Вирок від 17 червня 2026 р. у справі №361/6967/26 — Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/6967/26

Провадження № 1-кп/361/237/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2026 м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026116130000119 від 10.04.2026, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець Республіки Туркменістан, громадянин Республіки Туркменістан, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , студент 1 курсу Центральноукраїнського національного технічного університету, із середньою освітою, раніше не судимого, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується в тому, що маючи на меті незаконне отримання права на керування транспортними засобами, в порушення вимог статті 15 Закону України «Про дорожній рух» та пункту 2.1 «а» Правил дорожнього руху України, згідно з якими водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 09 квітня 2026 року, діючи умисно та протиправно, вступив у попередню змову з невстановленою особою для підроблення офіційного документа — посвідчення водія Республіки Туркменістан.

Усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, ОСОБА_3 надав вказаній особі свої особисті анкетні дані та цифрову фотокартку для їх внесення до підробленого бланка, а також передав невстановлену суму грошових коштів як винагороду за його виготовлення, чим умисно створив необхідні умови для вчинення кримінального проступку, тобто вчинив пособництво у підробленні офіційного документа.

У подальшому невстановлена особа виготовила завідомо підроблений офіційний документ, який за зовнішніми ознаками схожий на справжній, а саме – посвідчення водія Республіки Туркменістан серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_3 .

Згідно з висновком експерта Київського НДЕКЦ МВС України, наданий бланк посвідчення водія Республіки Туркменістан НОМЕР_1 не відповідає за способами друку та елементами захисту аналогічним бланкам, які знаходяться в офіційному обігу на території Республіки Туркменістан, та виготовлений із застосуванням струменевого способу друку.

Крім того, згідно з листом Посольства Туркменістану в Україні, вказане посвідчення компетентними органами Туркменістану ОСОБА_3 не видавалося.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні пособництва у підробленні офіційного документа, який видається та посвідчується установою, яка має право видавати та посвідчувати такий документ і який надає права або звільняє від обов`язків з метою його використання, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України.

Окрім цього, 09 квітня 2026 року приблизно о 23 год. 30 хв. ОСОБА_3 , керуючи автомобілем марки «FORD» моделі «FUSION», д.н.з. НОМЕР_2 , перебуваючи на 58 км автодороги Київ-Чернігів (с. Семиполки, Броварський р-н, Київська обл.), був зупинений працівниками поліції.

Під час перевірки документів, діючи умисно та достовірно знаючи, що наявне у нього посвідчення водія Республіки Туркменістан серії НОМЕР_1 є підробленим, виконуючи вимоги пункту 2.4 Правил дорожнього руху України щодо обов`язку водія надати для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1 цих Правил, але маючи на меті уникнення відповідальності за керування транспортним засобом без відповідного права, ОСОБА_3 пред`явив посвідчення водія Республіки Туркменістан серії НОМЕР_1 працівнику поліції, у такий спосіб використавши завідомо підроблений документ.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у використанні завідомо підробленого документа, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.

Прокурор, в порядку ч.1 ст. 302 КПК України, звернувся до суду з клопотанням про розгляд обвинувального акту стосовно ОСОБА_3 в кримінальному провадженні №12026116130000119 від 10.04.2026 у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Зі змісту заяви обвинуваченого ОСОБА_3 від 11.06.2026 року, яка була складена в присутності захисника – адвоката ОСОБА_4 , вбачається, що останній беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та надав свою згоду на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.

Враховуючи зазначене, суд вважав можливим розглянути обвинувальний акт щодо ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами частини 2 статті 381 КПК України.

Діючи відповідно до вимог ч. 2 ст. 17, ст. ст. 369 - 371, 374, ч. 3 ст. 381, ч. 2 ст. 382 КПК України, суд перевірив обставини, які встановлені органом досудового розслідування, та які не оспорюються учасниками судового провадження.

Суд визнає доведеним наведене формулювання обвинувачення та кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 як пособництво у підробленні офіційного документа, який видається та посвідчується установою, яка має право видавати та посвідчувати такий документ і який надає права або звільняє від обов`язків з метою його використання та за ч. 4 ст. 358 КК України як використання завідомо підробленого документа.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, ступінь суспільної небезпечності скоєного, мотиви злочину, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України, в ході судового розгляду не встановлено.

При вирішенні питання про вид та міру покарання суд виходить з того, що кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до кримінальних проступків.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації.

Відтак, враховуючи наведене, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень (ч. 5 ст. 27- ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України), шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді штрафу, в межах санкцій, передбачених ч. 5 ст. 27- ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, що буде необхідне та достатнє для його виправлення та попередження нових правопорушень.

З матеріалів кримінальної справи вбачається, що по справі понесені процесуальні витрати за проведення судової експертизи у зв`язку із залученням стороною обвинувачення експертів спеціалізованої державної установи.

Зокрема, експертами Київського НДЕКЦ МВС України проведено 15.04.2026 судову експертизу та надано висновок за №СЕ-19/111-26/19822-ДД вартістю 2228,50 грн.

Таким чином, ці процесуальні витрати на залучення експертів з ініціативи сторони обвинувачення, відповідно до ч. 2 ст. 122 та ч. 2 ст. 124 КПК України, слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 .

Кримінальним правопорушенням майнової шкоди не завдано.

Цивільний позов не заявлявся.

Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 302, 368-371, 373-374, 376, 381-382 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27- ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, призначивши йому покарання:

за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить - 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок;

за ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить - 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне покарання у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить - 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати в сумі 2228,50 грн. (дві тисячі двісті двадцять вісім гривень 50 коп.) за проведення 15.04.2026 судової експертизи, висновок за №СЕ-19/111-26/19822-ДД.

Речові докази – посвідчення водія Республіки Туркменістан серії НОМЕР_1 в спецпакеті 2509637 Київського НДЕКЦ МВС України - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Суддя ОСОБА_5