Рішення від 18 червня 2026 р. у справі №591/209/26 — Зарічний районний суд м. Сум

Справа № 591/209/26

Провадження № 2-а/591/8/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2026 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми в складі судді Северинової А.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи справу № 591/209/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В :

12 січня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Зарічного районного суду м. Суми з адміністративним позовом, у якому просить поновити йому пропущений строк звернення до суду з адміністративним позовом, визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення №Х11/25-19 від 13 листопада 2025 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 25500 грн 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що вказану постанову вважає незаконною, протиправною та такою, що підлягає скасуванню. Зазначає, що під час спілкування зі співробітником ІНФОРМАЦІЯ_2 він повідомив останнього, що до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 він був доставлений без його згоди, примусово. Також він повідомив, що взагалі від проходження медичного огляду він не відмовлявся, натомість зазначав, що наразі у нього відсутні медичні документи відповідно до Наказу 402. В той же час, співробітник ТЦК та СП наполягав на тому, щоб медичний огляд він проходив в той же день. Будь-якої повістки на проходження медичного огляду на іншу дату йому не вручали. Однак, його пояснення під час складання протоколу враховані не були. Крім того, 07 листопада 2025 року він направив на адресу відповідача заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з реалізацією права на правову допомогу, яка була вручена відповідачеві 10 листопада 2025 року. Однак, розгляд справи по його заяві відкладений не був. Звертає увагу, що оскаржувана постанова не містить жодної інформації про обставини вчиненого правопорушення, відсутні зібрані під час розгляду справи про адміністративне правопорушення докази, на підставі яких уповноважена особа прийшла до висновку про його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми 14 січня 2026 року поновлено строк позивачу для звернення до суду з адміністративним позовом та відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

03 лютого 2026 року на адресу суду надійшов відзив від ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому відповідач просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. При цьому, зазначає, що зважаючи на відсутність дійсного рішення ВЛК про ступінь придатності до військової служби за станом здоров`я, ОСОБА_1 підлягав направленню на медичний огляд. Позивач категорично відмовився від проходження ВЛК, що стало підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення. Протокол відповідає вимогам законодавства та містить усі необхідні реквізити. Шляхом проставлення особистого підпису у відповідних графах бланку протоколу, ОСОБА_1 підтвердив факт ознайомлення із його змістом. Клопотання про перенесення розгляду справи із зазначенням поважності причин неявки від позивача ні в усному, ні в електронному або письмовому вигляді, згідно Журналу реєстрації вхідних документів, до ІНФОРМАЦІЯ_2 не надходило. Твердження щодо ненадання можливості представлення медичної документації, на думку відповідача, є одним із способів ухилення від виконання встановленого законом обов`язку, оскільки виклик ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно повістки №5064 здійснювався на 16 год 00 хв. 03.11.2025, тобто позивачу надали більше однієї години з моменту вручення направлення для збору необхідних медичних документів. Відмова від проходження ВЛК суперечить чинному законодавству, а безпідставна відмова є порушенням законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію та містить склад правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Просить відмовити у задоволенні позову.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно постанови про накладання адміністративного стягнення № Х11/25-19 від 13 листопада 2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 25500 грн 00 коп. В постанові зазначено, що 03.11.2025 о 14 год 50 хв. під час особливого періоду (правового режиму воєнного стану) ОСОБА_1 , перебуваючи у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_1 категорично відмовився від проходження медичного огляду для визначення ступеня придатності до військової служби, згідно з рішенням начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 у формі направлення на військово-лікарську комісію від 01.11.2025 №5393382. Своїми діями порушив вимоги абз. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України від 21.10.1993 № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП (а.с. 10-11).

Положеннями ч. 3 ст. 210-1 КУпАП встановлена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, що тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Особливий період, відповідно до абз. 13 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оборону України» це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану» від 24.02.2022 року № 64/2022, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року, який діяв на момент вчинення відповідних дій та розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях чи бездіяльності відповідного складу правопорушення.

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, визначає, зокрема, організацію медичного огляду військовозобов`язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби.

Відповідно до п. 74 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, резервістам та військовозобов`язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11.При цьому особам віком до 45 років видається направлення щодо визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті. Направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається резервісту та військовозобов`язаному під особистий підпис. Під час вручення направлення резервістам та військовозобов`язаним під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду.

Таким чином, з вищевказаного вбачається, що процедурі проходження на військово-лікарській комісії медичного огляду передує:

- формування повістки про виклик військовозобов`язаного для проходження відповідного огляду та її вручення особі;

- видача керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою, згідно з додатком 11 до Порядку № 560;

- реєстрація відповідного направлення в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою, згідно з додатком 12 до Порядку № 560.

Аналіз вищенаведених норм права дозволяє дійти висновку, що підставою для проходження особою медичного огляду на військово-лікарській комісії є отримання особою відповідної повістки на проходження військово-лікарської комісії із зазначенням мети виклику – проходження ВЛК.

Разом з тим, з доданих до відзиву документів вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_3 була сформована повістка № 5064, якою зобов`язано ОСОБА_1 з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 03.11.2025 о 16-00 годині з метою проходження військово-лікарської комісії та визначення призначення на особливий період. При цьому, сама повістка не містить дати її формування. До повістки додано акт відмови від її отримання (а.с. 51 на звороті – 52).

Крім того, суд звертає увагу на те, що з доданого до відзиву копії журналу реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 зазначено реєстрацію цього направлення 03.11, тобто у той самий день, коли позивача згідно повістки зобов`язано з`явитися для проходження ВЛК. Проте, відповідач не надав доказів на підтвердження факту видачі такого направлення позивачу під особистий підпис (а.с. 51).

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що позивач підставою для відмови від проходження ВЛК вказав необхідність отримання медичної документації для представлення її до членів ВЛК.

Згідно за абз. 3 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено обов`язок громадян проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

З метою якісного призову проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року № 402 було затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі Положення № 402).

Згідно із п.1.1 глави 1 розділу І, Положення № 402 визначає процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями, визначеними у главі 2 цього розділу. Воно поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, членів їх сімей, призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до п.1.2 глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям. Військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу); військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ; встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.

Згідно п. 1.1 розділу ІІ Положення №402, медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний час та підчас дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних (головних) медичних фахівців, під час якого може прийматись рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.

Відповідно до пп. 2.8.6 п. 2.8 глави 2 розділу I Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України 14.08.2008 № 402 (надалі - Положення), строки проведення медичних оглядів, а також лабораторних та інструментальних досліджень, не можуть перевищувати 4 днів.

За необхідності направлення особи на додаткові лабораторні та інструментальні дослідження для отримання повної та об`єктивної інформації про стан її здоров`я, загальний строк проведення медичних оглядів, а також лабораторних та інструментальних досліджень, не може перевищувати 14 днів.

Відповідно до п. 3.1 розділу ІІІ Положення 402, медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП, начальників центрів рекрутингу Збройних Сил України, на підставі направлення за формою, наведеною у додатку 11 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, ВЛК при ТЦК та СП за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, які мають договір із НСЗУ на пакет медичних послуг, включений до програми державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік щодо медичного огляду осіб, який організовується ТЦК та СП, лікарями, які входять до складу ВЛК при ТЦК та СП. При цьому особам віком до 45 років видається направлення з метою визначення їх придатності до служби у Десантно-штурмових військах, підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті.

В п. 3.4, 3.5 розділу ІІІ Положення 402 вказано, що військовозобов`язаний під час проведення медичного огляду зобов`язаний надати членам ВЛК ТЦК та СП медичну карту амбулаторного хворого за формою № 025/о, затвердженою наказом МОЗ України від 14 лютого 2012 року № 110 «Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності та підпорядкування», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974 (далі - форма № 025/о), виписки з медичної документації щодо перенесених захворювань, отриманих травм, поранень тощо, якщо така інформація відсутня в ЕСОЗ. Зазначені документи, а також особові справи офіцерського, сержантського, старшинського і рядового складу запасу ТЦК та СП до початку огляду подає для вивчення у ВЛК.

Лікарі, які включаються до складу ВЛК із закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, під час проведення медичного огляду ознайомлюються з медичними записами в ЕСОЗ та з іншими медичними документами, які надає військовозобов`язаний, що характеризують його стан здоров`я, а також вносять до ЕСОЗ відповідні медичні записи на підставі отриманої інформації.

Водночас, з доданих до відзиву документів вбачається, що 03.11.2025 позивачем надано заяву ІНФОРМАЦІЯ_4 , в якій він повідомив, що відмовляється від проходження військово-лікарської комісії у зв`язку із відсутністю у нього переліку лабораторних та інструментальних досліджень, які необхідні для отримання повної та об`єктивної інформації про стан його здоров`я. Крім цього, зауважив, що в нього відсутня медична карта амбулаторного хворого (а.с. 52 на звороті).

Крім того, суд звертає увагу на те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся за відсутності позивача.

За приписами частини першої статті 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи; давати пояснення, подавати докази; заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 31.03.2021 у справі № 676/752/17, процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи. Обов`язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.

Розгляд справи, за відсутності позивача, при наявності підстав для перенесення розгляду, позбавило його прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі №522/20755/16-а, від 30 вересня 2019 у справі №591/2794/17, від 06 лютого 2020 року № 05/7145/16-а та від 21 травня 2020 року у справі №286/4145/15-а.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 07 листопада 2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 поштовим відправленням з описом вкладення подано заяву, в якій він просить перенести розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно нього, оскільки бажає скористатися юридичною допомогою адвоката. До заяви додано накладну №4001300188789 від 07.11.2025 та квитанцію від 07.11.2025 АТ «Укрпошта». Дане відправлення було вручене отримувачу ІНФОРМАЦІЯ_4 10.11.2025, що підтверджується повідомленням від АТ «Укрпошта» (а.с. 16-18).

Відтак, відповідач з метою недопущення порушення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, мав відкласти розгляд справи та призначити новий час для її розгляду, натомість відповідач розглянув справу про адміністративне правопорушення по суті.

Вказані обставини свідчать про порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача, за наслідками якої було винесено оскаржувану постанову. Отже, у випадку недотримання відповідачем в процесі винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності визначеної КУпАП процедури, вказане свідчить про протиправність оскаржуваної постанови та порушення відповідачем при її винесенні принципу належного урядування.

Отже, суд приходить до висновку, що всупереч вимогам ч. 2 ст. 79 КАС України відповідачем не було надано належних, допустимих та достатніх доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 210-1 КУпАП, а отже й правомірності оскаржуваної постанови.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

При цьому провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Із змісту рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 вбачається, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Відповідно до закріпленого у ст. 62 Конституції України принципу особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість; обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 року у справі №463/1352/16-а вказав, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи викладене, оскільки доводи позивача не спростовані відповідачем, а матеріали справи не містять належних та допустимих доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, постанова у справі про накладення адміністративного стягнення № Х11/25-19 від 13 листопада 2025 року щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 25500 грн 00 коп. підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення – закриттю.

Отже, позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 72-77, 79, 286, 292-293, 295-297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № Х11/25-19 від 13 листопада 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 25500 грн за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а справу закрити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 .

Повне судове рішення складено 19 червня 2026 року.

Суддя А.С. Северинова