Суд: Корецький районний суд Рівненської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 18 червня 2026 р.
Справа: №563/68/26
Суддя: Загородько Н. А.
Справа № 563/68/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.06.2026 року м. Корець
Корецький районний суд Рівненської області
в складі головуючого судді Загородько Н.А.
секретар судового засідання Павлишина Н.В.
розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,
- за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
встановив:
04.01.2026 о 21:10:01, с. Стовпин, вул. Центральна, 5, водій ОСОБА_1 керував ТЗ ВАЗ 21104, н/з НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується тестом №1690 від 04.01.2026, результат — 2,58 проміле. Чим порушив п. 2.9 а ПДР — керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, що знижує їх увагу та швидкість реакції.
Крім того, згідно протоколу 04.01.2026 р. о 21:00 год. водій ОСОБА_1 керував т/з ВАЗ 21104, н/з НОМЕР_1 , у с. Стовпин по вул. Центральній, 5, не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та здійснив перекидання т/з на правий бік, внаслідок чого з`їхав у кювет. При ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушено п. 12.1 ПДР — водій ТЗ не врахував безпечної швидкості руху, особливості вантажу та стан транспортного засобу.
Захисник ОСОБА_1 - Хомич А.М. у судовому засіданні просив закрити провадження у справі за ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень. Зазначив, що внаслідок ДТП було пошкоджено лише транспортний засіб, яким керував та володіє ОСОБА_1 , а тому відсутні обов`язкові ознаки правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Крім того, вказав на порушення працівниками поліції процедури огляду на стан алкогольного сп`яніння, оскільки після проведення огляду за допомогою приладу «Drager» ОСОБА_1 не було запропоновано пройти огляд у закладі охорони здоров`я та не з`ясовано його ставлення до результатів огляду на місці, у зв`язку з чим результати такого огляду є недійсними.
Заслухавши думку захисника Хомича А.М. та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно дост. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адмінправопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адмінправопорушення, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа), розглядаючи та вирішуючи справу про адміністративне правопорушення, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно ч.1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За встановлених обставин справи, ОСОБА_1 , порушуючи вимоги п. 2.9 а ПДР України, вчинив правопорушення, що передбачене диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки вищезазначені докази його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, що всебічно досліджені під час судового засідання, а невизнання ним своєї вини суд розцінює як намагання уникнути відповідальності за вчинене правопорушення.
Незважаючи на невизнання вини, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення підтверджується:
- протоколом про адміністративні правопорушення серії ЕПР 1 №558980, від 04.01.2026 року, в якому викладені обставини вчинення правопорушення; рапортом поліцейського; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направленням на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; тестом № 1690 від 04.01.2026 року, відповідно до якого ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп"яніння, результат тесту 2,58 проміле; відеозаписом від 04.01.2026 року, з якого вбачається наявний склад правопорушення в діях ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП. Крім того, на відео ОСОБА_1 не заперечує факт вживання спиртних напоїв та керування транспортним засобом.
Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
З огляду на вищевикладене, аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена повністю, підстав для задоволення клопотання ОСОБА_2 про закриття провадження у справі суд не вбачає.
Щодо адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП.
Об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. (ст.245 КУпАП)
Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
У відповідності до ст. ст. 251, 252 КУпАП приймаючи рішення по справі про адміністративне правопорушення, суд оцінює докази в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
До числа доказів, крім протоколу про адміністративне правопорушення, відносяться пояснення особи, яка вчинила правопорушення, пояснення потерпілих, свідків, висновки експерта, речові докази, показання технічних приладів, протоколи про вилучення речей і документів, інших документи.
Разом з тим, за змістом ст.124 КУпАП, в наслідок порушення ПДР має бути пошкодження транспортних засобів інших учасників ДТП, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Отже, згідно цієї норми закону відповідальність настає у випадку, якщо пошкоджено чуже майно. Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з протоколу про адміністративне правопорушення від 04.01.2026 року серії ЕПР 1 № 559012, автомобіль марки ВАЗ 21104, н/з НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та здійснив перекидання т/з на правий бік, внаслідок чого з`їхав у кювет. Жодних інших наслідків не настало, потерпілих ні в протоколі, ні в схемі місця ДТП не зазначено. Тому в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Згідно ст. 283 КУпАП суд вирішує питання про стягнення судового збору з особи, на яку накладається адміністративне стягнення. Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 36, 40-1, ч. 1 ст.130, 283,284 КУпАП , суд, -
постановив:
ОСОБА_1 , визнати винним за ч.1 ст. 130 КУпАП накласти стягнення - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобоми на 1 рік.
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП - закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. судового збору.
Штраф має бути сплачений упродовж 15 днів з дня вручення постанови. У разі несплати штрафу у вказаний строк, буде стягнуто подвійний розмір зазначеного штрафу на підставі ст. 308 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Загородько Н.А.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua