Вирок від 18 червня 2026 р. у справі №212/5930/26 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Справа №212/5930/26

1-кп/212/1142/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровського районного суду м. Кривого Рогу в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі кримінальне провадження № 12026041730000286 від 27.03.2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, з середньо - технічною освітою, не одруженого, утриманців не маючого, офіційно не працевлаштованого, не маючого зареєстрованого місця проживання, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 27.11.2025 року Покровським районним судом міста Кривого Рогу за ч. 1 ст. 126 КК України до штрафу у розмірі 850 грн.,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

В судовому засіданні брали участь:

прокурор – ОСОБА_4 ,

обвинувачений – ОСОБА_3 ,

захисник - адвокат ОСОБА_5 ,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 , 26.03.2026, приблизно в обідній час доби, точний час досудовим слідством не встановлено, перебуваючи в стані наркотичного сп`яніння, прийшов за місцем проживання своєї знайомої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_2 .

Цього ж дня, приблизно о 20:00 годині за вищевказаною адресою прийшов потерпілий ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який є знайомим ОСОБА_6 та ОСОБА_3 .

Під час зустрічі між потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_3 виник словесний конфлікт, на ґрунті ревнощів до ОСОБА_6 , в ході якого у ОСОБА_3 виникла гостра неприязнь до потерпілого ОСОБА_7 та між ними виникла бійка. Знаходячись в перегородці квартир АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , у ОСОБА_3 виник умисел на заподіяння ОСОБА_7 тілесних ушкоджень.

Після чого, ОСОБА_3 реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел направлений на заподіяння умисних тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_7 , з мотивів гострої неприязні до нього, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, повернувся у кухонну кімнату зазначеної квартири, де взяв ніж, тим самим підшукав собі знаряддя для нанесення тілесних ушкоджень, потім знову направився до перегородки квартир АДРЕСА_5 , де тримаючи ніж в лівій руці, не переслідуючи мети спричинення потерпілому смерті, умисно із силою, в напрямку зверху в низ, завдав потерпілому ОСОБА_7 , один удар лезом вищевказаного ножа в область передньої поверхні грудної клітини ліворуч.

Внаслідок умисних дій ОСОБА_3 , направлених на умисне протиправне заподіяння тілесних ушкоджень, потерпілому ОСОБА_7 спричинено тяжкі тілесні ушкодження у вигляді:проникаючого колото-різаного поранення підключичної ділянки грудної клітини ліворуч із пошкодженням елементів ключично-акроміального з`єднання великого і малого грудного м`язів, міжреберної артерії, верхньої частки лівої легені, травматичного гемо- та пневмотораксу ліворуч, травматичної підшкірної емфіземи тулубу ліворуч, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи №559 від 16.04.2026 за своїм характером відносяться до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя відповідно до п.2.1.3. «й» «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України №6 від 17.01.1995 р. №6.

Вказане кримінальне правопорушення передбачає кримінальну відповідальність визначену ч. 1 ст. 121 КК України, а саме, умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України визнав повністю, свої дії піддав критичній оцінці та висловив жаль щодо вчиненого, та суду повідомив, що він дійсно 26.03.2026, близько 20:00 годині, перебуваючи в гостях у своєї знайомої ОСОБА_6 , в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , під час конфлікту з потерпілим ОСОБА_7 , який виник на ґрунті ревнощів до ОСОБА_6 , в ході якого між ними виникла бійка, та в той час коли вони перебували в тамбурі квартир АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , він повернувся у кухонну кімнату зазначеної квартири, де взяв ніж, яким завдав потерпілому ОСОБА_7 , один удар лезом ножа в область передньої поверхні грудної клітини ліворуч.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_3 зазначив, що він не оспорює фактичні обставини, наведені у обвинувальному акті, в тому числі, встановлені висновком експерта тілесні ушкодження, які були ним завдані потерпілому, та той факт, що він під час вказаного конфлікту з потерпілим перебував в стані алкогольного та наркотичного (канабіоідного) сп`яніння, що і спровокувало такі його дії.

Зазначені показання обвинуваченого ОСОБА_3 суд визнає послідовними, логічними, які не викликають у суду сумнівів щодо правильності та розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

У відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України враховуючи позицію обвинуваченого ОСОБА_3 , який вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України визнав повністю, враховуючи клопотання потерпілого ОСОБА_7 , який просив проводити судовий розгляд справи у його відсутність, враховуючи думку прокурора та захисника, які не заперечували проти розгляду справи за правилами ч. 3 ст. 349 КПК України, суд обмежується допитом обвинуваченого та оголошенням матеріалів справи, що характеризують особу обвинуваченого, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які не ким з учасників судового розгляду не оспорюються та підтверджуються наявними матеріалами справи.

За таких підстав, суд вважає доведеним, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 1 ст. 121 КК України, а саме, умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані, викликаному вживанням наркотичних засобів.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке у відповідності до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав, щиро покаявся, за медичною допомогою до лікаря психіатра не звертався (т.1 а.к.п.59), але з 2024 року звертався за медичною допомогою до лікаря нарколога з приводу «психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання декількох психоактивних речовин. Синдром залежності» (т.1 а.к.п.60), у відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 89 КК України є особою, яка має судимість, оскільки 27.11.2025 року Покровським районним судом міста Кривого Рогу був засуджений за ч. 1 ст. 126 КК України до штрафу у розмірі 850 грн. (т.1 а.к.п.64-65), відповідно відомостей, наданих Покровським районним відділом філії ДУ «Центр пробації» у Дніпропетровській області, ОСОБА_3 штраф за вироком суду від 27.11.2025 року не сплачено (т.1 а.к.п.67).

За таких обставин, суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі. При цьому, підстав для призначення мінімальної міри покарання, визначеної у ч. 1 ст. 121 КК України, у суду відсутні, оскільки наявна обставина, передбачена п. 13 ч. 1 ст. 67 КК України, яка обтяжує покарання.

Визначаючи покарання на підставі ст. 71 КК України суд враховує, що відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України, основні покарання у виді штрафу … при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.

27.11.2025 року Покровським районним судом міста Кривого Рогу ОСОБА_3 засуджено за ч. 1 ст. 126 КК України до штрафу у розмірі 850 грн. (т.1 а.к.п.64-65), зазначений вирок суду набрав законної сили, але штраф за вироком суду від 27.11.2025 року не сплачено (т.1 а.к.п.67).

Кримінальне правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_3 у зазначеному кримінальному провадженні вчинено 26.03.2026 року.

Отже, ОСОБА_3 після постановлення вироку суду від 27.11.2025 року, покарання за яким не відбуте (не сплачено штраф), вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КК України.

За таких підстав, остаточне покарання підлягає призначенню за ч. 1 ст. 71 КК України, тобто за сукупністю вироків. При цьому припиняється окреме виконання попередього вироку, правовою підставою такого припинення є положення ст.71 КК України, та остаточне покарання призначається з урахуванням положень ч. 3 ст. 72 КК України, тобто покарання за вироком суду від 27.11.2025 року у виді штрафу, підлягає самостійному виконанню (правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати ВС від 14.06.2021 року у справі № 443/806/19, правова позиція викладена в постанові ВС від 27.11.2020 року у справі № 686/3226/20).

Призначене покарання, на переконання суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Згідно протоколу затримання ОСОБА_3 був затриманий 27.03.2026 року о 10:28 годині (т.1 а.к.п.47-50).

Підстав для зміни або скасування застосованого до ОСОБА_3 на підставі ухвали слідчого судді Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 28.03.2026 року запобіжного заходу у виді тримання під вартою, який відповідно до ухвали суду від 20.05.2026 року був продовжений до 18.07.2026 року (а.к.п.37-38), суд не вбачає та залишає його без змін до набрання вироком суду законної сили.

При цьому у відповідності до ч. 5 ст. 72 КК України, відповідно до якої, попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день, отже попереднє ув`язнення ОСОБА_3 в період часу з 27.03.2026 року по день набрання вироком суду законної сили, підлягає зарахуванню у строк покарання у співвідношенні день за день.

Арешт, застосований ухвалою слідчого судді Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 31.03.2026, відповідно до якого накладено арешт на майно тимчасово вилучене в ході огляду 26.03.2026 квартири за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: предмет схожий на ніж зі слідами РБК (т.1а.к.п.44), у відповідності до ст. 174 КПК України, підлягає скасуванню.

Долю речових доказів по справі, належить вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Судові витрати у справі відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Керуючись ст. ст. 331, 349, 368-371, 373, 374, 376, 392, 393, 395, 532, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст.121 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 3 (три) місяці.

Відповідно до ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом повного приєднання невідбутої частини покарання за вироком Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 27.11.2025 року, остаточно визначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 3 (три) місяці та штрафу в розмірі 850 грн., яке згідно з ч 3 ст. 72 КК України виконувати самостійно.

Строк покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту фактичного затримання, а саме, з 27.03.2026 року.

Зарахувати, у відповідності до ч. 5 ст. 72 КК України, в строк покарання, попереднє ув`язнення в період часу 27.03.2026 року по день набрання вироком суду законної сили, у співвідношенні день за день.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою, застосований до ОСОБА_3 на строк до 18.07.2026 року – залишити без змін до набрання вироком суду законної сили.

Скасувати арешт, застосований на підставі ухвали слідчого судді Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 31.03.2026 року, відповідно до якої, накладено арешт на майно тимчасово вилучене в ході огляду 26.03.2026 квартири за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: предмет схожий на ніж зі слідами РБК (т.1а.к.п44).

Речові докази:

- вилучені в ході огляду місця події 26.03.2026 року зі сходового майданчику 8 поверху будинку АДРЕСА_6 , 2 змиви РБК (т.1 а.к.п.22), вилучену в ході огляду місця події 26.03.2026 року в квартирі АДРЕСА_7 , губку зі слідами РБК, предмет, схожий на ніж зі слідами РБК (т.1а.к.п.34), зразки крові ОСОБА_3 (т.1 а.к.п.81), штани чорного кольору з білими полосами марки «Adidas» зі слідами РБК, належні потерпілому ОСОБА_7 , та штани зеленого кольору зі слідами РБК, належні потерпілому ОСОБА_7 (т.1 а.к.п.163-164), зразки крові потерпілого ОСОБА_7 (т.1 а.к.п. 177), які передані на зберігання до камери схову речових доказів ВП № 3 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області (т.1 а.к.п.190,198,214) – знищити.

Вирок може бути оскаржений у відповідності до ст. 349 КПК України до Дніпровського апеляційного суду через Покровський районний суд м. Кривого Рогу протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, з моменту вручення йому копії судового рішення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1