Вирок від 17 червня 2026 р. у справі №338/804/26 — Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 338/804/26

Провадження №1-кп/338/110/26

18 червня 2026 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої - судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12026091120000059 щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Росільна Івано-Франківського району Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, розлученого, раніше не судимого, який обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

потерпілий ОСОБА_6

обвинувачений ОСОБА_3

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 умисно заподіяв легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я потерпілого ОСОБА_6 .

Кримінальне правопорушення вчинене за наступних обставин.

Упродовж тривалого часу ОСОБА_3 перебуває із своїм батьком ОСОБА_6 у неприязних стосунках, між ними виникають сварки, які супроводжуються вчиненням обвинуваченим ОСОБА_3 психологічного насильства, яке полягало у висловленні на адресу ОСОБА_6 образ, нецензурної лайки, а також погроз вчинення фізичного насильства.

08 березня 2026 року близько 18 год 30 хв, на території господарства АДРЕСА_1 між потерпілим ОСОБА_6 та його сином ОСОБА_3 на грунті тривалих неприязних відносин виник конфлікт, в ході якого останній ображав нецензурною лайкою ОСОБА_6 та реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою спричинення потерпілому тілесних ушкоджень, наніс 4-5 ударів руками ОСОБА_6 в ділянку голови, внаслідок чого потерпілому завдано сильного фізичного болю та спричинено тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми із струсом головного мозку, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що викликали короткочасний розлад здоров`я.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винуватим себе визнав повністю, суду пояснив, що між ним, його співмешканкою та його батьком ОСОБА_6 часто виникають сварки на грунті неприязних відносин, через те, що його батькові не подобається його співмешканка. 08 березня 2026 року близько 18 год 30 хв в буд. АДРЕСА_1 за місцем їх спільного на той час проживання, між ними виник конфлікт, в ході якого він висловився нецензурно щодо батька, нестримався і наніс близько 5 ударів в ділянку голови ОСОБА_6 , наступні події не пам`ятає. З висновком судово- медичного експерта згідний. Повідомив, що має на утнриманні сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знятий з обліку у РТЦК та СП, так як непридатний до військової служби. У вчиненому розкаюється, просив вибачення у потерпілого та суворо не карати.

Потерпілий ОСОБА_6 суду пояснив, що обвинувачений є його сином, стосунки між ними неприязні, через те, що останній проживав разом з співмешканкою, вони зловживали спиртними напоями, постійно вчиняли сварки, обвинувачений неодноразово нецензурно висловлювався на його адресу та його дружини, скандалив, а також застосовував фізичну силу, але раніше вони до поліції не звертались. 08 березня 2026 року близько 18 год 30 хв в буд. АДРЕСА_1 за місцем їх спільного проживання в ході сварки, яка виникла між ними, обвинувачений наніс йому 4-5 ударів в ділянку голови, внаслідок чого він отримав закриту черепно-мозкову травму, тривало лікувався. Просив суд призначити покарання обвинуваченому відповідно до закону.

Не оспорюючи фактичні обставини та кваліфікацію його дій за ч. 2 ст. 125 КК України, обвинувачений ОСОБА_3 вказав про недоцільність дослідження доказів по справі в повному обсязі, потерпілий не заперечував щодо дослідження доказів в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, таку позицію обвинуваченого підтримала прокурор.

З`ясувавши думку учасників судового провадження, суд на підставі ч. 3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, врахувавши, що учасники судового провадження не заперечують проти цього, правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності їх позиції, судом роз`яснено учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За таких обставин вину обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України доведено, суд кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 125 КК України як умисне заподіяння легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до кримінальних проступків, за місцем проживання характеризується позитивно, не працює, на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, раніше не судимий.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України є вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебував у сімейних відносинах.

Санкція ч. 2 ст. 125 КК України є альтернативною та за вчинене кримінальне правопорушення винному може бути призначено покарання у виді штрафу, громадських робіт, виправних робіт, пробаційного нагляду або обмеження волі.

Обираючи обвинуваченому вид та міру покарання, суд враховує дані про його особу, який посередньо характеризується за місцем проживання, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, не працюючий, розлучений, не військово-зобов`язаний, раніше не судимий, його матеріальний стан, думку потерпілого ОСОБА_6 , який просив суд призначити покарання обвинуваченому відповідно до закону, позицію прокурора в судових дебатах про призначення покарання у виді громадських робіт, та призначає покарання в межах санкції частини статті у виді громадських робіт.

Беручи до уваги те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, з огляду на майновий стан обвинуваченого, який не працює і не має постійних доходів, а також на обставини вчинення кримінального правопорушення, суд вважає недоцільним призначення покарання у виді штрафу.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Цивільний позов не заявлений. Процесуальні витрати відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження щодо ОСОБА_3 в ході досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження не застосовувалися, підстав для застосування таких до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.349, 369 - 371,374,395 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.

Призначити ОСОБА_3 покарання за ч. 2 ст. 125 КК України у виді громадських робіт на строк 150 (сто п`ятдесят) годин.

Речовий доказ: CD-R диск із відеозаписом із нагрудних камер поліцейських - зберігати у матеріалах кримінального провадження №338/804/26.

Цивільний позов не заявлений.

Процесуальні витрати відсутні.

Запобіжний захід не обирався.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано, і може бути оскаржений в апеляційному порядку за винятком з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України, до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1