Вирок від 18 червня 2026 р. у справі №212/8384/26 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Суд: Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Крадіжка

Дата: 18 червня 2026 р.

Справа: №212/8384/26

Суддя: Хомченко Л. І.

Справа №212/8384/26

1-кп/212/1234/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу

У складі судді ОСОБА_1

секретар ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченої ОСОБА_5

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду у м Кривий Ріг кримінальне провадження №12026041730000363 від 20.04.2026, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка смт. Нововоронцовка Херсонської області, громадянка України, з середньою освітою, одружена, офіційно не працевлаштована, яка має на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає, як ВПО за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима. за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, ч. 1 ст. 361 КК України

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в першій половині дня 08 лютого 2026 року, більш точний час встановити не виявилось можливим, прийшла до кімнати АДРЕСА_3 , де мешкає потерпіла ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з метою взяти під вигаданим приводом її мобільний телефон для здійснення телефонного дзвінку. Потерпіла ОСОБА_7 виходячи з довіри до останньої, а також помилкової переконаності у правдивості та добросовісності її дій, погодилась на прохання ОСОБА_5 та добровільно передала належний їй мобільний телефон марки «Xiаomi Redmi Note 10».

ОСОБА_5 в той же час, отримавши мобільний телефон марки «Xiаomi Redmi Note 10», IMEI1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 із сім-карткою мобільного оператора зв`язку ПрАТ «Київстар» НОМЕР_3 (фінансовий номер), побачила, що на ньому встановлено мобільний застосунок до інтернет-банкінгу АТ КБ «ПриватБанк» та у неї виник умисел на таємне викрадення чужого майна шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, розраховуючи, що її злочинні дії не будуть виявлені, усвідомлюючи настання наслідків за вчинювані нею протиправні дії. Без дозволу власниці, видаючи себе за клієнта банку потерпілу ОСОБА_7 , здійснила за допомогою одноразового паролю вхід до її облікового запису у мобільному додатку «Приват24» авторські права на який належать АТ КБ «ПриватБанк».

Після чого 08.02.2026 о 12:25:51 год. здійснила збільшення кредитного ліміту на вже наявній кредитній карті «Універсальна» № НОМЕР_4 до 10 000 грн., в результаті чого отримала повний доступ до банківських рахунків потерпілої ОСОБА_7 , відкритих у АТ КБ «ПриватБанк», що призвело до несанкціонованого втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем, незаконного доступу до інформації з обмеженим доступом, спотворення процесу обробки інформації, що відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» є банківською таємницею.

Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.361 КК України, за ознаками несанкціонованого втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем.

Крім цього, згідно зі ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан, дія якого неодноразово продовжувалась.

Згідно Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 26 січня 2026 року № 42/2026, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 28 січня 2026 року № 4410-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 03 лютого 2026 строком на 90 діб. Тобто на момент вказаних подій діяв воєнний стан.

Отже, ОСОБА_5 після отримання повного доступу до мобільного додатку інтернет-банкінгу «Приват24», продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на таємне викрадення грошових коштів потерпілої, використовуючи мобільний телефон потерпілої, мережу інтернет та здійснивши несанкціонований доступ до мобільного застосунку, 08.02.2026 о 12:57:51 год., здійснила перерахування грошових коштів на суму 1000,00 грн. (комісія 29,96 грн.) з картки № НОМЕР_4 на свою картку № НОМЕР_5 та 08.02.2026 о 12:58:23 год., здійснила перерахування грошових коштів на суму 1000,00 грн. (комісія 29,96 грн.) з картки № НОМЕР_4 на свою картку № НОМЕР_5 .

В подальшому ОСОБА_5 вже знаючи пароль до мобільного додатку інтернет-банкінгу «Приват24», продовжуючи свій єдиний умисел направлений на таємне викрадення грошових коштів, розуміючи, що потерпіла ОСОБА_7 може помітити переказ грошових коштів та з метою не бути викритою у вчинені злочину, вирішила здійснювати переказ грошових коштів у аналогічний спосіб, невеликими сумами, з періодичністю у декілька днів, а саме:

- 17.02.2026 о 14:38:44 год., на суму 1005,03 грн. (+комісія за переказ), переказ з картки № НОМЕР_4 на картку № НОМЕР_6 ;

- 06.03.2026 о 19:06:09 год., на суму 2010,05грн. (+комісія за переказ), переказ з картки № НОМЕР_4 на картку № НОМЕР_6 ;

- 07.03.2026 о 13:26:03 год., на суму 1005,03 грн. (+комісія за переказ), переказ з картки № НОМЕР_4 на картку № НОМЕР_6 ;

- 22.03.2026 о 09:19:39 год., на суму 1005,03 грн. (+комісія за переказ), переказ з картки № НОМЕР_4 на картку № НОМЕР_6 ;

- 22.03.2026 о 18:22:00 год., на суму 502,51 грн. (+комісія за переказ), переказ з картки № НОМЕР_4 на картку № НОМЕР_6 ;

-17.04.2026 о 13:59:51 год., на суму 1005,03 грн. (+комісія за переказ), переказ з картки № НОМЕР_4 на картку № НОМЕР_6 ;

Після таємного викрадення грошових коштів ОСОБА_5 розпорядилася ними на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 8532,71 грн.

Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 185 КК України, за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану.

Обвинувачена ОСОБА_5 визнала себе повністю винною в скоєнні злочину за обставин, вказаних в обвинувальному акті. Показав, що в обвинувальному акті обставини вчинення злочину відображені вірно.. Дійсно, в першій половині дня 08 лютого 2026 року, вона прийшла до кімнати АДРЕСА_3 , де мешкає потерпіла ОСОБА_7 з метою взяти під вигаданим приводом її мобільний телефон для здійснення телефонного дзвінку. ОСОБА_7 , погодилась на прохання ОСОБА_5 та добровільно передала належний їй мобільний телефон марки «Xiаomi Redmi Note 10».Після чого вона в той же час, отримавши мобільний телефон побачила, що на ньому встановлено мобільний застосунок до інтернет-банкінгу АТ КБ «ПриватБанк», видаючи себе за клієнта банку ОСОБА_7 , здійснила за допомогою одноразового паролю вхід до її облікового запису у мобільному додатку «Приват24» після чого 08.02.2026 о 12:25:51 год. здійснила збільшення кредитного ліміту на вже наявній кредитній карті «Універсальна» № НОМЕР_4 до 10 000 грн.,шляхом здійснення перерахувань . Після чого , використовуючи мобільний телефон потерпілої, мережу інтернет 08.02.2026 о 12:57:51 год., здійснила перерахування грошових коштів на суму 1000,00 грн. (комісія 29,96 грн.) з картки № НОМЕР_4 потерпілої на свою картку № НОМЕР_5 та 08.02.2026 о 12:58:23 год., здійснила перерахування грошових коштів на суму 1000,00 грн. (комісія 29,96 грн.) з картки № НОМЕР_4 потепрілої на свою картку № НОМЕР_5 .В подальшому вона вже знаючи пароль до мобільного додатку інтернет-банкінгу «Приват24», , розуміючи, що потерпіла ОСОБА_7 може помітити переказ грошових коштів та з метою не бути викритою у вчинені злочину, вирішила здійснювати переказ грошових коштів у аналогічний спосіб, невеликими сумами, з періодичністю у декілька днів, а саме:

- 17.02.2026 о 14:38:44 год., на суму 1005,03 грн. (+комісія за переказ), переказ з картки № НОМЕР_4 на картку № НОМЕР_6 ;

- 06.03.2026 о 19:06:09 год., на суму 2010,05грн. (+комісія за переказ), переказ з картки № НОМЕР_4 на картку № НОМЕР_6 ;

- 07.03.2026 о 13:26:03 год., на суму 1005,03 грн. (+комісія за переказ), переказ з картки № НОМЕР_4 на картку № НОМЕР_6 ;

- 22.03.2026 о 09:19:39 год., на суму 1005,03 грн. (+комісія за переказ), переказ з картки № НОМЕР_4 на картку № НОМЕР_6 ;

- 22.03.2026 о 18:22:00 год., на суму 502,51 грн. (+комісія за переказ), переказ з картки № НОМЕР_4 на картку № НОМЕР_6 ;

-17.04.2026 о 13:59:51 год., на суму 1005,03 грн. (+комісія за переказ), переказ з картки № НОМЕР_4 на картку № НОМЕР_6 ;

Всього таким чином перерахувала з карти ОСОБА_7 на свою карту суму 8532,71 грн якою розпорядилась на власний розсуд. У скоєному щиро кається ,просила строго не карати.

На підставі ч.3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому судом з`ясовано, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає.

При встановлених обставинах суд вважає, що вина обвинуваченої ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України в судовому засіданні доведена повністю, та її дії правильно кваліфіковані за ч . 4 ст.185 КК України як таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану.

Суд вважає, що вина обвинуваченої ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 361 КК України в судовому засіданні доведена повністю, та її дії правильно кваліфіковані за ч . 1 ст.361 КК України як несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем.

Призначаючи покарання обвинуваченої ОСОБА_5 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, яка на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває,за міцем проживання характеризуеться добре ,має на утриманні неповнолітню дитину та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_5 згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_5 згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Суд, призначаючи обвинуваченій ОСОБА_5 покарання, також враховує вимоги ч.2 ст.61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

З урахуванням обставин справи та особи обвинуваченої ОСОБА_5 , яка не судима, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має постійне місце проживання, міцні соціальні зв`язки, має на утриманні неповнолітню дитину суд приходить до висновку про доцільність призначення покарання, необхідного і достатнього для виправлення у виді 5 років позбавлення волі у межах санкції, передбаченої ч.4 ст.185 КК України, і у виді одного року пробаційного нагляду у межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 361 КК України . Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень визначити остаточне покарання обвинуваченій , шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді 5 років позбавлення волі з застосуванням ст. 75,76 КК України ,звільнивши обвинувачену від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік оскільки саме це покарання найбільше відповідатиме меті його призначення відповідно до ст.50 КК України.

Таке покарання обвинуваченій ОСОБА_5 на думку суду, є справедливим, а також необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_5 не обирався.

Протиправними діями обвинуваченої ОСОБА_5 потерпілій ОСОБА_7 завдано майнової шкоди в розмірі 8532,71 гривень, яку не відшкодовано.

Цивільний позов не заявлено.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 369-371, 373-376 Кримінального процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення за ч.4 ст.185 КК України та призначити їй покарання за ст.185ч.4 КК України у виді 5 (п`яти ) років позбавлення волі.

ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 361 КК України та призначити їй покарання за ч. 1 ст. 361 КК України у виді 1 (одного ) року пробаційного нагладу.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень визначити остаточне покарання ОСОБА_5 , шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 (один) рік .

На підставі пунктів 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації .

Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Дружківський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua