Рішення від 11 червня 2026 р. у справі №541/1661/26 — Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Суд: Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 11 червня 2026 р.

Справа: №541/1661/26

Суддя: Дністрян О. М.

Справа № 541/1661/26

Номер провадження 2/541/1517/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12 червня 2026 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Дністрян О.М.,

при секретарі Докуніній А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миргород цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, -

В с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання. Позовні вимоги мотивовані тим, що вони з відповідачем є батьками повнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка досягла повноліття та продовжує навчання. Також позивачка зазначила що донька проживає разом з нею і вона самостійно не може утримувати повнолітню доньку, що стало підставою для звернення до суду. Просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, у розмірі 1/4 частини всіх видів його доходів щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 01 квітня 2026 року і до закінчення навчання.

Ухвалою суду від 14 травня 2026 року провадження у справі було відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Позивачка сповіщена належним чином про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи в її відсутність.

Відповідач до початку судового засідання також подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнав та не заперечував проти його задоволення.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 24 серпня 2007 року. Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області у справі №545/4003/13-ц від 18 листопада 2013 року, яке набрало законної сили 28 листопада 2013 року, шлюб між сторонами було розірвано (а.с.4).

Сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження: серія НОМЕР_1 , виданим 21.03.2008 виконкомом Черкасівської с/ради Полтавського району Полтавської області (а.с.8).

Дочка проживає з матір`ю – позивачкою у справі, що підтверджується довідкою про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні /будинку осіб №20 від 21.04.2026 року, виданою Виконавчим комітетом Новоселівської сільської ради Полтавського району Полтавської області; витягами з демографічного реєстру (а.с.7,13,14).

Відповідно до довідки №2001-24/633 від 22.04.2026 ОСОБА_3 є студенткою 1 курсу, гр.АМПЗ-11, першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна, факультету іноземних мов. Зарахована на 1 курс 01.09.2025 року. Дата закінчення навчання 30 червня 2029 року. (а.с.12).

Згідно зі ст. 199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 200 Сімейного кодексу України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу.

Статтею 182 Сімейного кодексу України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення (ч. 1 ст. 182 СК України).

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Таким чином, законодавець пов`язує обов`язок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років за умови, коли батьки можуть надавати таку матеріальну допомогу.

Враховуючи надані суду докази на підтвердження обставин, вказаних позивачем, керуючись принципами змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, за відсутності надання відповідачем належних та допустимих доказів на спростування обставин та доказів наданих позивачем, відсутності відзиву на позовну заяву та визнання позову відповідачем суд приходить до висновку про можливість стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання повнолітньої доньки у розмірі по 1/4 частини всіх видів доходу щомісячно, починаючи з 30 квітня 2026 року на період її навчання, але не більше ніж до досягнення нею 23 років.

Що стосується вимоги позивачки про стягнення аліментів за минулий час, то в задоволенні цієї вимоги слід відмовити з огляду на таке.

Відповідно до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.

Із цим позовом позивачка звернулася до суду 30 квітня 2026 року (день здачі позовної заяви на пошту - а.с.15). При цьому, належних та достатніх доказів того, що позивачка раніше вживала заходів щодо одержання від відповідача аліментів на утримання дочки, суду не надано, як і не надано доказів ухилення відповідача від сплати аліментів в розумінні ч.2 ст.191 СК України.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1331,20 грн.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст. 180-182, 199, 200 Сімейного кодексу України, ст.ст. 10, 76, 206, 263-265 ЦПК України, суд -

В и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, починаючи стягнення з 30 квітня 2026 року та до закінчення навчання – 30 червня 2029 року, але не більше ніж до досягнення нею 23 років.

В задоволення решти вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) грн 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_2 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП – НОМЕР_3 .

Суддя: О. М. Дністрян

Оригінал: reyestr.court.gov.ua