Рішення від 14 червня 2026 р. у справі №346/126/26 — Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/126/26

Провадження № 2/346/1105/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі: головуючого судді: Махно Н.В.

з участю: секретаря: Гломби А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Дану позовну заяву мотивує тим, що 20 червня 2024 року о 16 год., 50 хв., у м.Коломия, по вул.Січових Стрільців, Івано-Франківської області ОСОБА_2 , керуючи електросамокатом марки "ZoonDoo", не вибравши безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції, порушуючи пункти 12.1 та 13.1 Правил дорожнього руху України, в результаті чого дпустив зіткнення самоката з автомобілеми марки "Hyundai Ioniq", номерний знак " НОМЕР_1 " під її керуванням, який рухався попереду, вгнаслідоке чого спричинено пошкодження вказаного автомобіля. Вказує, що у зв`язку із вчиненням ДТП працівниками поліції були складені відповідні матеріали, які в подальшому були передані до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської областідля розгляду по суті. Вказує, що постановою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 05 вересня 2024 року у справі № 346/3517/24, ОСОБА_2 , було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення. Вказує, що на сьогоднішній день постанова є чинною, набрала законної сили, не оскаржена та не скасована, що свідчить про встановлену вину з боку ОСОБА_2 . Вказує, що в результатті дорожньо-транспортної пригоди, автомобіль марки "Hyundai Ioniq", номерний знак " НОМЕР_1 ", який був під її керуванням зазнав тезхнічних ушкоджень, у зв`язку з чим вона понесла матеріальні збитки, зокрема вартість відновлювального ремонту транспортного засобу марки "Hyundai Ioniq", номерний знак " НОМЕР_1 " з урахуванням зносу становить 14261,60 грн, що підтверджується даними звіту про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № 23/07/24. Окрім того вказує, що просить врахувати, що в результатті ДТП вона повинна була займатись ремонтом автомобіля, шукати станції технічного обслуговування, а також змінити її звичний спосіб джиття через неможливість користуватися транспортним засобом протягом певного проміжку часу. Представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_2 , на її користь 24261,60 грн.

Сторони в судове засідання не з`явились, хоча повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом поряку.

Позивач подала до суду заяву в якій просила розгляд справи проводити без участі позивача.

Відповідач в судове засідання не з`явився, однак попередньо представник відповідача подав до суду заяву в якій просив розглядати справу без участі відповідача та його представника. Попередньо представник відповідача подав до суду письмові пояснення у справі у яких позов поросив задоволити частково, та стягнути з відповідача на користь позивача 14261 грн. 60 коп.

У відповідності до ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позов слід задовольнити, з наступних підстав. Судом встановлено, що згідно постанови Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 05 вересня 2024 року ОСОБА_2 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП. Згідно звіту про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № 23/07/24 встановлено, що вартість матеріального збитку становить 14261,60 грн. (а.с. 9-13).

Згідно з частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Частиною першою статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

У п. 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» судам надані такі роз`яснення: розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.При цьому суд керується висновком Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, де в п. 58 Суд вказав, що хоча пункт 1 статті Конвенції (Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, однак, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. За таких обставин, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню, так як обґрунтовані та доведені, тому позов слід задовольнити, та слід стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , 24261 (двадцять чотири тисячі двісті шістдесят одну) гривню 60 копійок. Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, також слід стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 1331 грн. 20 коп. На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 76-83, 141, 263-265, 268, 273, 354-355, 247 ч.2 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , жительки АДРЕСА_2 (двадцять чотири тисячі двісті шістдесят одну) гривню 60 копійок, а також сплачений судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одну) гривню 20 копійок. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 19.06.2026 року.

Суддя: Махно Н. В.