Рішення від 14 червня 2026 р. у справі №441/771/26 — Городоцький районний суд Львівської області

441/771/26 2/441/791/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

15.06.2026 Городоцький районний суд Львівської області в складі:

головуючого – судді Яворської Н.І.

з участю секретаря судового засідання Цап І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання у м. Городок Львівської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

в с т а н о в и в :

03.04.2026 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, вимоги мотивувала тим, що після реєстрації шлюбу сімейне життя складалось злагоджено, згодом почали виникати сварки, конфлікти, в тому числі в присутності дитини, вони віддалилися один від одного, стали чужими людьми, припинили шлюбні стосунки, з грудня 2025 року проживають окремо, спроби для примирення результату не дали, вони не ведуть спільного господарства і не мають наміру зберегти сім`ю, їхній шлюб існує лише формально, просила розірвати шлюб.

03.04.2026 справа надійшла до суду та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, передана на розгляд судді Яворській Н.І.

Ухвалою Городоцького районного суду Львівської області від 07.04.2026 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.

Позивачка в судове засідання не з`явилася, 25.05.2026 подала заяву, у якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просить справу розглядати у її відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечує, просить повернути їй дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 » (а.с.17)

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був завчасно належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду відповідно до вимог ст.128 ЦПК України.

28.04.2026 відповідач подав відзив на позовну заяву у якому підтвердив, що між ними з позивачкою дійсно за останні періоди виникали конфлікти та непорозуміння, однак він неодноразово вживав заходів для збереження сім`ї та примирення, але вони з дружиною не змогли дійти згоди. Він не був ініціатором розірвання шлюбу, позивачка вважає подальше спільне подружнє життя та збереження шлюбу неможливим та визнає втрату почуття поваги і любові, тому проти розірвання шлюбу він не заперечує (а.с.15-16)

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що передбачено ч.2 ст.247 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Із змісту позову, з долученої до справи копії свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 та копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 від 09.12.2025 (а.с.4,6) видно, що сторони зареєстрували шлюб 29.08.2018 в Олеській селищній раді Буського району Львівської області, актовий запис № 4, в шлюбі мають сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , через відсутність взаєморозуміння між позивачкою та відповідачем сімейні відносини між ними зіпсувались, з грудня 2025 року проживають окремо, спільного господарства не ведуть. Спору щодо майна, а також стосовно місця проживання дитини немає.

Позивачка, як убачається із змісту позову просить про розірвання шлюбу, мотивуючи тим, що вони з чоловіком не мають наміру зберегти сім`ю.

Відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10.12.1948 чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Згідно ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частинами 3 і 4 ст. 56 вказаного Кодексу передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини, примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на особисту свободу і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

У п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21.12.2007 зазначено, що проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюб суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Отже, регулювання шлюбно-сімейних правовідносин здійснюється на принципах добровільності, взаємоповаги, взаєморозуміння, а держава забезпечує принцип свободи шлюбу та принцип свободи розірвання шлюбу.

Ураховуючи вищенаведене, інші фактичні взаємини сторін, що збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, а також ту обставину, що примушування позивачки до збереження шлюбу порушуватиме її права, суд приходить до висновку, що шлюб між сторонами слід розірвати.

Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, суд вирішуючи питання судового збору залишає такий за позивачкою, яка просила у позові не покладати судові витрати на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, ст.ст. 24, 56, 112 СК України, суд –

у х в а л и в :

позов задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що зареєстрований 29.08.2018 в Олеській селищній раді Буського району Львівської області, актовий запис № 4 - розірвати.

Позивачці ОСОБА_1 відновити дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 ».

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 15.06.2026.

Сторони у справі:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована в АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований в АДРЕСА_2 .

Суддя Яворська Н.І.