Постанова від 12 травня 2026 р. у справі №757/4102/25-ц — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

апеляційне провадження №22-ц/824/2399/2026

справа №757/4102/25-ц

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2026 року м.Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Поліщук Н.В.

суддів Желепи О.В., Соколової В.В.

за участю секретаря судового засідання Крисіної В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 07 липня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Головко Ю.Г., дата складення повного судового рішення не зазначена,

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, -

встановив:

1. Короткий виклад доводів пред`явленого позову.

У січні 2025 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

В обґрунтування позову вказує, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено Договір позики №29102020/5 від 06 жовтня 2021 року, який у подальшому доповнений Договором №2 від 12 травня 2022 року про внесення змін і доповнень.

06 жовтня 2021 року укладено Договір застави, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Камінською В.П. за реєстровим №1597.

Згідно з умовами зазначених договорів на день підписання Договору №2 відповідачці передано у власність грошові кошти у розмірі 1 579 459 грн, що відповідало еквіваленту 49082 доларів США, та в забезпечення виконання зобов`язань передано в заставу рухоме майно.

На підставі договору про відступлення права вимоги від 08 серпня 2023 року усі права кредитора за договором позики, договором про внесення змін та договором застави в повному обсязі набуті ОСОБА_2 , який набув статус позикодавця та заставодержателя.

Умовами договору зі змінами встановлено графік повернення грошових коштів та кінцевий строк їх повернення не пізніше 12 серпня 2022 року. Сторони також погодили, що у разі збільшення курсу гривні по відношенню до долара США позика підлягає поверненню в сумі, еквівалентній доларовому еквіваленту позики, за комерційним курсом продажу долара США, встановленим ПАТ КБ «Правекс-Банк» на день здійснення кожного платежу, у тому числі у випадку звернення стягнення на предмет застави чи примусового стягнення заборгованості.

Забезпеченням виконання зобов`язань за договором є передача в заставу автомобіля марки Bentley Bentayga, 2016 року випуску, білого кольору, державний номер НОМЕР_1 , який належить відповідачці на праві власності. У разі порушення строків повернення позики договором передбачено сплату неустойки у розмірі 6854 грн за кожний календарний день прострочення.

Відповідачка свої зобов`язання за договором у встановлений строк не виконала, у зв`язку з чим з 13 серпня 2022 року виникла прострочена заборгованість у повному обсязі суми позики, що еквівалентна 49082 доларам США. Відповідно до умов договору та положень цивільного законодавства у разі такого порушення строк виконання зобов`язання вважається таким, що настав, а кредитор набуває право вимагати повернення всієї суми заборгованості та звернути стягнення на предмет застави як у судовому, так і в позасудовому порядку.

З огляду на наявність заборгованості 29 серпня 2023 року відповідачці направлено письмове повідомлення про намір звернути стягнення на предмет застави. Крім цього, 31 серпня 2023 року повідомлення зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Оскільки зобов`язання не було виконано, 06 жовтня 2023 року приватним нотаріусом вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення основної суми боргу, яка станом на цю дату становила 1 794 928,74 грн. У подальшому приватним виконавцем відкрито виконавче провадження, яке станом на дату звернення до суду не завершене, а звернення стягнення на предмет застави фактично не здійснено.

Відповідно до положень статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання та зобов`язаний сплатити суму боргу і три відсотки річних. З урахуванням того, що позика визначалася в доларах США з гривневим еквівалентом, розмір основної заборгованості підлягає визначенню за комерційним курсом продажу долара США, встановленим ПАТ КБ «Правекс-Банк» станом на дату подання позову, а саме 42,25 грн за 1 долар США. Таким чином, сума основного боргу становить 2 073 714,50 грн, з яких у позасудовому порядку стягується 1 794 928,74 грн, а різниця складає 278 785,76 грн.

Окрім цього, за період прострочення з 13 серпня 2022 року по 24 січня 2025 року, що становить 896 днів, підлягає стягненню неустойка в розмірі 6 141 184 грн, а також три відсотки річних від суми заборгованості у розмірі 152 716,29 грн. Загальна сума грошових вимог, що підлягають стягненню поза межами виконавчого провадження, становить 6 572 686,05 грн.

У зв`язку із невиконанням відповідачкою грошового зобов`язання у визначений договором строк, кредитор змушений звернутися до суду з вимогами про стягнення різниці основного боргу, неустойки, трьох відсотків річних, а також про передачу предмета застави у власність кредитора в рахунок виконання забезпеченого зобов`язання.

Мотивуючи наведеним, просить:

- стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму боргу у розмірі 6 572 686,05 грн, що включає 278 785,76 грн (різниця основної заборгованості), 6 141 184 грн неустойка, 152 716, 29 грн (3 % річних);

- в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за Договором позики №29102020/5 від 06 жовтня 2021 року (доповненого Договором №2 від 12.05.2022 р. про внесення змін і доповнень до договору позики №29102020/5 від 06.10.2021 року) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер (РНОКПП) НОМЕР_2 ) звернути стягнення на предмет застави, а саме транспортний засіб - автомобіль марки Bentley модель Bentayga, шасі (кузов, рама) НОМЕР_3 , 2016 року випуску, тип - Загальний легковий універсал -В, колір - Білий, державний номер НОМЕР_1 , який є предметом застави за договором застави від 06.10.2021 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Камінською В.П. 06.10.2021 р., реєстровий номер №1597 зі змінами та доповненнями, шляхом передачі транспортного засобу (рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження), у власність ОСОБА_2 в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов`язання.

2. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 07 липня 2025 року позов задоволено.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму боргу у розмірі 6 572 686,05 грн, де 278 785,76 грн (різниця основної заборгованості), 6 141 184 грн неустойка, 152 716,29 грн (3 % річних).

У рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за Договором позики №29102020/5 від 06 жовтня 2021 року (доповненого Договором №2 від 12 травня 2022 року про внесення змін і доповнень до договору позики №29102020/5 від 06 жовтня 2021 року) на користь ОСОБА_2 звернуто стягнення на предмет застави, а саме транспортний засіб - автомобіль марки Bentley модель Bentayga, шасі (кузов, рама) НОМЕР_3 , 2016 року випуску, тип - Загальний легковий універсал - В, колір - Білий, державний номер НОМЕР_1 , який є предметом застави за договором застави від 06 жовтня 2021 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Камінською В.П. 06 жовтня 2021 року, реєстровий номер №1597 зі змінами та доповненнями, шляхом передачі транспортного засобу (рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження), у власність ОСОБА_2 в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов`язання.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати з оплати судового збору у сумі 15 140,00 грн.

Задовольнивши позов, суд першої інстанції вказав, що станом на дату подання позовної заяви відповідачкою повністю не здійснено виконання взятого зобов`язання, а сума, що підлягає поверненню відповідачем позивачеві без урахування суми, визначеної в рамках виконавчого провадження становить: 6 572 686, 05 грн, де 278 785,76 грн (різниця основної заборгованості), 6 141 184 грн неустойка, 152 716, 29 грн (3 % річних).

Також суд зазначив, що відповідачкою в засіданні не заперечувався факт укладення договорів, як і вказаний розрахунок заборгованості у встановленому законом порядку не спростовано.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись з ухваленим рішенням, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на порушення норм процесуального та матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи

Вказує, що суд не врахував, що відповідно до пунктів 1.7 та 1.8 договору застави предмет застави - автомобіль Bentley Bentayga був переданий у володіння та на зберігання заставодержателя в день укладення договору та мав перебувати у нього або визначеної ним третьої особи до повного виконання зобов`язань за договором позики. Таким чином, на момент настання строку повернення позики автомобіль не перебував у володінні заставодавця.

Фактично з`ясовано, що транспортний засіб був відсутній за місцем зберігання, а інформація про його місцезнаходження не надавалась, що унеможливлювало належне виконання зобов`язання з повернення позики, оскільки після повного розрахунку автомобіль не був би повернутий. При цьому більша частина суми позики була фактично повернута, що підтверджується матеріалами справи.

Після відступлення права вимоги новому кредитору змінено реєстраційні дані автомобіля, а сам транспортний засіб приховувався. Незважаючи на це, відкрито виконавче провадження шляхом звернення стягнення на предмет застави, який фактично вже перебував у володінні кредитора. Приватний виконавець не вжив заходів для розшуку предмета застави, переклавши цей обов`язок на боржника.

Крім того, кредитором заявлено додаткову вимогу про сплату 200 000 євро за нібито попереднім договором, укладеним понад десять років тому, за яким не існувало жодних фінансових зобов`язань. Такі дії свідчать про недобросовісну поведінку та спробу неправомірного отримання коштів, що прямо суперечить засадам цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності.

Уважає, що суд першої інстанції безпідставно застосував положення статті 625 ЦК України та стягнув значну суму неустойки, не врахувавши дію пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, запровадженого Законом № 2120-ІХ, яким позичальники звільняються від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від сплати неустойки за прострочення, що виникло в період дії воєнного стану. Нараховані з 24 лютого 2022 року штрафні санкції підлягають списанню, що судом повністю проігноровано.

Окрім цього, судом першої інстанції порушено норми про спеціальну позовну давність, встановлену статтею 258 ЦК України, оскільки неустойка може бути стягнута лише за останні 12 місяців перед зверненням до суду. Натомість суд нарахував неустойку за 896 днів, що прямо суперечить вимогам закону.

Уважає, що суд допустив порушення процесуального права, розглянувши справу за першої неявки відповідачки без з`ясування поважності причин відсутності, хоча до суду були надані докази перебування на лікарняному та попередження про можливе хірургічне втручання. Суд не відклав розгляд справи, не надав можливості участі у судових дебатах та фактично вирішив спір без позиції сторони відповідача, чим порушив вимоги статті 223 ЦПК України.

Мотивуючи наведеним, просить рішення Печерського районного суду міста Києва від 07 липня 2025 року скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

4. Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу.

Відзиву на апеляційну скаргу на адресу Київського апеляційного суду не надходило.

5. Позиція учасників справи.

В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Рябець Н.М. доводи апеляційної скарги підтримали.

Позивач ОСОБА_2 та його представник адвокат Моргун Д.О. проти доводів апеляційної скарги заперечували, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

6. Позиція суду апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін та їх представників, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

7. Фактичні обставини справи, установлені судом.

З матеріалів справи установлено, що 06 жовтня 2021 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено Договір позики №29102020/5 від 06 жовтня 2021 року, відповідно до якого позикодавець передав у власність позичальнику, а позичальник прийняв у власність від позикодавця грошові кошти в сумі, що становить 3 524 463,00 гривень, за комерційним курсом продажу долару США, еквівалентній 133 250,00 доларів США. Позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж саму суму грошових коштів у строк і за графіком відповідно до пункту 5 цього договору. Кінцевий строк повернення позики 06 квітня 2022 року (а.с. 14-17).

06 жовтня 2021 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено договір застави, відповідно до якого за цим договором забезпечується заставою виконання заставодавцем зобов`язань за договором позики від 06 жовтня 2021 року, що укладений між заставодержателем та заставодавцем, за умовами якого заставодавець, зокрема, зобов`язаний повернути заставодержателю позику в сумі 3 524 463,00 гривень, за комерційним курсом продажу долару США, встановленому ПАТ КБ "Правекс-Банк" на дату укладання цього договору (1 долар США = 26,45 гривень), еквівалентній 133 250,00 доларів США.

Відповідно до пунктів 1.2. - 1.2.1 договору застави предметом застави є транспортний засіб Bentley модель Bentayga, шасі (кузов, рама) НОМЕР_3 , 2016 року випуску, тип - Загальний легковий універсал - В, колір - Білий, державний номер НОМЕР_1 , зареєстрований Центр 8047 в м. Київ 02 грудня 2016 року.

Згідно пункту 1.7. договору сторони домовились, що предмет застави залишається на зберігання у заставодержателя до повного виконання заставодавцем своїх зобов`язань за договором позики.

Згідно пункту 1.8. договору предмет застави передається у володіння заставодержателя в день укладення цього договору за актом прийому-передачі транспортного засобу, місце передання: м. Київ, вул. Ак. Туполєва, 1-Б. Сторони домовились, що протягом дії цього договору предмет застави буде знаходитись на зберіганні у заставодержателя або у визначеної ним третьої особи (а.с. 23-26).

02 лютого 2022 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено договір про внесення змін і доповнень до договору позики №29102020/5 від 06 жовтня 2021 року, відповідно до якого пункт 1 договору позики №29102020/5 від 06 жовтня 2021 року, викладено в такій редакції: "позикодавець передав у власність позичальнику, а позичальник прийняв у власність від позикодавця грошові кошти в сумі, що становить 836 258,00 гривень, за комерційним курсом продажу долару США, встановленому ПАТ КБ "Правекс-Банк" на дату укладення цього договору, еквівалентній 29 250,00 доларів США. Позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів в строк і за графіком відповідно до пункту 5 цього договору. Кінцевий строк повернення позики друге серпня дві тисячі двадцять другого року" (а.с. 18-20).

02 лютого 2022 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено договір про внесення змін і доповнень до договору застави, відповідно до якого викладено пункт 1.1. договору застави у такій редакції: "відповідно до цього договору забезпечується заставою виконання заставодавцем зобов`язань за договором позики від 06 жовтня 2021 року, що укладений між заставодержателем та заставодавцем, за умовами якого заставодавець, зокрема, зобов`язаний повернути заставодержателю позику в сумі становить 836 258,00 гривень, за комерційним курсом продажу долару США, встановленому ПАТ КБ "Правекс-Банк" на дату укладення цього договору, еквівалентній 29 250,00 доларів США. А позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів в строк і за графіком відповідно до пункту 5 цього договору. Строк повернення позики до 02 серпня 2022 року без нарахування відсотків від суми позики, неустойку у розмірі та у випадках, передбачених договором позики та цим договором, а також інші витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги. Строки повернення позики та інші умови договору позики та договору застави можуть бути змінені додатковими угодами сторін договору позики та договору застави" (а.с. 29-31).

12 травня 2022 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено договір №2 про внесення змін і доповнень до договору позики №29102020/5 від 06 жовтня 2021 року, відповідно до якого пункт 1 договору позики №29102020/5 від 06 жовтня 2021 року, викладено в такій редакції: "позикодавець передав у власність позичальнику, а позичальник прийняв у власність від позикодавця грошові кошти в сумі, що становить 1 579 459,00 гривень, за комерційним курсом продажу долару США, встановленому ПАТ КБ "Правекс-Банк" на дату укладення цього договору, еквівалентній 49 082,00. Позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів в строк і за графіком відповідно до пункту 5 цього договору. Кінцевий строк повернення позики дванадцяте серпня дві тисячі двадцять другого року" (а.с. 21-22).

12 травня 2022 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено договір №2 про внесення змін і доповнень до договору застави, відповідно до якого викладено пункт 1.1. договору застави у такій редакції: "відповідно до цього договору забезпечується заставою виконання заставодавцем зобов`язань за договором позики від 06 жовтня 2021 року, що укладений між заставодержателем та заставодавцем, за умовами якого заставодавець, зокрема, зобов`язаний повернути заставодержателю позику в сумі 1 579 459,00 гривень, за комерційним курсом продажу долару США, встановленому ПАТ КБ "Правекс-Банк" на дату укладання цього договору (1 долар США = 32,18 гривень), еквівалентній 49 082,00 доларів США. Строк повернення позики до 12 серпня 2022 року без нарахування відсотків від суми позики, неустойку у розмірі та у випадках, передбачених договором позики та цим договором, а також інші витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги. Строки повернення позики та інші умови договору позики та договору застави можуть бути змінені додатковими угодами сторін договору позики та договору застави" (а.с. 27-28).

09 травня 2023 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого первісний кредитор передає новому кредитору, а новий кредитор приймає від первісного кредитора право вимоги боргу та стає кредитором за договором позики №29102020/5 від 06 жовтня 2021 року із змінами та доповненнями та договором застави посвідченим Камінською В.П., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, 06 жовтня 2021 року, реєстровий номер №1597, укладеним між первісним кредитором та ОСОБА_1 в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення цього договору (а.с. 12-13).

08 серпня 2023 року між ОСОБА_4 і ОСОБА_2 укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого первісний кредитор передає новому кредитору, а новий кредитор приймає від первісного кредитора право вимоги боргу та стає кредитором за договором позики №29102020/5 від 06 жовтня 2021 року із змінами та доповненнями та договором застави, посвідченим Камінською В.П., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, 06 жовтня 2021 року, реєстровий номер №1597, укладеним між первісним кредитором та ОСОБА_1 в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення цього договору (а.с. 10-11).

06 жовтня 2023 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального кругу вчинено виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 предмету застави - транспортного засобу марки BenЕley модель Bentayga, шасі НОМЕР_3 , 2016 року випуску, тип - Загальний легковий універсал -В, колір - Білий, державний номер НОМЕР_1 , зареєстрований Центр 8047 в м. Київ 02 грудня 2016 року, що за договором застави транспортного засобу забезпечуються вимоги позикодавця за договором №2 про внесення змін до договору позики грошових коштів №29102020/5 від 06 жовтня 2021 року, укладений 12 травня 2022 року, за яким позикодавець надав боржнику позику у сумі 1 579 459,00 гривень, за комерційним курсом продажу долару США, встановленому ПАТ КБ "Правекс-Банк" на дату укладення договору позики еквівалентній 49 082,00 доларів США, а боржник зобов`язався її використовувати за цільовим призначенням та своєчасно повернути суму позики. Сума заборгованості станом на 06 жовтня 2023 року, яка підлягає стягненню, становить 1 794 928,74 гривень, що еквівалентно 49 082,00 доларів США за курсом продажу долару США, встановленому НБУ на день підписання повідомлення про намір звернути стягнення на предмет застави - заборгованість за основною сумою позики (а.с. 41-42).

10 жовтня 2023 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Пишним А.В. відкрито виконавче провадження ВП №73008801 з виконання виконавчого напису №1125 від 06 жовтня 2023 року (а.с. 43-44).

Крім цього, 10 жовтня 2023 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва прийнято постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та про стягнення з боржника основної винагороди.

19 вересня 2024 року приватним виконавцем складено постанову про опис та арешт майна (коштів) божника ( а.с.217-218).

12 серпня 2025 року приватним виконавцем складено Акт вилучення та передачу майна стягувачу ( а.с. 218 зворот - 219).

8. Мотиви, якими керується колегія суддів апеляційного суду, та застосовані норми права.

Статтями 525 та 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 ЦК України).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини 1 статті 533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.

Відповідно до частини 2 статті 533 ЦК України якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до частини 1 статі 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно частини 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1 Закону України "Про заставу" застава ? це спосіб забезпечення зобов`язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов`язання або в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Згідно статті 19 Закону України "Про заставу" за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України "Про заставу" заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Згідно частини 1 статті 24 Закону України "Про заставу" у випадках, коли суми, вирученої від продажу предмета застави, недостатньо для повного задоволення вимог заставодержателя, він має право, якщо інше не передбачено законом чи договором, одержати суму, якої не вистачає для повного задоволення вимоги, з іншого майна боржника в порядку черговості, передбаченої законодавством України.

За обставин цієї справи установлено, що позивач, звертаючись в січні 2025 року із цим позовом, просить стягнути з відповідачки суму боргу у розмірі 6 572 686,05 грн, що включає 278 785,76 грн - різниця основної заборгованості у зв`язку із збільшенням курсом продажу долара США, 6 141 184 грн - неустойка, 152 716, 29 грн - 3 % річних шляхом звернення стягнення на предмет застави автомобіль.

Установлено також, що 06 жовтня 2023 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального кругу вчинено виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 предмету застави в рахунок стягнення заборгованості станом на 06 жовтня 2023 року, що становить 1 794 928,74 гривень, що еквівалентно 49 082,00 доларів США за курсом продажу долару США, встановленому НБУ на день підписання повідомлення про намір звернути стягнення на предмет застави.

За змістом статті 20 Закону України «Про заставу» звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.

Частинами 1, 2 статті 23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» передбачено, що відповідно до забезпечувального обтяження обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов`язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом. У разі відступлення обтяжувачем забезпеченою обтяженням права вимоги іншій особі до неї також переходять усі права обтяжувача щодо предмета обтяження.

Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» визначено, що звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Статтею 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» визначено позасудові способи звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, серед яких і реалізація заставленого майна на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Стягувач скористався своїм правом на позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет застави, який визначив як реалізація заставленого майна на підставі виконавчого напису нотаріуса.

10 жовтня 2023 року приватним виконавцем винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання вказаного вище виконавчого напису нотаріуса.

За змістом статті 48 Закону України « Про виконавче провадження» стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця).

Згідно пункту 1.8. договору предмет застави передається у володіння заставодержателя в день укладення цього договору за актом прийому-передачі транспортного засобу та сторони домовились, що протягом дії цього договору предмет застави буде знаходитись на зберіганні у заставодержателя або у визначеної ним третьої особи.

Позивачем не спростовано факт виконання вказаної умови договору, а також перебування автомобіля на зберіганні у заставодержателя з дня підписання договору застави 6 жовтня 2021 року.

При цьому, позивачем надано Постанову приватного виконавця від 19 вересня 2024 року про опис та арешт майна (коштів) божника, з даних якої убачається, що опис транспортного засобу проведено за відсутності боржниці, проте за участі зберігача ОСОБА_2 , якого визначено відповідальним зберігачем.

Окрім того, 12 серпня 2025 року приватним виконавцем складено Акт вилучення та передачу майна стягувачу, з якого убачається майно прийняв ОСОБА_2 та відповідна дія проведена за відсутності боржниці ОСОБА_1 .

В судовому засіданні позивачем підтверджено факт перебування автомобіля у його користуванні.

Наведене дає підстави для висновку про те, що на час вчинення виконавчого напису нотаріуса і після відкриття виконавчого провадження з виконання цього виконавчого напису та звернення стягнення на предмет застави, цей предмет застави перебував на зберіганні у стягувача, що свідчить про відсутність перешкод з боку боржниці для проведення виконавчих дій, зокрема вилучення та реалізації такого транспортного засобу.

Доказів на підтвердження перешкод з боку боржниці для виконання виконавчого напису та проведення виконавчих дій матеріали справи не містять. Натомість перебування автомобіля на зберіганні у стягувача свідчить про те, що виконання виконавчого напису залежить від дій самого стягувача.

Відтак відсутні підстави для нарахування та стягнення з відповідачки курсової різниці після вчинення виконавчого напису нотаріусом.

Щодо доводів апеляційної скарги в частині стягнення 3% річних у розмірі 152 716,29 гривень та неустойки у розмірі 6 141 184 гривень, нарахованих за період з 13 серпня 2022 року по 24 січня 2025 року, колегія суддів зазначає про таке.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

15 березня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено новими пунктом 18 відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 Цивільного кодексу України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Воєнний стан в Україні запроваджено Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 та діє на момент розгляду справи.

За наведених обставин колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги в тій частині, що вимоги позивача про стягнення з відповідачки 3 % річних та неустойки за період з 13 серпня 2022 року по 24 січня 2025 року є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Ураховуючи наведене, апеляційний суд робить висновок про відсутність підстав для задоволення позову про стягнення заборгованості та звернення стягнення на заставлене майно, а висновки суду першої інстанції в цій частині є такими, що зроблені із неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до статті 376 ЦПК України неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи є підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд робить висновок про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Відтак з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування судових витрат в суді апеляційної інстанції підлягає стягненню 22 710,00 гривень.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Печерського районного суду міста Києва від 07 липня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення такого змісту.

У задоволенні позовуОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування судових витрат в суді апеляційної інстанції 22 710,00 гривень.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена 19 червня 2026 року.

Суддя-доповідач Н.В. Поліщук

Судді О.В. Желепа

В.В. Соколова