Постанова від 02 червня 2026 р. у справі №592/911/22 — Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/911/22

Провадження № 3-в/592/28/26

ПОСТАНОВА

03 червня 2026 року м.Суми

Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Костенко В.Г., розглянувши клопотання Сумської митниці ДМС України про зміну способу і порядку виконання постанови суду від 08.06.2022 у справі №592/911/22 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 471 МК України,

У С Т А Н О В И В:

08.06.2022 постановою судді Ковпаківського районного суду м. Суми по справі № 592/911/22, провадження № 3/592/413/22 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та накладено адміністративне стягнення у виді адміністративного штрафу на користь держави в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 1 700 грн.. Постанова набрала законної сили 21.06.2022.

При цьому, у постанові не було вирішено долю вилученого по справі товару, а саме: ікони із зображенням Пресвятої Богородиці, яка написана на дошці та має зверху напис «Покровь Пресвятия Богородици», розміром 35x44 см.

16.11.2023 постановою суду ікону із зображенням Пресвятої Богородиці, яка написана на дошці та має зверху напис «Покровь Пресвятия Богородици», розміром 35x44 см передано безоплатно Міністерству культури та інформаційної політики Україниз метою уточнення права власності на неї.

До суду надійшло клопотання Сумської митниці ДМС України про зміну способу і порядку виконання постанови суду від 08.06.2022 у справі №592/911/22 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 471 МК України. Вимоги мотивують тим, що листом Міністерства культури України від 01.04.2026 № 05/13/1789-26 Державну митну службу України, проінформовано, що зазначена ікона не належить до Музейного фонду України, відсутні відомості щодо її належності до державної форми власності, правові підстави для прийняття її у державну власність відсутні, а, сама ікона не обернена в дохід держави у встановленому законом порядку, тобто її власником залишається особа, у якої вона вилучена, що унеможливлює розпорядженням нею Міністерством культури України. Відтак, виконання постанови Ковпаківського районного суду м. Суми від 16.11.2023 у справі № 592/911/22 у визначений спосіб є фактично неможливим. Тому просили замість передачі культурної цінності до Міністерства культури України застосувати конфіскацію в дохід держави.

В суді представник митниці підтримав вказане клопотання.

Для вирішення вказаного питання слід зазначити наступне.

Згідно приписів ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.

Відповідно до вимог ст. 489 МК України, при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність; чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В силу ст. 1 ч. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Положеннями ст. 29 КУпАП конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду.

Відповідно до ст. 465 МК України конфіскація товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, застосовується незалежно від того, чи є ці товари, транспортні засоби власністю особи, яка вчинила правопорушення.

При вирішенні питання про конфіскацію певного предмета правопорушення мають значення, зокрема: характеристика безпосереднього предмету правопорушення чи загалом можливе його законне переміщення через митний кордон України, у тому числі чи підлягають сплаті митні платежі, інші податки, у зв`язку з переміщенням предмета правопорушення через митний кордон; джерело походження безпосереднього предмета правопорушення; причини, які призвели до порушення порядку проходження митного контролю в зонах спрощеного митного контролю; мета переміщення порушником предмета через митний кордон України; наявність завданої державі шкоди; вартість безпосереднього предмета правопорушення; майновий стан порушника.

Відповідно до ст. 471 МК України (в редакції, що діяла на момент вчинення правопорушення) передбачено відповідальність за порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через "зелений коридор", товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України та тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, - також конфіскацію цих товарів {Окремі положення абзацу другого статті 471, а саме „а у разі якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, - також конфіскацію цих товарів“, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 3-р(II)/2021 від 21.07.2021}.

В пункті 3.2. Рішення Конституційного суду України (Другий сенат) від 21 липня 2021 року, N 3-р(П)/2021 - Справа N 3-261/2019(5915/19), Конституційний суд України , зазначив «...Проаналізувавши оспорювані приписи статті 471 Кодексу, Конституційний Суд України констатує, що ці приписи мають кримінально-правовий характер як за своєю каральною та стримувальною метою, так і за суворістю визначеного ними додаткового обов`язкового адміністративного стягнення у вигляді конфіскації певних товарів, тому призначення такого стягнення має здійснюватися з урахуванням принципів і гарантій, притаманних кримінальному провадженню.

Виходячи з того, що положення ст. 471 МК України про конфіскацію товарів, які були безпосереднім предметом правопорушення, були визнані неконституційними, то у справі № 592/911/22 було застосовано стягнення лише у вигляді штрафу без конфіскації майна.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження суду при розгляді конкретної справи визначаються відповідним процесуальним законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1 МК України законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Конституційний суд України у рішенні № 23-рп/2010 від 22 грудня 2010 року дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п.4.1).

Відповідно до ст.1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Аналізуючи наведені положення закону суд зобов`язаний діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Це означає, що суд повинен чітко керуватися нормами законодавства, захищаючи права і свободи громадян. Суд не може привласнювати функції інших органів чи виходити за рамки процедур, передбачених процесуальним кодексом (цивільним, кримінальним, адміністративним тощо).

При винесенні постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 471 МК України судом було накладено на останню безальтернативне стягнення, передбачене санкцією вказаної статті, а саме адміністративний штраф на користь держави в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 1 700 грн..

Санкцією статті 471 МК України (в редакції, що діяла на момент вчинення правопорушення) не передбачено конфіскацію товарів, які були предметом правопорушення. Оскільки положення вказаної статті в частині конфіскації були визнані неконституційними.

Відтак клопотання Сумської митниці ДМС України про зміну способу і порядку виконання постанови суду від 08.06.2022 шляхом заміни передачі культурної цінності до Міністерства культури України на конфіскацію в дохід держави не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 304 КпАП України,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Сумської митниці ДМС України про зміну способу і порядку виконання постанови суду від 08.06.2022 у справі №592/911/22 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 471 МК України.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Владислав КОСТЕНКО