Рішення від 01 червня 2026 р. у справі №532/902/26 — Кобеляцький районний суд Полтавської області

532/902/26

2/532/815/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2026 р. Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:

судді Мороз Т.М.,

з участю секретаря судового засідання – Крейс О.М.,

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 як законного представника неповнолітньої ОСОБА_2 до Кобеляцького відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зняття арешту з нерухомого майна, –

В С Т А Н О В И В:

До Кобеляцького районного суду Полтавської області звернулася ОСОБА_1 як законний представник неповнолітньої ОСОБА_2 з позовом до Кобеляцького відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зняття арешту з нерухомого майна. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що під час вирішення питання оформлення спадщини в інтересах її неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , після смерті її батька, ОСОБА_3 дізналася, що на все нерухоме майно спадкодавця - житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , земельну ділянку площею 0,0675 га, кадастровий номер 5321810100:50:00360027 , земельний пай площею 3,03 га, кадастровий номер 5321882200:00:001:003 - накладений арешт, в зв`язку з чим державний нотаріус Кобеляцької державної нотаріальної контори видав постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на спадкове майно. Вона звернулася до Кобеляцького ВДВС у Полтавському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції з заявою про надання інформації щодо наявності або відсутності виконавчих проваджень відносно ОСОБА_3 , який наявний розмір заборгованості, та вирішити питання про зняття арешту з нерухомого майна, власником якого є спадкодавець. Кобеляцький ВДВС у Полтавському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції у листі № 6584 від 23.03.2026 року повідомив, що: "... станом на день надання відповіді (23.03.2026) у відділі, у відношенні « ОСОБА_3 », як боржника, виконавчі документи, що перебувають на виконанні — відсутні, однак надав інформацію щодо наявності арешту нерухомого майна, що належить ОСОБА_3 . Вважає, що арешт на нерухоме майно позивача порушує право власності її доньки, ОСОБА_2 , оскільки вона позбавлена змоги в повному об`ємі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, належним чином оформити спадкові права на нерухоме майно, яке належало її покійному батьку, ОСОБА_3 . Прохає суд Зняти арешт з нерухомого майна, яке належить на праві власності ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , виключивши з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна наступні відомості: Тип обтяження: арешт (архівний запис) Реєстраційний номер обтяження : 1818829 Зареєстровано: 29.03.2005 16:22:45 за № 1818829 реєстратором: Кобеляцька державна нотаріальна контора, 39200, Полтавська область, Полтавський район, м. Кобеляки, вул. Сонячна, 6 (0536)75-61-75; (0536)75-61-74; Підстава обтяження : постанова, 810363, 06.08.2002, Кобеляцький відділ ДВС Об`єкт обтяження: невизначене майно, жил.буд. з госп.спорудами, состав ціле состояние: добудоване, статус: жиле Полтавська обл., Кобеляцький р-н., с. Золотарівка Власник: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Причина відсутності коду: архівний запис. Додаткові дані: Архівний номер: 2324080POLTAVA15, Архівна дата: 10.08.2002. Дата виникнення:10.08.2002 № реєстра 83621-1194, внутр. № С601AA2B29F33B2C2545 коментарий : кобел.2002.ном. НОМЕР_1 Тип обтяження: арешт (архівний запис) Реєстраційний номер обтяження : 1818838 Зареєстровано: 29.03.2005 16:24:00 за № 1818838 реєстратором: Кобеляцька державна нотаріальна контора, 39200, Полтавська область, Полтавський район, м. Кобеляки, вул. Сонячна, 6 (0536)75-61-75; (0536)75-61-74; info.kblk.plt.notary@sumyjust.gov.ua Підстава обтяження : постанова, 810363, 06.08.2002, Кобеляцький відділ ДВС Об`єкт обтяження: невизначене майно, все майно Власник: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Причина відсутності коду: архівний запис. Додаткові дані: Архівний номер: 2324080POLTAVA15, Архівна дата: 10.08.2002. Дата виникнення: 10.08.2002 № реєстра 83621-1194, внутр. № C601AA2B29F33B2C2545 коментарий: кобел.2002.ном. 206 (арк. 3,4 додатка № 8).

Ухвалою суду від 14.04.2026 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Позивач ОСОБА_1 , що діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позов прохає задовольнити.

Кобеляцький відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Представник до суду не з`явився, причини неявки суд не повідомив.

Суд, розглянувши матеріали справи приходить до наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько малолітньої ОСОБА_2 – ОСОБА_3 (а.с.9, 10).

З витягів з Державного реєстру речових прав вбачається, що ОСОБА_3 належить житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , земельна ділянку площею 0,0675 га, кадастровий номер 5321810100:50:00360027 , земельна ділянка площею 3,03 га, кадастровий номер 5321882200:00:001:003 (а. с. 11-13).

Судом також встановлено, що згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна встановлено, що відносно суб`єкта « ОСОБА_3 », значиться арешт нерухомого майна, за реєстраційним номером обтяження: 1818829, зареєстрований 29.03.2005 Кобеляцькою державною нотаріальною конторою, та за реєстраційним номером обтяження: 1818838, зареєстрований 29.03.2005 Кобеляцькою державною нотаріальною конторою, на підставі постанови 810363 від 06.08.2002, винесеної Кобеляцьким відділом ДВС.

Постановою державного нотаріуса Кобеляцької державної нотаріальної контори Русняка Р. В. відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на спадкове майно, яке складається із земельної ділянки, кадастровий номер 5321882200:00:001:0003 площею 3,0369 га, цільове призначення - землі сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та житловий будинок АДРЕСА_2 , у зв`язку з накладенням арешту на нерухоме майно, власником якого с спадкодавець ОСОБА_3 . т (а. с. 18).

Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту є відновлення становища, яке існувало до порушення та припинення правовідношення.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

При цьому, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними у розумінні ст. 79 ЦПК України доказами, певного суб`єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача.

Статтею 41 Конституції України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, положеннями цієї статті закріплюється презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, тобто право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше не буде встановлено в судовому порядку або незаконність права власності не випливатиме із закону.

Відповідно до ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Судом встановлено, що на підставі постанови 810363 від 06.08.2002, винесеної Кобеляцьким відділом ДВС Кобеляцькою державною нотаріальною конторою зареєстрований 29.03.2005 зареєстрований арешт нерухомого майна, за реєстраційними номерами обтяження: 1818829 та 1818838.

Відповідно до статті 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (маймо), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 319 Цивільного кодексу України передбачено, що власник володіє, користується , розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь які дії, які не суперечать закону.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів.

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом та за законом.

Відповідно до частини першої та другої статті 1296 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Згідно положень статті 1297 Цивільного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видасться на ім`я кожного з них, із зазначенням імені і а частки у спадщині інших спадкоємців.

У відповідності до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ст. 48 ЗУ "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Згідно ст. 59 ЗУ "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

При цьому відповідачами у такій справі є боржник, особа в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізовано. Як особу яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом виконують судові рішення.

Подібні висновки в частині застосування статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" щодо належних відповідачів у відповідній категорії справ є сталими та неодноразово висловлювалися Верховним Судом у постановах від 01.04.2019 у справі № 461/5308/16. від 03.07.2019 у справі № 461/7265/16-й, від 10.06.2020 у справі № 183/59/17-ц, від 04.08.2020 у справі № 607/3748/18, від 07.12.2022 у справі № 359/3609/19, від 27.01.2023 у справі № 343/565/21. від 29.03.2023 у справі № 462/8376/20, а також постановах від 26.06.2019 у справі № 521/17712/15, від 13.11.2019 у справі № 745/691/18, від 12.08.2021 у справі № 756/14542/19, від 26.01.2022 у справі № 457/726/17, від 02.02.2022 у справі № 607/3269/21. та постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 905/386/18.

Відтак, заявлені позивачем вимоги не можуть бути розглянуті судом і вирішені у спорі позивача і боржником виконавчого провадження, оскільки лише за наявності належних відповідачів у справі суд у змозі вирішувати питання про обґрунтованість чи необґрунтованість позовних вимог, без залучення таких належних відповідачів позовні вимоги вирішені бути не можуть.

Відповідно до частини четвертої статті 236 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховною Суду.

Як вбачається з позовної заяви позивач пред`явила позовні вимоги до Кобеляцького відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, яке не є стороною у виконавчому провадженні.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 51 ЦПК України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Відповідач - це особа, яка на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Зі змісту наведених положень процесуального законодавства вбачається, що належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Відтак, неналежним відповідачем є особа, яка не має відповідати за пред`явленим позовом.

Відтак, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати по пред`явленому позову при наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

На позивача покладено обов`язок довести, що саме йому належить оспорюване право, а вказаний ним відповідач зобов`язаний виконати покладений на нього законом або договором обов`язок.

При цьому, позивачем не надано будь-яких доказів, як на підставу своїх вимог щодо наявності обставин, що обґрунтовують позовні вимоги про те, що право власності на майно порушено саме Кобеляцьким відділом державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, та інших обставин, які містять інформацію щодо предмета доказування та які мають значення для вирішення справи.

Варто зазначити, що Кобеляцький відділ державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України є неналежним відповідачем у зазначеній справі, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.

Належними є сторони, які є суб`єктами спірних правовідносин.

Законодавець поклав на позивача обов`язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач.

Згідно ст. 51 ЦПК України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Таким чином, ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним. Подання позивачем такого клопотання свідчить, що він не лише згоден, але й просить про заміну неналежного відповідача належним.

З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи.

У пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК України (2004 р.), норми якої кореспондуються зі статтею 51 ЦПК України (в редакції Закону № 2147-VIІІ, чинній з 15.12.2017 р.). Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

З огляду на зазначене вище, пред`явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у позові, що не позбавляє позивача права пред`явити позов до належного відповідача.

Клопотання про заміну неналежного відповідача чи залучення співвідповідача, позивачем у передбаченому законом порядку подано не було.

Отже, у зв`язку з тим, що Кобеляцький відділ державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України є неналежним відповідачем у цій справі, у позові слід відмовити у зв`язку з пред`явленням позивачем вимог до неналежного відповідача.

Керуючись статтями 12, 259, 263 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 як законного представника неповнолітньої ОСОБА_2 до Кобеляцького відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зняття арешту з нерухомого майна – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя