Рішення від 16 червня 2026 р. у справі №587/472/26 — Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/472/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року Сумський районний суд Сумської області у складі головуючого судді Вортоломей І. Г., за участю секретаря судового засідання Джепи В. Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про виділення в натурі частки у нерухомому майні та припинення права спільної часткової власності,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Цимбал Б. П. звернувся до суду з вказаним позовом, який обґрунтований тим, що позивачка за радянських часів отримала у користування трикімнатну квартиру загальною площею 61,8 кв.м, житловою площею 37,4 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , у 8-квартирному двоповерховому житловому будинку. Позивачці видано ордер на зазначену квартиру, з того часу вона зареєстрована за вказаною адресою. У 1992 році усі квартири в житловому будинку були викуплені користувачами цих квартир. Кожна квартира була придбана як частка житлового будинку із визначенням кожному власнику ідеальної частки будинку. ІНФОРМАЦІЯ_1 власником житлового будинку - колгоспом ім. Горького Сумського району Сумської області з позивачкою було укладено договір купівлі - продажу, на підставі якого позивачка придбала квартиру номер АДРЕСА_2 , яка становить 141/1000 частку житлового будинку, та 1/4 сарая "В", 1/8 вбиральні "Г", 1/8 ГРП "К". У зв`язку з відсутністю у позивачки правовстановлюючого документу саме як на квартиру та зазначення в договорі купівлі-продажу, що позивачка придбала 141/1000 житлового будинку, які складають квартиру номер АДРЕСА_3 , позивачка позбавлена можливості зареєструвати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на придбану нею квартиру, оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 як на окремі об`єкти нерухомого майна з розміром частки 1. Тому, оскільки вказаний будинок є багатоквартирним, право власності на частку такого будинку не може бути зареєстровано як частка житлового будинку садибного типу. Просив виділити позивачці в натурі у власність як окремий об`єкт нерухомого майна квартиру АДРЕСА_3 у вказаному будинку, припинивши право спільної часткової власності на вказаний об`єкт нерухомого майна.

Позивачка та її представник у судове засідання не з`явились, від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Відповідачі в судове засідання не з`явились, від них надійшли письмові заяви про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги визнали в повному обсязі.

Відповідно до положення частини другої статті 247 ЦПК України суд здійснив розгляд справи без фіксування судового процесу технічними засобами.

Ухвалою Сумського районного суду Сумської області від 10 лютого 2026 року відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Сумського районного суду Сумської області від 09 березня 2026 року витребувано докази у справі.

Ухвалою Сумського районного суду Сумської області від 12 травня 2026 року закрито підготовче судове провадження та справу призначено до судового розгляду.

Частиною першою ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 за радянських часів отримала у користування трикімнатну квартиру АДРЕСА_3 загальною площею 61,8 кв.м, житловою площею 37,4 кв.м у 8–квартирному двоповерховому житловому будинку за адресою: АДРЕСА_6 . Їй був виданий ордер на зазначену квартиру. З часу заселення вона зареєстрована у вищезазначеній квартирі, що підтверджується матеріалами інвентаризаційної справи № 1247 на вказаний будинок.

У 1992 році усі вісім квартир були придбані користувачами цих квартир. При цьому кожна квартира була продана як частка житлового будинку із визначенням кожному власнику квартири ідеальної частки житлового будинку, що підтверджується довідкою Дочірнього підприємства «БТІ Регіональна агенція технічної інвентаризації» комунального підприємства «Ініціатива» Миколаївської сільської ради № 1164-1-06/25 від 25 липня 2025 року. В довідці зазначено, що станом на 31 грудня 2012 року співвласником будинку є, зокрема, ОСОБА_1 з часткою 141/1000 (а.с.13).

27 травня 1992 року між власником житлового будинку – колгоспом ім. Горького Сумського району Сумської області та ОСОБА_1 укладено договір купівлі - продажу, на підставі якого позивачка придбала квартиру номер АДРЕСА_7 , яка становить 141/1000 частки житлового будинку (а.с. 49 інвентарної справи, а.с. 73).

Згідно з технічним паспортом від 27 листопада 2025 року квартира під номером АДРЕСА_2 , загальною площею 65,3 кв.м, житловою площею - 37,9 кв.м складається з лоджії, коридору, кухні площею 9,8 кв.м, кладової площею 0,5 кв.м, вбиральні площею 1,2 кв.м, ванної кімнати площею 2,6 кв. м, житлової кімнати площею 6,4 кв.м, житлової кімнати площею 13,7 кв.м, житлової кімнати площею 17,8 кв. м (а.с. 24-26).

Згідно з матеріалами інвентарної справи №1247 на будинок АДРЕСА_6 , витребуваної судом у дочірнього підприємства «БТІ Регіональна агенція технічної інвентаризації» комунального підприємства «Ініціатива» Миколаївської сільської ради та оглянутої в судовому засіданні, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_6 , складається з восьми окремих ізольованих квартир, на кожну з яких після укладення договору купівлі-продажу виготовлено окремий технічний паспорт. Кожна квартира відокремлена одна від одної, має окремий вхід, роздільне електропостачання, газопостачання, опалення, водопостачання, водовідведення (каналізацію). З кожним із співвласників укладено окремі договори з постачальниками про надання вищезазначених комунальних послуг.

Відповідно до висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкта нерухомого майна від 31 березня 2026 року квартира номер 5 є окремим індивідуальним об`єктом нерухомого майна, що має чітко визначені межі, площу, окремий вхід, відокремлені інженерні системи електропостачання, газопостачання, водопостачання/водовідведення в межах об`єкта та їх окремий облік, та може бути виділена в натурі як окремий об`єкт нерухомого майна (а.с. 78-81).

Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися свою власністю.

Згідно зі ст. 317 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд, незалежно від волі інших осіб. При цьому на зміст права власності не впливає місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За нормами ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

У ст. 355 ЦК України зазначено, що майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Відповідно до ч.1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності (ст. 358 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації (ч. 3 ст. 364 ЦК України).

Відповідно до ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється . Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно з п. п. 6, 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04 жовтня 1991 року №7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» виділ часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, можливий за умови, що кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири. При поділі будинку в натурі учасникам спільної часткової власності може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності.

Виходячи з аналізу змісту норм ст. ст. 183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України вбачається, що виділ часток жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом - квартиру.

Надвірні будівлі, які забезпечують процес функціонування житлового будинку і не можуть бути виділені (поділені) - ГРП "К", сарай "В", вбиральня "Г", залишаються у спільному користуванні співвласників.

Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток співвласників з урахуванням конкретних обставин, поділ (виділ) може бути проведений зі зміною часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.

Відтак визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та можливість виділу частки в натурі або поділу будинку відповідно до часток співвласників.

За таких обставин суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Розподіл судових витрат між сторонами регулюється ст. 141 ЦПК України. Зокрема, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позивач не просить стягнути судовий збір з відповідачів, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 6-13, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст. 317-319, 358,364,365,367ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Виділити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , в натурі у власність як окремий об`єкт нерухомого майна квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею - 65,3 кв.м, житловою площею - 37,9 кв.м, яка складається з: приміщення 1 – коридор площею 10,4 кв.м, приміщення 2 - кухня площею 9,8 кв.м, приміщення 3 - кладова площею 0,5 кв.м; приміщення 4 - вбиральня, площею 1,2 кв.м, приміщення 5 - ванна кімната площею 2,6 кв. м; приміщення 6 - житлова кімната площею 6,4 кв.м; приміщення 7 - житлова кімната площею 13,7 кв.м; житлова кімната площею 17,8 кв. м, лоджия площею 2,9 кв. м.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_6 .

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя І. Г. Вортоломей