Постанова від 15 червня 2026 р. у справі №157/871/26 — Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/871/26

Провадження №3/157/375/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року місто Камінь-Каширський

Суддя Камінь-Каширського районного суду Волинської області Антонюк О.В., з участю секретаря судового засідання Солошик Д.В., адвоката Немченко Л.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення, що надійшла від Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області, щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , пенсіонер,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП України),

в с т а н о в и в:

У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 645824 від 20 квітня 2026 року зазначається, що ОСОБА_1 20 квітня 2025 року о 17 год 46 хв у с. Нові Червища по вул. Молодіжній керував колісним трактором марки «XINGTAI XT454», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з ротової порожнини, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці яка склалася, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КпАП України.

Поліцейський ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, доказів про поважність причин неявки суду не надав.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, адвокат останнього – Немченко Л.А. подала до суду письмове клопотання, у якому просить провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю в діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України. В обґрунтування клопотання зазначає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б давали можливість поза розумним сумнівом зробити висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП, а відтак провадження у справі підлягає закриттю, з огляду на наступне. Як вбачається з доданого відеозапису поліцейський під час зупинення ОСОБА_1 у порушення ч. 3 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», взагалі не повідомляв останньому причин та підстав його зупинки. Лише після того, як транспортний засіб самостійно було зупинено водієм, працівники поліції підійшли до нього та попросили пред`явити документи. Під час бесіди з водієм, поліцейським було встановлено, що останній керував транспортним засобом, не маючи при собі відповідних документів. Однак, цей факт встановлено поліцейським лише під час перевірки документів. У рішенні від 15 березня 2019 року ВС у справі № 686/11314/17 вказав, що оскільки поліцейським не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення водієм правил дорожнього руху, то вимоги інспектора до водія про пред`явлення документів на право керування є неправомірними, а співробітники поліції можуть зупиняти автомобіль лише тоді, коли є факт правопорушення. Для того щоб виявити вказане правопорушення, той чи інший транспортний засіб має бути законно зупинений співробітниками поліції, в іншому випадку протиправність зупинки (за умови відсутності задокументованого порушення ПДР та подальшим притягненням до відповідальності) може поставити під сумнів й саму подальшу процедуру виявлення «нетверезого водія». Концепція ЄСПЛ «Плоди отруйного дерева» (рішення ЄСПЛ у справі «Гефген проти Німеччини») передбачає, що якщо первісний доказ отримано з порушенням, то і наступні докази, отримані на підставі цього доказу, є недопустимими, в даному випадку первісним доказом є правомірність зупинки автомобіля, і дані дії вчинені з порушенням, що тягне за собою відповідні наслідки. Вважає, що тільки цього порушення правил зупинки достатньо для визнання за правовим принципом «плодів отруйного дерева» недопустимими усіх в подальшому здобутих доказів. Згідно з п. 3.5 розділу III Інструкції про порядок зберігання, видачу, приймання, використання нагрудних камер працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затверджений наказом Департаменту патрульної поліції НП України від 03.02.2016 № 100, після активації нагрудної камери все спілкування повинно бути записано безперервно. З наявних в матеріалах справи відеозаписів встановлено, що поліцейським долучено три відеофайли. Як вбачається з відеореєстратора службового автомобіля, зафіксований рух даного транспортного засобу о 17 год 10 хв. Тоді, як на відеозаписі місця події нагрудної бодікамери поліцейського, відеозйомка на першому відео була розпочата о 17 год 46 хв по 17 год 52 хв, а на другому відео розпочата о 18 год 34 хв по 18 год 39 хв. В даному випадку відеозйомка не є безперервною, а час та дата не узгоджуються з іншими матеріалами справи. З рапорту поліцейського СРПП ВПД №1 Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області Семенюка В.Ф. вбачається, що із використання боді-камери №32 виявлено технічну несправність пристрою, яка проявилась у некоректному відображенні дати та часу відеозапису. Зокрема, зазначено, що фактичні дата та час події підтверджуються іншими матеріалами справи, зокрема про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №645824 від 20.04.2026. Однак, у вказаному протоколі йдеться про те, що ОСОБА_1 20 квітня 2026 року о 17 год 46 хв керував транспортним засобом, тоді як на службовому відеореєстраторі зафіксовано рух транспортного засобу о 17 год 10 хв. Разом з тим, направлення на медичний огляд водія транспортного засобу було складено 20 квітня 2026 року о 17 год 13 хв, тобто, ще до виявлення транспортного засобу. Крім того, як убачається з відеозапису з нагрудної камери поліцейського складання усіх матеріалів, які долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, відеозаписом не зафіксовано. На відеозаписі відсутня будь-яка фіксація складання документів на підтвердження вини особи (акта, направлення, зобов`язання до протоколу), а також роз`яснення їх змісту та наслідків підписання. Відсутня також відмова особи від проставлення підпису на документах, що відображено в самих документах. Вказане свідчить про формальний характер складання цих документів. Згідно з правовою позицією Верховного Суду від 18.07.2019 року у справі №216/5226/16-а, якщо із відеозапису, наданого працівниками поліції, які складали протокол про притягнення особи до адміністративної відповідальності, вбачається, що він є не безперервним та переривається, то його не можна вважати належним та допустимим доказом. Більше того, жодних відомостей про відеозйомку на бодікамеру поліцейського №32 у протоколі взагалі не зазначено та в переліку долучених документів про відео з бодікамери не йдеться. Протокол про адміністративне правопорушення є основним процесуальним документом, на підставі якого здійснюється розгляд справи по суті. Однак, за наведених обставин виникають обґрунтовані сумніви щодо правдивості даних в ньому щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та законності його складання, то в такому випадку він не може слугувати як належний, допустимий доказ по справі. У рішенні від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають з співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Тобто, таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом». Крім цього, Європейський суд з прав людини підкреслив, що обов`язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинності і звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до скоєння порушення. Поліцейським ОСОБА_2 було озвучено та виявлено одну ознаку алкогольного сп`яніння, це запах алкоголю з порожнини рота, та після того, як ОСОБА_1 заперечив те, що вживав алкогольні напої, йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Таким чином, однією з підстав для проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, яку працівник поліції озвучив на місці зупинки транспортного засобу - «запах алкоголю з порожнини рота», при цьому у протоколі зазначені і інші ознаки - «тремтіння пальців рук» та «поведінка, що не відповідає обстановці, що склалася. Однак, така ознака як «поведінка, що не відповідає обстановці, що склалася» поліцейськими взагалі не озвучувалося. Ознака «тремтіння пальців рук» взагалі не могла бути виявлена, оскільки на відео чітко зафіксовано, що більшість часу водій перебував у рукавицях, а озвучив поліцейський таку ознаку тільки після того, як вже було складено протокол та після зауваження, які зробила дружина водія. Отже, вказані ознаки не могли бути виявлені поліцейськими. Більше того, при перегляді відео встановлено, що ОСОБА_1 чітко, логічно та послідовно викладав свої думки, тремтіння рук чи пальців не проявлялося, поведінка спокійна та відповідала обстановці. Така ознака, як запах алкоголю з порожнини рота, не може бути перевірена шляхом перегляду відеозапису. Свідки, які б могли підтвердити вказані у протоколі обставини, не залучались. Отже, зазначення поліцейськими в протоколі таких ознак сп`яніння, як «різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, що склалася» як підтвердження алкогольного сп`яніння є необґрунтованим, а тим паче коли такі ознаки не були озвучені особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, на місці зупинки. Отже, вимога поліцейського щодо проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння без фактичного встановлення цих ознак або взагалі за їх відсутності є необґрунтованою та безпідставною, а тому не породжує обов`язку проходити огляд на стан сп`яніння. Згідно із ст. 266 КпАП України водій транспортного засобу має право вибору де проходити огляд на стан сп`яніння: на місці зупинки чи в закладі охорони здоров`я. В свою чергу поліцейські повинні спершу запропонувати водію пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки і з використанням спеціальних технічних засобів, а у випадку не бажання проходити такий огляд, або незгоди з його результатами повинні запропонувати пройти огляд в закладі охорони здоров`я і не в будь-якому, а в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції. Лише у разі, якщо водій отримав письмове направлення та відмовляється від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров`я, тільки тоді поліцейський має право скласти протокол про адміністративне правопорушення за ст.130 КпАП України. При цьому, проходження огляду в медичному закладі пропонується не лише усно, а шляхом вручення водієві письмового направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров`я, який входить до затвердженого переліку, в яке, окрім іншого, вносяться дані про особу водія, якого направляють, точний час видачі направлення тощо. І лише у разі, якщо водій отримав письмове направлення та відмовився від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров`я, тільки тоді поліцейський має право скласти протокол за ст. 130 КпАП України. Таким чином, аналіз викладених вище норм Закону свідчить про те, що підставою для складення протоколу про адміністративне правопорушення за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння відповідно до встановленого порядку безумовно є та обставина, що водій відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою технічних засобів, та в медичному закладі. Зазначена відмова має бути зафіксована поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису. Недотримання визначеної законом процедури має наслідком її недійсність, що встановлено ч. 5 ст.266 КпАП України. В даному випадку, поліцейським ОСОБА_2 озвучено лише одну ознаку алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота), а також роз`яснені його права. Разом з тим, працівником поліції не було роз`яснено ОСОБА_1 право водія відмовитися від огляду на місці зупинки, що є підставою для проведення огляду в закладі охорони здоров`я, доправлення до якого забезпечує поліція. До матеріалів справи долучено направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яке було складено о 17 год 13 хв. Однак з даного направлення не вбачається, що воно було вручене водію чи останній відмовився від його отримання. В направленні зазначено про те, що поліцейський начебто направляє ОСОБА_1 до лікувального закладу КП ЛБЛ Любешівської селищної ради. Утім, як вбачається з відеофайлів, наявних у матеріалах справи, поліцейський не повідомляв нічого як про лікувальний заклад, так і про те, що ОСОБА_1 має право проїхати до медичного закладу, що є порушенням положень ст. 266 КпАП України та передбаченої законом процедури проведення огляду особи на стан сп`яніння. З наданого відеозапису не встановлено того, що вручалося письмове направлення для проходження такого огляду, що є порушенням Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 р. № 1452/735. Таким чином, в матеріалах справи відсутні відповідні належні та допустимі докази того, що ОСОБА_1 , отримуючи відповідне письмове направлення на огляд, відмовляється від його отримання чи, отримавши його, висловлює свою чітку відмову від проходження такого огляду, що б могло слугувати самостійною підставою для притягнення його до відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КпАП України. За наведених обставин, працівником поліції при складенні протоколу про адміністративне правопорушення були порушені вимоги КпАП України. Крім того, на думку ОСОБА_1 працівники поліції проявили упереджене ставлення до нього, адже фактично поліцейським безпідставно зупинили транспортний засіб, ініціювали процедуру огляду водія на стан сп`яніння, переконуючи його про наявність різкого запаху з порожнини рота, не вручили письмове направлення до лікувального закладу, розцінивши це як відмову від освідування, яка й стала підставою для складання протоколу за ч. 1 ст. 130 КпАП України. Наявні у справі суперечності між відеозаписом та процесуальними документами унеможливлюють встановлення фактичних даних, які б беззаперечно підтверджували вину особи, що притягається до адміністративної відповідальності. За таких умов відсутній необхідний рівень доказування, який виключає будь-які розумні сумніви щодо доведеності вини. Таким чином, у зв`язку з недотриманням вимог статті 245 КпАП України, відсутністю належного та достатнього доказового забезпечення, а також з урахуванням конституційного принципу презумпції невинуватості, провадження у справі підлягає закриттю на підставі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

В судовому засіданні адвокат Немченко Л.А. зазначене клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення підтримала з наведених у ньому підстав.

Відповідно до вимог ст. 245 КпАП України завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 7 КпАП України передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Частиною 2 ст. 251 КпАП України визначено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно із ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Порядок проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння визначений ст. 266 КпАП України, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року.

Згідно із ст. 266 КпАП України особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Згідно із п. 9 Розділу ІІ Інструкції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Як вбачається з відеозапису, доданого до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 керував трактором та був зупинений поліцейським, після чого, поліцейський, не повідомивши останньому підставу зупинки, попросив надати документи, на що ОСОБА_1 відповів, що документи знаходяться в будинку за 300 м від місця зупинки, в подальшому поліцейський запитав, чи не вживав ОСОБА_1 спиртне, на що останній повідомив, що не вживав. У подальшому поліцейський повідомив ОСОБА_1 , що в останнього наявна ознака сп`яніння, а саме запах алкоголю і запитав, чи пройде той огляд на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер» і пояснив, що якщо ОСОБА_1 не вживав, то прилад не покаже. При цьому поліцейський також повідомив ОСОБА_1 , що останній згідно з п. 2.9. Правил дорожнього руху може пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, згідно з п. 2.5. може відмовитися проходити огляду, та пояснив водію, що він (поліцейський) тому й запитує ОСОБА_1 , чи той пройде огляд, та знову висунув вимогу продути у прилад. У свою чергу ОСОБА_1 пояснив, що зазначений огляд на місці проходити не буде, адже немає необхідності. У подальшому поліцейський констатував, що ОСОБА_1 відмовився пройти огляд, та запитав: «У медичний заклад проїдете», на що ОСОБА_3 відповів: «Ні, хлопці 300 метрів проїхав, хочете, я ті права принесу».

Таким чином, з відеозапису вбачається, що поліцейський чітко роз`яснив ОСОБА_1 , що він може відмовитися пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння.

Надавши ОСОБА_1 таке роз`яснення щодо можливості відмовитися від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, поліцейський не повідомив останньому те, що за таку відмову передбачена адміністративна відповідальність і при цьому відповідальність передбачена саме за відмову від проходження огляду у найближчому лікувальному закладі.

На думку суду, такі дії поліцейського, спровокували подальшу поведінку ОСОБА_1 , який на запитання поліцейського, чи той будете проходити огляд на стан сп`яніння, чи відмовляється, сказав що не буде.

Подальші дії поліцейського також не відповідали вимогам щодо порядку проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння, оскільки останній лише формально запитав у водія, чи поїде той до медичного закладу, не повідомивши, до якого саме медичного закладу.

На вищезазначеному відеозаписі, як правильно зазначає адвокат, відсутні відомості про направлення водія ОСОБА_1 для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння до Любешівської багатопрофільної лікарні, таке направлення згідно з відеозаписом на місці події поліцейський взагалі не складав.

Крім того, наданий суду відеозапис є неповним, а відображені на ньому дата та час не відповідають тим, які зазначені у протоколі про адміністратвине правопорушення, а саме події на відеозаписі датовані 2018 року.

Застосування поліцейським під час проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння особи, яка керувала транспортним засобом, технічних засобів відеозапису регламентується Інструкцією із застосуванням органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, що затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026.

Згідно з п. 5 Розділу II зазначеної Інструкції, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Вищезазначений відеозапис не відповідає вимогам зазначеної Інструкції, на ньому, крім того, що неправильно зазначені час, дата, рік, також не відображені усі події, починаючи з моменту спілкування поліцейських з водієм до остаточного оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення, зокрема, поліцейський цілеспрямовано зупинив фіксування обставин подій у період з 17 год 52 хв 13 сек. до 18 год 34 хв 31 сек. (2018 р.).

У рапорті від 20.04.2026, що долучений до протоколу про адміністратвине правопорушення, поліцейський СРПП ВПД № 1 (с-ще Любешів) Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області Семенюк В. зазначив, що під час несення служби 20.04.2026 у складі «Лан-11» під час документування правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України щодо ОСОБА_1 із використанням службової боді-камери № 32 виявлено технічну несправність пристрою, яка проявилась у некоректному відображені дати та часу відеозапису, а також зазначив, що фіксація здійснювалася безперервно з моменту зупинки транспортного засобу: спілкування з водієм ОСОБА_1 , виявлення ознак сп`яніння та до моменту оформлення адміністративних матеріалів, відеозапис є цілісним, логічно послідовним, не містить ознак монтажу, переривання чи редагування.

Однак такі твердження у рапорті поліцейського є неправдивими, адже під час дослідження у судовому засіданні відеозапису, було встановлено, що, крім відсутності на відеозаписі правильних числа, місяця, року подій, цей відеозапис був перерваний поліцейським після того, як останній повідомив водію, що буде складати протокол про адміністративне правопорушення.

У зазначеному рапорті поліцейський також зазначив, що фактичні дата та час події підтверджуються іншими матеріалами справи, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, службовими документами та іншими доказами, які узгоджуються між собою.

Такі твердження поліцейського теж є безпідставними, оскільки викладені у протоколі обставини не у повному обсязі узгоджуються з тим, що відображені на відеозаписі, і не лише у частині дати та часу правопорушення, але й у частині ознак алкогольного сп`яніння, адже як вбачається з відеозапису поліцейський не повідомляв водію ОСОБА_1 таких ознак алкогольного спяніння, про які вказано у протоколі як тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Виявлення у водія таких ознак алкогольного спяніння, інформування про них останнього відеозапис не містить.

Не узгоджуються матеріали справи з відеозаписом з місця події і у тій частині, що водій ОСОБА_1 направлявся поліцейським для проходження огляду на стан алкогольного спяніння до Любешівської багатопрофільної лікарні.

На відеозаписі відсутні відомості про складення такого направлення поліцейським та оголошення його ОСОБА_1 , а у самому направлені, яке додано до протоколу про адміністратвине правопорушення не належним чином зазначено найменування закладу охорони здоров`я, а саме вказано: «КП ЛБЛ Любешівської селищної ради».

Крім того, наявні у справі про адміністратвине правопорушення матеріали не узгоджують не лише з відеозаписом з місця події, а й між собою, а саме згідно з протоколом про адміністратвине правопорушення ОСОБА_1 керував автомобілем о 17 год 46 хв 20 квітня 2026 року, а направлення на огляд на стан алкогольного спяніння, складення якого на відеозаписі взагалі не відображено і відомості про це відсутні, містить час направлення на огляд 17 год 13 хв 20.04.2026, тобто час, який, згідно з протоколом, передував керуванню ОСОБА_1 транспортним засобом.

З огляду на вищенаведене у сукупності, доходжу висновку, що поліцейським не було дотримано вимог законодавства щодо виявлення та фіксації адміністративного правопорушення, оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення, та як наслідок не надано достатніх, допустимих, достовірних та належних доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, у зв`язку з чим провадження у справі щодо останнього належить закрити на підставі п. 1 ст. 247 КпАП України за відсутністю в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.

Керуючись п. 1 ст. 247, п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Камінь-Каширський районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Дата складення повного тексту постанови – 17 червня 2026 року.

Суддя: О.В. Антонюк