Рішення від 18 червня 2026 р. у справі №532/117/26 — Кобеляцький районний суд Полтавської області

532/117/26

2/532/463/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2026 р. Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:

судді - Мороз Т.М.,

з участю:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Монастиренка С.М.,

відповідача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача - адвоката Галушко С.С.,

представника органу опіки та піклування Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області - Чесак Н. І.,

секретаря судового засідання - Крейс О.М.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кобеляки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: орган опіки та піклування виконавчого комітету Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області про позбавлення батьківських прав-

В С Т А Н О В И В:

14.01.2026 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.

Вказано, що у сторін за час проживання однією сім`єю, без реєстрації шлюбу, народилася спільна дитина - донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після народження доньки на протягом 4-х років, з 2015 по 2019 рік вони проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу. В подальшому сімейне життя не склалося, і у 2019 році вони припинили спільне проживання. Відповідачка покинула їх, одружилася з іншим чоловіком. Має іншу сім`ю, дитину. Відповідачка не бере участі у вихованні спільної дитини, не цікавиться здоров`ям дитини, відмовляється провідувати та спілкуватися з нею. Донька проживає з ним в будинку в с. Свічкареве Полтавського району Полтавської області і повністю перебуває на його утриманні. Відповідачка не виконує свої батьківські обов`язки, передбачені законом та моральними засадами суспільства. Вона самоусунулася від виконання своїх обов`язків, від будь-якого спілкування з донькою та її вихованням, не цікавиться життям доньки, її навчанням в школі та не відвідує її, навіть не вітає з днем народження. З огляду на зазначене, прохає позбавити Відповідачку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав щодо малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою суду від 21.01.2026 року по справі відкрито провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 03.04.2026 року по справі закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 , представник позивача, адвокат Монастиренко С.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та прохали задовольнити. Позивач зазначив, що після припинення з відповідачкою сімейних відносин на початку 2020 році, остання разом з дочкою проживала в с. Бережнівка. Дочка пішла до першого класу в Бережнівську школу. Через кілька місяців відповідачка перевела дитину в Бутенківську школу. Він почав забирати дитину зі школи додому, бо відповідачка не могла цього зробити і практично з того часу вона проживає разом з ним. Фактично вони вирішили питання щодо місця проживання дитини. Однак з того часу мати дитиною не цікавиться, не виховує її, матеріально не утримує.

Відповідач ОСОБА_2 , представник відповідача, адвокат Галушко С.С. в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, відповідач заперечила проти позбавлення її батьківських прав. Вказала, що спілкується з дочкою по телефону, влітку та грудні 2025 року дочка на кілька днів приїжджала до неї, вона надсилає дочкі гроші за можливості. Повідомила, що питання щодо проживання дитиною з батьком було вирішено досить давно, оскільки вона працювала і не мала змоги забирати дитину зі школи. Фактично вони з позивачем домовилися щодо місця проживання дитини з батьком.

Представник третьої особи органу опіки та піклування Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області Чесак Н. І. в судовому засіданні підтримала висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав.

Суд, заслухавши учасників справи, свідків, дослідивши матеріали справи та надані докази, дійшов наступного.

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (а.с.9).

Відповідно до довідки про склад сім`ї за адресою: АДРЕСА_1 проживає позивач, його донька ОСОБА_5 , його мати ОСОБА_6 (а.с.11).

ОСОБА_3 навчається в 5-Б класі Бутенківського ліцею з 12.10.2021 і забезпечена підвозом шкільним автобусом із с. Свічкареве (а.с.12).

Також згідно акту обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_1 від 26.01.2024 року за адресою: АДРЕСА_1 з 2018 року проживає разом з батьком донька ОСОБА_7 , перебуває під його опікою, вихованням та забезпеченням (а. с. 14-15).

Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_1 від 06.01.2026 року за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрована його донька ОСОБА_3 та мати ОСОБА_6 (а.с.16-17).

Рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 24.05.2024 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 1/4 частини всіх видів її заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 02.04.2024 до досягнення дитиною повноліття (а.с.19-20). Як пояснив в судовому засіданні ОСОБА_8 рішення про стягнення аліментів до примусового виконання не подавав, оскільки мав можливість самостійно утримувати дочку і не бажав стягнення з ОСОБА_9 цих коштів.

Відповідно до довідки від 09.01.2026 ОСОБА_1 працює укладальником-пакувальником цеху виробництва плавленого сиру Решетилівської філії ТОВ «ТЕРРАФУД» (а.с.21).

Сукупний дохід ОСОБА_1 за період з 23.01.2025 по 31.12.2025 склад 170263 грн 34 коп., що підтверджується довідкою з місця роботи (а.с.22).

З довідки № 3054 від 22.11.2023 вбачається, що станом на цю дату ОСОБА_2 мала такий склад сім`ї: дочка ОСОБА_3 , дочка ОСОБА_10 , чоловік ОСОБА_11 (а.с.67).

Місцем реєстрації відповідача ОСОБА_2 станом на 20.12.2023 є АДРЕСА_1 . За цією адресою також зареєстровані: ОСОБА_3 - донька, ОСОБА_1 - не родич, ОСОБА_6 - не родичка. ОСОБА_2 разом з своєю дочкою ОСОБА_3 фактично за цією адресою не проживають (а.с.68).

З довідки старостинського округу №1 виконавчого комітету Білицької селищної ради від 16.03.2026 вбачається, що ОСОБА_2 проживає разом з дочкою ОСОБА_10 без реєстрації в АДРЕСА_2 (а.с.69).

З висновку органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав, затвердженого рішенням виконавчого комітету Білицької селищної ради № 53 від 25.02.2026 року доцільним є позбавлення батьківських прав ОСОБА_12 по відношенню до її дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а. с. 59-60).

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні повідомила, що є вчителем-початківцем Бутенівського ліцею імені Ю. П. Дольд-Михайлика. Повідомила, що батько ОСОБА_1 цікавиться навчанням доньки, піклується про неї. Матір дитини ні разу не бачила і не знає її.

Свідок ОСОБА_6 пояснила суду, що є матір`ю позивача ОСОБА_1 і зазначила, що відповідачка відносно дитини нічого не робить, а все робить батько. У мами дитина більше двох днів підряд не буває, телефонує і просить її забрати додому. Матір з дочкою спілкується по телефону близько 2-3 раз на місяць.

Свідок ОСОБА_14 повідомила суд ,що є рідною сестрою відповідачки ОСОБА_2 і їй відомо, що ОСОБА_2 цікавиться дочкою, регулярно спілкується з нею по телефону, намагається забрати її до себе на канікулах.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 повідомила суд, що бачила ОСОБА_7 в матері неодноразово, зокрема це було в липні та грудні 2025 року. Дитина спілкується з її онукою, то ж є і фотознімки, де мама та діти разом.

В судовому засіданні, в присутності психолога ОСОБА_16 , було з`ясовано думку малолітньої ОСОБА_3 , яка повідомила, що хоче проживати разом з батьком, який про неї піклується. У свою чергу з мамою вона спілкується по телефону кілька разів на тиждень, інколи буває в неї вдома, грається з меншою сестрою. Інколи мама навідує її у школі.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 164 Сімейного Кодексу України, батьки можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей.

Пленум Верховного Суду України в п.п. 15, 16 постанови від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Особи можуть бути позбавленні батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Хант проти України» від 07.12.2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).

ЄСПЛ також зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09, рішення ЄСПЛ від 11 липня 2017 року у справі «М.С. проти України», заява № 2091/13).

Судом встановлено, що сторонами досягнуто згоди щодо місця проживання малолітньої дочки - разом з батьком.

Стороною позивача не доведено, що поведінка відповідача відносно дочки є свідомим нехтуванням нею своїми батьківськими обов`язками та наявність в її діях вини.

Суду не надано доказів, які б безспірно свідчили про умисне ухилення відповідачем від виконання батьківських обов`язків, а також, що неналежне виконання матір`ю батьківських обов`язків створило загрозу життю дитини чи інші тяжкі наслідки. ОСОБА_2 спілкується з дитиною, цікавиться її життям. При цьому, суд бере до уваги пояснення дитини, яка також підтвердила, що підтримує зв`язок з матір`ю.

Суд зазначає, що висновок органу опіки та піклування має рекомендаційний характер і не є безумовною підставою для позбавлення батьківських прав.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позбавлення батьківських прав не забезпечуватиме інтересів малолітньої ОСОБА_3 .

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позбавлення батьківських прав у даному випадку є не доцільним, оскільки є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, який за обставин, що склались, застосовувати не можна, а тому вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог про позбавлення батьківських прав.

Водночас відповідача варто попередити про необхідність належного виконання батьківських обов`язків та виховання дитини.

Керуючись статтями 12, 259, 263 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав відмовити.

Попередити ОСОБА_2 про необхідність належного виконання батьківських обов`язків та змінити ставлення до виховання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя