Рішення від 18 червня 2026 р. у справі №362/4084/26 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

справа № 362/4084/26

провадження № 2/362/4759/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2026 року

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі судді Поповича О.В. розглянув у порядку письмового провадження в місті Василькові за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Васильківської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Суд установив:

Суть і підстави позову. Процедура

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визначити додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , два місяці після набрання рішенням законної сили.

Позов обґрунтований тим, що після смерті матері відкрилась спадщина, він є спадкоємцем за заповітом. Зважаючи на те, що строк для прийняття спадщини пропущений з поважних причин, позивач просить суд визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини.

Ухвалою від 20 травня 2026 року суд відкрив провадження у справі.

Від представника відповідача надійшла заява, відповідно до якої відповідач не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Встановлені судом фактичні обставини та їх оцінка

Суд установив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 30 жовтня 2025 року.

Після смерті спадкодавиці відкрилась спадщина на належне її майно, зокрема квартиру АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 (позивач) є сином спадкодавиці, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .

За життя спадкодавиця склала в інтересах позивача заповіт від 18 вересня 2017 року згідно якого все своє майно заповіла позивачу.

14 травня 2026 року позивач звернувся до Першої Васильківської державної нотаріальної контори із відповідною заявою про прийняття спадщини та просив видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на майно померлої.

Постановою від 14 травня № 340/02-14/72/2026 державний нотаріус відмовив позивачу в оформленні спадщини після смерті його матері через пропущений встановлений законом строк для прийняття спадщини.

Звертаючись до суду із даним позовом позивач зазначив, що такий строк ним пропущений у зв?язку із проходженням військової служби, постійна зайнятість на якій завадила йому вчасно звернутися до нотаріальної контори.

Так, відповідно до довідки від 27 квітня 2026 року № 660 позивач перебуває на військовій службі за контрактом з 25 вересня 2025 року у військовій частині НОМЕР_3 . Наведене також підтверджується відомостями з військового квитка серії НОМЕР_4 .

Нормативно-правове регулювання та висновки суду

Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилами частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (стаття 1223 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з частиною першою статті 1269, частиною першою статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно з частинами першою, другою статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом зазначеної статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо:

1) спадкоємець пропустив строк для прийняття спадщини;

2) у спадкоємця були перешкоди для подання заяви для прийняття спадщини;

3) ці обставини визнані судом поважними.

Оцінка поважності причин пропуску строку прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску визначеного частиною першою статті 1270 ЦК України строку для прийняття спадщини, позивач посилався на проходження військової служби, зокрема зазначив, що з 25 вересня 2025 року перебуває на військовій службі за контрактом; у період з 26 вересня 2025 року по 16 листопада 2025 року проходив навчання за програмою для підготовки мобілізованих ресурсів.

Вирішуючи питання поважності причин пропуску позивачем шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, враховуючи обставини, на які посилався позивач суд дійшов висновку, що причини, вказані позивачем є тими непереборними обставинами, які перешкоджали йому протягом шести місяців з часу відкриття спадщини звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

До того ж, суд звертає увагу, що визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не вирішує питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

Відповідно до статті 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві; у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову; якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Обставин, які б свідчили, що визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд не встановив.

Таким чином, позов належить задовольнити.

Керуючись статтями 200, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд

ухвалив:

задовольнити позов.

Визначити ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у два місяці з дня набрання цим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення.

Дата складення повного рішення: 19 червня 2026 року.

Суддя О.В. Попович