Рішення від 14 червня 2026 р. у справі №452/1597/26 — Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 452/1597/26

Провадження № 2/452/1427/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" червня 2026 р. м. Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

у складі: головуючого судді Казана І.С.,

із участю: секретаря Кафтан О.Ю.,

розглянувши у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у підготовчому засіданні в місті Самборі Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування та визнання права власності на частку в майні колишнього колгоспного двору, -

в с т а н о в и в:

Представник-адвокат Стецяк В.М. в інтересах ОСОБА_1 звернулася із зазначеною заявою до суду посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , який на день смерті проживав у житловому будинку АДРЕСА_1 . Спадкоємцями першої черги на день його смерті були: дружина ОСОБА_5 , та сини: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які фактично прийняли спадщину. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 , з якою за наведеною адресою проживали і були зареєстровані сини ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та четверо онуків. Після смерті ОСОБА_5 спадщину прийняли її сини, тобто позивач та відповідачі. Відповідно до даних погосподарської книги №9 Погірцівської сільської ради за період 1986 - 1990рр. та погосподарської книги №4 за період з 1991 по 1995роки, житловий будинок за вказаною адресою відносився до суспільної групи - колгоспний двір. У період з 1991 по 1995 роки у ньому проживали та були зареєстровані ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та кожному належало по 1/6 частки в праві власності даний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами. ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вона була матір`ю ОСОБА_4 , який прийняв спадщину після її смерті, шляхом вступу у володіння спадковим майном, але не оформив. Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не мають наміру визначати свої частки в майні колишнього колгоспного двору та не претендують на частки у праві на даний житловий будинок в порядку спадкування після смерті батьків та не отримували свідоцтва про прав на спадщину на це спадкове майно. Будучи спадкоємцем майна матері за законом, позивач звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок АДРЕСА_1 , однак нотаріус йому відмовив, оскільки цей будинок належить усім членам колгоспного двору, частки яких не визначені та рекомендовано за захистом свого права звернутись до суду. Позивач зазначає, що впродовж 12 років у житловому будинку за вказаною адресою він разом із членами сім`ї фактично проживає, відкрито володіє та користується даним будинком, оплачує комунальні послуги, проводить поточний ремонт та підтримує його в належному стані. Враховуючи, що позивач тривалий період відкрито та добросовісно володіє даним будинком, право власності на 1/3 частку відповідачами не оформлено та вони на майно колишнього колгоспного двору не претендують, тому він має право набути 1/3 частку в праві власності на спірний житловий будинок за набувальною давністю. Відтак ОСОБА_1 просить судовим рішенням визнати за ним право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 з господарськими будівлями та спорудами (з якого 1/6 частку в праві власності - як частку члена колгоспного двору в майні колгоспного двору, 1/12 частку - в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , якому 1/6 частка у праві власності належала як частка в майні колишнього колгоспного двору та 1/6 частка - в порядку спадкування після смерті ОСОБА_9 , 1/12 частку - в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , та якій 1/6 частка належала як частка в майні члена колгоспного двору та 1/12 - в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 ; 2/3 частки в праві власності - за набувальною давністю).

До суду позивач та його представник-адвокат не з`явилися, остання подала заяву про підтримання позову та розгляд справи в їх відсутності; відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до суду не прибули, подали заяви, де позов визнали та не заперечували щодо його задоволення, а справу просили розглядати за їх відсутності.

Встановивши дійсні обставини справи, суд уважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав:

Згідно ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Згідно п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року в разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно ст. 120 ЦК Української РСР (в редакції 1963 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності. Відповідно до ч. 2 ст. 123 цього Кодексу розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

У п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року №20 «Про судову практику в справах за позовами про захист права приватної власності» роз`яснено, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою. У відповідності до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Оскільки як установлено судом визнання відповідачами позову не суперечить закону та із їх звернень, а також із поданих позивачем даних не встановлено підстав, що порушують права, свободи чи інтереси інших осіб; позивач звернувся до суду із таким спором, бо іншого порядку переходу такого права власності немає і такий є законним на підставі наведених вище норм і наявних у справі доказів, а тому такий позов слід задовольнити повністю.

Керуючись ст. 7, 10, 12, 13, 200, 206, 258, 263-265, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 з господарськими будівлями та спорудами (з якого 1/6 частку в праві власності - як частку члена колгоспного двору в майні колгоспного двору, 1/12 частку - в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , якому 1/6 частка у праві власності належала як частка в майні колишнього колгоспного двору та 1/6 частка - в порядку спадкування після смерті ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 : 1/12 частку - в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 та якій 1/6 частка належала як частка в майні члена колгоспного двору та 1/12 - в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 ; 2/3 частки в праві власності - за набувальною давністю.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

Суддя