Постанова від 15 червня 2026 р. у справі №534/1696/26 — Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області

Справа №534/1696/26

Провадження №3/534/197/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року м. Горішні Плавні

Суддя Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області Комарова Д.Ю., за участю секретаря судового засідання Калініної А.І., потерпілого ОСОБА_1 , особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення. Згідно з протоколом 01 червня 2026 року о 14:20 год. на автодорозі м. Горішні Плавні — м. Кременчук, 0-1711371, 3 км, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом Chevrolet Captiva, державний номерний знак НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати можливість постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції, у результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем Volkswagen Touareg, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався попереду. Внаслідок зіткнення обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальної шкоди.

Таким чином ОСОБА_2 порушив вимоги пункту 12.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

За порушення пункту 12.1 ПДР України, що спричинило пошкодження транспортних засобів, передбачена адміністративна відповідальність за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

ОСОБА_2 в судовому засіданні та у поясненнях зазначив, що 01.06.2026 він виїхав з м. Миколаїв до м. Горішні Плавні на автомобілі Chevrolet Captiva. Рухаючись по автодорозі у напрямку м. Горішні Плавні, їхав у своїй смузі зі швидкістю близько 100 км/год. Приблизно за 80 метрів попереду він побачив автомобіль Volkswagen Touareg, який виїздив з узбіччя дороги з увімкненим лівим покажчиком повороту. Автомобіль Volkswagen Touareg рухався повільно. ОСОБА_2 прийняв рішення про обгін автомобіля зліва, проте зрозумів, що автомобіль повертає ліворуч, крутанув кермо вправо, намагаючись обійти автомобіль з правої сторони, в цей час відбулось торкання передньою частиною його автомобіля задньої правої частини автомобіля Volkswagen Touareg. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

ОСОБА_2 свою вину визнав частково, вважаючи, що причиною зіткнення став виїзд автомобіля Volkswagen Touareg на головну дорогу, водій якого не надав йому перевагу.

ОСОБА_1 у судовому засіданні та у поясненнях зазначив, що 01.06.2026 року, рухаючись на власному автомобілі Volkswagen Touareg, державний номерний знак НОМЕР_2 , за маршрутом Кременчук – Горішні Плавні, спустившись з мосту, що перетинає р. Псел, ніде не зупиняючись, рухався прямо, згодом завчасно включив покажчик повороту ліворуч. У дзеркало заднього виду він помітив, що його на значній швидкості наздоганяє легковий автомобіль темного кольору. У бокове дзеркало побачив, що автомобіль наблизився до нього, перебуває на середині дороги, тобто схоже на те, що йде на обгін. Через декілька секунд автомобіль зник у лівому боковому дзеркалі, і відбувся удар у задню частину свого автомобіля. Внаслідок удару його транспортний засіб отримав механічні пошкодження правої частини заднього бампера, заднього правого світлового елементу та заднього правого колеса. Після зупинки ОСОБА_1 виявив на узбіччі автомобіль Chevrolet Captiva з пошкодженнями передньої частини, водій якого, на його думку, не дотримався безпечної дистанції та перевищив швидкість, що й стало причиною дорожньо-транспортної пригоди.

ОСОБА_1 повідомив, що відразу викликав працівників поліції, не переміщував транспортні засоби, здійснив фото- та відеофіксацію місця пригоди. Інших учасників ДТП, окрім Chevrolet Captiva, він не спостерігав. У момент зіткнення в його автомобілі були син та дружина. Тілесних ушкоджень ні він, ні його пасажири не отримали.

Викладені обставини ОСОБА_1 повністю підтвердив у судовому засіданні та просив суд врахувати їх при ухваленні рішення.

Суддя, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення, долучені до нього матеріали, а також пояснення сторін, дійшов наступного висновку.

Стаття 62 Конституції України передбачає, що вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст. 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, полягає у порушенні учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до ст. 14 Закону України “Про дорожній рух”, учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам.

Пунктом 12.1 Правил дорожнього руху передбачено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

У протоколі зазначено, що ОСОБА_2 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати можливість постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції, у результаті чого здійснив зіткнення. Ці обставини підтверджуються наступними доказами: фактичними даними протоколу про адміністративне правопорушення, який суд відповідно до вимог ст. 251 КУпАП вважає доказом по справі (а.с. 4), схемою з місця ДТП від 01.06.2026 (а.с.6); фототаблицями (а.с.10), письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_1 (а.с.8) та ОСОБА_2 (а.с.7), а також їх поясненнями, наданими у судовому засіданні.

Суд критично оцінив пояснення ОСОБА_2 , оскільки його версія події не узгоджується з іншими доказами, які суд оцінює у сукупності та взаємозв`язку.

Характер пошкоджень (удар у задню частину Volkswagen Touareg передньою частиною Chevrolet Captiva) об`єктивно підтверджує, що зіткнення сталося саме через наближення автомобіля ОСОБА_2 на недостатній дистанції. ОСОБА_2 не оспорюється та обставина, що водій автомобіля Volkswagen Touareg завчасно включив покажчик повороту, рухався з незначною швидкістю, наближаючись до повороту. Також суд враховує обстановку, а саме те, що видимість була достатньою, відстані та часу для вжиття заходів реагування на небезпеку вистачало.

Пояснення ОСОБА_1 є послідовними, логічними та узгоджуються зі схемою ДТП, фототаблицями та характером пошкоджень.

Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає доведеним наявність складу адміністративного правопорушення в діянні ОСОБА_2 .. Його дії підлягають кваліфікації за ст. 124 КУпАП, оскільки він, будучи учасником дорожнього руху, допустив порушення вимог п. 12.1 ПДР України, у результаті чого сталася дорожньо-транспортна пригода з матеріальними збитками.

Виходячи з положень ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху не враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

З огляду на викладене, суд вважає за доцільне накласти на порушника стягнення у межах санкції ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу. Підстав для позбавлення ОСОБА_2 права керування транспортними засобами суд не вбачає.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення стягується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день винесення постанови становить 665 грн 60 коп.

Матеріали справи не містять відомостей про те, що громадянин ОСОБА_2 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.

Керуючись ст. ст. 24, 40-1, 124, 245, 251, 252, 268, 276-280, 283-285, 287-289, 294 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 (шістдесят) коп. судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Суддя Д.Ю. Комарова