Постанова від 18 червня 2026 р. у справі №686/11286/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/11286/26

Провадження № 33/820/443/26

Суддя Хмельницького апеляційного суду Топчій Т.В., розглянувши у відкритому засіданні в залі суду, за участі секретаря Мельничук К.С.,особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , його захисника Григи Р.М., потерпілого ОСОБА_2 , розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 квітня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає суму 850 гривень,

в с т а н о в и л а:

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені суддею обставини.

За постановою суду, ОСОБА_1 31 березня 2026 року о 17 год. 45 хв., керуючи автомобілем "Opel", номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Чорновола, 112 в м. Хмельницькому, виконуючи маневр повороту ліворуч, в порушення п.п. 2.3 «б», 10.4 Правил дорожнього руху не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та не зайняв відповідне крайнє положення на проїзній частині, в результаті чого відбулося зіткнення з автомобілем "Mercedes", номерний знак НОМЕР_2 , який під керуванням водія ОСОБА_2 рухався в попутному напрямку. Внаслідок зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

ОСОБА_1 в своїй апеляційній скарзі просить постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 квітня 2026 року скасувати, посилаючись на її незаконність, а провадження по справі закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Стверджує, що стежив за дорожньою обстановкою та перед виконанням маневру повороту ліворуч впевнився в його безпечності, також розумів і те, що відстань від лівої бокової частини автомобіля "Opel Astra", н.з. НОМЕР_1 , до середини проїзної частини не дає можливості рухатися попутному автобусу "Mercedes-Benz" ще ближче до середини проїзної частини (осьової лінії), враховуючи реальну ширину смуги руху. Крім того, ширина обох транспортних засобів значно більша за ширину смуги руху, що унеможливлює їх одночасний рух на проїжджій частині. Також, звертає увагу на те, що в місці, де дозволено виконати маневр розвороту наявна суцільна осьова лінія, що забороняє виконувати маневр обгону іншим транспортним засобам. Отже, перед виконанням маневру повороту ліворуч він дотримався п. 10.4 ПДР України.

Водночас, посилається на те, що схема місця ДТП від 31.03.2026 року не відповідає реальній дорожній обстановці, а саме: відсутня смуга для руху велосепидистів та не вказана її ширина, також не можливо встановити реальне розташування місця зіткнення транспортних засобів відносно елементів проїзної частини, оскільки місце прив`язки – електроопора №51 (на схемі під №4) не прив`язана до краю проїзної частини дороги вул. Чорновола.

Разом з тим, зазначає, що згідно відеозапису місця події, водій автобуса "Mercedes-Benz" першим почав зміщуватися ліворуч на зустрічний напрямок, і тільки після цього він також почав здійснювати поворот ліворуч, тобто водій автобуса ОСОБА_2 не уникав зіткнення з ним, як про це зазначив суд.

Крім того, апелянт не погоджується із твердженням суду про те, що при виконанні маневру повороту ліворуч водій має надати дорогу попутним транспортним засобам, адже, на його думку, це може виконуватися тільки за умови, якщо відстань від лівої бокової частини транспортного засобу, який виконує маневр повороту ліворуч до середини проїзної частини дає можливість проїхати попутному транспортному засобу з дотримання безпечного інтервалу без його виїзду на зустрічний напрямок руху.

Отже, постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню, а справа закриттю за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.

Позиції учасників апеляційного провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Під час апеляційного перегляду справи ОСОБА_1 та його захисник Грига Р.М. підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задоволити з підстав, викладених у ній.

Потерпілий ОСОБА_2 вважав постанову суду законною та обґрунтованою, а тому просив апеляційну скаргу захисту залишити без задоволення.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши учасників апеляційного перегляду провадження, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає за наступних підстав.

Мотиви суду.

Згідно з ст. 7 ч.2 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та інші обставини.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченогост.124 КУпАП, виходячи з наступного.

Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Пунктом 2.3 «б» Правил дорожнього руху України передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до п. 10.4 ПРД України перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в`їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою.

Водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній частині - і попутним транспортним засобам. Водій, що виконує поворот ліворуч, повинен дати дорогу попутним транспортним засобам, які рухаються попереду нього і виконують розворот.

Беручи до уваги вказані положення законодавства про адміністративні правопорушення та регламентуючого правила дорожнього руху приходжу до висновку, що ОСОБА_1 порушив ці вимоги ПДР України, внаслідок чого скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП - порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, дорожніх споруд чи іншого майна.

При цьому, порушення водієм транспортного засобу "Opel Astra", н.з. НОМЕР_1 , вимог п.п.2.3 «б», 10.4 ПДР України знаходяться у прямому причинному зв`язку з наслідками, що сталися у вигляді пошкодження транспортних засобів.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП підтверджується даними:

-протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №628879 від 31.03.2026 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 31 березня 2026 року о 17 год. 45 хв., керуючи автомобілем "Opel", номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Чорновола, 112 в м. Хмельницькому, виконуючи маневр повороту ліворуч, в порушення п.п. 2.3 «б», 10.4 Правил дорожнього руху не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та не зайняв відповідне крайнє положення на проїзній частині, в результаті чого відбулося зіткнення з автомобілем "Mercedes", номерний знак НОМЕР_2 , який під керуванням водія ОСОБА_2 рухався в попутному напрямку (а.с.1);

-схеми місця ДТП від 31.03.2026 року, в якій зафіксована дорожня обстановка, місце зіткнення і розташування транспортних засобів після зіткнення та їх механічні пошкодження (а.с.3);

-письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 31.03.2026 року, з яких вбачається, що він, керуючи автомобілем "Mercedes" по вул. Чорновола в напрямку вул. Госпітальна, рухався за автомобілем "Opel", який спочатку змінив напрям руху вправо, а потім повернув різко вліво, здійснюючи маневр лівого повороту, а тому, щоб уникнути зіткнення, ОСОБА_2 змушений був звернути на зустрічну смугу, проте зіткнення уникнути не вдалося (а.с.5);

- відеозаписом місця ДТП, на якому зафіксована дорожня обстановка та розташування транспортних засобів після зіткнення та їх механічні пошкодження (а.с. 11).

Вказані докази взаємопов`язані, взаємодоповнюють один одного і в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню. Такі докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку. Даних, які б підтверджували їх фальсифікацію, матеріали справи не містять.

Наведеним доказам суд дав правильну оцінку та прийшов до обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.п.2.3 «б», 10.4 ПДР України.

Отже, суд першої інстанції, розглянувши справу, прийшов до правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та обґрунтовано визнав його винним у вчиненні вказаного правопорушення.

Посилання ОСОБА_1 на те, що він стежив за дорожньою обстановкою та перед виконанням маневру повороту ліворуч впевнився у його безпечності, а також розумів, що відстань від лівої бокової частини автомобіля «Opel Astra», д.н.з. НОМЕР_1 , до середини проїзної частини не давала можливості автобусу «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_2 , рухатися ще ближче до осьової лінії, апеляційний суд оцінює критично, оскільки наведені доводи спростовуються дослідженими судом доказами, яким суд першої інстанції надав належну правову оцінку та дійшов обґрунтованого висновку про порушення ОСОБА_1 вимог п.п. 2.3 «б», 10.4 ПДР України.

Щодо тверджень сторони захисту про те, що ширина обох транспортних засобів значно більша за ширину смуги руху, що унеможливлює їх одночасний рух, то апеляційний суд зазначає, що такі доводи не спростовують обов`язку водія перед початком виконання маневру повороту ліворуч переконатися у його безпечності та не створювати перешкод іншим учасникам дорожнього руху. Більше того, сам по собі розмір транспортних засобів та ширина смуги руху не свідчать про відсутність у діях ОСОБА_1 порушень вимог ПДР України, оскільки дорожньо-транспортна пригода сталася саме внаслідок виконання ним маневру без належного врахування дорожньої обстановки та безпечності такого маневру.

Доводи про те, що в місці, де дозволено виконати маневр розвороту наявна суцільна осьова лінія, що забороняє виконувати маневр обгону автобусом «Mercedes-Benz» автомобіля «Opel Astra», апеляційний суд також відкидає, оскільки із схеми місця ДТП вбачається, що на відповідній ділянці дороги нанесена переривчаста лінія горизонтальної дорожньої розмітки, яка не забороняє виїзд на смугу зустрічного руху та виконання маневру обгону за умови дотримання інших вимог Правил дорожнього руху.

Також апеляційний суд не приймає до уваги і те, що схема місця ДТП від 31.03.2026 року не відповідає реальній дорожній обстановці, а саме: відсутня смуга для руху велосепидистів, не вказана її ширина, не можливо встановити реальне розташування місця зіткнення транспортних засобів відносно елементів проїзної частини, з огляду на наступне.

Як вбачається із схеми дорожньо-транспортної пригоди від 31.03.2026 року, вона містить усі елементи дорожньої обстановки на місці пригоди, на ній зафіксована інформація про транспортні засоби та їх власників, місце зіткнення, а також характер пошкоджень кожного з автомобілів в результаті дорожньо-транспортної пригоди. Щодо відсутності на ній смуги для руху велосипедистів та її ширини, то апеляційний суд зазначає, що вказані обставини не впливають на встановлення механізму дорожньо-транспортної пригоди та не спростовують факту порушення ОСОБА_1 вимог ПДР України. З приводу посилань на те, що із схеми не можливо встановити реальне розташування місця зіткнення транспортних засобів відносно елементів проїзної частини, оскільки місце прив`язки – електроопора №51 (на схемі під №4) не прив`язана до краю проїзної частини дороги вул. Чорновола, то наведені доводи самі по собі не свідчать про недостовірність чи неналежність схеми дорожньо-транспортної пригоди як доказу, оскільки схема у сукупності з іншими матеріалами справи дає можливість встановити місце зіткнення транспортних засобів, напрямок їх руху та механізм виникнення дорожньо-транспортної пригоди. При цьому, будь-яких об`єктивних даних, які б свідчили про неправильне відображення на схемі місця зіткнення транспортних засобів або суттєві суперечності між схемою та іншими матеріалами справи, стороною захисту не надано.

Посилання на те, що водій автобуса "Mercedes-Benz" першим почав зміщуватися ліворуч на зустрічний напрямок, і тільки після цього він також почав рух ліворуч, тобто водій автобуса ОСОБА_2 не уникав зіткнення з ним, апеляційний суд відхиляє, з огляду на наступне.

Як вбачається із відеозапису місця події, водій автомобіля "Opel", н.з. НОМЕР_1 , виконував маневр повороту ліворуч не з крайнього лівого положення на проїзній частині, при цьому водій автобуса «Mercedes-Benz» здійснив зміщення ліворуч саме з метою уникнення зіткнення з автомобілем «Opel», водій якого розпочав маневр повороту ліворуч, не зайнявши крайнє ліве положення на проїзній частині та не надавши дорогу попутному транспортному засобу (а.с.11).

Відповідно до п. 10.4 ПДР України водій, який виконує поворот ліворуч не з крайнього лівого положення, зобов`язаний дати дорогу попутним транспортним засобам. Отже, саме на ОСОБА_1 покладався обов`язок переконатися у безпечності виконуваного маневру та не створювати перешкод для руху автобуса «Mercedes-Benz», який рухався у попутному напрямку.

За таких обставин, доводи ОСОБА_1 про те, що водій автобуса «Mercedes-Benz» не вживав заходів для уникнення дорожньо-транспортної пригоди, апеляційний суд вважає безпідставними.

Щодо незгоди апелянта з твердженнями суду про те, що при виконанні маневру повороту ліворуч водій має надати дорогу попутним транспортним засобам, лише за умови, якщо відстань від лівої бокової частини транспортного засобу, який виконує маневр повороту ліворуч до середини проїзної частини дає можливість проїхати попутному транспортному засобу з дотримання безпечного інтервалу без його виїзду на зустрічний напрямок руху, то апеляційний суд зазначає, що такі доводи є помилковим тлумаченням вимог п. 10.4 ПДР України та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства. Обов`язок водія, який виконує поворот ліворуч, надати дорогу попутним транспортним засобам є безумовним і не ставиться у залежність від оцінки ним ширини проїзної частини чи можливості іншого транспортного засобу проїхати без виїзду на зустрічну смугу руху. Крім того, саме водій, який виконує маневр, зобов`язаний завчасно переконатися у його безпечності та врахувати дорожню обстановку, а не створювати перешкоди для руху інших учасників дорожнього руху. За таких обставин, доводи апелянта не спростовують встановлених судом першої інстанції порушень ПДР України та правильності висновків щодо його вини у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди.

Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази, які б не були предметом дослідження в суді першої інстанції, або містили порушення судом вимог матеріального або процесуального закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення.

Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ст.124 КУпАП у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень, відповідає положенням ст.ст.33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення, є адекватним скоєному і відповідає відомостям характеризуючим особу правопорушника.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, та підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст.293, 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 квітня 2026 року – залишити без задоволення.

Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 квітня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП – залишити без змін.

Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя: