Рішення від 16 червня 2026 р. у справі №606/514/26 — Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/514/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(Заочне)

17 червня 2026 року м.Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Мельник А.В.

за участю секретаря судового засідання Кавалко В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Теребовля в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Колект" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ КОЛЕКТ» (далі ТОВ «Фінансова компанія «СІТІ КОЛЕКТ») звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28.04.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 8728999, відповідно до умов якого Товариство передало ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 9100,00 грн, які відповідач зобов`язалася повернути, сплатити проценти за користування кредитом у термін встановлений договором.

25.11.2025 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «СІТІ КОЛЕКТ» укладено договір відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» набуло право вимоги до боржників, зокрема до відповідача за кредитним договором № 8728999 від 28.04.2025.

Оскільки відповідачем не виконано зобов`язання по кредитному договору, тому позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором у сумі 37116,00 грн, а саме : 9100,00 грн заборгованість за сумою отриманого кредиту, 11466,00 грн комісія за надання кредиту, 4550,00 грн штраф та судовий збір в розмірі 2662,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12000,00 грн, судові витрати пов`язані з підготовкою направлення документів боржнику у розмірі 381,74 грн.

Ухвалою суду від 30.03.2026 відкрито провадження у справі за вказаним позовом, призначено судове засідання для розгляду справи по суті, яке надалі було відкладено у зв`язку з неявкою відповідача.

Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «СІТІ КОЛЕКТ» в судове засідання не з`явився, однак подав клопотання про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав повністю, проти ухвалення заочного рішення не заперечив.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явилася з невідомих суду причин, хоча про день та час розгляду справи була повідомлена належним чином, шляхом надіслання повістки за адресою зареєстрованого місця проживання, відзиву на позов не подала, про поважність причин неможливості прибуття її в судове засідання суд не повідомила.

Тому суд у відповідності до статті 280 ЦПК України, вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів та постановлення заочного рішення, оскільки щодо заочного вирішення справи позивач заперечень не висловив.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, у відповідності до частини другої статті 247 ЦПК України, постановив здійснювати розгляд справи у відсутності сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 28.04.2025 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №8728999, за умовами якого відповідач отримав грошові кошти в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, та зобов`язувався сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Даний кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі інтернет та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» - 798131, шляхом перерахування грошових коштів на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 .

Відповідно до пунктів 1.2., 1.3., 1.5., 1.5.3., 1.5.4 договору сума кредиту становить 9100 грн. Кредит надається строком на 345 днів з 28.04.2025. Комісія за надання кредиту 2275 грн, яка нараховується за ставкою 25,00 відсотків від суми кредиту одноразово. Комісія за обслуговування кредиту: 28028,00 грн, що нараховується за ставкою 14,00 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів, який є додаткои №1 до цього договору. Проценти за користування кредитом 0,0010 відсотків на фактичну заборогованість за кредитом. Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 0,0010 відсотків річних, від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду. Загальні витрати за кредитом складають 30303,00 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника складає 39403,00 грн.

Анкетою-заявкою на кредит №8728999 від 28.04.2025 підтверджено, що ОСОБА_1 пройшла ідентифікацію ТОВ «Мілоан».

З платіжного доручення №152604299 від 28.04.2025 вбачається факт перерахування ТОВ "Мілоан" на рахунок НОМЕР_1 грошових коштів у розмірі 9100 грн.

У Графіку платежів до кредитного договору №8728999 визначено дату видачі та дату платежу кредиту, згідно якого позичальник зобов`язаний сплатити платіж на погашення кредиту до 08.04.2026, що складається з погашення суми кредиту, комісії.

З відомостей про щоденні нарахування та погашення вбачається, що ТОВ «Мілоан» нараховувало відповідачу комісії за надання кредиту та за обслуговування кредиту, штрафи. Відповідачем в рахунок сплати комісії за кредитом було сплачено 8645,00 грн (12.05.2025 - 2275,00; 28.05.2025, 10.06.2025, 26.06.2025, 11.07.2025, 26.07.2025 - по 1274,00 грн).

25.11.2025 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Сіті Колект» укладено Договір факторингу №ДО-20251125, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» відступає (передає) ТОВ «ФК «Сіті Колект» належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «Сіті Колект» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до Боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Згідно п.2.1., 2.3. Договору факторингу у відповідності до умов цього Договору Клієнт відступає (передає) Фактору права вимоги до Боржників, вказаних у Реєстрі боржників до цього Договору, а Фактор набуває такі права вимоги та сплачує Клієнту Фінансування (Ціну Договору) за відступлення прав вимоги у порядку та у строки встановлені цим Договором.

Реєстр боржників у письмовому вигляді, складений за формою, наведеною у Додатку №1 до Договору, підписується уповноваженими представниками Сторін і скріплюється печатками Сторін і є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно витягу з реєстру боржників до Договору факторингу №ДО-20251125 від 25.11.2025 ТОВ «ФК «Сіті Колект» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №8728999 в сумі 25116,00 грн, з яких: 9100,00 грн сума заборгованості за тілом кредиту; 11466,00 грн комісія; 4550,00 грн штрафні санкції.

До спірних правовідносин суд застосовує наступні правові норми.

Відповідно до вимог частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як слідує із матеріалів справи відповідачем ОСОБА_1 28.04.2025 підписано договір про споживчий кредит за №8728999, шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 798131.

В силу вимог частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до вимог частин першої, другої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створенням електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Таким чином, на підставі укладеного між сторонами електронного договору, який вважається укладеним у письмовій формі, у сторін цього договору відповідно до приписів статті 11 ЦК України виникли права та обов`язки, які випливають із кредитного договору.

В силу вимог частин першої, другої статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Вищенаведене свідчить про належне укладення кредитного договору, шляхом проставляння електронного цифрового підпису сторін.

Аналогічна правова позиція сформована у цілому ряді постанов Верховного Суду. Так, у постанові від 16.12.2020 у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.

З огляду на вищевикладене, суд доходить до висновку, що відповідно до вимог чинного законодавства між ТОВ "Фінансова компанія «Мілоан» та ОСОБА_1 у встановленому законом порядку укладено електронний кредитний договір за №8728999 від 28.04.2025.

В силу вимог статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.

Відповідно до статей 526,612,625 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до вимог частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з вимогами статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Судом встановлено, що відповідач, в порушення умов договору своєчасно, в порядку та на умовах, визначених договором, кредитні кошти ТОВ "Мілоан" не повернула, чим порушила умови договору.

Надалі, відповідно до укладеного між ТОВ «Мілоан» та ТОВ "Фінансова компанія "СІТІ КОЛЕКТ" Договору факторингу № ДО-20251125 від 25.11.2025, ТОВ «Мілоан» передало ТОВ "Фінансова компанія "СІТІ КОЛЕКТ" право вимоги до відповідача ОСОБА_1 .

Таким чином, ТОВ «Фінансова компанія «СІТІ КОЛЕКТ» наділено правом грошової вимоги до відповідача.

Відповідно до вимог частини першої статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

В силу вимог статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з вимогами статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 року, справа №910/1755/19, у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні, саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

За договором факторингу фактор передає грошові кошти клієнту, за що отримує право вимоги за грошовим зобов`язанням боржника та плату за надані грошові кошти, а клієнт отримує грошові кошти, за що передає право вимоги до боржника та сплачує плату за отримані кошти.

Такий правовий висновок Верховний Суд виклав у постановах: від 14 лютого 2018 року у справі №756/668/15-ц (провадження №61-153св18) та від 31 жовтня 2018 року у справі №465/646/11 (провадження №14-222цс18).

Враховуючи, що відповідач не виконала взяті на себе зобов`язання, суд вважає доведеними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у доведеному розмірі 455,00 грн, а саме заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту).

Щодо вимог про стягнення заборгованості по комісією в розмірі 11466,00 грн, суд зазначає на таке.

Згідно п.1.5.1.,1.5.2. Договору комісія за надання кредиту: 2275.00 грн, яка нараховується за ставкою 25.00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Якщо згідно Графіку платежів комісія за надання кредиту підлягає сплаті частинами, сума комісії може складати менш ніж 25.00 відсотків від суми кредиту, якщо внаслідок поділу цієї суми на кількість розрахункових періодів/кількість платежів згідно графіку платежів, утворюється не ціле число (дріб). В такому разі дріб округлюється до цілого числа в меншу сторону. Сума цілого числа помножена на кількість платежів згідно графіку платежів становить розмір комісії за надання кредиту визначений цим пунктом.

Комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування): 28028.00 грн., що нараховується за ставкою 14.00 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів, який є додатком №1 до цього Договору.

Аналіз умов Договору свідчить про те, що така комісія є платою безпосередньо за надання кредитних коштів позичальнику та обслуговування кредиту.

Умови Договору не містять переліку інших додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які позивачем встановлена комісія за обслуговування кредиту.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч. 1 першої ст. 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання якого не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 09.12.2019 у справі № 524/5152/15.

У Договорі відсутні зазначення конкретного переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту та які надаються відповідачу і за які банком встановлена комісія, пов`язана з наданням кредиту.

З огляду на наведене суд доходить висновку, що положення Договору про сплату позичальником на користь кредитодавця комісії суперечать положенням ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемними з моменту укладення договору.

Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 10.01.2024 у справі 727/5461/23, від 09.10.2024 у справі 582/202/22.

Крім того, суд звертає увагу на таке.

Із даних розрахунку заборгованості ТОВ «Мілоан» вбачається, що відповідачем в рахунок погашення заборгованості по комісії сплачено 8645,00 грн (12.05.2025 - 2275,00; 28.05.2025, 10.06.2025, 26.06.2025, 11.07.2025, 26.07.2025 - 1274,00 грн).

Враховуючи нікчемність умов кредитного договору щодо нарахування комісії за надання кредиту та за користування кредитом, суд вважає за необхідне врахувати сплачені відповідачем та зараховані позивачем на погашення комісії кошти у розмірі 8645,00 грн в рахунок погашення заборгованості по тілу кредиту.

За установлених обставин, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у розмірі 455,00 грн з розрахунку (9100,00-8645,00) .

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по штрафу в сумі 4550,00 грн, то в цій частині позов не підлягає задоволенню, оскільки згідно пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Вказане позивачем не враховано при здійсненні розрахунку заборгованості щодо стягнення штрафних санкцій в розмірі 4550,00 грн.

Отже, заявлена сума штрафних санкцій в розмірі 4550,00 грн. не підлягає стягненню з відповідача.

Щодо вимог у позовній заяві представника позивача ТОВ «Фінансова компанія «СІТІ КОЛЕКТ» про стягнення з відповідача судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано копію договору про надання правничої допомоги № ДО-20260202/001 від 02.02.2026; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Богомолова В.В. серії ЗП 001256 від 27.02.2017; копію прас-листа адвоката Богомолова В.В.; копію заявки про надання правової допомоги № 110 від 10.02.2026; копію витягу акту № 110 про надання юридичної допомоги на загальну суму 12000,00 грн.

З урахуванням вимог частини першої статті 141 ЦПК України, та з огляду на часткове задоволення судом заявленого позову в сумі 455,00 грн, що становить 1,23% від загальної ціни позову (37116,00 грн), стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 32,75 грн (з розрахунку: 2662,40 грн х 1,23% ), витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 147,60 грн (з розрахунку: 12000,00 грн х 1,23%) та витрати пов`язані з підготовкою та направленням документів боржнику у розмірі 4,70 грн. (з розрахунку: 381,74 грн х 1,23%).

Керуючись статтями 12,13,76,81,141,247,258-259,263-265,273,279,280-284,354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Колект" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія " Сіті Колект " заборгованість за кредитним договором №8728999 від 28.04.2025 в розмірі 455 (чотириста п`ятдесят п`ять) грн 00 коп., а саме заборгованість по основному боргу.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія " Сіті Колект " сплачений судовий збір в розмірі 32 (тридцять дві) грн 75 коп., понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 147 (сто сорок сім) грн 60 коп. та витрати пов`язані з підготовкою та направленням документів боржнику у розмірі 4 (чотири) грн 70 коп.

Копію даного рішення направити позивачу та відповідачу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект», код ЄДРПОУ 43950742, місцезнаходження: просп. Соборності, буд.30-А, оф. 321, м. Київ;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення суду складено 17.06.2026.

Суддя А.В.Мельник