Вирок від 18 червня 2026 р. у справі №159/2759/26 — Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Суд: Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Погроза або насильство щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов'язок

Дата: 18 червня 2026 р.

Справа: №159/2759/26

Суддя: Чалий А. В.

Справа № 159/2759/26

Провадження № 1-кп/159/510/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ковель кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026030550000300 від 24.04.2026 року відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ковель Волинської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 350 КК України.

Сторони та учасники кримінального провадження:

прокурор ОСОБА_4 ,

обвинувачений ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 вчинив умисне заподіяння легких тілесних ушкоджень службовій особі у зв`язку з її службовою діяльністю, за наступних обставин.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі Указу Президента України "Про введення воєнного стану в України" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, на всій території України з 05 год 30 хв 24.02.2022 введено воєнний стан, дії якого неодноразово продовжувались.

Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 оголошено загальну мобілізацію та здійснення призову військовозобов`язаних, резервістів, залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України.

Так, ОСОБА_5 , будучи службовою особою, обіймаючи згідно наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_3 ) від 04.07.2025 № 188 "По стройовій частині" посаду стрільця-санітара 2 відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 , будучи військовослужбовцем, 24.04.2026 разом з водієм відділення забезпечення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6 , стрільцем-санітаром 3 відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_7 , стрільцем-санітаром 2 відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_8 та ПОГ СВГ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_9 , згідно наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 №115-НР від 23.04.2026 «По стройовій частині про склад добового наряду 24.04.2026» виконували службові обов`язки на території населених пунктів Ковельського району Волинської області щодо оповіщення військовозобов`язаних, забезпечення їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, проходження військово-лікарської комісії, здійснення інших мобілізаційних заходів.

У подальшому, 24.04.2026, близько 17 год 30 хв, ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_11 , перебуваючи в селищі Люблинець Ковельського району Волинської області, рухаючись автомобілем «Volkswagen T5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснювали оповіщення населення, перевіряючи військово-облікові документи в осіб, які за зовнішніми ознаками підпадали під мобілізаційний вік, а саме в ОСОБА_12 , ОСОБА_13 тa ОСОБА_3 .

Побачивши це ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, достовірно знаючи, що перед ним знаходяться військовослужбовці ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , які перебували у військовому однострої з шевронами, знаками розрізнення та виконували службові обов`язки, з метою нанесення тілесних ушкоджень вказаним військовослужбовцям, щоб таким чином перешкодити їх службовій діяльності, усвідомлюючи протиправність та суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи в кінці вулиці Заводська в селищі Люблинець Ковельського району, неподалік затопленого кар`єру, достовірно знаючи про те, що на передньому пасажирському сидінні в автомобілі марки «Volkswagen T5», реєстраційний номер НОМЕР_2 перебувають військовослужбовці Ковельського PTЦK та СП, маючи на меті умисно нанести їм тілесні ушкодження, взяв з проїзної частини ґрунтової дороги каміння тa, перебуваючи нa відстані 2-3 метрів від автомобіля, кинув камінням в напрямку ОСОБА_5 , який сидів на передньому пасажирському сидінні автомобіля, чим наніс останньому тілесне ушкодження у вигляді рани на межі лобно-тім`яної ділянки волосистої частини голови дещо справа, яке за ступенем тяжкості відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 350 КК України визнав повністю та пояснив, що 24 квітня 2026, близько 17 год 30 хв, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, в селищі Люблинець Ковельського району Волинської області, взяв з проїзної частини ґрунтової дороги каміння тa, перебуваючи нa відстані 2-3 метрів від автомобіля, кинув камінням в напрямку працівника ТЦК - ОСОБА_5 , який сидів на передньому пасажирському сидінні автомобіля, чим наніс останньому тілесне ушкодження. Щиро розкаявся, просить суворо не карати.

Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, покарання визначити на розсуд суду.

Суд, враховуючи думку учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позиції, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Учасникам судового провадження роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені можливості оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Оцінивши та проаналізувавши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд встановив, що своїми умисними діями, які виразилися в умисному заподіянні легких тілесних ушкоджень службовій особі у зв`язку з її службовою діяльністю, ОСОБА_3 , вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 350 КК України.

Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує вимоги ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч. 2 ст. 350 КК України, ступінь тяжкості вказаного кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжкого злочину, дані щодо особи обвинуваченого, який раніше не судимий, не перебуває на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

З урахуванням обставин вчинення кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, суд вважає необхідним для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 призначити йому покарання у виді позбавлення волі, встановленого санкцією ч. 2 ст. 350 КК України.

Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 положень ст. 69 КК України суд не вбачає.

Разом з тим, що обвинувачений раніше не судимий, щиро розкаявся, потерпілий не наполягає на ізоляції обвинуваченого від суспільства, суд вважає можливим виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства та доцільним призначити йому покарання із застосуванням положень ст.ст.75, 76 КК України, що, на думку суду, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Застосований 27.04.2026 року запобіжний захід у виді особистого зобов`язання необхідно залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Речові докази та процесуальні витрати відсутні.

Цивільний позов не заявлений.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення ? злочину, передбаченого ч. 2 ст. 350 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 03 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, якщо він під час випробувального строку 01 (рік) роки не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки на підставі ст. 76 КК України:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 з випробувальним строком, обчислювати з моменту проголошення вироку суду.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_3 у строк основного покарання строк його попереднього ув`язнення у межах даного кримінального провадження з 24.04.2026 року по 27.04.2026 з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Застосований запобіжний захід - особисте зобов`язання - залишити до набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Головуючий:ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua