 . Під час проведення даної перевірки вказаного об`єкту позивачем було виявлено порушення п.1 п.5.5.5, що відповідає порушенню п. 8.4.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), які затверджені постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №312, а саме: самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, що не є власністю ОСР, з порушенням схеми обліку. Самовільне підключення виконане проводом ПВ 1-6 мм. від ввідного автоматичного вимикача, загального на будинок, до приладу обліку в ГРЩ, від якого заживлено нежитлове приміщення, відкрито, виявити яке при контрольному огляді можливість існувала.

На підставі виявленого порушення Правил під час проведення перевірки уповноваженими працівниками ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» щодо об`єкту відповідачки було складено Акт №К048708 від 12 травня 2024 року. У пункті 11 акту про порушення споживача запрошено на засідання комісії оператора системи з розгляду складеного акта про порушення на 06 червня 2024 за адресою: місто Київ, вул. Стеценко, 1а.

06 червня 2024 року комісією з розгляду Актів про порушення в присутності споживача прийнято рішення, яке оформлено протоколом №107. Рішення комісії: Акт про порушення №К048708 підлягає до розрахунку згідно з п.8.4.12 Правил, формула №8 за період 182 днів з 26 серпня 2023 року по 25 лютого 2024 року. Відповідно до розрахунку до Акту про порушення № К048708 сума необлікованої електроенергії за період 182 днів з 26 серпня 2023 року по 25 лютого 2024 року становить 110 412 грн 35 коп. з врахуванням ПДВ.

06 червня 2024 року відповідачкою отримано протокол комісії №107, а 25 липня 2024 року отримано розрахунок до Акту про порушення К048708, повідомлення про оплату до Акту про порушення К048708 рекомендованим листом.

Звертає увагу, що станом на день подання позову, доказів в спростування вищенаведених обставин до ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» від відповідачки не надходило, доказів щодо оплати заявленої до стягнення суми не надано. Рішення засідання комісії позивача по розгляду акту про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, що оформлене протоколами, повністю відповідає фактичним обставинам та вимогам чинного в Україні законодавства. Станом на дату подання до суду даного позову, протокол засідання комісії з розгляду акта є чинним, в судовому порядку не визнаний недійсним та не скасований, як наслідок підлягає виконанню відповідачем, як споживачем електричної енергії.

Відповідачка не дотримавшись п.8.2.7 ПРРЕЕ, не оплатив розрахункові документи за необліковану електричну енергію, в результаті чого утворилась заборгованість у розмірі 110 412 грн 35 коп. Майнова шкода станом на момент подачі позову відповідачем не відшкодована.

З урахуванням наведеного ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» просило стягнути з відповідача на користь позивача вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією в розмірі 110 412 грн 35 коп. та судовий збір.

Заочним рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 06 березня 2025 року позов ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил роздрібного ринку електричної енергії - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією у розмірі 110 412 грн 35 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422 грн 40 коп.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 06 жовтня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ірпінського міського суду Київської області від 06 березня 2025 року у справі №367/12089/24 за позовом ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил роздрібного ринку електричної енергії.

Не погоджуючись з вказаним заочним рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Радецька Т.П. подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що справу було розглянуто та винесено рішення без належного повідомлення відповідачки, що є істотним порушенням норм процесуального права. Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу було призначено судом до розгляду без повідомлення відповідача про відкриття провадження та не було повідомлено про призначений судом розгляд справи на 20 січня 2025 року та на 06 березня 2025 року.

Вказує, що акт про порушення Правил користування електричною енергією є лише фіксацією такого порушення, що було виявлено, як стверджує позивач, під час проведення перевірки дотримання цих правил, позовні вимоги про скасування протоколу щодо розгляду акта про порушення Правил користування електричною енергією та визнання дій комісії щодо розгляду зазначеного акта неправомірними - не сприятимуть ефективному відновленню порушеного права. Акт про порушення, складений оператором системи розподілу електричної енергії (позивачем), не може бути оскаржений у судовому порядку, оскільки його висновки самі собою не породжують для побутового споживача юридичних наслідків, в зв`язку з чим позивач міг реалізувати захист свого права в рамках судового розгляду справи у разі подання позивачем відповідного позову.

Зазначає, що для покладення на споживача відповідальності у виді нарахування вартості необлікованого (донарахованого) обсягу електричної енергії вимагається встановлення фактів несанкціонованого втручання споживача у роботу засобу вимірювальної техніки (лічильника) та викривлення даних обліку електричної енергії (коли витрати обсягів електричної енергії комерційним вузлом обліку не обліковуються, обліковуються частково чи з порушенням). Сам по собі факт складання позивачем, який є зацікавленою особою та стороною у справі проведеного обстеження зафіксованого тільки на паперовому примірнику без проведення та надання відеофіксації даного процесу, без фото фіксації - не може бути однозначно беззаперечним, достовірним доказом, так як він є тільки внутрішнім одностороннім доказом позивача складеним по суті самим позивачем, за відсутності відповідача та його представника, наявність якого не може бути самостійно достатньою підставою для покладення відповідальності на споживача.

Вважає, що відсутність належних, достовірних доказів які в своїй сукупності підтвердили б, що електрична енергія споживалася без належного обліку, виключає можливість проведення розрахунку необлікованої електричної енергії, нарахування якої по суті є донарахуванням обсягів електричної енергії на припущеннях або неправомірним видом подвійних стягнень з споживача.

Посилається на те, що втручання в лічильник, в електромережі оператора системи розподілу електричної енергії, як правило, може бути підтверджене лише експертизою, яка є одним з ключових доказів у судовому процесі на який посилався представник відповідача в ході судового розгляду справи 06 жовтня 2025 року. Отже, за даних обставин справи, враховуючи специфіку предмету спору, можна встановити тільки єдиним способом проведенням експертизи, проведення якого виключно за умови відповідного судового рішення та в межах судового розгляду справи, в тому числі з врахуванням строків, які не залежить від учасників справи.

Також вказує, що лічильник електричної енергії знаходиться на абонентському обліку позивача, опломбований позивачем, що підтверджується наявним в матеріалах справи Актом про порушення №К48708 від 12 травня 2024 року. Суд першої інстанції приймаючи рішення про відмову в перегляді заочного рішення з підстав ненадання відповідачем в якості доказу самостійно зробленої експертизи лічильника або відхиляючи посилання відповідача на доказ поданий позивачем, такий як наявний в матеріалах справи Акт про порушення №К48708 від 12 травня 2024 року, залишив поза увагою вищезазначені аргументи.

Представник ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» - адвокат Конєва Л.Л. подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Вказує, що при встановлені обставин обізнаності відповідачки про розгляд справи було встановлено, що дійсно вона не отримала на адресу свого проживання ухвалу суду про відкриття провадження, але в той же час, отримувала повідомлення суду про розгляд даної справи через месенджер мобільного телефону НОМЕР_1 , яким користується (використання саме даного номеру телефону відповідачкою підтверджено зазначенням даного номеру у заяві про перегляд заочного рішення як контактного номеру ОСОБА_1 ). Також зазначає, що заочне рішення суду було ухвалене 06 березня 2025 року, а вже 02 квітня 2025 року до суду надійшла заява представника про вступ у справу, хоча листа з рішенням ОСОБА_1 також не отримувала. Тобто повідомлення про виклик до суду відповідачка отримувала через месенджер мобільного телефону НОМЕР_1 , а також в сервісі «Дія». Однак відповідачка ОСОБА_1 не вжила дій щодо доведення своєї позиції до суду з наданням відповідних доказів. Зазначає, що відповідно до протоколу №107 засідання комісії по розгляду акту №К048708 від 12 травня 2024 року про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії 06 червня 2024 року комісією з розгляду актів про порушення в присутності споживача ОСОБА_1 було прийнято наступне рішення: Акт про порушення №К048708 підлягає до розрахунку згідно п.8.4.12 Правил, формула №8 за період 182 дні (6 календарних місяців) з урахуванням сили струму спрацювання комутаційних апаратів, що задіяні у системі самовільного підключення (32А). Обсяг електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил роздрібного ринку електричної енергії становить 13 838 кВт/год. Акт підлягає розрахунку згідно п.7, п.8.4.2 ПРРЕЕ, п.8.4.12 ф.8 ПРРЕЕ за період 182 дні з 12 листопада 2023 року по 11 травня 2024 року та по тарифах, що діяли протягом періоду порушення. Протокол було підписано головою та членами комісії, а також відповідачкою ОСОБА_1 . Відповідно до розрахунку обсягу та вартості необлікованої електричної енергії до Акту про порушення № К048708, сума необлікованої електроенергії за період 182 дні з 12 листопада 2023 року по 11 травня 2024 року становить 110 412 грн 35 коп. (з ПДВ). Розрахунок до акту про порушення №К048708 від 12 травня 2024 року було отримано відповідачкою ОСОБА_1 25 липня 2024 року, про що свідчить особиста відмітка з підписом відповідачки. Наголошує на тому, що позивачем в даному випадку не застосовувались при розгляді та розрахунку пп.1-4 п.8.4.4 ПРРЕЕ, які стосуються саме пломб, лічильника, втручання в його роботу та передбачають обов`язкове проведення експертизи. Вважає, що визнання недійсним та скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення, що стало підставою для нарахування заборгованості, є самостійним способом захисту, який, відповідно передбачає дослідження правомірності виявлення порушення, складання акту про порушення та його затвердження (прийняття рішення) на засіданні комісії з розгляду актів про порушення, що стало підставою для нарахування заборгованості.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість заочного рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, враховуючи доводи, викладені відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно з вимогами ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване заочне рішення суду першої інстанції не відповідає.

Відповідно до ч.2 ст.129 Конституції України до основних засад судочинства належить змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положення цього конституційного принципу закріплені у ст.ст.12, 13 ЦПК України, якими встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Повідомлення про судове засідання відноситься до елементу змагальності сторін та є обов`язком суду.

За змістом п.2 ч.1 ст.43 ЦПК України учасники справи мають право брати участь у судових засіданнях.

Повідомлення сторін про час і місце розгляду справи проводиться відповідно до вимог ст.ст.128-130 ЦПК України.

Відповідно до положень ч.ч.1-4 ст.128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка не є обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.

Згідно з ч.5 ст.128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи у разі неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання.

Згідно з приписами ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява № 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач ОСОБА_1 чи її представник були належним чином повідомлені судом про судове засідання, призначене на 06 березня 2025 року об 10 год 00 хв., в якому було ухвалене оскаржуване заочне рішення.

Відповідно до ч.13 ст.128 ЦПК України за наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має електронного кабінету, та технічної можливості повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Так у справі наявна довідка відповідальної особи Ірпінського міського суду Київської області про те, що 20 січня 2025 року о 17 год 09 хв. на номер телефону НОМЕР_1 (додаток «viber»), який визначений як номер телефону ОСОБА_1 , було доставлено судову повістку про виклик у судове засідання на 06 березня 2025 року о 10 год 00 хв. (а.с.64, т.2).

Проте матеріали справи не містять відповідної письмової заяви ОСОБА_1 про направлення їй судової повістки з використанням засобів мобільного зв`язку, а саме SMS-повідомлення на номер телефону НОМЕР_1 (додаток «viber»).

У постанові Верховного Суду від 01 листопада 2023 року у справі № 761/20381/21 (провадження № 61-4215св23) зазначено, що відповідно до пункту 2 Порядку надсилання учасникам судового процесу (кримінального провадження) текстів судових повісток у вигляді SMS-повідомлень, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 01 червня 2013 року № 73, текст судової повістки може бути надісланий судом учаснику судового процесу SMS-повідомленням лише після подання ним до суду відповідної заявки. Така заявка оформляється безпосередньо в суді або шляхом заповнення учасником форми, яка розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України. Отже, суд може повідомляти учасника справи про розгляд справи з використанням засобів мобільного зв`язку шляхом надіслання текстових (SMS) повідомлень, однак виключно за наявності відповідної письмової заяви такого учасника.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.263 ЦПК України).

Враховуючи наведене, довідка відповідальної особи Ірпінського міського суду Київської області від 20 січня 2025 року про доставку SMS-повідомлення у додаток «viber» не може вважатись належним повідомленням ОСОБА_1 .

Інших належних і допустимих доказів повідомлення ОСОБА_1 про судове засідання на 06 березня 2025 року о 10 год 00 хв. матеріали справи не містять, у тому числі доказів направлення судової повістки поштовим відправленням, через електронний кабінет, офіційну електронну адресу чи через її повноважного представника.

Суд першої інстанції на наведене уваги не звернув та розглянув справу за відсутності відповідачки ОСОБА_1 щодо якої відсутні докази належного повідомлення про дату, час та місце судового засідання, чим позбавив її можливості скористатись наданими їй процесуальним правами, передбаченими ст.ст.43, 49 ЦПК України.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Таким чином недотримання судом першої інстанції норм процесуального права, а саме розгляд справи за відсутності належного повідомлення відповідачки, на що ОСОБА_1 посилається в апеляційній скарзі, як на одну з підстав для скасування заочного рішення, призвело до порушення її права на справедливий суд.

Це порушення в силу п.3 ч.3 ст.376 ЦПК України є обов`язковою підставою для скасування заочного рішення суду першої інстанції. За таких обставин колегія суддів вважає, що оскаржуване заочне рішення суду першої інстанції не може бути залишена в силі та підлягає скасуванню.

Вирішуючи позовну заяву ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил роздрібного ринку електричної енергії, колегія суддів вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

У відповідності до ч.1 ст.15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України також визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставою виникнення зобов`язань є договори та інші правочини.

Згідно з ч.1 ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України «Про ринок електричної енергії» основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними визначаються нормативно-правовими актами, що регулюють впровадження цього Закону, зокрема: 1) правилами ринку, які, в тому числі, визначають правила функціонування балансуючого ринку та ринку допоміжних послуг; 2) правилами ринку «на добу наперед» та внутрішньо добового ринку; 3) кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу; 4) кодексом комерційного обліку; 5) правилами роздрібного ринку; 6) іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з пунктом 1.1.1 глави 1.1 розділу І Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ, Правила ), затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 312, які набрали 11 червня 2018 року, ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачами (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.

Згідно з п.2.1.4 Правил, за ініціативою однієї з сторін договір споживача про розподіл електричної енергії оформлюється в паперовій формі. Споживання електроенергії та здійснення оплати за її використання підтверджує приєднання споживача до договору.

Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за ініціативою споживача або оператора системи відповідно до визначених цими Правилами випадків, як правило, укладається шляхом приєднання споживача за заявою-приєднанням до розробленого оператором системи розподілу договору на умовах складеного оператором системи розподілу паспорта точки розподілу.

У відповідності до абз.2 п.2.1.6 Правил, фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви- приєднання, сплата рахунка оператора системи розподілу та/або документально підтверджене споживання електричної енергії.

Відповідно до п.4.1 Правил, розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів.

Згідно абзацу 2 п. 4.10 Правил, побутові споживачі та суб`єкти господарювання, предметом діяльності яких є надання житлово-комунальних послуг населенню, у межах наданих населенню послуг, установи та організації, які утримуються за рахунок коштів (внесків) населення, здійснюють повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії, як правило, один раз за фактичними показами засобів комерційного обліку електричної енергії на початку періоду, наступного за розрахунковим, відповідно до договору про постачання електричної енергії споживачу.

Виходячи з положень п. 4.12 Правил, рахунок за спожиту електричну енергію оплачується протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем або в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.

Відповідно до п. 4.13 Правил, для здійснення розрахунків за фактичну спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

Відповідно до пункту 5.1.1 Правил, оператор системи має право, зокрема: отримувати своєчасно плату за надання послуги з розподілу або передачі електричної енергії та плату за перетікання реактивної електричної енергії відповідно до умов договорів та законодавства України; тимчасово припиняти розподіл (передачу) електричної енергії, обмежувати обсяг розподілу (передачі) електричної енергії або відключати споживача від мережі без його згоди у випадках та порядку, передбачених цими Правилами та Кодексом систем розподілу, зокрема у зв`язку із заборгованістю споживача за договором про користування електричною енергією та/або договором про постачання електричної енергії, які продовжують свою дію в частині регулювання відносин сторін щодо заборгованості (переплати) за цими договорами, нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо.

Згідно з п.п.11 п. 5.2.1 Правил, електропостачальник має право на відшкодування збитків, які виникли через дії чи бездіяльність споживача, іншого електропостачальника, власника мереж, оператора малої системи розподілу, оператора системи, постачальника послуг комерційного обліку.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані у справі докази, колегія суддів дійшла висновку, що факт порушення Правил знайшов своє підтвердження при розгляді справи.

Згідно з пунктом 5.5.5 Правил, споживач електричної енергії зобов`язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Відповідно до пункту 6 Правил, до укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, який укладається зі споживачем, договірні відносини між споживачем та суб`єктом господарювання, що провадить діяльність з розподілу електричної енергії на підставі ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами (або ОСР як правонаступником за договорами про користування електричною енергією та договорами про постачання електричної енергії), урегульовуються окремими положеннями діючих договорів про користування електричною енергією або договорів про постачання електричної енергії (у частині взаємовідносин споживача і електророзподільної організації), які не суперечать вимогам чинного законодавства у сфері електроенергетики. Зокрема сторони керуються вимогами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) з питань потужності, якості електроенергії, окремих процедурних питань тощо. У разі виникнення суперечності між нормами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) та нормами законодавства про електроенергетику сторони керуються вимогами чинного законодавства.

Після укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цими договорами з відповідними правами та обов`язками, пов`язаними з такою заборгованістю/переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо. В іншій частині договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії припиняють свою дію.

У відповідності до пункту 7.5 Правил, оператор системи припиняє повністю або частково постачання електричної енергії споживачу за умови попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення у разі:

- відсутності персоналу для обслуговування електроустановок споживача або договору на обслуговування електроустановок (на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади);

- недопущення уповноважених представників оператора системи до електроустановок споживача, пристроїв релейного захисту, автоматики і зв`язку, які забезпечують регулювання навантаження в енергосистемі, та/або розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача;

- заборгованості за надані послуги з розподілу (передачі) електричної енергії відповідно до умов договору з оператором системи;

- несплати вартості не облікованої електричної енергії внаслідок порушення споживачем цих Правил, визначеної відповідно до законодавства (за умови прийняття судом рішення щодо споживання споживачем не облікованої електричної енергії на користь оператора системи);

- невиконання припису представника відповідного органу виконавчої влади;

- закінчення терміну дії, розірвання або не укладення договору між споживачем та оператором системи;

- закінчення терміну дії договору між. споживачем та постачальником «останньої надії» (за умови не укладення споживачем договору з іншим електропостачальником);

- порушення споживачем під час виконання робіт або провадження іншої діяльності поблизу електричних мереж Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 1997 року № 209.

Припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється також електропостачальником за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення у разі:

- заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору з електропостачальником;

- недопущення уповноважених представників електропостачальника до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача.

Попередження про припинення повністю або частково постачання (розподілу або передачі) електричної енергії оформлюється після встановлення факту наявності підстав для вчинення вказаних дій та надається споживачу окремим письмовим повідомленням, у якому зазначаються підстава, дата і час, з якого електропостачання буде повністю або частково припинено, прізвище, ім`я, по батькові, підпис відповідальної особи, якою оформлено попередження.

Датою отримання таких попереджень буде вважатися дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом).

Попередження про припинення постачання електричної енергії може надаватись споживачу в інший спосіб, передбачений договором з електропостачальником та договором з оператором системи або додатками до нього.

Якщо підставою для припинення постачання електричної енергії є заборгованість споживача перед відповідним учасником роздрібного ринку, у попередженні про припинення постачання електричної енергії додатково зазначається сума заборгованості за відповідним договором та період, за який ця заборгованість виникла.

У разі усунення споживачем в установлений строк порушень, що завчасно (до дня відключення) підтверджується належним чином, постачання електричної енергії споживачу не припиняється.

Згідно з п. 8.2.5 Правил, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення.

В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача.

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта про порушення та викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які зазначаються в акті про порушення або надаються (надсилаються) оператору системи окремим письмовим повідомленням.

Відповідно до п. 8.2.6 Правил, на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.

У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.

Згідно з п. 8.2.7 Правил, кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи.

Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

У разі незгоди споживача з фактом крадіжки електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту викрадення електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно зі ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Установлено, що постановою НКРЕКП від 08 листопада 2018 року № 1382 «Про видачу ПрАТ «Київобленерго» ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом», з 01 січня 2019 року ПрАТ «Київобленерго» - енергетична компанія, яка здійснює ліцензовану діяльність з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності відповідно до додатка і діє на підставі Статуту та ліцензії на території Київської області.

03 вересня 2020 року назву приватне акціонерне товариство «Київобленерго» було змінено на ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі».

З матеріалів справи вбачається, що відповідачка ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення за адерсою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією договору дарування нежитлового приміщення від 18 червня 2014 року посвідченого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Бовою Т.В., зареєстрованим в реєстрі за № 530, а також копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 23180774 від 18 червня 2014 року.

12 травня 2024 року уповноваженими працівниками ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» була проведена перевірка належного відповідачці нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , під час якої було виявлено порушення п. 1 п. 5.5.5, що відповідає порушенню п. 8.4.2 Правил, а саме: самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, що не є власністю ОСР, з порушенням схеми обліку. Самовільне підключення виконане проводом ПВ 1-6 мм. від ввідного автоматичного вимикача, загального на будинок, до приладу обліку в ГРЩ, від якого заживлено нежитлове приміщення, відкрито, виявити яке при контрольному огляді можливість існувала. На підставі виявленого порушення було складено Акт про порушення № К048708 від 12 травня 2024 року, який було підписано працівниками позивача та представником відповідачки - сестрою ОСОБА_2 .

Згідно з пунктом 11 Акту про порушення, споживача було запрошено на засідання комісії оператора системи з розгляду складеного акта про порушення на 06 червня 2024 року за адресою: місто Київ, вул. Стеценко, 1-А.

У подальшому згідно з протоколом № 107 засідання комісії по розгляду акту № К048708 від 12 травня 2024 року про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, 06 червня 2024 року комісією з розгляду Актів про порушення в присутності споживача ОСОБА_1 було прийнято рішення: Акт про порушення № К048708 підлягає до розрахунку згідно з п. 8.4.12 Правил, формула № 8 за період 182 дні (6 календарних місяців) з урахуванням сили струму спрацювання комутаційних апаратів, що задіяні у системі самовільного підключення (32А). Обсяг електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил роздрібного ринку електричної енергії становить 13838 кВт/год. Акт підлягає розрахунку згідно п. 7, п. 8.4.2 ПРРЕЕ, п. 8.4.12 ф. 8 ПРРЕЕ за період 182 дні з 12 листопада 2023 року по 11 травня 2024 року та по тарифах, що діяли протягом періоду порушення. Протокол було підписано головою та членами комісії, а також відповідачкою ОСОБА_1 .

Відповідно до розрахунку обсягу та вартості необлікованої електричної енергії до Акту про порушення № К048708, сума необлікованої електроенергії за період 182 дні з 12 листопада 2023 року по 11 травня 2024 року становить 110 412 грн 35 коп. (з ПДВ).

Цей розрахунок до Акту про порушення № К048708 від 12 травня 2024 року було отримано відповідачкою ОСОБА_1 25 липня 2024 року, про що свідчить особиста відмітка з підписом відповідачки.

Установивши, що ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , а 12 травня 2024 року під час перевірки цього об`єкта уповноваженими працівниками ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» виявлено самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі з порушенням схеми обліку, колегія суддів приходить до висновку, що факт порушення відповідачкою Правил є доведеним. Зазначене порушення зафіксовано актом № К048708 від 12 травня 2024 року, в якому визначено спосіб самовільного підключення: проводом ПВ 1-6 мм від ввідного автоматичного вимикача, загального на будинок, до приладу обліку в ГРЩ, від якого було заживлено належне відповідачці нежитлове приміщення.

Оскільки на підставі вказаного акта комісією з розгляду актів про порушення 06 червня 2024 року за участю ОСОБА_1 прийнято рішення, оформлене протоколом № 107, яким визначено обсяг та вартість необлікованої електричної енергії відповідно до пункту 8.4.12 ПРРЕЕ за формулою № 8 за період 182 дні - з 12 листопада 2023 року по 11 травня 2024 року, з урахуванням сили струму спрацювання комутаційних апаратів 32А, а згідно з розрахунком обсяг необлікованої електричної енергії становить 13 838 кВт год на суму 110 412 грн 35 коп. з ПДВ, колегія суддів вважає заявлений позивачем розмір вимог належно підтвердженим матеріалами справи.

Ураховуючи, що протокол комісії підписаний відповідачкою, розрахунок до акта отримано нею 25 липня 2024 року, однак вартість необлікованої електричної енергії у встановлений строк не сплачено, а належних і допустимих доказів на спростування факту порушення, правильності складення акта, обсягу нарахування чи розміру заявленої до стягнення суми відповідачкою не надано, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових та фактичних підстав для задоволення позову ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» та стягнення з ОСОБА_1 вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення Правил у розмірі 110 412 грн 35 коп.

Доводи апеляційної скарги про те, що акт про порушення є лише одностороннім документом позивача та сам по собі не може підтверджувати наявність підстав для стягнення вартості необлікованої електричної енергії, колегія суддів відхиляє, оскільки позовні вимоги у даній справі ґрунтуються не лише на Акті про порушення № К048708 від 12 травня 2024 року, а на сукупності доказів, зокрема: вказаному акті про порушення, протоколі засідання комісії № 107 від 06 червня 2024 року, розрахунку обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, доказах участі відповідачки у засіданні комісії, підписання нею протоколу та отримання розрахунку до акта 25 липня 2024 року.

При цьому Актом про порушення № К048708 від 12 травня 2024 року зафіксовано конкретний зміст порушення, а саме, самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі з порушенням схеми обліку, виконане проводом ПВ 1-6 мм від ввідного автоматичного вимикача, загального на будинок, до приладу обліку в ГРЩ, від якого було заживлено належне відповідачці нежитлове приміщення. У даному випадку відповідачка не заявляла самостійних вимог про визнання недійсним чи скасування рішення комісії, оформленого протоколом № 107 від 06 червня 2024 року, та не надала належних і допустимих доказів, які б спростовували факт виявленого порушення, правильність вихідних даних, застосованої формули, періоду нарахування або розміру заявленої до стягнення суми. Саме лише заперечення проти акта, протоколу та розрахунку без надання переконливих контрдоказів не спростовує їх доказового значення, оскільки ці документи підлягають оцінці судом не ізольовано, а у сукупності з іншими матеріалами справи.

Що стосується посилання в апеляційній скарзі на необхідність обов`язкового проведення експертизи лічильника, то колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки заявлені позивачем вимоги не ґрунтуються на факті пошкодження засобу обліку, пломб, індикаторів чи втручання у роботу лічильника. Виявлене порушення полягає у самовільному підключенні електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі з порушенням схеми обліку, що є окремим видом порушення ПРРЕЕ та передбачає визначення обсягу необлікованої електричної енергії за пунктом 8.4.12 ПРРЕЕ за формулою № 8.

Отже відсутність експертного дослідження лічильника не спростовує факту виявленого самовільного підключення та не виключає можливості визначення вартості необлікованої електричної енергії за правилами, застосованими комісією оператора системи.

При цьому відповідачка, посилаючись на непроведення судом першої інстанції відповідної експертизи, власного експертного висновку або іншого належного технічного доказу на спростування факту самовільного підключення, вихідних даних чи правильності проведеного розрахунку, не надала.

Також під час апеляційного розгляду, в якому відповідачка вже не була позбавлена можливості реалізувати свої процесуальні права, передбачені ст.43 ЦПК України, зокрема брати участь у судовому засіданні, подавати докази, заявляти клопотання та надавати пояснення, клопотання про призначення судової експертизи нею або її представником не заявлялося. Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За таких обставин самі лише твердження про необхідність проведення експертизи, без подання відповідного клопотання та без надання доказів, які б ставили під сумнів встановлені актом про порушення і протоколом комісії обставини, не є підставою для відмови у задоволенні позову.

Інші доводи та заперечення ОСОБА_1 і її представника не спростовують встановленої судом сукупності юридично значимих обставин: належності відповідачці спірного приміщення, факту самовільного підключення з порушенням схеми обліку, оформлення Акта про порушення № К048708, прийняття комісією рішення, оформленого протоколом № 107, отримання відповідачкою розрахунку та невиконання нею обов`язку з оплати вартості необлікованої електричної енергії, а відтак не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.13 ст.141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки позов ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» підлягає задоволенню у повному обсязі, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2 422 грн 40 коп. підлягає стягненню з відповідачки ОСОБА_1 на його користь.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Радецької Тетяни Петрівни задовольнити частково.

Заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 06 березня 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил роздрібного ринку електричної енергії - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (ЄДРПОУ 23243188, місцезнаходження за адресою: 04136, місто Київ, вул. Стеценка, буд.1-А) вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією у розмірі 110 412 (сто десять тисяч чотириста дванадцять) грн 35 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (ЄДРПОУ 23243188, місцезнаходження за адресою: 04136, місто Київ, вул. Стеценка, буд.1-А) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. У випадку проголошення лише вступної і резолютивної частини, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 17 червня 2026 року.

Головуючий

Судді: