Постанова від 18 червня 2026 р. у справі №943/980/26 — Буський районний суд Львівської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Єдиний унікальний номер №943/980/26

Провадження №3/943/388/2026

19 червня 2026 року м. Буськ

Суддя Буського районного суду Львівської області Кос І.Б., розглянувши матеріали, які надійшли від начальника відділення поліції №2 Золочівського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої в АДРЕСА_1 ,

за ч. 2 ст. 173-2, ч. 2 ст. 187 КУпАП, -

в с т а н о в и в :

11.05.2026 року ОСОБА_1 , яка перебуває під адміністративним наглядом, протягом доби не прибула у ВП №2 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області для відмітки, чим своїм діями порушила правила адміністративного нагляду, які встановлені відносно неї, скоєне повторно протягом року, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 187 КУпАП.

Крім того, 16.05.2026 року о 01:10 год. ОСОБА_1 , яка перебуває під адміністративним наглядом, була відсутня за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , чим своїми діями порушила правила адміністративного нагляду, скоєне повторно протягом року, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 187 КУпАП.

Крім того, 21.05.2026 року ОСОБА_1 , яка перебуває під адміністративним наглядом, протягом доби не прибула у ВП №2 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області для відмітки, чим своїм діями порушила правила адміністративного нагляду, які встановлені відносно неї, скоєне повторно протягом року, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 187 КУпАП.

Крім того, як убачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №989797 року від 18.05.2026 року, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП за те, що 08.05.2026 року о 18:39 год. вона повторно протягом року, за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно свого батька ОСОБА_2 , а саме: ображала нецензурними словами, поривалася до бійки, внаслідок чого була завдана шкода його психологічному здоров`ю.

Постановами судді від 15.04.2026 року та від 16.06.2026 року вищевказані справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 173-2, ч. 2 ст. 187 КУпАП, щодо ОСОБА_1 об`єднані в одне провадження відповідно до вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, направивши заяву про розгляд справи у її відсутності, з протоколами згідна. Відтак, на підставі ст. 268 КУпАП, дану справу розглянуто у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи про адміністративні правопорушення, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Вимогами статті 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовується особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконання правил, норм, стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З огляду на вимоги ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозицією частини другої статті 187 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил адміністративного нагляду особами, щодо яких встановлено такий нагляд, а саме: неявка за викликом органу Національної поліції у вказаний термін і ненадання усних або письмових пояснень з питань, пов`язаних з виконанням правил адміністративного нагляду; порушення заборони виходу з будинку (квартири) у визначений час, який не може перевищувати восьми годин на добу; нереєстрація в органі Національної поліції, якщо вони вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що діяння ОСОБА_1 містить склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187 КУпАП, що підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, а саме: протоколами про адміністративне правопорушення серії ВАД №989798 від 18.05.2026 року, серії ВАД №989799 від 18.05.2026 року, серії ВАД №989800 від 27.05.2026 року, ухвалами Буського районного суду Львівської області від 17.02.2026 року та від 27.08.2025 року, реєстраційним листком на громадянку ОСОБА_1 , протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 08.05.2026 року, письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 08.05.2026 року, письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 08.05.2026 року.

Відтак, суд вважає, що діяння ОСОБА_1 містить склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187 КУпАП, оскільки вона не прибувала для реєстрації до органу поліції та була відсутня за місценм проживання, чим повторно протягом року порушила правила адміністративного нагляду, які встановлені відносно неї.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративні правопорушення є щире розкаяння винної. Обставин, які б обтяжували відповідальність судом не встановлено.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях порушниці наявні ознаки адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч. 2 ст. 187 КУпАП. Тож останню слід визнати винною у вчиненні даних правопорушень.

Згідно статті 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Враховуючи характер вчинених правопорушень, особу порушниці, ступінь вини, обставини, що пом`якшують відповідальність, суд вважає доцільним застосувати до порушниці адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення із числа вчинених (ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 187 КУпАП), тобто за ч. 2 ст. 187 КУпАП.

Крім того, оскільки відносно правопорушниці винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, відтак у відповідності до вимог ст. 40-1 КУпАП, особою на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на користь держави, що відповідає положенню ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Разом із тим, на думку суду, підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП за відсутністю у її діях складу вказаного адміністративного правопорушення, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №989797 року від 18.05.2026, зокрема, що вона повторно протягом року за місцем свого проживання вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно свого батька.

Так, частиною другою статті 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті (вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого), вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до п`ятдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від двох до десяти діб.

Тобто, інкриміноване ОСОБА_1 правопорушення за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП містить обов`язкову кваліфікуючу його ознаку, зокрема, що воно повинно бути вчинене лише стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Однак, всупереч вищенаведеним приписам закону, як слідує із складеного протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №989797 від 18.05.2026, що ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, де потерпілою особою є її батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що має повних 65 років, а тому не є малолітньою чи неповнолітньою особою, тобто формулювання пред`явленого обвинувачення за вищевказаним протоколом (ч. 3 ст. 173-2 КУпАП) не відповідає його правовій кваліфікації за цим протоколом (ч. 2 ст. 173-2 КУпАП).

За таких обставин, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Натомість, описані в надісланому суду протоколі про адміністративне правопорушення, дії ОСОБА_1 фактично підпадають під ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого диспозицією ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Проте, відповідно до ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.

Таким чином, суд вважає, шо зазначена норма не передбачає можливості перекваліфікації діяння судом із ч. 2 ст. 173-2 на ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, а суд не вправі самостійно редагувати фабулу обвинувачення особи в адміністративному протоколі. Більше того, на думку суду, така перкваліфікація дій ОСОБА_1 погіршуватиме її правове становище, що суперечитиме статті 337 КК України.

Окрім того, у рішенні ЄСПЛ в справі «Малофєєва проти Росії» від 30.05.2013, Суд зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Згідно рішення ЄСПЛ у справі «Карелін проти Росії» від 20.09.2016, ЄСПЛ вказав, що, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

Крім того, при оцінці доказів під час розгляду справ про адміністративні правопорушення мають бути застосовані критерії доведення "поза розумним сумнівом". Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення ЄСПЛ у справах «Коробов проти України» від 21.07.2011 та «Кобець проти України» від 14.02.2008).

У зв`язку з відсутністю в матеріалах справи належних і допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, а також невідповідністю інкримінованого правопорушення (фабула протоколу) правовій кваліфікації (нормі КУпАП) дій ОСОБА_1 , суд вважає вину останньої у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП недоведеною, а тому із урахуванням вимог пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Ураховуючи наведене та керуючись ст.ст. 7, 28, 29, 34, 35, 36, 40-1, 173-2, 187, 245, 247, 268, 279, 280, 283, 284, 288, 299, 301, 304, 307, 308 КУпАП, суддя, -

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187 КУпАП та на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятнадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 255,00 гривень в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665,60 гривень в користь держави.

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП закрити за відсутністю у її діях складу даного адміністративного правопорушення на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити, що у разі несплати правопорушником штрафу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу відповідно до положень ст. 308 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через Буський районний суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, у разі оскарження - після залишення скарги без задоволення.

Суддя І. Б. Кос