Постанова від 17 червня 2026 р. у справі №461/3541/26 — Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/3541/26

Провадження №3/461/1434/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2026 року. м.Львів.

Суддя Галицького районного суду м. Львова Юрків О.Р., за участі представника Львівської митниці Лубоцького Б.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення,-

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, пенсіонерки, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , закордонний паспорт НОМЕР_1 від 28.02.2025, виданий 1264,-

за ч.1 ст. 483 МК України,-

ВСТАНОВИВ:

26 березня 2025 року близько 03 години 17 хвилин ОСОБА_1 , виїжджаючи з України в Республіку Польща через пункт пропуску "Шегині - Медика" митного поста "Мостиська" Львівської митниці транспортним засобом марки «Мерседес-Бенц Спрінтер» реєстраційний номер НОМЕР_2 , у якості пасажира, обрав формою проходження митного контролю смугу спрощеного митного контролю - «зелений коридор», чим своїми діями заявив про відсутність у нього будь-яких товарів, які підлягають обов`язковому декларуванню і оподаткуванню, або які належать до категорії товарів, на переміщення яких через митний кордон України встановлені заборони або обмеження. Під час проведення повного митного огляду автомобіля «Мерседес-Бенц Спрінтер» реєстраційний номер НОМЕР_2 та особистих речей, у багажному відділенні, в чорному рюкзаку, було виявлено приховану від митного контролю ікону «Господа Вседержителя» в дерев`яному окладі, в дерев`яній рамці, яка була замотана у чорний пакет, що утруднювало його виявлення, розміри ікони становлять: 175 мм*198 мм*50 мм. Відповідні до ч. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 03 червня 2005 року/№ 8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від ЗО травня 2008 року № 8 незаконне переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон України з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів чи способів, що утруднюють їх виявлення. Використанням інших засобів чи способів, що утруднюють виявлення предметів, можуть визнаватися, зокрема, приховування останніх у валізах, одязі, взутті, головному вбранні, речах особистого користування, на тілі або в організмі людини чи тварини, а також надання одним предметам вигляду інших (зміна їхніх зовнішніх ознак - форми та стану, упаковки, ярликів, етикеток тощо). Таким чином ОСОБА_1 , вчинила дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів.

Дії ОСОБА_1 органом митниці кваліфіковані, як порушення митних правил, відповідальність за вчинення яких передбачене ч.1 ст. 483 МК України.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, однак надала письмові пояснення в яких зазначає, що ікона яка була виявлена є сімейною реліквією та дісталась у спадок від батьків які померли. Жодних намірів приховування та переміщення через кордон не мала. Ікона перевозилась не з метою продажу чи отримання прибутку, а як сімейну річ, про декларування не було відомо, та просить повернути ікону.

Відповідно до ст.526 МК України, вважаю можливим провести розгляд справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та не з`явилася в судове засідання, хоча належним чином повідомлялась про час і місце розгляду справи.

Представник Львівської митниці Державної митної служби України зазначив, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення порушення митних правил, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 483 МК України, та просив визнати її винною та визначити міру стягнення передбачену законодавством.

Заслухавши думку представника митниці, дослідивши матеріали справи, приходжу до такого висновку.

Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (ч.1 ст.486 МК України).

Згідно зі ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до положень ст. 4 Митного кодексу України, митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (п.23).

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм Митного кодексу України, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п.24)

Митні правила - встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем, або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом та іншими законами України (п.28).

Відповідно до частини 1 статті 257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 266 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу. У разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.

Згідно зі ч. 1 ст. 483 МК України, відповідальність настає за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Згідно з ч. 5 ст. 366 МК України, обрання «зеленого коридору» вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчить про факти, що мають юридичне значення.

Згідно з ч. 6 цієї статті, громадяни, які проходять (проїжджають) через «зелений коридор», звільняються від подання письмової митної декларації. Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов`язкового дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» від 21.09.1999 №1068-XIV, культурні цінності - об`єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України, а саме: оригінальні художні твори живопису, графіки та скульптури, художні композиції та монтажі з будь-яких матеріалів, твори декоративно-прикладного і традиційного народного мистецтва.

Згідно з п.1.6. Наказу Міністерства культури і мистецтв України від 22 квітня 2002 року № 258 «Про затвердження Інструкції про порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України», «вивезення, тимчасове вивезення, у тому числі шляхом пересилання, культурних цінностей за межі митної території України дозволяється за наявності свідоцтва на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей з території України".

Також, відповідно до Наказу Міністерства культури і мистецтв України від 22 квітня 2002 року № 258 (п.7 Додатку п.1.5 до Інструкції про порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України), культурні цінності, що вивозяться з України, декларуються в установленому законодавством порядку митному органу України, який здійснює контроль за їх переміщенням та митне оформлення, а також за наявності свідоцтва.

Встановлено, що ОСОБА_1 вчинила дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, що доводиться дослідженими у ході розгляду справи доказами:

- протоколом про порушення митних правил № 0473/UA209040/2026 від 26.03.2026, до якого

- актом проведення огляду товарів, транспортних засобів UA209040/2026/004444 від 26.03.2026;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1

- описом предметів, затриманих у справі про ПМП № 0473/UA209000/2026;

- фототаблицями;

- висновком первинної державної експертизи культурних цінностей № 170 від 20.04.2026 року

- іншими матеріалами справи, що узгоджуються між собою, та знаходяться в об`єктивному зв`язку.

Наведені докази засвідчують факт переміщення товару через митний кордон, порядок проходження митних процедур, вказують на обставини виявлення факту переміщення через митний кордон України товару з приховуванням від митного контролю з використанням засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, є належними та допустимими.

У ході розгляду справи не встановлено даних, які ставлять під сумнів достовірність долучених до протоколу наведених вище доказів.

Безпосереднім об`єктом посягання при вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 483 МК України, є встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України.

Об`єктивною стороною вказаного адміністративного правопорушення, зокрема, є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю та з поданням органу доходів до митного оформлення документів, що одержані незаконним шляхом та містять неправдиві відомості стосовно товару.

Переміщення товарів з приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон: з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується прямим умислом, тобто усвідомленням особою, яка його вчинила характеру незаконного переміщення товарів через митну територію України.

Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 483 МК України, склад вищевказаного правопорушення полягає саме в умисному переміщенні товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо товарів.

Суд вважає, що досліджені у ході розгляду у суді цієї справи докази є достатніми для ухвалення законного та об`єктивного рішення та належної перевірки доводів учасників процесу, а також доказів у справі. Суд визнає їх такими, що знаходяться у об`єктивному взаємозв`язку з інкримінованим правопорушенням, не спростовані в ході судового розгляду, передбачені як джерела доказування чинним законодавством та зібрані у відповідності процесуальними нормами, відтак суд вважає доведеним факт вчинення особою інкримінованого адміністративного правопорушення.

Суд приходить до висновку про те, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинено і обвинувачена особа є винною у його вчиненні, тобто вина ОСОБА_1 у цій справі доведена поза розумним сумнівом.

Відповідно до ст.487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Згідно зі ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Вирішуючи питання про призначення виду та розміру стягнення за порушення митних правил, суд бере до уваги те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

З урахуванням наведених вище обставин, характеру вчиненого порушення, особи порушника, який раніше до адміністративної відповідальності за порушення митних правил не притягувався, ступеня його вини, способу вчинення правопорушення, мету призначення стягнення та співрозмірність можливого покарання вчиненому правопорушенню, приходжу до висновку, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення у виді штрафу у розмірі від 50 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, з конфіскацією товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, тобто в межах санкції ч. 1 ст. 483 МКУ.

Згідно зі ст. 519 МКУ, витрати у справі про порушення митних правил складаються з видатків на інвентаризацію, зберігання, перевезення (пересилання) товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461цього Кодексу, а також з інших понесених митними органами витратна провадження або розгляд справи. До витрат у справі про порушення митних правил належать також кошти, що виплачуються експерту за виконання його обов`язків та за роботу, виконану за дорученням митного органу, виплати добових, компенсації на проїзд до митного органу і назад та наймання приміщення, а також кошти, одержані свідком на відшкодування витрат, пов`язаних з викликом для дачі пояснень.

Відповідно до ст. 520 МКУ, витрати у справі про порушення митних правил відшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення.

Таким чином, з особи, яка притягається до відповідальності, підлягають стягненню витрати, понесені митним органом за зберігання товарів, які стали предметом порушення митних правил.

Стаття ст. 40-1КУпАП передбачає, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом. Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного з правопорушника стягується 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст.458, 459, 461, 483, 486, 527, 528 МК України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України та накласти стягнення – штраф у розмірі 50% вартості товарів, що були предметом порушення митних правил – 750,00 грн.

Товар, вилучений згідно протоколу про порушення митних правил № 0473/UA209040/2026 від 26.03.2026 конфіскувати в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати за зберігання на складі митниці товарів, які є предметами порушення митних правил, в сумі 62,86 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України 665,60грн судового збору.

Постанова судді у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду, особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи, митним органом, який здійснював провадження у цій справі протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя О.Р. Юрків.