Постанова від 15 червня 2026 р. у справі №522/17205/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/5409/26

Справа № 522/17205/25

Головуючий у першій інстанції Павлик І.А.

Доповідач Сегеда С. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Громіка Р.Д.,

Комлевої О.С.,

за участю:

секретаря Козлової В.А.,

представника ОК «Жемчужний квартал» -

адвоката Назаровець В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «Жемчужний квартал» на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 16 лютого 2026 року, постановлену під головуванням судді Павлик І.А., про відмову в скасуванні заходів забезпечення позову ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Жемчужний квартал» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Головний пожежний офіс» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

встановив:

29.07.2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Обслуговуючого кооперативу (далі – ОК) «Жемчужний квартал» та Товариства з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) «Головний пожежний офіс» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Крім того, ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Білоус Н.В., звернувся із заявою про забезпечення позову, шляхомнакладення арешту на грошові кошти, що належать ОК «Жемчужний квартал», як у національній валюті (гривні), так і в іноземній валюті, що знаходяться на відкритих рахунках у будь-яких банках та/або фінансових установах України, а також на грошові кошти, які будуть зараховані на рахунки, відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову, у межах суми позовних вимог – 689 589,18 грн та шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ТОВ «Головний пожежний офіс», як у національній валюті (гривні), так і в іноземній валюті, що знаходяться на відкритих рахунках у будь-яких банках та/або фінансових установах України, а також на грошові кошти, які будуть зараховані на рахунки, відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову, у межах суми позовних вимог – 689 589,18 грн.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 02.02.2026 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Білоус Н.В. було задоволено.

Накладено арешт на грошові кошти, що належать ОК «Жемчужний квартал», як у національній валюті (гривні), так і в іноземній валюті, що знаходяться на відкритих рахунках у будь-яких банках та/або фінансових установах України, а також на грошові кошти, які будуть зараховані на рахунки, відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову, у межах суми позовних вимог – 689 589,18 грн.

Накладено арешт на грошові кошти, що належать ТОВ «Головний пожежний офіс», як у національній валюті (гривні), так і в іноземній валюті, що знаходяться на відкритих рахунках у будь-яких банках та/або фінансових установах України, а також на грошові кошти, які будуть зараховані на рахунки, відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову, у межах суми позовних вимог – 689 589,18 грн. (а.с.35-40).

06.02.2026 року ОК «Жемчужний квартал» звернувся з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 02.02.2026 у справі № 522/17205/25.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 16.02.2026 року у задоволенні клопотання ОК «Жемчужний квартал» було відмовлено (а.с.60-62).

В апеляційній скарзі ОК «Жемчужний квартал» ставить питання про скасування ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 16.02.2026 року, ухвалення нового судового рішення, яким скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 02.02.2026 року, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права (а.с.94-97).

Зазначена ухвала суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржується другим відповідачем - ТОВ «Головний пожежний офіс».

Вирішуючи питання про слухання справи у відкритому судовому засіданні, за участю представника ОК «Жемчужний квартал» - адвоката Назаровець В.В., та у відсутність інших учасників справи, колегія суддів виходить із того, що всі учасники справи були належним чином повідомлені про час і місце судового засідання (а.с.119-120).

Крім того, колегія суддів зазначає, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі – Конвенція), кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, ЄСПЛ в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції.

Також слід зазначити, що відповідно до ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність. Згідно зі ст. 12-2 вказаного Закону в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. Згідно зі ст. 26 вказаного Закону правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. Явка сторони до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою, а тому перешкоди для розгляду справи в даному випадку відсутні.

На підставі викладеного, а також враховуючи, що в своїх рішеннях ЄСПЛ наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, колегія суддів вирішила слухати справу за участю представника ОК «Жемчужний квартал» - адвоката Назаровець В.В., у відсутність інших учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що ОК «Жемчужний квартал» не надано будь-яких доказів неможливості виконання поточних зобов`язань перед іншими особами, у зв`язку з арештом коштів, вжитих ухвалою суду від 02.02.2026 року (а.с.60-62).

Однак, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Верховний Суд у постанові від 17.02.2022 року у справі № 640/18646/21 надав правову позицію та дійшов висновків про те, що ухвала про забезпечення позову має містити мотиви, за яких суд дійшов висновку про існування або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі; а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. (п.4 постанови Пленуму ВСУ від 22.12.2006 року №° 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6 -605 цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Апеляційний суд зазначає, що під час розгляду клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на кошти, що перебувають на рахунку відповідача, судом першої інстанції не було враховано, що ОК «Жемчужний квартал» є неприбутковою організацією, створений співвласниками багатоквартирного будинку, та на підставі укладених колективних договорів забезпечує надання житлово-комунальних послуг співвласникам, та щомісяця несе фінансові зобов`язання за укладеними договорами.

В матеріалах справи наявні рахунки, які виставлені ОК «Жемчужний квартал» для здійснення оплати за уже надані (спожиті) послуги (надавались до заяви про скасування заходів забезпечення позову), які необхідно сплатити. Крім того, у випадку порушення строків оплати існує ризик припинення надання послуг та застосування штрафних санкцій за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання (а.с.105).

ОК «Жемчужний квартал» має два банківських рахунки: основний та соціальний (а.с.101).

Згідно відомостей АТ «ВСТ БАНК» на рахунку ОК «Жемчужний квартал» наявні кошти у сумі 893 691,62 грн., з яких 689 589,18 грн. перебуває під арештом (на підставі ухвали суду від 02.02.2026 року) (а.с.102).

Разом з цим, внаслідок накладення арешту на кошти, які перебувають на рахунках ОК «Жемчужний квартал», останній позбавлений можливості здійснювати повний розрахунок за укладеними договорами та тим самим порушує права інших третіх осіб - співвласників багатоквартирних будинків на отримання відповідних послуг.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Таким чином, враховуючи, що ухвалою суду від 02.02.2026 року про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на рахунки ОК «Жемчужний квартал» в межах суми 689 589,18 грн., суд першої інстанції тим самим порушив права третіх осіб – співвласників багатоквартирних будинків, яким ОК «Жемчужний квартал» надає послуги, колегія суддів вважає за необхідне оскаржувану ухвалу частково скасувати, та прийняти постановупро задоволення заяви ОК«Жемчужний квартал» про скасування заходів забезпечення позову ОСОБА_1 та скасувати накладений арешт на грошові кошти, що належать ОК «Жемчужний квартал», як у національній валюті (гривні), так і в іноземній валюті, що знаходяться на відкритих рахунках і будь-яких банках та/або фінансових установах України, а також на грошові кошти, які будуть зараховані на рахунки, відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову, у межах суми позовних вимог - 689,589,18 грн.

Часткове задоволення апеляційної скарги полягає у тому, що не всі її доводи взяті судом апеляційної інстанції до уваги.

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги частково надав суду достатні, належні і допустимі докази існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

При цьому, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Колегія суддів також зазначає, що ЄСПЛ вказав, що п. 1 статті 6 Конвенція зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики ЄСПЛ про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Керуючись ст.ст. 381, 389 ЦПК України, апеляційний суд,

ухвалив:

Апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «Жемчужний квартал» задовольнити частково.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 16 лютого 2026 року про відмову в скасуванні заходів забезпечення позову частково скасувати.

Клопотання Обслуговуючого кооперативу «Жемчужний квартал» про скасування заходів забезпечення позову задовольнити частково.

Прийняти постанову, якою в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Обслуговуючому кооперативу «Жемчужний квартал» (код ЄДРПОУ 42309509), як у національній валюті (гривні), так і в іноземній валюті, що знаходяться на відкритих рахунках і будь-яких банках та/або фінансових установах України, а також на грошові кошти, які будуть зараховані на рахунки, відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову, у межах суми позовних вимог - 689,589,18 грн., відмовити.

В іншій частині ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 16 лютого 2026 року про відмову в скасуванні заходів забезпечення позову залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда

Р.Д. Громік

О.С. Комлева