Вирок від 16 червня 2026 р. у справі №766/4814/24 — Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/4814/24

н/п 1-кп/766/1666/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Херсона дистанційно, в режимі відеоконференції, в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.07.2023 року за №42023232010000050 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки міста Херсон Херсонської області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , документованої паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданим Дніпровським РВ у м. Херсоні УДМС України в Херсонській області 17.07.2014 року, яка не є депутатом ради будь якого рівня, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),

захисника - адвоката ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

В С Т А Н О В И В:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним. Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення.

У червні 2022 року (точна дата та час не встановлена), невстановленими особами з числа представників військової окупаційної адміністрації російської федерації на території тимчасово окупованої Херсонської області, створено самопроголошений, незаконний та підконтрольний окупаційній адміністрації рф та увд рф правоохоронний орган - «ГУ МВД по Херсонской области», всупереч приписам Конституції України та Законів України, до складу якого входило у тому числі так зване «Управление по вопросам миграции ГУ МВД», яке знаходилось за адресами: м. Херсон, вул. Стрітенська, 7А, до повноважень якого входили питання щодо здійснення реєстрації громадян України, громадян рф та осіб без громадянства на території Херсонської області у відповідності до законодавства рф, видача паспортів рф та інше.

ОСОБА_3 , будучи громадянкою України, перебуваючи на тимчасово-окупованій території в м. Херсоні, розуміючи протиправність своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, у червні 2022 року діючи умисно, добровільно, зі своїх особистих мотивів, бажаючи надати допомогу державі-агресору та її збройним формуванням і окупаційній адміністрації з метою завдання шкоди Україні, погодилася на співпрацю з представниками держави-агресора та надала згоду на її призначення на посаду так званого «в.и.о. специалиста отдела паспортно-визовой службы Днепровского городского отдела полиции ГУ МВД Херсонской области» з 14.06.2022 року, про що написала заяву від 06.06.2022.

Наказом № 9 л/с від 14.06.2022 року незаконного правоохоронного органу, так званого «Головного управління МВД Херсонської області», з 14.06.2022 на посаду так званого «в.и.о. специалиста отдела паспортно-визовой службы Днепровского городского отдела полиции ГУ МВД Херсонской области» призначена громадянка України ОСОБА_3 .

На вказаній посаді на ОСОБА_3 були покладені обов`язки щодо видання для заповнення анкети для отримання паспорту рф, організація та видача «адресних довідок» мешканцям Херсонської області для подальшого отримання паспорту рф; проведення процедури ідентифікації осіб, що втратили паспортні документи для подальшого складання адресних довідок.

Дії обвинуваченої ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 7 ст. 111-1 КК України, як добровільне зайняття громадянином України посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території.

II. Застосовані судом правові процедури. Спеціальне судове провадження за відсутності обвинуваченого (inabsentia).

З урахуванням того, що судовий розгляд здійснювався за відсутності обвинуваченої, дотримання процедур, встановлених процесуальним законом для такого розгляду, суд вважає за необхідне мотивувати окремо.

Процедура заочного судового розгляду не є деталізованою процесуальним законом, не має тривалої історії застосування у судовій практиці, а тому суд виходив із загальних засад кримінального провадження.

До загальних засад кримінального провадження, зокрема, відносяться: законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередність дослідження доказів.

При цьому зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у ст. 7 КПК України, з урахуванням особливостей, встановлених законом та нормами міжнародного права.

Так, змістом абз. 1 ч. 3 ст.323 КПК України передбачено, що судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.

Згідно положень ч. 2 ст.297-1 КПК України вбачається, що серед переліку злочинів, щодо яких може здійснюватися спеціальне досудове розслідування, наявне посилання на ст.111-1, за яким висунуто обвинувачення ОСОБА_3 .

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 лютого 2024 року (справа № 415/2182/20) зазначено, що законодавець дозволяє розгляд справи судом за відсутності обвинуваченого (in absentia), тобто застосування процедури спеціального судового провадження на підставі ч. 3 ст. 323 КПК. Означена процедура застосовується судом за клопотанням прокурора за умови підтвердження, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження.

Відповідно до ч. 1,2 ст.135 КПК України особа викликається до суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком; здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

У відповідності до положень ч. 8 ст. 135 КПК України, повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної ВР України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_3 , яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, надійшов до Херсонського міського суду Херсонської області для розгляду по суті 29.03.2024 року.

Ухвалою суду від 02.04.2024 року було призначено підготовче судове засідання.

Судом від призначення обвинувального акту до підготовчого судового засідання та до ухвалення рішення про проведення спеціального судового розгляду за відсутності обвинуваченої, було проведено судові засідання: 24.04.2024 року, 20.06.2024 року, 01.07.2024 року та 15.07.2024 року.

Повістки про виклики обвинуваченої ОСОБА_3 у підготовчі судові засідання направлялися засобами поштового зв`язку за зареєстрованим місцем проживання останньої: АДРЕСА_1 .

У газеті «Урядовий кур`єр» № 118 (7778) від 11.06.2024 року, №172 (7832) від 24.08.2024 року, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, опубліковано оголошення із повісткою про виклик до суду ОСОБА_3 у підготовчі судові засідання. Повідомлення про виклик до суду ОСОБА_6 також були розміщені на офіційному веб-сайті Херсонського міського суду Херсонської області та сайті Офісу Генерального прокурора.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 15.07.2024 року задоволено клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_3 та ухвалою суду від 04.09.2024 року призначено судовий розгляд.

В подальшому, на виконання зазначених положень процесуального закону, повідомлення про виклик обвинуваченої ОСОБА_3 до призначених судових засідань опубліковані та оприлюднені у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме у газеті «Урядовий кур`єр» та на сайті Офісу Генерального прокурора.

Також, повідомлення про виклик до суду ОСОБА_3 були завчасно опубліковані на офіційному веб-сайті Херсонського міського суду Херсонської області щодо всіх судових засідань, які призначались у кримінальному провадженні.

Крім того, повістки про усі виклики обвинуваченої ОСОБА_3 до суду направлялися засобами поштового зв`язку за зареєстрованим місцем проживання останньої.

Водночас, незважаючи на наявні у матеріалах провадження докази відсутності ОСОБА_3 протягом тривалого часу на території України, яка підконтрольна законної владі, у органу досудового слідства, прокурора та суду відсутні будь-які відомості щодо адреси можливого проживання або перебування останньої за кордоном для направлення судового повідомлення про виклик в порядку ч. 7 ст. 135 КПК України.

З огляду на наявні матеріали провадження, суд не вбачає будь-яких інших можливостей, які могли б бути використані для повідомлення обвинуваченої, водночас є мотивовані підстави стверджувати, що обвинувачена була обізнана щодо судового провадження ще на стадії проведення судом підготовчих дій.

Щодо забезпечення права обвинуваченої на захист, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 374 КПК України у разі ухвалення вироку за наслідками кримінального провадження, у якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження (inabsentia), суд окремо обґрунтовує, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.

Відповідно до ч.2 ст.47 КПК України захисник зобов`язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов`язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини суд, а у разі, якщо він призначений органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, - також і цей орган (установу).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст.49 КПК України суд зобов`язаний забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо відповідно до вимог статті 52 цього Кодексу участь захисника є обов`язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника. У цьому провадженні участь захисника є обов`язковою з огляду на положення ч. 1 ст. 52 КПК України, оскільки висунуто обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину.

Разом з цим, стосовно ОСОБА_3 здійснювалось спеціальне досудове розслідування, тому відповідно до п. 8 ч. 2 ст.52 КПК України участь захисника у цьому кримінальному провадженню є обов`язковою, але з моменту прийняття відповідного процесуального рішення.

Згідно доручення Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Херсонській області від 15.02.2024 року № 002-210000155 захисником ОСОБА_3 було призначено адвоката ОСОБА_5 .

16.02.2024 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.

В газеті «Урядовий кур`єр» № 34 від 16.02.2024 року, яка являється засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, опубліковано оголошення про повідомлення про підозру ОСОБА_3 із повістками про виклик останньої до слідчого, на 21, 26 та 29 лютого 2024 року.

Крім того, вказане повідомлення про підозру та повістки про виклик розміщені на веб-сайті Офісу Генерального прокурора у рубриці «Повістки про виклик та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування».

Постановою слідчого СВ Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області від 01.03.2024 року ОСОБА_3 оголошено у розшук.

Ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 19.03.2024 року надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування (in absentia) кримінального правопорушення за ч. 7 ст. 111-1 КК України у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 42023232010000050 від 25.07.2023 року, стосовно підозрюваної ОСОБА_3

22.03.2024 року в газеті «Урядовий кур`єр» № 60, яка являється засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, опубліковано повідомлення про ухвалення слідчим суддею рішення про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 42023232010000050 від 25.07.2023 року, стосовно підозрюваної ОСОБА_3 .

Вказане повідомлення про дозвіл слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 19.03.2024 року на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_3 , розміщені на веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Під час підготовчого судового засідання та проведення подальшого спеціального судового провадження даного кримінального провадження, судом у повному обсязі було забезпечено участь захисника в захисті інтересів обвинуваченої.

На виконання вимог ч. 2 ст. 297-5 КПК України копії процесуальних документів направлялись захиснику, який крім того був обізнаний з матеріалами кримінального провадження. Будь-які клопотання від підозрюваної на стадії досудового розслідування та обвинуваченої на стадії судового розгляду на адресу суду не надходили.

Враховуючи наведене та з урахуванням здійснення у даному кримінальному провадженні спеціального досудового розслідування і спеціального судового провадження, суд вважає, що стороною обвинувачення було дотримано всіх можливих передбачених КПК заходів та способів повідомлення ОСОБА_3 , щоб забезпечити останній можливість безпосередньо та через призначеного захисника реалізовувати права підозрюваної на стадії досудового розслідування та обвинуваченої на захист та доступ до правосуддя.

Суд констатує, що всі передбачені КПК України умови для проведення судового розгляду за спеціальною процедурою «in absentia виконані та дотримані у повному обсязі.

III. Позиція сторін та інших учасників судового провадження.

Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні вказав на доведеність винуватості обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, та просив призначити відповідне покарання в межах санкцій вказаної статті у виді позбавлення волі на строк 15 років з позбавленням права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю на строк 15 років та з конфіскацією всього належного їй майна.

У судовому засіданні допит обвинуваченої ОСОБА_3 не здійснювався, через проведення судового розгляду в порядку спеціального судового провадження на підставі ч. 3 ст. 323 КПК України (inabsentia).

Захисник адвокат ОСОБА_5 , здійснюючи активний та розумний захист у кримінальному провадженні прав та законних інтересів обвинуваченої, усіма незабороненими законом способами, у своїй промові під час судових дебатів, відзначив, що винуватість ОСОБА_3 , у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення за ч. 7 ст. 111-1 КК України, не доведена. Наданні стороною обвинувачення докази ґрунтуються на припущеннях та не доводять обставин щодо здійснення підзахисною дій, зазначених стороною обвинувачення і є недостатніми для ухвалення обвинувального вироку. Просив ухвалити виправдувальний вирок.

IV. Докази, досліджені судом на підтвердження вини та обставин вчинених кримінальних правопорушень.

Вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого їй злочину за ч. 7 ст. 111-1 КК України, за вказаних вище обставин, підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, які узгоджуються між собою і не викликають жодних сумнівів у своїй належності, достовірності та допустимості, а саме:

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 31.01.2024 року, який отримано на підставі ухвали слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області ОСОБА_7 від 13.10.2023 року, в ході якого оглянути матеріали кримінального провадження та вилучено копії протоколів огляду від 30.03.2023 року, 24.03.2024 року, 10.07.2023 року та «приказ от 14.06.2022 №9 л/с по ГУ МВД Херсонской области», які було оглянуто протоколом від 27.02.2024 року;

- копією протоколу огляду від 30.03.2023 року, відповідно до якого оглянуто Херсонську філію Херсонського обласного центру зайнятості, що знаходиться за адресою: вул. Стрітенська,7-А, м. Херсон, де виявлено документи, які стосуються діяльності так званого органу окупаційної влади в м. Херсоні «Управление Федеральной миграционной службы ГУ МВД Херсонской области», зокрема: довідки про втрату паспортів, оформлених за підписом «врио начальника Днепровського ГОП ГУ МВД Херсонской области»; адресні довідки щодо зареєстрованого місяця проживання, виданих «главным управлением МВД по Херсонской области»; «штатная расстановка управления по воросам миграции ГУ МВД; копії паспортів та медичних книжок тощо, які свідчать про діяльність вищезазначеного правоохоронного органу, оглянуті відповідно до протоколу огляду речей від 24.04.2023 року;

- копією протоколу огляду від 10.07.2023 року, відповідно до якого оглянуто список працівників так званого «управления по воросам миграции главного управления МВД в Херсонской области», пункт 76 якого містить інформацію про « ОСОБА_8 », ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , посада - «специалист отдела паспортно-визовой службы Днепровского городского отдела полиции главного управления МВД», дата прийому - 4.06.2022 року, а також документ, складений російською мовою із назвою: «Приказ главного управления МВД Херсонской области от 14.06.2022 №9 л/с по личному составу», відповідно до якого « ОСОБА_8 назначено на должность временно исполняющего обязанности специалиста отдела паспортно-визовой службы Днепровского городского отдела полиции главного управления МВД Херсонской области с 14.06.2022. Основанте: заявление ОСОБА_8 от 06.06.2022»;

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 31.10.2023 року, який отримано на підставі ухвали слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області ОСОБА_7 від 13.10.2023 року та в ході якого в УДМС в Херсонській області вилучено копії документів: заява-анкета ОСОБА_9 , для внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру, заява про видачу паспорта, які свідчать про належність ОСОБА_3 до громадянства України.

- протоколом огляду від 17.10.2023 року, в ході проведення якого було оглянуто особову справу ОСОБА_3 , яку добровільно надано ОСОБА_10 , серед яких наявна заява ОСОБА_3 на вступ до навчання від 02.08.2022 року до якої долучені: копії свідоцтва про базову загальну середню освіту та атестат про повну загальну середню освіту з додатками, видане на ім`я ОСОБА_11 ; копія диплому молодшого спеціаліста, виданого на ім`я ОСОБА_11 ; копія паспорту громадянина України НОМЕР_1 виданого на ім`я ОСОБА_3 , картка платника податку, фотокартки та оригінал документа, складеного російською мовою, наступного змісту: «Справка главного управления МВД Херсонской области от 22.08.2022 № 1/217, выдана Столяр ОСОБА_12 , вр.и.о специалиста отдела паспортно-визовой службы Днепровского ГОП ГУ МВД Херсонской области», в том, что она действительно проходит службу в органах внутренних дел с 14.06.2022 года по настоящее время», що сідчить про зайняття ОСОБА_3 посади у незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території Херсонської області;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.10.2023 року за участі свідка ОСОБА_13 , під час якого свідок за сукупністю ознак зовнішності: форми обличчя, носа, губ, впізнала під фотозображенням №1 ОСОБА_3 , яка в період окупації працювала в паспортному столі на видачі паспортів під владою рф;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.10.2023 року за участі свідка ОСОБА_14 , під час якого свідок за сукупністю ознак зовнішності: форми обличчя, носа, брів, тонких губ, впізнала під фотозображенням №1 ОСОБА_3 , яка під час окупації м. Херсон працювала в паспортному столі на видачі паспортів за влади рф;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.10.2023 року за участі свідка ОСОБА_15 , під час якого свідок за сукупністю ознак зовнішності: форми лоба, носа, губ, обличчя, впізнав під фотозображенням №1 ОСОБА_3 , як особу, яка в період окупації працювала в паспортному столі на рф;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 17.10.2023 року за участі свідка ОСОБА_16 , під час якого свідок за сукупністю ознак зовнішності: форми носа, лоба, губ, обличчя, зросту та кольору волосся, впізнав під фотозображенням №1 ОСОБА_3 , як відому свідку особу, яка в період окупації працювала в паспортному столі під владою рф;

Також вина обвинуваченої ОСОБА_3 підтверджуюся показами свідка ОСОБА_13 , допитаної в ході судового засідання, яка під час допиту показала, що в період тимчасової окупації міста Херсон, в червні 2022 року ОСОБА_3 , яка є сусідкою свідка, співпрацювала з рф, видавала російські паспорта по вул. Ушакова у м. Херсоні. ОСОБА_3 мала проросійськи погляди, разом зі своєю матір`ю агітували сусідів на подання заяви на отримання російського паспорта, зазначаючи перелік необхідних для цього документів. Діяла без примусу, раділа російській владі, була проросійськи налаштованою.

V. Оцінка доказів. Мотиви суду щодо висунутого обвинувачення.

При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.

Окрім цього, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у п. 65 справи «Коробов проти України» (заява № 39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011 року) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірланд проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161, заява № 25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

У судовому засіданні були досліджені документи, які сталі підставою для реєстрації кримінального провадження.

Одночасно слід зазначити, що суд не покладає в обґрунтування даного вироку в якості доказів вини ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, матеріали та процесуальні документи, що надані стороною обвинувачення, оскільки за своїм змістом вказані документи не містять ознак доказів, що мають значення для вирішення кримінального провадження, а лише засвідчують відповідність окремих проведених слідчих та процесуальних дій вимогам закону та належними процесуальними особами, а також характеризують особу обвинуваченої.

Аналізуючи вище перелічені докази в їх сукупності, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, а також в сукупності з показаннями свідків, суд приходить до висновку, що вказані докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.

Допитаний у судовому засіданні свідок надавала свої показання добровільно, без будь-якого стороннього примусу, будучи приведеною судом до присяги та попередженою про можливі негативні наслідки в разі надання неправдивих показань.

Крім того, у судовому засіданні встановлено, що неприязних відносин, між свідком сторони обвинувачення та обвинуваченою ОСОБА_3 не було, що свідчить про відсутність у свідка будь-яких підстав для спотворення вказаних ним подій, шляхом надання неправдивих показань.

За викладених підстав суд дійшов до висновку, що стороною обвинувачення надано достатньо доказів винуватості обвинуваченої ОСОБА_3 , у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України в об`ємі пред`явленого обвинувачення, надані докази суд визначає допустимими доказами, оскільки вони отримані у порядку, встановленому діючим КПК України, будь-яких порушень вимог діючого законодавства під час руху кримінального провадження не встановлено.

Під час судового слідства не встановлено обставин, на підтвердження того, що дії обвинуваченої ОСОБА_3 вчинено під фізичним чи психологічним примусом.

Аналізуючи, чи наявна у діях обвинуваченої ОСОБА_3 ознака добровільності, суд враховує постанову Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №638/5446/22, провадження №51-4092км23, відповідно до якої зазначено, що в кримінальному праві добровільним вважається діяння, яке вчинено при можливості вибрати декілька варіантів поведінки, з урахуванням сукупності обставин, які можуть виключати кримінальну протиправність за приписами статей 39, 40 КК України.

Зміст досліджених судом доказів, а також показів свідка, допитаного в судовому засіданні, дає підстави стверджувати, що обвинувачена ОСОБА_3 будучи громадянкою України, з власної ініціативи, перебуваючи на тимчасового окупованій території України за місцем свого проживання у м. Херсоні зайняла посаду у незаконно створеному правоохоронному органі окупаційної влади російської федерації - добровільно, що обумовлено її позитивним ставленням до окупаційної влади, при цьому ОСОБА_3 мала вибір та можливість відмовитись від дій, які є кримінально-караними.

За викладених обставин, розглянувши кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, суд, оцінивши сукупність зібраних доказів, які є належними та допустимими, узгоджуються між собою, ставити їх під сумнів підстав немає та доводять факт вчинення обвинуваченою протиправних дій, а також за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення та кваліфікація її дій за ч. 7 ст. 111-1 КК України, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні і доведена поза розумним сумнівом у повному обсязі.

VІ. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання

Обставини, які відповідно до ст .66 КК України пом`якшують покарання, судом не встановлені.

До обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, суд відносить вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.

VІІ. Мотиви призначення покарання

Згідно зі ст. 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Призначаючи обвинуваченій покарання, суд враховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації.

Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення.

Вивченням особи обвинуваченої ОСОБА_3 встановлено, що вона є громадянкою України, має зареєстроване місце проживання, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судима та вперше притягається до кримінальної відповідальності.

При обранні виду та розміру покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке у відповідності до ст.12 КК України відноситься до особливо тяжкого злочину, сукупність усіх характеризуючих обвинувачену даних, характер, ступінь її суспільної небезпеки.

Враховуючи підвищену суспільну небезпеку вчиненого обвинуваченою злочину в тому числі проти основ національної безпеки України в умовах воєнного стану, яка посягає на захист життєво важливих інтересів громадян, суспільства та держави, на її суверенітет, територіальну цілісність, недоторканість та обороноздатність, а також на суспільні відносини, які забезпечують саме існування України як суверенної, незалежної, демократичної і правової держави та дані про особу винної, відсутність обставин, що пом`якшують та наявність обставин, що обтяжують покарання, суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченої ОСОБА_3 можливо лише в умовах ізоляції її від суспільства.

Позбавлення права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю є обов`язковим додатковим покаранням, передбаченим санкцією ч.7 ст.111-1 КК України.

Відповідно до ст. 59 КК України конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу. Санкцією частини 7 статті 111-1 КК України передбачено застосування додаткового покарання у вигляді конфіскації майна.

Конкретні обставини кримінального провадження та наведені дані про особу обвинуваченої, дають підстави для призначення ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком у межах санкції встановленої ч. 7 ст. 111-1 КК України, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах, а також органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та займатися діяльністю, пов`язаною з наданням публічних послуг та з конфіскацією всього належного їй майна, й водночас указує на неможливість досягнення мети покарання шляхом застосування більш м`якого, оскільки є винятково високий ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину й особи винної.

Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 КК України, або ж застосування ст. 69 КК України суд не знаходить, у зв`язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми можуть бути застосовані.

VІІІ. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 20.03.2024 року відносно ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який до набрання вироком законної сили, суд вважає за доцільне залишити без змін.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 15.03.2024 року накладено арешт на майно, а саме:

- автомобіль ЗАЗ 110217, 2006 року випуску, № двигуна НОМЕР_2 , № кузову НОМЕР_3 , днз НОМЕР_4 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_3 ;

- автомобіля Honda Civic, 2008 року випуску, № двигуна НОМЕР_5 , № кузову НОМЕР_6 , днз НОМЕР_7 , що на праві приватної власності належить ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_2 і є спільною сумісною власністю подружжя, шляхом заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій із вказаним майном.

Підстави для скасування арешту вказаного майна, належного ОСОБА_3 відсутні, з огляду на призначення останній додаткового покарання у вигляді конфіскації всього належного майна.

Кримінальним правопорушенням матеріальну шкоду не завдано, цивільний позов не заявлено. Процесуальні витрати відсутні.

Питання щодо речових доказів і документів, суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст.124, 369-371, 373-374, 381-382 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 13 (тринадцять) років з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах, а також органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та займатися діяльністю, пов`язаною з наданням публічних послуг на строк 14 (чотирнадцять) років, з конфіскацією всього належного їй майна.

Запобіжний захід ОСОБА_3 у виді тримання під вартою, застосований ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 20.03.2024 року до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

Початок строку відбуття покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_3 , рахувати з моменту її фактичного затримання в порядку приведення даного вироку до виконання.

Строк додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади в правоохоронних органах, а також органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та займатися діяльністю, пов`язаною з наданням публічних послуг, рахувати з моменту відбуття ОСОБА_3 основного покарання.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 15.03.2024 року на майно, а саме: - автомобіль ЗАЗ 110217, 2006 року випуску, № двигуна НОМЕР_2 , № кузову НОМЕР_3 , днз НОМЕР_4 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_3 ; - автомобіля Honda Civic, 2008 року випуску, № двигуна НОМЕР_5 , № кузову НОМЕР_6 , днз НОМЕР_7 , що на праві приватної власності належить ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 і є спільною сумісною власністю подружжя - залишити без змін до приведення вироку до виконання в частині конфіскації майна.

Речові докази:

- особову справу ОСОБА_3 на 14 аркушах; копії: протоколу огляду від 30.03.2023 року на 5 аркушах, протоколу огляду від 24.03.2024 року з додатками на 124 аркушах, протоколу огляду від 10.07.2023 року з додатками на 30 аркушах, копію «приказ от 14.06.2022 №9 л/с по ГУ МВД Херсонской области» - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та захиснику обвинуваченої, якому вручались всі процесуальні рішення у цьому провадженні на підставі ч. 2 ст. 297-5 КПК України, та з урахуванням положень ч. 4 ст. 46 КПК України про те, що захисник користується процесуальними правами обвинуваченої, захист якої він здійснює.

Не пізніше дня, наступного за днем ухвалення вироку, надіслати його копію обвинуваченій.

Повідомлення про ухвалений вирок опублікувати на офіційному веб-сайті суду, в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Суддя ОСОБА_1