Постанова від 16 червня 2026 р. у справі №687/57/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 687/57/26

Провадження № 22-ц/820/1571/26

Хмельницький апеляційний суд

в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Костенка А.М. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Янчук Т.О.,

розглянув в порядку ч 2 ст 369 ЦПК України цивільну справу № 687/57/26 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 14 травня 2026 року у складі судді Горобець Н.О. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування безпідставно отриманих активів (грошових коштів).

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд

в с т а н о в и в:

У січні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_2 безпідставно набуті грошові кошти в сумі 30 000 грн та понесені судові витрати.

На підтримання заявлених позовних вимог позивач посилався, що 10.11.2025 року він на рахунок відповідача помилково перерахував 30 000 грн. Грошові кошти отримані відповідачем без достатньої правової підстави, оскільки жодних договорів між сторонами укладено не було та відсутні певні зобов`язання.

Ухвалою Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 22 січня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду.

Ухвалою ухвалу Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 14 травня 2026 року зупинено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування безпідставно отриманих активів (грошових коштів) до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 456/715/26 за позовом ПП «Промислове та цивільне будівництво та проектування» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором на виконання проектних робіт.

ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апелянт вказує, що суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не зазначає як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом та чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи. Жодні обставини, щодо ОСОБА_2 та ПП «Промислове та цивільне будівництво і проектування» не можуть мати преюдиційне значення для справ № 687/57/26 та № 456/715/26, оскільки вони мають різний суб`єктний склад. Справи № 687/57/26 та № 456/715/26 також мають різний предмет спору та предмет доказування Предмет спору у справі № 687/57/26 - витребування безпідставно отриманих активів (грошових коштів), а у справі № 456/715/26 - стягнення заборгованості за договором на виконання проектних робіт. Зазначає, що ОСОБА_2 , не є стороною Договору на виконання проектних робіт № 2025-215 від 06.11.2025. Відповідно, у справі № 456/715/26 доказуванню підлягає факт належного виконання Договору на виконання проектних робіт № 2025-215 від 06.11.2025 та встановлення його умов, що у свою чергу не є предметом доказування у справі № 687/57/26.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу суду скасувати з огляду на наступне.

Відповідно до положень п.п.1, 4 ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направленню справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з фізичної особи ОСОБА_2 безпідставно набуті грошові кошти в сумі 30 000 грн, при цьому позивач посилався на положення ст. 1212 ЦПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, в провадження Миколаївського районного суду Львівської області знаходиться цивільна справа № 456/715/26 за позовом юридичної особи - Приватного підприємства «Промислове та цивільне будівництво і проектування» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором на виконання проектних робіт, при цьому позивач посилається, що підприємством у повному обсязі виконано проектні роботи, а відповідач ухиляється від виконання свого грошового зобов`язання за договором і не підписує акт виконаних робіт, хоча жодних зауважень до результатів роботи немає, однак оплата виконаних робіт не здійснена.

Зупиняючи провадження у даній справі, суд першої інстанції прийшов до висновку, що об`єктивно неможливим є вирішення даної справи до вирішення справи за позовом Приватного підприємства «Промислове та цивільне будівництво і проектування» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором на виконання проектних робіт.

Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду, з огляду на таке.

Відповідно до положень п. 6 ч.1 ст.251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і передбачити усунення яких неможливо.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 357/10397/19 (провадження № 61-5752сво21) вказано, що з метою зупинення провадження у справі згідно з п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення. З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи. Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи. Разом із тим, необхідно враховувати, що відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду необхідно у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.

Отже, необхідність у зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо ухвалити рішення у цій справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.

Інститут зупинення провадження у справі впроваджений для об`єктивного і правильного розгляду залежних одна від одної цивільних чи інших справ, зокрема, з метою недопущення у подальшому здійснення процедури повороту виконання рішення суду.

Визначаючи наявність підстав, передбачених ст. 251 ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, визначена у п. 6 ч.1 цієї статті, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Проте, суд апеляційної інстанції не вбачає правових підстав для зупинення провадження у даній справі, враховуючи те, суд першої інстанції помилково вважав, доведеним факт неможливість розгляду даної цивільної справи до вирішення іншої справи, а також те, що в ній вирішуються питання, які стосуються підстав, заявлених у справі, вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Наявність у провадженні Миколаївського районного суду Львівської області іншої цивільної справи № 456/715/26 за позовною заявою Приватного підприємства «Промислове та цивільне будівництво і проектування» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором на виконання проектних робіт ніяким чином не перешкоджає розгляду даної цивільної справи про витребування безпідставно отриманих грошових коштів адже у цих справах не встановлюються обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у кожній із справ, тому відсутня об`єктивна неможливість розгляду справи № 687/57/26.

Так в справі в справі № 456/715/26 розглядається спір між юридичною особою - Приватним підприємством «Промислове та цивільне будівництво і проектування» та ОСОБА_1 , що виник з договірних правовідносин між сторонами, натомість в даній справі № 687/57/26 розглядається спір між фізичними особами що виник відповідно до ст. 1212 ЦК України щодо безпідставності набуття грошових кошті.

Тобто між даними справами, що розглядаються, відсутній тісний матеріально-правовий зв`язок, та факти, встановлені в одній із справ, не будуть мати жодного преюдиційне значення для іншої справи.

Отже при вирішенні питання про зупинення провадження у даній справі, суд першої інстанції мав оцінювати, чи може суд у цій справі самостійно встановити відповідні обставини, чи їх встановлення прямо залежить від результатів розгляду справи № 456/715/26, проте суд першої інстанції помилково виходив із того, що справу № 687/57/26 неможливо розглянути до розгляду справи № 456/715/26, і саме з цієї причини зупинив провадження, що суперечить наведеній правовій позиції Верховного Суду та свідчить про неправильне застосування норм процесуального права.

Крім того, вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, суд першої інстанції не вказав у чому полягає передбачена законом неможливість розгляду зазначеної цивільної справи до розгляду іншої справи, та зупинив провадження усупереч принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи. При цьому суд взагалі не аналізував та не встановлював, чи дійсно від наслідку розгляду іншої справи залежить прийняття рішення у зазначеній цивільній справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду про зупинення провадження у справі постановлена з порушенням норм процесуального права, а доводи, викладені в апеляційній скарзі про те, що зупинення провадження у справі перешкоджає подальшому провадженні у справі, є обґрунтованими.

За таких обставин, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 374, 379, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 14 травня 2026 року скасувати, справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про витребування безпідставно отриманих активів (грошових коштів), направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 19 червня 2026 року.

Судді А.М. Костенко

Л.М. Грох

Т.О. Янчук