Рішення від 16 червня 2026 р. у справі №686/11409/26 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/11409/26

Провадження № 2/686/7501/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Чевилюк З.А.

при секретарі Томашівській А.Т.

за участі позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 15.04.2026 року звернулась до суду із заявою про стягнення додаткових витрат на дитину ОСОБА_5 в сумі 76676 грн. В позові вказала, що з 03.10.2010 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 . Від цього шлюбу у них народився син, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29.11.2022 року у справі 686/21497/22 шлюб між ними було розірвано. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23.11.2022 року у справі 686/23115/22 з ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі частки від заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 01 листопада 2022 року і до досягнення дитиною повноліття. 12.01.2023 року старшим державним виконавцем Другого ВДВС у м.Хмельницькому ЦМУЮ (м.Київ) відкрито виконавче провадження №70710098. Син ОСОБА_5 залишився проживати разом із своєю матір`ю ОСОБА_1 02.12.2023 р. ОСОБА_1 зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 . У них народилась дитина, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивачка самостійно понесла додаткові витрати на лікування, оздоровлення та навчання сина ОСОБА_5 , а саме: витрати на лікування сина у стоматолога-ортдонта, постановка металевої брекет системи у липні, жовтні 2025 року на загальну суму 45500 грн.; витрати на оздоровлення сина у зв`язку із частими захворюваннями у травні 2023 році на суму 20975,34 грн та у 2026 році на суму 40500 грн; витрати на навчання сина у ТОВ «Мовна школа ОЛА» у зв`язку із розвитком особливих здібностей з вивчення англійської мови за період з серпня 2025 року по квітень 2026 року на загальну суму 12590 грн; витрати на лікування зору сина у лікаря-офтальмолога, підбір та придбання окулярів у зв`язку із погіршенням зору у вересні 2025 року на загальну суму 12425,80 грн та у березні 2026 року на загальну суму 21360 грн. Вказує, що щомісяця несе витрати на задоволення першочергових потреб дитини. Орієнтовний розрахунок якого складає – 18 758 грн. Аліменти, які примусово стягуються з відповідача, орієнтовно 5000-7000 грн щомісяця не покривають навіть половину зазначених витрат. ОСОБА_3 працездатного віку, офіційно працевлаштований в Хмельницькому національному університеті, має стабільний заробіток. Натомість позивачка є особою з інвалідністю другої групи, з 21.08.2024 р. по 01.06.2027 р. перебуває у відпустці по догляду за дитиною, ОСОБА_7 , до досягнення нею трьох років. З червня 2024 р. отримує одноразову допомогу при народженні дитини в розмірі 860грн. та пенсію по інвалідності. Відповідач в житті дитини участі не бере, не спілкується з сином, не цікавиться його навчанням, розвитком здібностей, станом здоров`я, не вітає на день народження та інші свята, не дарує подарунки. Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області у справі 686/11585/24 від 30.04.2025 року було затверджено мирову угоду за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, відповідно до якої ОСОБА_1 сплатила ОСОБА_3 25000 доларів США грошової компенсації вартості 1/25 частки в спільному майні подружжя. ОСОБА_3 звертався до суду із позовом до ОСОБА_1 про поділ рухомого майна у справі 686/21427/25. Ухвалою суду між сторонами затверджено мирову угоду, згідно з якою ОСОБА_1 сплатила ОСОБА_3 1300 доларів США в рахунок вказаного майна. Враховуючи вищенаписане та неможливість позивача врегулювати спір у позасудовому порядку, позивач звертається до суду та просить стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , частину понесених додаткових витрат на сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 76676 грн. та стягнути понесені витрати на правову допомогу.

Відповідач відмовляється добровільно компенсувати додаткові витрати на дитину.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20.04.2026 року було відкрито провадження у справі.

До початку розгляду справи по суті 16.06.2026 року від представника позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог. В заяві вказала, що загальний розмір понесених ОСОБА_1 додаткових витрат на сина ОСОБА_5 становить 172 034,73 грн.: 45500 грн (лікування у стоматолога-ортодонта, встановлення брекетів) + 20975,34 грн. (поїздка на море для оздоровлення у травні 2023року)+ 21263,20 грн. (поїздка на море для оздоровлення у травні 2025 року)+ 37920,39 грн. (поїздка на море для оздоровлення у травні 2026 року)+ 12590 грн. (витрати на навчання у ТОВ «Мовна школа ОЛА» за період з серпня 2025 року по квітень 2026 року)+33785,8 грн. (лікування у лікаря- офтальмолога, підбір та придбання окулярів у вересні 2025 року та у березні 2026 року). Відтак, позивач вважає за необхідне збільшити розмір позовних вимог та стягнути з ОСОБА_3 на свою користь понесені додаткові витрати на сина ОСОБА_5 на суму 86017 грн.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позов підтримали та просили його задоволити. Відповідач та представника позов не визнали, подали до суду відзив на позовну заяву, в якому вказали, що відповідач щомісячно сплачує аліменти з усіх доходів зокрема за останні місяці – 6888, 73 грн. За рік сума аліментів складає 82 664, 76 грн. Із врахуванням усіх стягнень(податки, аліменти) отримує 20 674 грн. доходу щомісячно. Щомісячні доходи стабільні і за останніх 3 роки не збільшувались, що підтверджується довідками про доходи. На утриманні ОСОБА_3 перебуває неповнолітній син, ОСОБА_8 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження. ОСОБА_3 починаючи з 2024 р. хворіє гіпертензивною хворобою з переважним ураженням серця без (застійної) серцевої недостатності. Рухоме та не рухоме майно у власності відповідача немає.

Позивач та представник позивача спростовуючи доводи відповідача, подають до суду відповідь на відзив. Вказують, що встановлення брекет-системи було поточною проблемою дитини та необхідністю їх втілення; періодичні поїздки позивачки із сином за кордон до моря за період 18.05.2023 року по 24.02.2026 року, зумовлюють оздоровлення дитини, з огляду на часті ГРВІ ОСОБА_5 . Звертає увагу суду на те, що ОСОБА_5 розпочав відвідувати мовну школу з 17.06.2025 року. У комунальному закладі загальної середньої освіти « Гімназія № 27 імені ОСОБА_9 Хмельницької міської ради» 28 учнів, високий рівень знань з іншомовної мови неможливо забезпечити кожній дитині. Відвідування сином курсів з англійської мови явно підвищило сприйняття ним усної інформації на слух, говоріння, читання та письмо, про що свідчить свідоцтво досягнень учня за 2025-2026 навчального року. Щодо витрат на лікування сина у лікаря офтальмолога та придбання окулярів, позивач вказує наступне: у консультативному висновку спеціаліста офтальмологічного центру «Новий зір» від 04.11.2025 року зазначено, що дитині ОСОБА_10 потрібні м`які контактні лінзи чи окуляри постійно, здоровий режим та дієта, повторний огляд через 4-6 міс.+курс апаратного лікування. ОСОБА_10 встановлено діагноз міопія, міопічний астигматизм. Відповідач був обізнаний з тим, що його син лікується у ТОВ «Новий зір м. Хмельницький», адже рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01.12.2025 року з урахуванням постанови Хмельницького апеляційного суду від 24.02.2026 року у справі №686/20220/25, задоволено позовні вимоги щодо стягнення витрат на придбання окулярів сину сторін та на лікування в офтальмолога. Як вбачається із консультаційного висновку від 16.08.2024 року, повторний огляд дитини рекомендовано через пів року. Позивачка відвела сина на повторне обстеження 24.09.2025 року, було проведено лікування сина, підібрано та придбано окуляри (показники OD -2.00; OS -1,5). За рекомендацією лікаря, позивачка, знову через пів року, у березні 2026 року відвела дитину на повторний огляд до спеціаліста. Було виявлено погіршення зору дитини (показники OD -2.25; OS -1,75), рекомендовано кращі та ефективніші лінзи для профілактики прогресування короткозорості з додатковими оптичними елементами. Придбання лінз здійснено лише після огляду дитини лікарем та підбору лінз спеціалістом. Позивачка купувала виключно те, що призначив дитині лікар. Доводи відповідача про те, що ОСОБА_1 носить окуляри не відповідають дійсності..

Відомості про доходи чоловіка позивачки ОСОБА_6 , які долучає відповідач, є застарілими, та не мають доказового значення для вирішення справи, оскільки ОСОБА_6 не є біологічним батьком ОСОБА_5 і не має законодавчо визначеного обов`язку нести витрати на утримання дитини, в тому числі, і додаткові витрати. Такий обов`язок покладено виключно на батьків.

09.06.2026 року відповідач та представник відповідача подали до суду заперечення на відповідь на відзив. Зазначають, позивач самостійно обирає дороговартісні відпочинки, додаткові заняття, найвартісніші медичні засоби для сина не погоджуючи позицію із відповідачем.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково.

Судом встановлено, що у сторін є спільна дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_1 від 05.04.2012 року. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23.11.2022 року у справі 686/23115/22 з ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі частки від заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 01 листопада 2022 року і до досягнення дитиною повноліття. 12.01.2023 року старшим державним виконавцем Другого ВДВС у м.Хмельницькому ЦМУЮ (м.Київ) відкрито виконавче провадження №70710098, що підтверджується постановою про відкриття провадження № 70710098 від 12.01.2023 року.

З позову вбачається, що ОСОБА_5 має проблеми зі здоров`ям, а саме проходив лікування у лікаря стоматолога та офтальмолога. Дитина почала скаржитись на труднощі у пережовуванні їжі, що відображено у медичній карті стоматологічного хворого та актами виконаних робіт лікаря, копії яких додані до матеріалів справи, тому встановлення брекет-систем було необхідністю. У консультативному висновку спеціаліста офтальмологічного центру «Новий зір» від 04.11.2025 року зазначено, що дитині ОСОБА_10 потрібні м`які контактні лінзи чи окуляри постійно, здоровий режим та дієта, повторний огляд через 4-6 міс.+курс апаратного лікування. ОСОБА_10 встановлено діагноз міопія, міопічний астигматизм. Як вбачається із консультаційного висновку від 16.08.2024 року, повторний огляд дитини рекомендовано через пів року. Позивачка відвела сина на повторне обстеження 24.09.2025 року, було проведено лікування сина, підібрано та придбано окуляри (показники OD -2.00; OS -1,5). За рекомендацією лікаря, позивачка, знову через пів року, у березні 2026 року відвела дитину на повторний огляд до спеціаліста. Було виявлено погіршення зору дитини (показники OD -2.25; OS -1,75), рекомендовано кращі та ефективніші лінзи для профілактики прогресування короткозорості з додатковими оптичними елементами. Придбання лінз здійснено лише після огляду дитини лікарем та підбору лінз спеціалістом. Витрати понесенні позивачкою на лікування у стоматолога-ортодонта, встановлення брекет-системи , лікування у лікаря-офтальмолога, підбір та придбання окулярів у вересні 2025 року та у березні 2026 року становлять 45500 грн + 20975,34 грн + 33785,8 грн, що підтверджуються довідками та консультативними висновками лікарів, доданих до матеріалів справи.

Також позивачка вказала, що ОСОБА_5 відвідує навчання у ТОВ «Мовна Школа ОЛА», а саме проходить курси з англійської мови. Навчання є платним. За період з серпня 2025 року по квітень 2026 року позивачка понесла витрати у розмірі 12590 грн., що підтверджується платіжними інструкція доданими до матеріалів справи.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до статті 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Статтею ст.51 Конституції України гарантовано, а ст. 180 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно.

Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Згідно із вимогами частини першої статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Відповідно до вимог частини другої статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Аналіз відповідних норм вказує на те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

Дане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей чи страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких обставин підлягає доведенню особою, яка пред`явила такий позов.

У п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що до участі у додаткових витратах на утримання дитини, можна притягати лише батьків, у цих випадках йдеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.

Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати особливі обставини, якими обумовлені ці додаткові витрати і які є індивідуальними у кожній конкретній справі, а також стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав.

Аналогічний висновок міститься в Постановах Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 183/1679/17 (провадження № 61-21662св18), від 12 грудня 2019 року у справі № 756/4947/17-ц (провадження № 61-47858св18), від 01 квітня 2020 року у справі № 521/16268/18 (провадження № 61-20458св19). від 12 січня 2022 року у справі № 545/3115/19 провадження № 61-18145св20).

Наявність додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення.

До таких правових висновків дійшов Верховний Суд України у постанові від 13.09.2017 року у справі № 6-1489цс17.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», при вирішенні справи суд має виходити з найкращих інтересів дитини.

Суд не бере до уваги витрати позивача на оздоровлення сина у зв`язку із захворюваннями у травні 2023 р на суму 20975,34 грн. та у 2026 р. на суму 40500 грн, а саме поїздки до моря, за кордон на лікування. Оскільки не доведено позивачем характер даних витрат як додаткових, що пов`язані з розвитком дитини, її оздоровленням. Суду не доведено характер даної поїздки як оздоровчий, а не виключно рекреаційний, розважальний. Подібних висновків дійшов Верховний суду у Постановах від 17.01.2019 у справі №720/1119/17, від 22.03.2023 у справі №758/6113/19; від 19.04.2023 у справі №760/10847/20-ц.

Витрати на лікування, відвідування секцій і позашкільних закладів не є додатковими витратами у розумінні вимог СК України та охоплюються розміром аліментів, що стягуються з одного з батьків на утримання дитини. (Постанова КЦС ВС від 12 січня 2022 року у справі № 545/3115/19).

Заняття в мовній школі для вивчення іноземної мови та демонстрація покращення результатів навчання з англійської мови не може вважатися розвитком особливих здібностей дитини та відповідно бути особливими обставинами в розумінні статті 185 СК України. Аналогічний правовий висновок викладений у Постанові КЦС ВС від 29 квітня 2022 року у справі № 761/27222/20-ц.

Враховуючи викладене, розмір фактично понесених додаткових витрат на дитину, які підтверджені наявними в матеріалах справи доказами, суд приходить до висновку про підставність позову та необхідність його задоволення частково у сумі 39643 грн., що є частки загальних витрат пов`язаних з витратами на лікаря ортодонта та офтальмолога, встановлення брекетів, придбання окулярів((45500 грн. +33785,80)/2).

Судові витрати по справі підлягають відшкодуванню з відповідача у порядку передбаченому ст.141 ЦПК.

Керуючись ст.ст. 20, 180, 185 СК України, ст.ст. 4, 12, 81,141, 258, 263, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

Стягнути ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на дитину ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 39643 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 1331,20 грн. в дохід держави.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі в 30 денний строк з дня проголошення судового рішення апеляційної скарги.

Повний текст рішення виготовлено 19 червня 2026 року.

Суддя: З.А. Чевилюк