Рішення від 18 червня 2026 р. у справі №556/1143/26 — Володимирецький районний суд Рівненської області

Суд: Володимирецький районний суд Рівненської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 18 червня 2026 р.

Справа: №556/1143/26

Суддя: Котик Л.О.

Справа 556/1143/26

Номер провадження 2/556/1012/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.06.2026 .

Володимирецький районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді - Котик Л.О.

при секретарі – Басик Г.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Володимирець в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що рішенням Володимирецького районного суду від 05.11.2012 по справі №1702/3036/2012 стягнуто з ОСОБА_2 на її користь аліменти в твердій грошовій сумі на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 20 гривень на кожну дитину, і до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 01.10.2012.

На даний час розмір аліментів, визначених в 2012 році (20 гривень) в твердій грошовій сумі, є недостатнім, оскільки в силу свого віку дитина потребує більших витрат на матеріальне забезпечення, розвиток, освіту та інше, що тягне і відповідну зміну матеріального становища матері. З часу присудження аліментів істотно зріс і прожитковий мінімум для дитини відповідного віку.

Коштів позивачки та аліментів відповідача, в сумі 20 гивень на кожну дитину, недостатньо, а тому ОСОБА_1 просить збільшити розмір аліментів та стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 гривень на кожну дитину щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з дати подання даної заяви і до досягнення дітьми повноліття.

Також, 12.10.2015 (тобто після судового рішення від 05.11.2012 року) у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в шлюбі народилася ще одна дитина - ОСОБА_7 . Відповідач не допомагає матеріально. Тому позивачка просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в твердій грошовій сумі, в розмірі 2000 гривень щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з дати подання даної заяви і до досягнення дитиною повноліття.

Вказаний позов надійшов до суду 23 квітня 2026 року.

Ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області від 22.05.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Належним чином повідомлений відповідач в судове засідання не з`явився, причину неявки суду не повідомив. Відзив на позовну заяву не подав. Клопотань не заявлено.

Згідно п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Розгляд справи здійснюється за відсутності сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши і оцінивши письмові докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення із наступних підстав:

Відповідно до вимог ст.ст.13,81 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб які беруть участь у справі. При цьому, кожна із сторін зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 21 листопада 2006 року, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис №7, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, серії НОМЕР_1 .

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками чотирьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що стверджується свідоцтвами про народження дітей, серії НОМЕР_2 , серії НОМЕР_3 , серії НОМЕР_4 , серії НОМЕР_5 .

Рішенням Володимирецького районного суду від 05.11.2012 року по справі №1702/3036/2012 з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_1 аліменти в твердій грошовій сумі на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 20 гривень на кожну дитину, і до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 01.10.2012 року.

Згідно Витягів з реєстру територіальної громади №2023/000435123 від 18.01.2023, №2023/000435023 від 18.01.2023, №2026/005942901 від 15.04.2026, №2025/006902747 від 26.05.2025, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до Витягу з реєстру територіальної громади №2023/000434688 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно відповіді №2761537 від 20.05.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Як зазначено в ст. 7 СК України, жінка та чоловік мають рівні права і обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно зі ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України, батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Статтею 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.

Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, що ратифікована Постановою Верховної Ради України №78912 від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, встановлено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини (ст.ст. 18 і 27).

Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства", кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

За змістом статті 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною третьою статті 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно частини першої статті 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, ОСОБА_1 у зв"язку з швидкими темпами зростання цін, збільшенням розміру прожиткового мінімуму, зростанням витрат на утримання дітей, просить суд збільшити розмір аліментів з 20 гривень до 2000 грн. на кожну дитину, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частиною першою статті 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Разом з тим, позивачка також просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 гривень щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати подання даної заяви і до досягнення дитиною повноліття, яка народилая після ухвалення рішення суду від 05.11.2012, яким стягнуто аліменти на старших дітей сторін. Відповідач в добровільному порядку не сплачує аліментів на утримання дітей.

Щодо розміру аліментів, які підлягають стягненню суд враховує наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Як зазначено в ст.12 Закону України "Про охорону дитинства", виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно ст.182 СК України, зі змінами від 3 липня 2018 року

№ 2475-VIII, при визначенні розміру аліментів, суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

А як зазначено в п.п. 3 п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Враховуючи зміст статей 181,192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв"язку із змінами матеріального або сімейного стану сторін, погіршення або поліпшення здоров"я когось із них, одержувач аліментів може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів.

Аналіз даних норм законодавства, яке регулює спірні правовідносини, дає підстави для висновку про те, що обов`язок батьків утримувати свою дитину до її повноліття та забезпечувати в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умови життя, необхідні для розвитку дитини, має бути виконаний батьками з урахуванням принципу якнайкращого забезпечення інтересів дитини.

Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачем не надано суду доказів про погіршення його матеріального становища, також не спростовано вимоги позивача про збільшення розміру аліментів та стягнення аліментів на меншу дитину – дочки ОСОБА_8 .

Крім того, після ухвалення попереднього рішення суду про стягнення аліментів змінився визначений положеннями СК України мінімальний гарантований розмір аліментів, відтак попередньо визначений судом розмір аліментів цим вимогам вочевидь не відповідає, а тому з вказаних підстав аліменти підлягають збільшенню.

Із врахуванням діючих норм чинного законодавства, суд вважає, що для забезпечення потреб неповнолітніх дітей доцільним є змінити розмір аліментів шляхом стягнення з відповідача аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 2000 грн. на кожну дитину, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а також стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 гривень щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати подання даної заяви і до досягнення дітьми повноліття

Разом з тим, статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» передбачено, що прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років - 3512 гривень.

А тому з врахуванням вищенаведених правових норм та поданих суду доказів, враховуючи рівність обов`язків матері і батька щодо утримання дітей, справедливий, виважений і розумний розмір аліментів, який відповідатиме інтересам та потребам дітей і буде необхідним для забезпечення належних умов для їх фізичного, розумового, морального та соціального розвитку, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, шляхом збільшення стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі, в розмірі 2000 гривень на кожну дитину щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати подання даної заяви і до досягнення дітьми повноліття. А також шляхом стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в твердій грошовій сумі, в розмірі 2000 гривень щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з дати подання даної заяви і до досягнення дитиною повноліття, що буде достатнім для забезпечення дітей належними умовами для фізичного, духовного та культурного розвитку, а також відповідатиме чинному законодавству, не порушуючи також інтересів і матеріального становища, як відповідача так і позивача.

Згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у випадку зміни розміру аліментів, аліменти у новому розмірі стягуються з дня набрання чинності рішенням суду.

Оскільки, позивачка звільнена від сплати судового збору за вимогою про стягнення аліментів на утримання дитини на підставі статті 5 Закону України «Про судовий збір», з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір в розмірі 1331,20 грн.х2=2662,40 грн. (за дві позовні вимоги)

Поряд з тим, рішення слід допустити до негайного виконання по платежах за один місяць, згідно ст. 430 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268,430 ЦПК України, ст.ст. 182, 183, 184, 192 Сімейного кодексу України, суд –

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, задовольнити.

Збільшити розмір аліментів, встановлений рішенням Володимирецького районного суду Рівненської області ввід 05.11.2012 по справі №1702/3036/2012.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_6 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_7 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі, в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень на кожну дитину щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_6 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_7 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в твердій грошовій сумі, в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 23 квітня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_6 в дохід держави – 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок судових витрат, згідно Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до ст. 430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо в Рівненський апеляційний суд протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

С У Д Д Я : ОСОБА_9 .

Відомості про учасників справи:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_7 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання згідно відповіді з ЄДДР: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Оригінал: reyestr.court.gov.ua