Рішення від 18 червня 2026 р. у справі №333/10098/25 — Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/10098/25

Провадження №2/333/1041/26

ЗАОЧНЕ рішення

Іменем України

19 червня 2026 року м.Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого – судді Тучкова С.С., за участю секретаря судового засідання Шелесько Ю.О., позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справу №333/10098/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 додаткових витрат на утримання дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування позову зазначила, що 09.11.2012 року вона уклала шлюб з відповідачем, який зареєстрований Комунарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції, актовий запис № 1019. Від шлюбу у них народився син – ОСОБА_3 . Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 10.02.2025 року за №333/10278/24 з відповідача на її користь стягнуто аліменти на дитину у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 28.11.2024 року і до досягнення дитиною повноліття. Виконавчий лист по даній справі видано та пред`явлено до Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі ПМУ МЮ (м. Одеса). Відповідач зобов`язаний утримувати свою дитину до досягнення нею повноліття шляхом сплати аліментів на її утримання у розмірі, визначеному судом, нести додаткові витрати на утримання дитини, у зв`язку з розвитком її здібностей. За період з 01 січня 2025 року по 30.08.2025 року підтверджені чеками додаткові витрати на дитину склали 68755 грн., з яких: літній відпочинок в дитячому таборі WOWCAMP в Карпатах в Буковелі – 22119,00 грн., відпочинок дитини в футбольному таборі КП «СК «Металург Запоріжжя» – 6500,00грн., оплата за спортивну підготовку в футбольній школі «Металург» – 7749,00 грн., внески в БФ «Ліцей 2000» – 3245,00 грн., послуги з електрофорезу та магнітотерапії Міської дитячої лікарні № 5 – 900,00 грн., встановлення та подальше обслуговування брекет системи на верхню щелепу Стоматологічний центр «ЛОТ» – 25200,00 грн, оплата за навчання ЗД музична школа № 8 – 3042,00 грн. У зв`язку з викладеним позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь додаткові витрати на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у сумі 34377,50 грн., що становить 50% від суми 68755,00 грн. додаткових витрат на дитину за період з 01.01.2025 року по 30.08.2025 року.

03 лютого 2026 року від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій вона просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь додаткові витрати на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у сумі 88543,00 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що відповідач продовжує утримуватися від участі в додаткових витратах на утримання сина за період з 01.09.2025 року по 31.01.2026 року. Підтверджені чеками додаткові витрати на дитини склали 19788,00 грн., з яких: оплата за навчання ЗД музична школа № 8 – 2538,00 грн, стоматологічний центр «ЛОТ» – 17250,00 грн. Таким чином, за період з 01.01.2025 року по 31.01.2026 року розмір додаткових витрат на утримання дитини становить 88543,00 грн.

05 лютого 2026 року від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій вона просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь додаткові витрати на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у сумі 93223,00 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що у попередній заяві про збільшення позовних вимог нею не були враховані витрати на навчання сина за період з 17.09.2025 року по 25.01.2026 року на суму 4680,00 грн. Таким чином, за період з 01.01.2025 року по 31.01.2026 року розмір додаткових витрат на утримання дитини становить 93223,00 грн.

Позивачка у судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення по справі.

У судові засідання відповідач, будучи належним чином повідомленим судом про час і місце розгляду справи, не з`являється і не повідомляє суд про причини неявки. Відзиву з приводу поданої позовної заяви або інших клопотань від відповідача до суду не надходило.

21 січня 2026 року на адресу суду надійшов лист від імені відповідача про розгляд справи за його відсутності і про те, що він позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Однак, лист, який надійшов поштовим відправленням від імені відповідача сам по собі не є безумовним доказом належного і добровільного волевиявлення особи. За відсутності особистої участі відповідача суд позбавлений можливості перевірити: чи дійсно лист підписаний саме відповідачем, чи не був документ підготовлений і надісланий без його відома, чи є формулювання «позовні вимоги підтримую в повному обсязі» визнанням позову, чи усвідомлює особа правові наслідки визнання позову. Для забезпечення принципу змагальності та безпосередності дослідження доказів суд має перевірити справжність позиції відповідача шляхом надання ним особистих пояснень у судовому засіданні.

Крім того, після надіслання вищезазначеного листа до суду позивачем 03 і 05 лютого 2026 року було майже втричі збільшено розмір позовних вимог шляхом надання до суду відповідних заяв. Ця обставина додатково зумовила необхідність особистої явки відповідача для підтвердження або уточнення своєї позиції з урахуванням зміненого розміру позовних вимог.

Ухвалою суду від 05.03.2026 року визнано явку відповідача ОСОБА_2 у судове засідання, призначене на 16-00 годину 13 квітня 2026 року, обов`язковою. Ухвалою суду від 14.04.2026 року визнано явку відповідача ОСОБА_2 у судове засідання, призначене на 12-50 годину 14 травня 2026 року, обов`язковою. Однак, ухвали суду виконані не були. Відповідач у судові засідання, будучи належним чином повідомленим судом про час і місце розгляду справи, не з`явився і не повідомляє суд про причини неявки.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку вищевикладеним, оскільки суд не має відомостей про причину неявки повідомленого належним чином відповідача, явка у судові засідання, якого визнана судом обов`язковою, відповідно до вимог ч.4 ст.223, ч.1 ст.280 ЦПК України, вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд, заслухавши пояснення позивачки, вивчивши матеріали справи і дослідивши письмові докази, дійшов наступних висновків.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Згідно зі свідоцтвом про шлюб, виданим 09.11.2012 року Комунарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції, сторони зареєстрували шлюб (а.с.3).

Відповідно до свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 , виданого 22.01.2013 року Комунарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції, сторони є батьками неповнолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4).

Згідно з ст.185 Сімейного кодексу України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Відповідно до ст.141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Згідно з висновком Верховного Суду у справі № 520/12681/17, розмір додаткових витрат на дитину має бути обґрунтованим відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд – довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування – виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо).

Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов`язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.

Ураховуючи наведене, суд визначає розмір додаткових витрат на дитину, зумовлених особливими обставинами, одному з батьків у твердій грошовій сумі.

Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.

Згідно з ч.2 ст. 185 Сімейного кодексу України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

До особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей, страждає на тяжку хворобу, є калікою. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Такі особливі обставини будуть індивідуальними у кожному конкретному випадку.

Додаткові витрати не є додатковим стягненням коштів на утримання дитини. Аліменти необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини. В окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

Верховний Суд у постанові від 14.01.2019 по справі № 751/4312/16-ц зауважує, що до таких особливих обставин закон відносить, зокрема, випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат у зв`язку з розвитком певних її здібностей. Визначення таких особливих обставин відноситься до компетенції суду, і вони є індивідуальними в кожному конкретному випадку.

Суд вирішує, в якій мірі кожен з батьків зобов`язаний приймати участь в цих витратах, виходячи з матеріального та сімейного положення сторін та інших інтересів та обставин, що мають істотне значення, що визначаються так само, як і стягнення аліментів відповідно до ст. ст. 181, 182 Сімейного кодексу України. У випадку, коли матеріальне положення батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, додаткові витрати можуть бути компенсовані лише частково.

Визначення обставин, що можуть бути визнані істотними, закон відносить до компетенції суду. У будь-якому разі істотними є такі обставини, як стан здоров`я, матеріальне становище відповідача, наявність у нього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних дружини, чоловіка, батьків, повнолітніх дітей тощо. Враховуючи зазначені обставини, суд визначає розмір додаткових витрат на дитину, зумовлених особливими обставинами, одного із батьків у твердій грошовій сумі.

Так, в період з 01.01.2025 року по 31.01.2026 року позивачкою понесені додаткові витрати у розмірі 93223,00 грн., що підтверджується платіжними документами про понесені витрати (а.с.11-23, 41-45, 49-50), половина яких, а саме: 46611,50 грн., підлягають стягненню з відповідача як батька дитини.

Вимогу позивача про стягнення з відповідача всієї вартості понесених нею додаткових витрат – 93223,00 грн., суд відхиляє з підстав необґрунтованості, оскільки батьки зобов`язані брати участь в утриманні дитини, у тому числі, й додаткових витратах, порівну відповідно до ст.141 Сімейного кодексу України.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача є підлягають частковому задоволенню.

Так як задоволена основна вимога позивача, яка була звільнена від сплати судового збору при подачі заяви, з відповідача повинен бути стягнений в дохід держави судовий збір.

Керуючись ч.2 ст.27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1997 року, ст.8 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст.141, 182 Сімейного кодексу України, ст.ст.10-13, 77-80, 223, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП – НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП – НОМЕР_3 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , половину понесених нею додаткових витрат на утримання дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 46611 (сорок шість тисяч шістсот одинадцять) гривень 50 копійок.

В іншій частині позову – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП – НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Копію заочного рішення надіслати відповідачу не пізніше двох днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складене 19 червня 2026 року.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя С.С. Тучков