Постанова від 18 червня 2026 р. у справі №398/2196/26 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Суд: Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами

Дата: 18 червня 2026 р.

Справа: №398/2196/26

Суддя: Орловський В. В.

Справа №: 398/2196/26

провадження №: 3/398/526/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

"19" червня 2026 р. суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Орловський В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,

за ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

02 квітня 2026 року о 21:17 год в м. Олександрія, вул. Польова, 38, ОСОБА_1 керував ТЗ ВАЗ 2109 д.н.з. НОМЕР_3 , при перевірці документів встановлено відсутність посвідчення водія відповідної категорії, тобто останній не мав права керувати таким ТЗ. Вчинено особою, яка протягом року піддавалась стягненню за сумісне правопорушення за ч. 2 ст. 126 КУпАП рішенням Олександрійського міськрайсуду від 20.08.2025 р. № 398/4390/25. Від керування ТЗ відсторонений. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п. 2.1. а ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Також, 02 квітня 2026 року о 21:17 год в м. Олександрія, вул. Польова, 38, ОСОБА_1 керував ТЗ ВАЗ 2109 д.н.з. НОМЕР_3 та не виконав вимогу поліцейського про зупинку, яку поліцейський здійснював шляхом подання спеціального звукового сигналу та увімкненням проблискових маячків синього та червоного кольору, чим порушив п. 2.4. ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

Неповнолітній ОСОБА_1 у судовому засіданні 27 травня 2026 року визнав вину у вчиненні адміністративних правопорушень за зазначених у протоколі обставин. Він пояснив, що 2 квітня 2026 року без дозволу матері взяв у її сумці ключі від автомобіля, щоб покататися на ньому з друзями, після того як почув вимогу поліції про зупинку злякався, тому намагався втекти. Навчився керувати автомобілем самостійно і також навчається керуванню автомобілем у коледжі, де вчиться на оператора крана, його майбутня професія пов`язана з технікою, керував автомобілем з цікавості. Не виконував вимогу поліцейських про зупинку, оскільки злякався. Пояснив, що усвідомлює свою вину і шкодує про вчинене.

У судовому засіданні 19 червня 2026 року неповнолітній ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень визнав повністю та щиро розкаявся. Суду пояснив, що зробив належні висновки зі своєї поведінки. Наразі він офіційно проходить виробничу практику та допомагає матері по господарству. Зазначив, що навчається в ліцеї та здобуває професію машиніста крана, тому в майбутньому йому буде необхідне право керування транспортними засобами для працевлаштування за фахом. Запевнив суд, що більше не сяде за кермо автомобіля чи іншого транспортного засобу до офіційного отримання посвідчення водія відповідної категорії, і дав відповідну обіцянку матері.

Законний представник мати пояснила, що 2 квітня 2026 року залишила сина ОСОБА_1 вдома з його дівчиною, він без її відома і дозволу взяв ключі від належного їй автомобіля, їй про це стало відомо від поліції, у зв`язку з цим вона дуже хвилювалася, додому його привезли поліцейські. Вона також пояснила, що має шестеро дітей, п`ятеро з яких неповнолітні, вона є одинокою матір`ю, у зв`язку з чим отримує соціальну допомогу у сумі 24 тисячі гривень на місяць, яку витрачає на потреби дітей. Її діти навчаються та забезпечені усім необхідним. Після того як її син ОСОБА_1 був доставлений поліцейськими додому і вона дізналася про те, що він керував автомобілем, вона насварила його і провела роз`яснювальну бесіду.

Законний представник неповнолітнього мати ОСОБА_2 у судовому засіданні 19 червня 2026 року пояснила, що після вказаного інциденту нею спільно з вітчимом було проведено сувору профілактично-виховну бесіду із сином. Доступ до автомобіля наразі повністю обмежено, ключі заховані. Вона визнала свої попередні упущення у вихованні та взяла на себе зобов`язання посилити контроль за поведінкою сина, зазначила що він відвідує навчальний заклад, де проходить виробничу практику. Також просила суд не призначати суворе покарання, оскільки вона виховує шістьох дітей, і такий штраф є непосильним для її багатодітної родини.

Захисник Шило А.О. у судовому засіданні просила суд не застосовувати до неповнолітнього ОСОБА_1 адміністративні стягнення у виді значного штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами. Наголосила на тому, що ОСОБА_1 навчається, жваво цікавиться автомобільною технікою та допомагає багатодітній матері. Враховуючи його неповнолітній вік, усвідомлення протиправності своїх дій та щире каяття, просила звільнити його від адміністративної відповідальності на загальних підставах та застосувати захід впливу у виді передачі під нагляд матері.

Представник органу опіки та піклування виконавчого комітету Олександрійської міської ради Яковлев Ю.О. підтримав позицію захисника. Зазначив, що відповідно до положень Конвенції ООН про права дитини, будь-які рішення, що стосуються життя та розвитку дитини, мають прийматися в її найкращих інтересах. Враховуючи, що ОСОБА_1 виховується у багатодітній сім`ї, застосування суворого штрафу не матиме виховного впливу безпосередньо на правопорушника, а натомість стане надмірним матеріальним тягарем для всієї родини. Крім того, представник наголосив, що неповнолітній цікавиться технікою і здобуває професію, яка є вкрай затребуваною в Україні, тому надмірно суворе покарання може негативно вплинути на його бажання опановувати фах. Вказав, що сам процес судового розгляду вже відіграв свою виховну роль, а мати гарантувала належний контроль за сином, тому просив суд обмежитися застосуванням до неповнолітнього заходу впливу у виді передачі під нагляд матері.

Поліцейський Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області у судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суддя прийшов до таких висновків.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, окрім його визнавальних показань, підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1№ 630475 від 02.04.2026 р., в якому викладені обставини вчинення і фіксації правопорушення;

- рапортом інспектора СРПП Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області Тимченко Р., відповідно до якого 02.04.2026 р. під час несення служби було зупинено водія транспортного засобу марки ВАЗ 2109 д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно якого було складено адміністративний протокол за ч. 5 ст. 126 КУпАП серії ЕПР № 630475;

- довідкою Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області № 42747-2026 від 03.04.2026 р., відповідно до якої надано інформацію щодо повторності вчинення адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 126 КУпАП протягом року, а саме:

20.08.2025 року Олександрійським міськрайонним судом, справа № 398/4390/25 від 20.08.2025 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та відносно нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн. Дана постанова набрала законної сили;

- копією постанови Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20.08.2025 р. у справі № 398/4390/25 (провадження № 3/398/1321/25) відповідно до якої, зокрема, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3400 (три тисячі чотириста гривень 00 копійок);

- диском з відеозаписом здійсненим технічним засобом № 2023000031, на якому зафіксовано тривале переслідування поліцейськими автомобіля ВАЗ зеленого кольору, з увімкненими проблисковими маячками та звуковим сигналом, зупинка автомобіля, вилучення поліцейським з місця водія особи, із заднього пасажирського сидіння вийшло ще 4 особи. Після вилучення особи з автомобіля поліцейсь запитали про причину відмови зупинки автомобіля, запитали особу скільки йому років, на що той відповів, що 17. Поліцейські відразу вказали йому, щоб викликав телефоном батьків. Про причину незупинки вказав, що боявся. Поліцейські повідомили по телефону матері про необхідність з`явитися на місце правопорушення та надати документи сина, яких у нього не було із собою. Встановлено особу ОСОБА_1 , документів на автомобіль також із собою не було. Водія відсторонено від керування транспортним засобом, який залишився на місці зупинки. Було повідомлено, що буде складено протоколи про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 122-2, оголошено права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, зафіксовано процес складання протоколів;

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до яких вона вказала, що 02.04.2026 р. близько 21:20 год їй зателефонував її син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та повідомив, що був зупинений працівниками поліції за порушення ПДР на ТЗ ВАЗ 2109 д.н.з. НОМЕР_3 . Про те, що керує квазаним транспортним засобом не знала.

Враховуючи зазначені обставини, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, яке полягає у повторному протягом року вчиненні порушень, передбачених ч. ч. 2-4 цієї статті, а саме: керування транспортним засобом особою, яка не має права керувати таким транспортним засобом.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, окрім його визнавальних показань, підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1№ 630481 від 02.04.2026 р., в якому викладені обставини вчинення і фіксації правопорушення;

- рапортом інспектора СРПП Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області Тимченко Р., відповідно до якого 02.04.2026 р. під час несення служби було зупинено водія транспортного засобу марки ВАЗ 2109 д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно якого було складено адміністративний протокол за ч. 5 ст. 126 КУпАП серії ЕПР № 630475;

- диском з відеозаписом здійсненим технічним засобом № 2023000031, на якому зафіксовано тривале переслідування поліцейськими автомобіля ВАЗ зеленого кольору, з увімкненими проблисковими маячками та звуковим сигналом, зупинка автомобіля, вилучення поліцейським з місця водія особи, із заднього пасажирського сидіння вийшло ще 4 особи. Після вилучення особи з автомобіля поліцейсь запитали про причину відмови зупинки автомобіля, запитали особу скільки йому років, на що той відповів, що 17. Поліцейські відразу вказали йому, щоб викликав телефоном батьків. Про причину незупинки вказав, що боявся. Поліцейські повідомили по телефону матері про необхідність з`явитися на місце правопорушення та надати документи сина, яких у нього не було із собою. Встановлено особу ОСОБА_1 , документів на автомобіль також із собою не було. Водія відсторонено від керування транспортним засобом, який залишився на місці зупинки. Було повідомлено, що буде складено протоколи про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 122-2, оголошено права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, зафіксовано процес складання протоколів;

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до яких вона вказала, що 02.04.2026 р. близько 21:20 год їй зателефонував її син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та повідомив, що був зупинений працівниками поліції за порушення ПДР на ТЗ ВАЗ 2109 д.н.з. НОМЕР_3 . Про те, що керує вказаним транспортним засобом не знала.

За урахуванням зазначених обставин суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, яке полягає у невиконанні водіями вимог поліцейського.

У судовому засіданні за клопотанням сторони захисту були долучені та досліджені такі письмові матеріали, що характеризують особу Цахера:

– копія посвідчення багатодітної сім`ї серії НОМЕР_4 , виданого на ім`я ОСОБА_2 , копії свідоцтв про народження дітей: ОСОБА_3 (2012 р.н.), ОСОБА_4 (2015 р.н.), ОСОБА_5 (2018 р.н.), ОСОБА_6 (2024 р.н.), а також копія паспорта ОСОБА_2 з відповідними відмітками про народження дітей. Згідно з указаними документами ОСОБА_2 є матір`ю шістьох дітей;

– характеристика, видана квартальним комітетом за місцем проживання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), у якій зазначено, що за період проживання скарг від сусідів на нього не надходило, він є ввічливим, чемним, працьовитим, не має шкідливих звичок та дотримується загальноприйнятих норм поведінки;

– характеристика з Олександрійського професійного аграрного ліцею від 19.06.2026 р., згідно з якою ОСОБА_1 здобуває професію слюсаря з ремонту колісних транспортних засобів, до навчання ставиться позитивно, виявляє значний інтерес до обраної професії. У документі вказано, що за останній місяць він став більш відповідально ставитися до навчання, за характером є спокійним, врівноваженим та комунікабельним, випадків агресивної поведінки чи порушень дисципліни не зафіксовано, на внутрішньому обліку в закладі освіти він не перебуває. Разом з тим, у даній характеристиці міститься запис про те, що мати недостатньо контролює поведінку та навчання сина.

Вирішуючи питання про накладення стягнення, суд бере до уваги, що на момент вчинення правопорушення та розгляду справи ОСОБА_1 є неповнолітнім (17 років).

Відповідно до ч.2 ст. 13 КУпАП у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-2, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

Оцінюючи особу правопорушника, суд бере до уваги, що ОСОБА_1 свою вину визнав повністю, щиро розкаявся, навчається, проходить виробничу практику практику, та допомагає матері по господарству, за місцем проживання характеризується квартальним комітетом позитивно. Згідно з характеристикою Олександрійського професійного аграрного ліцею, він навчається ІІ курсі за професією «Слюсар з ремонту колісних транспортних засобів; водій автотранспортних засобів категорії «С»; машиніст крана автомобільного» з 02 вересня 2024 року До навчання ставиться позитивно. Зацікавлений в отриманні майбутньої професії, старанно працює під час занять з виробничого навчання. Пропуски занять без поважних причин мали місце, але за останній місяць ОСОБА_7 більш відповідально ставиться до навчання. До навчальних предметів проявляє інтерес вибірково, відповідно свого ставлення проявляється успішність засвоєних знань. Має достатній рівень навчальних досягнень, виявляє інтерес до обраної професії. У спілкуванні з одногрупниками та працівниками ліцею ввічливий, тактовний, конфліктних ситуацій не створює. Дотримується правил та загальноприйнятих норм внутрішнього розпорядку закладу освіти поведінки. Частково бере участь у громадському житті групи та ліцею. Мати недостатньо контролює поведінку та навчання сина. За характером спокійний, врівноважений, доброзичливий, комунікабельний. Під час навчання випадків агресивної поведінки, порушень дисципліни або вчинення протиправних дій не зафіксовано. На внутрішньому обліку у закладі освіти не перебуває.

Суд також враховує сімейний та майновий стан неповнолітнього. Згідно з дослідженими свідоцтвами про народження та посвідченням багатодітної сім`ї, законний представник - мати ОСОБА_2 самостійно виховує шістьох дітей і отримує соціальні виплати.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей суди повинні приділяти першочергову увагу якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Накладення штрафу у розмірі 40 800 грн на неповнолітнього, який не має достатнього самостійного заробітку, враховуючи норми ч.2 ст.307 КУпАП призведе до перекладання цього обов`язку на багатодітну матір, що стане надмірним і непропорційним тягарем для всієї родини та не відповідатиме виховній меті правосуддя щодо неповнолітнього та найкращим інтересам дитини.

Як вбачається з дослідженої характеристики Олександрійського професійного аграрного ліцею, ОСОБА_1 здобуває професію «Слюсар з ремонту колісних транспортних засобів; водій автотранспортних засобів категорії «С»; машиніст крана автомобільного», до навчання ставиться позитивно та виявляє інтерес до обраного фаху.

З огляду на це, суд приймає доводи представника органу опіки та піклування про те, що застосування до неповнолітнього суворого адміністративного стягнення на загальних підставах не відповідатиме індивідуальним особливостям особи правопорушника. Таке адміністративне стягнення суперечить найращим інтересам дитини, адже може стати перешкодою для успішного завершення ним навчання, його подальшої професійної реалізації та правомірної соціальної адаптації, що суперечить визначеній статтею 23 КУпАП меті виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення.

Суд бере до уваги запис у характеристиці з ліцею про те, що мати недостатньо контролює поведінку сина. Водночас характеристика містить запис про те, що протягом останнього місяця ОСОБА_1 більш відповідально ставиться до навчання. Також безпосередньо в судовому засіданні матеті ОСОБА_2 визнала свої попередні упущення та пояснила, що вжила суворих обмежувальних і профілактичних заходів, зокрема: провела роз`яснювальні бесіди з сином, унеможливила його доступ до автомобіля, залучила до виховного процесу вітчима та зобов`язалася посилити контроль. Суд погоджується із доводами захисника та представника органу опіки та піклування про те, що сам факт комплексного судового розгляду вже справив на неповнолітнього достатній психологічний та профілактичний вплив.

На підставі викладеного, керуючись принципом якнайкращого забезпечення інтересів дитини та співмірності покарання, враховуючи встановлені обставини щодо особи правопорушника та характер вчиненого правопорушення, суд приходить до висновку про недоцільність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на загальних підставах із застосуванням штрафу та позбавлення спеціального права. З метою виховання правопорушника в дусі поваги до закону суд вважає за необхідне в порядку частини 2 статті 13 КУпАП застосувати до нього захід впливу, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 24-1 КУпАП, у виді передачі неповнолітнього під нагляд матері. З огляду на наведені вище обставини та міркування суд переконаний, що такий захід буде достатнім для запобігання вчиненню ним нових правопорушень.

Керуючись ст. ст. ст. 13, 24-1, 36, 221, 283, 284 КУпАП, суддя

постановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 КУпАП та ч.1 ст.122-2 КУпАП та застосувати стосовно нього захід впливу у вигляді передачі неповнолітнього під нагляд матері — ОСОБА_2 .

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області.

Постанова набирає чинності після закінчення строків подання апеляційної скарги або розгляду справи апеляційним судом, якщо постанову не скасовано.

Суддя Орловський В.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua