Вирок від 18 червня 2026 р. у справі №190/1375/26 — П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

Суд: П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Порушення недоторканності житла

Дата: 18 червня 2026 р.

Справа: №190/1375/26

Суддя: Кудрявцева Ю. В.

Справа № 190/1375/26

Провадження №1-кп/190/159/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2026 року м. П`ятихатки

П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за відсутності учасників судового провадження,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в залі суду м.П`ятихатки Дніпропетровської області кримінальне провадження внесене в ЄРДР 05 червня 2026 року за № 12026046550000052, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м.П`ятихатки Дніпропетровської області, громадянин України, з середньою освітою, не одружений, не працює, неповнолітніх дітей на утриманні не має, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до ст.89 КК України не судимий,

у вчиненні кримінальних правопорушень (проступків), передбачених ч.1 ст.190, ч.1 ст.162 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що 27.05.2026 приблизно о 12 год. 00 хв., перебуваючи поблизу домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , зустрів раніше знайомого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Під час особистого спілкування у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на заволодінням велосипедом марки «Ardis», модель ХС Discovery, сірого кольору, діаметр коліс 29, гірського типу, шляхом зловживання довірою, раніше знайомого ОСОБА_4 . В той же день, тобто 27.05.2026, приблизно о 12 год. 05 хв., ОСОБА_3 знаходячись поблизу домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , реалізовуючи свій злочинний прямий умисел, спрямований на заволодіти майном ОСОБА_4 , шляхом зловживання довірою останнього, діючи умисно, з корисливих мотивів, перебуваючи у довірчих відносинах з останнім, отримав дозвіл ОСОБА_4 на використання велосипеда марки «Ardis», модель ХС Discovery, сірого кольору, діаметр коліс 29, гірського типу на умовах повернення власнику. В подальшому, отримавши велосипед марки «Ardis», модель ХС Discovery, сірого кольору, діаметр коліс 29, гірського типу у користування. ОСОБА_3 не бажаючи повертати його законному власнику, розпорядився ним на власний розсуд. Так, 27.05.2026 ОСОБА_3 направився до раніше знайомого громадянина ОСОБА_5 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , де продав останньому зазначений велосипед марки «Ardis», модель ХС Discovery, сірого кольору, діаметр коліс 29, гірського типу за грошові кошти у сумі 1000 грн, тим самим обернувши вказане майно на свою користь. Отже, ОСОБА_3 діючи умисно, в корисливих цілях, реалізуючи свій злочинний умисел на заволодіння майном ОСОБА_4 шляхом зловживання довірою останнього, заволодів його велосипедом марки «Ardis», модель ХС Discovery, сірого кольору, діаметр коліс 29, гірського типу, вартістю 10500,00 грн., чим спричинив потерпілому, майнову шкоду на вказану суму, що підтверджується висновком судової товарознавчої експертизи №964 від 05.06.2026 року.

Таким чином, ОСОБА_3 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення - кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайстві).

Крім того, досудовим розслідування встановлено, що 10.06.2026, приблизно о 09 год. 00 хв., (більш точний час в ході дізнання не встановлено), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував поблизу території домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 . В цей час у нього виник прямий злочинний умисел, спрямований на проникнення до території зазначеного домоволодіння, де на законних підставах проживає ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_3 цього ж дня, приблизно о 09 год. 05 хв. (більш точний час в ході дізнання не встановлено), перебуваючи в тому самому місці, в порушення ст. 30 Конституції України, згідно якої кожному гарантується недоторканість житла (чи іншого володіння особи), ст. 12 «Загальної декларації прав людини» та ст. 8 «Конвенції про захист прав людини та основних свобод», не маючи визначених законом підстав та відповідного дозволу фактичного володільця ОСОБА_6 , впевнившись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, проник на територію домоволодіння, яке огороджене парканом та розташоване за адресою: АДРЕСА_3 . В подальшому, 10.06.2026 приблизно о 09 год. 10 хв., (більш точний час в ході дізнання не встановлено), перебуваючи на території зазначеного домоволодіння, ОСОБА_3 відірвав руками навісний замок вхідних дверей у житловий будинок, що розташований на території вказаного домоволодіння, проник в середину житлового будинку. Надалі, приблизно о 09 год. 15 хв. (більш точний час в ході дізнання не встановлено), ОСОБА_3 перебуваючи всередині житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 , порушив побутову обстановку та покинув територію будинку через вхідні двері.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення - кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 162 КК України, тобто у незаконному проникненні до житла.

За сукупністю скоєного, ОСОБА_3 , обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень (проступків), передбачених ч.1 ст.190, ч.1 ст.162 КК України, а саме: у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайстві) та незаконному проникненні до житла.

У відповідності до вимог ст. 291 КПК України, обвинувальний акт стосовно ОСОБА_3 надійшов до суду.

У відповідності до ч. 3 ст. 302 КПК України до обвинувального акта прокурором додані:

1) письмова заява обвинуваченого ОСОБА_3 , складена в присутності захисника - адвоката ОСОБА_7 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні;

2) письмові заяви потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_6 щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні;

3) матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.

В заяві щодо визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, складеній 16 червня 2026 року в присутності захисника - адвоката ОСОБА_7 , ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст.190, ч.1 ст.162 КК України,та погодився із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, викладеними в обвинувальному акті, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження вироку, а також погодився на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Згідно заяви потерпілого ОСОБА_4 від 16 червня 2026 року, останній погодився із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, викладеними в обвинувальному акті, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження вироку, а також погодився на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Згідно заяви потерпілої ОСОБА_6 від 16 червня 2026 року, остання погодилася із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, викладеними в обвинувальному акті, ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження вироку, а також погодилася на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України,суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

На підставі ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України,та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Під час досудового розслідування ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорював встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, на підставі чого прокурор звернувся до суду з обвинувальним актом, в якому зазначив клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт слід розглянути в порядку, визначеному ч. 2 ст. 381 КПК України.

При цьому, у відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України, в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Судом встановлено, що на досудовому розслідуванні дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ч.1 ст.190, ч.1 ст.162 КК України,як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство) та незаконне проникнення до житла.

Суд, призначаючи ОСОБА_3 вид та міру покарання, виходить із встановленої ст. 50 КК України, його мети, кари, виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, заснованої на вимогах виваженості та справедливості, при цьому враховує визначені ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення передбачені ч. 1 ст. 190, ч.1 ст.162 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України, класифікується, як кримінальний проступок.

Обставиною, що відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченого, є щире каяття.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, під час досудового розслідування у кримінальному провадженні не встановлено.

Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_3 , суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, бере до уваги, що санкція ч. 1 ст. 190, ч.1 ст.162 КК передбачає альтернативні види покарань.

Відповідно до статті 65 КК України суд врахував те, що обвинувачений ОСОБА_3 скоїв діяння передбачені ч. 1 ст. 190, ч.1 ст.162 КК України, які є кримінальними проступками, особу обвинуваченого, який не перебуває на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра, раніше притягувався до кримінальної відповідальності.

За таких обставин суд, враховуючи принципи законності, справедливості та обґрунтованості, призначає ОСОБА_3 покарання за ч. 1 ст. 190 КК України - один рік обмеження волі; за ч.1 ст.162 КК України - у виді двох років обмеження волі. На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді двох років обмеження волі. На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку та покладенням на ОСОБА_3 обов`язків відповідно до ст.76 КК України. Таке покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , на думку суду, є справедливим та у розумінні ст. 50 КК України необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, запобіганню вчиненню ним та іншими особами нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не обирався.

Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлений.

Судові витрати по кримінальному провадженню відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 302, 368-371, 373-374, 376, 381, 382, 394, 395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.1 ст.162 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.1 ст.190 КК України - один рік обмеження волі;

- за ч.1 ст.162 КК України - два роки обмеження волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання ОСОБА_3 у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 від відбування призначеного йому покарання звільнити з випробуванням, з іспитовим строком на 1 (один) рік.

У відповідності до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Речовий доказ, який передано на зберігання потерпілому ОСОБА_4 , - залишити останьому, як йому належний.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок суду може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду, через П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області, протягом 30 днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.ст. 381, 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua