Рішення від 11 червня 2026 р. у справі №351/1774/25 — Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №351/1774/25

Номер провадження №2/351/342/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2026 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Калиновського М.М.,

за участі секретаря - Равлюк М.І.,

позивачки - ОСОБА_1 ,

представника позивачки - ОСОБА_2 ,

відповідача - ОСОБА_3 ,

представника відповідача - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Снятині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , про відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування заявлених вимог позивачка зазначає, що її сусід ОСОБА_3 протягом трьох років погрожує та образливо висловлюється на її адресу і така протиправна поведінка відповідача по відношенню до неї є тривалою та систематичною.

07 вересня 2024 року відносно ОСОБА_3 було складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення за ст. 173 КУпАП, оскільки останній висловлювався нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_1 , чим порушив громадський порядок і спокій громадян.

Попри наявний конфлікт, відповідач і надалі продовжує вдаватися до образливих висловлювань.

Постійні сварки з ОСОБА_3 та образливі вислови на її адресу, погано впливають на моральний та психологічний стан позивачки. Вся ситуація відносно взаємовідносин із сусідом призводить до хвилювань, переживань та погіршення стану її здоров`я. Позивачка перебуває в постійному стресі та переживаннях, оскільки проживає одна та сприймає погрози відповідача, як реальну загрозу своєму життю та здоров`ю.

З урахуванням всіх страждань та образ, позивачка просить стягнути з відповідача на свою користь завдану їй моральну шкоду у сумі 25 000 грн.

У судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали з підстав викладених у ньому.

Відповідач та його представник позов не визнали, вважають, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними, надуманими та такими, що не підлягають задоволенню.

Адвокат Репало О.О. подав до суду відзив в якому зазначив, що сторона позивачки не надала належних доказів, що ОСОБА_1 зазнала сильних душевних хвилювань, а також зазначив, що в діях позивачки вбачається недобросовісна поведінка та бажання збагатитися за рахунок відповідача, у зв`язку із чим просить суд у заявлених позовних вимогах позивачки та її представниці відмовити у повному обсязі. Крім того, просив, суд не брати до уваги надані представницею позивачки копію вироку Снятинського районного суду від 13.02.2025 року, який немає жодного відношення до цієї справи, а також протокол про адміністративне правопорушення і пояснення ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , оскільки постановою Снятинського районного суду від 24.01.2025 року провадження у справі про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП – закрито у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, на підставі п.7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Представник позивача, адвокатеса Петричка Т.С. подала до суду відповідь на відзив, в якому вказала, що протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №250232 від 05.10.2024р. та письмові пояснення ОСОБА_3 є належними письмовими доказами, що підтверджують неправомірність поведінки останнього щодо ОСОБА_1 . Враховуючи безпорадність особи похилого віку перед агресивною поведінкою відповідача, заявлена сума моральної шкоди є мінімально достатньою хоча б для часткового відновлення душевного спокою позивачки.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_5 , суду показала, що у вересні 2024 року, перебуваючи біля магазину "Юлія" в с. Белелуя, чула, як відповідач ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння голосно кричав, погрожував та висловлювася нецензурним словами в сторону позивачки ОСОБА_1 , яка йшла по дорозі.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що часто приїжджає до позивачки щоб допомогти їй по господарству. Так, у 2026 року, перебуваючи у господарстві позивачки в с. Белелуя Коломийського району, чула, як відповідач, який був на городі, обзивав нецензурними словами та погрожував ОСОБА_1 фізичною розправою. Внаслідок даного конфлікту у останньої підвищився тиск та погіршилось самопочуття.

Свідок ОСОБА_7 пояснила, що, перебуваючи в гостях у ОСОБА_1 , чула, як ОСОБА_3 ображав останню нецензурними словами та погрожував фізичною розправою. Внаслідок таких висловлювань з боку відповідача, позивачка була пригніченою та вживала ліки.

ОСОБА_8 , який є сином ОСОБА_1 у судовому засіданні показав, що погрози, лайки та образливе поведінка відповідача до його матері тривають уже тривалий час, через що вона перебуває у пригніченому стані.

Суд, заслухавши пояснення позивачки та її представника, відповідача та його представника, свідків, розглянувши подані документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи приходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

За правилами ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона покликається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Судом встановлено, що згідно з копією постанови Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 24 січня 2025 року у справі № 351/1997/24, провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ст. 173 КУпАП закрито, на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до копії протоколу серії ВАД №250232 від 05.10.2024р., 07.09.2024р. о 13:00 год. в с. Белелуя по вул. Кобилянської біля магазину «Юлія» у громадському місці, ОСОБА_3 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, висловлювався нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_1 , чим порушив громадський порядок і спокій громадян.

Згідно письмових пояснень ОСОБА_3 від 07.09.2024р., останній вказав, що 07.09.2024р. повз магазин «Юлія» проходила його сусідка ОСОБА_1 з якою він перебуває у неприязних відносинах та йому не сподобалось, що остання з ним не привіталась, тому він почав її ображати нецензурними словами та голосно кричати на неї.

З письмових пояснень ОСОБА_1 від 07.09.2024 р. слідує, що остання йшла вулицею в центр села на пошту по пенсію і біля пам`ятника ОСОБА_9 її побачив сусід ОСОБА_3 , який перебував у «п`яному вигляді» та почав образливо чіплятися, голосно кричати нецензурною лайкою в сторону ОСОБА_1 .

Відповідно до копії протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 07.09.2024 р. в с. Белелуя по вул. Кобринської біля магазину «Юлія» та пам`ятника Тараса Шевченка гр. ОСОБА_3 перебуваючи у громадському місці у «п`яному вигляді» образливо чіплявся до ОСОБА_1 , ображав її нецензурними словами.

Отже, з досліджених у судовому засіданні фактичних обставин справи, судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу відшкодування моральної шкоди позивачці, яка, на її думку, завдана їй внаслідок неправомірних дій відповідача. Вказані правовідносини регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Отже, визначення розміру моральної шкоди в грошовому еквіваленті належить до компетенції суду на підставі прямої вказівки ЦК України, а проведення експертизи для визначення розміру такої шкоди не є абсолютно необхідним. Суд в будь-якому випадку повинен самостійно визначити обґрунтований розмір моральної шкоди залежно від критеріїв, наведених в ЦК України, а також з урахуванням будь-яких інших обставин, які мають істотне значення, керуючись при цьому вимогами розумності і справедливості.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц дійшла висновку, що, визначаючи розмір відшкодування завданої шкоди, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Гроші виступають еквівалентом завданої моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою справедливої сатисфакції потерпілому. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставини, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості.

Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 25 травня 2022 року у справі № 487/6970/20, від 23 листопада 2022 року у справі № 686/13188/21, від 19 квітня 2023 року у справі № 336/10216/21.

Пунктами 3, 9, 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» передбачено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку із порушенням наданих прав, порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя. Розмір відшкодування моральної (немайнової шкоди) суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (душевних, психічних), яких зазнав позивач та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Згідно з п. 5 вказаної вище постанови Пленуму ВСУ, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Отже, протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стає об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Тобто, при вирішенні спору про відшкодування матеріальної та моральної (немайнової) шкоди доведенню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Між тим розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 25 000 грн, на думку суду достатніми доказами не обґрунтований та не відповідає фактичним обставинам справи.

Тому, суд, оцінивши докази в їх сукупності, при визначенні суми моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, враховує характер та ступінь її завдання, та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, вважає, що вказана позовна вимога підлягає задоволенню частково, а саме з відповідача, як заподіювача шкоди підлягає стягненню 10 000 грн моральної шкоди на користь позивача, яка, на думку суду, буде достатньою компенсацією завданих душевних страждань.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина шоста статті 141 ЦПК України).

Позивачка звільнена від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», яким визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, що є підставою для стягнення із відповідача в порядку ст.141 ЦПК України судового збору в дохід держави.

Відтак, оскільки позовні вимоги позивача задоволені на 40%, пропорційний розмір судового збору становить 1 211,20 грн (3028,00 грн * 40%). Саме така сума підлягає стягненню з відповідача в користь держави.

На підставі наведеного, керуючись ст.с.15,16 ЦК України, керуючись ст.ст. 89, 263-265, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) моральну шкоду в сумі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1211 ( одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Михайло КАЛИНОВСЬКИЙ