Постанова від 17 березня 2024 р. у справі №369/16517/23 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2024рокум. Київ

Суддя Київського апеляційного суду Балацька Г.О. за участю:

особи, стосовно якої складено протокол про

адміністративне правопорушення, - ОСОБА_1 ,

розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30жовтня 2023 року стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -

В С Т А Н О В И Л А:

Цією постановоюОСОБА_1визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягненняза вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 1.000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17.000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Постановою суду визнано доведеним те, що 24.09.2022о 11 год. 20 хв., в с. Неграшіпо вул. Джерельна, автодорога Р04, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом "VolkswagenPassat"д.н. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук.

Від проходження огляду на стан алкогольногосп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Справа: № 369/16517/23

Провадження № 33/824/131/2024

Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП

Головуючий в суді першої інстанції: Гришко О.М.

Доповідач: Балацька Г.О.

Не погоджуючись з рішення суду, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30.10.2023скасувати, а провадження в справі закрити на підставі п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, ОСОБА_1 вважає, що постанова суду першої інстанції є незаконною і необґрунтованою, яка винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

ОСОБА_1 щодовідеозапису з нагрудної камери працівників поліції, вважає, що він є неналежним та недопустимим доказом, оскільки на ньому не зафіксовано факт зупинки та керування транспортним засобом ОСОБА_1 , натомість автомобілем "VolkswagenPassat"д.н.з НОМЕР_2 керував ОСОБА_3 в присутності свідка ОСОБА_4 , який також перебував в зупиненому автомобілі, працівники поліції склали протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП саме на ОСОБА_1 .

Посилається ОСОБА_1 і на те, що визнання факту саме керування в стані алкогольного сп`яніння з долучених до справи працівниками поліції відеозаписів, не відповідає дійсності, оскільки з тих відеозаписів можна встановити, що факт керування водієм транспортним засобом та момент зупинки відсутній, а на відеозаписі не фіксувалося всіх обставин подій. Натомість сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, як і похідні процесуальні документи, за відсутності інших об`єктивних доказів на підтвердження факту вчинення адміністративного правопорушення, не може слугувати доказом винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки відповідальність за змістом ч. 1 ст. 130 КУпАП настає лише в разі керування транспортним засобом.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 на підтримку доводів апеляційної скарги про скасування постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30.10.2023, перевіривши матеріали справи, дослідивши апеляційну скаргу, переглянувши диск з відеозаписомдосліджуваних подій, слід дійти наступних висновків.

Суд першої та апеляційної інстанцій розглядає обставини вчиненого правопорушення, що визнані судом доведеними в межах, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, за доводами, означеними в апеляційній скарзі, з урахуванням позиції сторони захисту в суді апеляційної інстанції, - на виконання вимог ст. 294 КУпАП.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення.

Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.

Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судом першої інстанції дотримано вказаних вимог закону під час розгляду матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення, складеним стосовно ОСОБА_5 ,винність якого у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення нимп. 2.5Правил дорожнього руху України за обставин, викладених в постанові, підтверджується дослідженими і оціненими у сукупності доказами в справі.

Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Згідно з п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до положень ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов`язаний:

- виконувати розпорядження поліцейського, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;

- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД№486425від24.09.2023 про те, що в цей деньо 11 год. 20 хв., в с. Неграшіпо вул.Джерельна, автодорога Р04, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «VolkswagenPassat» д.н.з НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук.

Від проходження огляду на стан алкогольногосп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вказаний протокол за своїм змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та складений, в силу ст. 255 КУпАП, уповноваженою на те особою, а саме - інспектором СРПП ВП № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київської області старшим лейтенантом Осіпенком П.О.

Також матеріали справи містять направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 24.09.2023 (а.п. 3).

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_6 пояснив, що за кермом автомобіля був ОСОБА_3 , ОСОБА_1 знаходився на передньому пасажирському сидінні, на задньому перебував ОСОБА_7 . Після того, як їх зупинили працівники поліції та спитали хто власник транспортного засобу, попросили ОСОБА_1 вийти з автомобіля та надати документи, забрали посвідчення водія останнього та склали протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст.130 КУпАП.

Від проходження огляду на стан алкогольногосп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився.

Окрім того, в минулих засіданнях також були присутні свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що перебували разом із ОСОБА_1 під час зупинки транспортного засобу. ОСОБА_3 зазначив, що до нього у працівників поліції претензій не було, оскільки питання були тільки до власника зупиненого автомобіля.

ОСОБА_4 в свою чергу повідомив, що вони виїхали з с. Осиково, він перебував на задньому сидінні, ОСОБА_3 був за кермом, а ОСОБА_1 перебував на передньому пасажирському сидінні. Коли їх зупинили працівники поліції та звернулися до ОСОБА_3 з вимогою надати посвідчення водія, ОСОБА_1 спитав про причину зупинки транспортного засобу, після чого працівники поліції попросили останнього вийти з авто та прослідувати за ними. Через певний час ОСОБА_1 повернувся та сів за кермо, повідомивши їм, що в нього вилучили посвідчення водія.

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердили, що після того, як ОСОБА_1 вийшов з автомобіля, вони продовжили сидіти, а тому про що велася розмова між працівниками поліції та ОСОБА_5 жоден не чув.

З наявного у матеріалах справи відеозапису подій вбачається, що працівники поліції пропонують ОСОБА_5 пройти тест на стан алкогольного сп`яніння. Вказаним відеозаписом підтверджуються ознаки алкогольного сп`яніння у ОСОБА_5 , його поведінка не відповідає навколишній обстановці. В матеріалах справи наявне направлення до медичного закладу, датоване 24.09.2023 о 12 год. 00 хв., в якому зазначено, що на огляд у заклад охорони здоров'я працівниками поліції ОСОБА_5 не доставлявся.

Так, відповідно до ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобомє необґрунтованими. ОСОБА_1 добровільно підписав акт огляду, при ознайомленні з протоколом про адміністративне правопорушення не зазначав, що не погоджується з даним протоколом, та не заперечував проти факту керування

транспортним засобом, а навпаки підтвердив його, що зафіксовано на бодікамері працівника поліції.

Заслухавши доводиОСОБА_5 про порушення працівниками поліції порядку проведення огляду на стан сп`яніння, суд погоджується з твердженнями про те, що відеоматеріали неналежно оформлені та не можуть слугувати як доказ для доведення вини ОСОБА_5 , проте ці факти не спростовують факту вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Порушень вимог ст. 266 КУпАП, які б могли слугувати підставою для скасування рішення суду першої інстанції стосовно ОСОБА_5 - не вбачається.

За наведеним, в сукупності, на переконання суду апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов до ґрунтовного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

Порушень норм матеріального або процесуального права, які були б підставою для скасування постанови суду першої інстанції, під час апеляційного перегляду справи - не встановлено.

Проте, подія вчинення адміністративного правопорушення відбулася не 24.09.2022, а саме 24.09.2023 згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 486425, поясненням працівника поліції, направленням ОСОБА_1 та іншими наявними в матеріалах провадження доказами.

Отже, вищенаведене свідчить про наявність підстави для зміни постанови суду першої інстанції в мотивувальній частині щодо належної дати події вчиненого правопорушення.

Накладене на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП - відповідає меті адміністративного стягнення та загальним засадам його накладення у відповідності до положень ст. 23 КУпАП.

У рішенні по справі "О?Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди.

Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Законом України від 16.02.2021 № 1231-ІХ, що набрав чинності 17.03.2021, в чергове посилена відповідальність за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або за відмову від проходження огляду з метою виявлення такого стану.

Притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за обставин, встановлених судом, буде сприяти досягненню основної мети - виховання правопорушника, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, що є ефективним.

Порушень норм матеріального або процесуального права, які б слугували підставою для скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження у справі, - не встановлено.

За підсумками вищевикладеного, апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30жовтня 2023року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1.000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17.000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, змінити в частині визначення дати вчинення адміністративного правопорушення, вказавши дату - 24 вересня 2023 року.

В решті постанову суду залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Київського апеляційного суду Г.О.Балацька