Постанова від 09 червня 2026 р. у справі №2-335/09 — Касаційний цивільний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 року

м. Київ

справа № 2-335/09

провадження № 61-15663св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І.,

суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Пархоменка П. І.,

скаржник - ОСОБА_1 ,

суб`єкт оскарження - державний виконавець Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Новікова Оксана Олександрівна,

заінтересована особа (стягувач) - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 15 вересня 2025 року в складі колегії суддів: Бондар Я. М., Зубакової В. П., Остапенко В. О.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст скарги, ухвали суду першої інстанції

У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність старшого державного виконавця Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Новікової О. О. (далі ? державний виконавець).

Ухвалою Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 жовтня 2022 року скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконання задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність державного виконавця.

Знято арешт з майна, належного ОСОБА_1 , та заборону на його відчуження від 26 серпня 2015 року за виконавчим провадженням № НОМЕР_1 з виконання виконавчого листа № 2-335 від 06 травня 2009 року; та заборону на його відчуження від 22 вересня 2009 року серії АЕ № 956370 за виконавчим провадженням № НОМЕР_1 з виконання виконавчого листа № 2-335 від 06 травня 2009 року.

Зобов`язано Центрально-Міський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) внести зміни до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна постановою від 30 листопада 2009 року про зняття арешту з майна належного ОСОБА_1 , накладеного постановою Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції АЕ № 956370 від 22 вересня 2009 року, зареєстровану 22 вересня 2009 року за № 9078723 реєстратором: Дніпропетровська філія державного підприємства «Інформаційний цент» Міністерства юстиції України.

Короткий зміст ухвали апеляційного суду

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 15 вересня 2025 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 жовтня 2022 року відмовлено.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_2 09 червня 2025 року звернулась до суду з апеляційною скаргою, до якої додано заяву про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 жовтня 2022 року. Як на підставу для поновлення строку зазначає, що копію оскаржуваної ухвали отримала засобами поштового зв`язку 30 травня 2025 року, тому останнім днем для звернення з апеляційною скаргою є наступний робочий день після вихідного, а саме - 16 червня 2025 року. З урахуванням дати отримання копії ухвали, просить строк на оскарження поновити.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 05 серпня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без руху та надано строк для звернення до суду апеляційної інстанції з заявою про його поновлення, із обов`язковим зазначенням інших причин пропуску процесуального строку та доказів на підтвердження їх поважності. Попереджено, що на випадок невиконання ухвали в названий строк в частині обґрунтування підстав для поновлення строку апеляційного оскарження або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовить у відкритті апеляційного провадження, і апеляційна скарга буде повернута.

Ухвала суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху була направлена ОСОБА_2 на адресу, зазначену нею в апеляційній скарзі: АДРЕСА_1 ; та на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначену стороною в клопотанні про ознайомлення з матеріалами справи від 18 квітня 2025 року (а. с. 66). Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення повернуто на адресу Дніпровського апеляційного суду з відміткою «адресат відсутній а вказаною адресою». Також в матеріалах справи міститься довідка про доставку документу до електронної скриньки 08 серпня 2025 року.

Станом на 15 вересня 2025 року недоліки зазначені в ухвалі Дніпровського апеляційного суду про залишення без руху апеляційної скарги стороною не усунуті. Отже, ОСОБА_2 не виявила належної зацікавленості у розгляді справи.

Аргументи учасників справи

10 грудня 2025 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_2 звернуласядо Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу апеляційного суду; направити справу до апеляційного суду для розгляду іншим складомсуду; зобов'язати апеляційний суд розглянути заяву про забезпечення позовувід 25 червня 2025 року негайно.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку, ототожнивши факт звернення ОСОБА_2 із запитом про надання копії матеріалів справи з «моментом отримання повного тексту судового рішення». Скаржниця не є учасником системи «Електронний суд» і не отримувала копії ухвали ані поштовим відправленням, аніелектронними засобами зв'язку, попри неодноразові запити про надання відповідних матеріалів. ОСОБА_2 не була залучена до розгляду скарги на бездіяльність державноговиконавця як сторона у справі. Апеляційний суд безпідставно вказав, що нібито 20 квітня 2025 року скаржниця отримала копію ухвали. Це не відповідає дійсності, оскільки жодного підтвердження фактичного вручення ухвали на цю дату не існує. Фактично копію ухвали ОСОБА_2 отримала поштовим відправленням лише 30 травня 2025 року. У період до цієї дати не отримувала матеріалів справи в електронній формі.

Апеляційним судом постановлена ухвала від 05 серпня 2025 року про залишення її апеляційної скарги без руху. Повний текст зазначеної ухвали їй не був вручений. З огляду на відсутність отриманої ухвали, 14 листопада 2025 року вона звернулася до апеляційного суду із заявою про надання копії судового рішення вперше відповідно до статті 43 ЦПК України. У відповідь їй було надіслано повний текст ухвали від 05 серпня 2025 року, яку вона фактично отримала 25 листопада 2025 року, що підтверджується даними трек-номера R067041325310. Ухвалою встановлено строк 10 днів для усунення недоліків з дня отримання ухвали. Відповідно до статті 123 ЦПК України обчислення відповідних процесуальних строків починається з наступного дня після вручення процесуального документа. Таким чином, перебіг строку розпочався 26 листопада 2025 року, а десятий день припадає на 05 грудня 2025 року. 27 листопада 2025 року вона подала заяву про усунення недоліків апеляційної скарги.

Згідно з постановами Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі № 757/34078/14 та від 14 вересня 2022 року у справі № 522/5675/18 відправлення процесуальних документів на особисту електронну пошту сторони (що не є офіційною електронною адресою в ЄСІТС) не свідчить про вручення копії ухвали суду і не може вважатися належним повідомленням учасника справи. ОСОБА_2 , не будучи учасником системи «Електронний суд» і не маючи зареєстрованої офіційної електронної адреси, повинна була отримати копію ухвали у паперовій формі рекомендованим листоміз повідомленням про вручення. Отже, довідка про доставку документу до електронної скриньки від 08 серпня 2025 року не може бути належним доказом вручення копії ухвали суду. Висновки апеляційного суду у цій частині є передчасними, невмотивованими, необґрунтованими та такими, що суперечать вимогам процесуального законуі порушують право ОСОБА_2 на ефективне апеляційне оскарження.

Апеляційний суд порушивши вимоги статей 8, 13, 43, 272, 354 ЦПК України, не повернув скаржниці подані нею матеріали та додатки до апеляційної скарги, що унеможливлює належне поновлення її процесуальних прав і повторне звернення із скаргою.

Апеляційнийтакож суд порушив вимоги статей 150, 151 та 153 ЦПК України, оскільки заявапро забезпечення апеляційної скарги від 25 червня 2025 року (накладення арешту на майно) не була розглянута судом та жодної ухвали не постановлено.

Рух справи, межі та підстави касаційного перегляду

Ухвалою Верховного Суду від 27 січня 2026 року відкрито касаційне провадження у справі.

В ухвалі вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені абзацом другим частини другої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження.

Ухвалою Верховного Суду від 21 травня 2026 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

За змістом пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункту 8 частини третьої статті 2 ЦПК України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

У частині першій статті 11 ЦПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями тощо.

Європейський суд з прав людини зауважив, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, N 15123/03, § 53, 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).

Європейський суд з прав людини зауважив, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (SHISHKOV v. RUSSIA, № 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року).

Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 359 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Згідно із частиною одинадцятою статті 272 ЦПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Днем вручення судового рішення, зокрема є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (частина шоста статті 272 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частини четвертої статті 263 ЦПК України).

Повернення апеляційної скарги з тих підстав, що особа не виконала вимоги ухвали про усунення недоліків, можливо лише у тому випадку, коли особа отримала відповідну ухвалу суду, тобто ознайомилася з її змістом, але ухилилася від виконання вимог, указаних в ухвалі (див. зокрема, постанову Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18), постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2019 року в справі № 752/4567/19св19, від 24 лютого 2021 року в справі № 174/22/18, від 19 жовтня 2022 року в справі № 213/3262/21, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року в справі №400/3633/23, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09 січня 2024 року в справі № 910/13098/22).

Неотримання заявником копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху виключає можливість усунення особою зазначених у ній недоліків скарги в установлений судом строк (див., зокрема, постанови Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 березня 2020 року у справі № 369/5101/19 та від 24 червня 2021 року в справі № 369/13653/18).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2024 року у справі № 454/1883/22 (провадження № 14-117цс23) зазначено, що «аналіз викладених вище приписів ЦПК України, якими встановлено порядок направлення копій судового рішення особі, яка не має офіційної електронної адреси, свідчить про обов`язок суду направлення копії судового рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення, днем вручення якого є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення. Надсилання відповідних процесуальних документів на електронну адресу сторони у справі, вказану в документах, що подавались до суду, не заборонена, та може здійснюватися як додаткова, однак такі дії не можуть замінити належне надсилання учаснику судового рішення відповідно до статті 272 ЦПК України (в редакції, чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції)».

Аналіз матеріалів справи свідчить, що:

ОСОБА_2 09 червня 2025 року звернулась до суду з апеляційною скаргою, до якої додано заяву про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказала адресу: АДРЕСА_1 , електронна адреса - відсутня, вказано номер телефону, зазначила, що не зареєстрована у підсистемі «Електронний суд» (а. с. 109, 142);

25 червня 2025 року та 09 липня 2025 року ОСОБА_2 також подала до суду клопотання про забезпечення апеляційної скарги шляхом накладення арешту на майно відповідача, в яких навела ті ж засоби зв`язку з нею (а. с. 161, 176);

копія ухвали суду апеляційної інстанції від 05 серпня 2025 року про залишення апеляційної скарги ОСОБА_2 без руху направлена 11 серпня 2025 року апеляційним судом на адресу, зазначену нею в апеляційній скарзі. Указана кореспонденція повернулася на адресу апеляційного суду 18 серпня 2025 року з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а. с. 181);

копію вказаної ухвали суд апеляційної інстанції також направив 07 серпня 2025 року на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 , яку ОСОБА_2 зазначала в клопотанні до суду першої інстанції про ознайомлення з матеріалами справи від 18 квітня 2025 року. В матеріалах справи міститься довідка про доставку указаної ухвали до електронної скриньки 08 серпня 2025 року;

апеляційний суд вважав, що оскільки станом на 15 вересня 2025 року недоліки зазначені в ухвалі від 05 серпня 2025 року про залишення без руху апеляційної скарги ОСОБА_2 не усунуті, то вона не виявила належної зацікавленості у розгляді справи, а тому наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження на підставі статті 358 ЦПК України;

колегія суддів звертає увагу, що апеляційний суд копію ухвали від 05 серпня 2025 року про залишення апеляційної скарги ОСОБА_2 без руху направив їй рекомендованим листом з позначками «Судова повістка» (а. с. 181). Цей спеціальний вид рекомендованих поштових відправлень розрахований саме на інформування учасників судового процесу про дату, час і місце розгляду справи та є відмінним від порядку виконання оператором поштового зв`язку рекомендованих листів з повідомленням про вручення. Зокрема, рекомендований лист з позначкою «Судова повістка» має бути вручений адресату (одержувачу) протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресата про надходження поштового відправлення у спосіб, визначений оператором поштового зв`язку, і якщо в цей період адресат (одержувач) не з`явився працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою» і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду (див. пункти 81, 82, 91 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270 в редакції постанови від 10 жовтня 2023 року № 1071);

апеляційний суд не врахував, що у разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Направлення судового рішення учаснику справи рекомендованим листом з позначкою «Судова повістка»не є належним виконанням вимог статті 272 ЦПК України, а тому проставлення у поштовому повідомленні до такого листа відмітки «адресат відсутній за зазначеною адресою» не вважається днем вручення судового рішення. Надсилання відповідних процесуальних документів на електронну адресу сторони у справі, вказану в документах, що подавались до суду, не заборонена, та може здійснюватися як додаткова, однак такі дії не можуть замінити належне надсилання учаснику судового рішення відповідно до статті 272 ЦПК України. При цьому ОСОБА_2 в апеляційній скарзі зазначила, що електронна адреса у неї відсутня. Повернення апеляційної скарги з тих підстав, що особа не виконала вимоги ухвали про усунення недоліків, можливо лише у тому випадку, коли особа отримала відповідну ухвалу суду, тобто ознайомилася з її змістом, але ухилилася від виконання вимог, указаних в ухвалі.

За таких обставин апеляційний суд зробив передчасний висновок, що ОСОБА_2 не виявила належної зацікавленості у розгляді справи і тому наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження на підставі статті 358 ЦПК України.

Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі (частина шоста статті 411 ЦПК України).

З урахуванням наведеного, ухвалу суду апеляційної інстанції слід скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 .

Оскільки встановлено підстави для скасування ухвали апеляційного суду, то суд касаційної інстанції інші доводи касаційної скарги не аналізує.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги, з урахуванням меж касаційного перегляду, дають підстави для висновку, що ухвала апеляційного суду постановлена без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, ухвалу апеляційного суду скасувати, передати справу до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Керуючись статтями 400, 402, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 15 вересня 2025 року скасувати.

Справу № 2-335/09передати до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Д. А. Гудима

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

П. І. Пархоменко