Постанова від 09 червня 2026 р. у справі №935/1176/25 — Касаційний цивільний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 року

м. Київ

справа № 935/1176/25

провадження № 61-9св26

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І.,

суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Пархоменка П. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України»,

третя особа - Приватне акціонерне товариство «Коростишівський льонозавод»,

особа, яка подала заяву про залучення її правонаступником та касаційну скаргу, - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 , яка подана адвокатом Ленським Ігорем Олексійовичем, на ухвалу Коростишівського районного суду Житомирської області від 27 жовтня 2025 року у складі судді Василенка Р. О. та постанову Житомирського апеляційного суду від 18 грудня 2025 року у складі колегії суддів: Павицької Т. М., Шевчук А. М., Талько О. Б.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Газорозподільні мережі України» про захист прав споживачів.

Позов мотивований тим, що він з 2002 року проживає в кв. АДРЕСА_1 та є споживачем природного газу. 07 жовтня 2024 року працівниками Житомирської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» відключено газопостачання у зв`язку з проведенням робіт з технічного обслуговування внутрішньобудинкових газових мереж. Проте з того часу і по день звернення до суду газопостачання за місцем його проживання не відновлено.

05 листопада 2024 року він звертався із заявою щодо термінового відновлення газопостачання, на що отримав відповідь від 11 листопада 2024 року, згідно з якою газопостачання було припинено за бажанням власника будинку ? ПАТ «Коростишівський льонозавод», яке вважає, що позивач не має права користування квартирою.

Відповідачем повністю проігноровано наявність укладеного з ним діючого договору щодо розподілу природного газу, а також того факту, що він користується квартирою на законних підставах.

ОСОБА_1 просив суд:

зобов`язати ТОВ «Газорозподільні мережі України» поновити газопостачання до кв. АДРЕСА_1 ;

компенсувати за рахунок ТОВ «Газорозподільні мережі України» моральну шкоду, пов`язану з відсутністю з 07 жовтня 2024 року газопостачання до кв. АДРЕСА_1 , у розмірі 50 000 грн.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційного суду

Ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 27 жовтня 2025 року, залишеною без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 18 грудня 2025 року, у залученні ОСОБА_2 як правонаступника позивача відмовлено, провадження у справі закрито у зв`язку зі смертю позивача.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що ПрАТ «Коростишівський льонзавод» є власником об`єкту (будинку) за адресою: АДРЕСА_2 (у тому числі квартири № 34 у цьому будинку). Право поновлення газопостачання за вказаною адресою та стягнення з відповідача компенсації моральної шкоди, пов`язаної з відсутністю з 07 жовтня 2024 року газопостачання, належить до тих прав, які в силу статті 1219 ЦК України є особистими і відносно яких правонаступництво недопустиме. Здійснення цього права пов`язано з певною особою, так як договір № 0002392-ТО на технічне обслуговування внутрішньобудинкової / внутрішньоквартирної системи газопостачання квартири та газового обладнання від 24 грудня 2017 року укладений з ОСОБА_1 та він є користувачем послуг за особовим рахунком № НОМЕР_1 , однак не є власником вказаної квартири, а тому в цьому випадку не може здійснюватися правонаступництво на дружину померлого - ОСОБА_2 .

Крім того, у свої заяві ОСОБА_2 посилається на статтю 64 ЖК України, що ОСОБА_2 має права як наймач житла, яке не припиняється у зв`язку зі смертю позивача ОСОБА_1 , а тому мала і має право як наймач житла в силу закону, яке не залежить від права наймача ОСОБА_1 після його смерті.

Апеляційний суду погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки предметом позову є особисті права ОСОБА_1 на поновлення газопостачання до квартири та стягнення моральної шкоди у зв`язку з припиненням газопостачання, а тому спірні правовідносини не допускають правонаступництва. ОСОБА_2 як користувач квартири не позбавлена права на звернення до суду з позовом щодо оскарження дій ТОВ «Газорозподільні мережі України» щодо припинення газопостачання за вказаною адресою. У випадку, якщо спадкодавець звернувся до суду з вимогою про компенсацію моральної шкоди й помер на стадії розгляду справи, не допускається процесуальне правонаступництво за вимогою про компенсацію моральної шкоди.

Аргументи учасників справи

31 грудня 2025 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просила оскаржені судові рішення скасувати в частині закриття провадження щодо вирішення позовних вимог про зобов`язання відповідача поновити газопостачання та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що спір стосується відновлення газопостачання в квартиру, в якій проживав не тільки позивач, а і вона як його дружина, яка продовжує проживати в цій квартирі і після смерті позивача. Безпідставним припиненням газопостачання відповідач порушив права не тільки позивача, а і її як дружини позивача і мешканця цієї квартири та споживача послуг розподілу природного газу, які надаються відповідачем. Ордером на вселення від 08 липня 2002 року підтверджується правомірне користування нею вказаною квартирою.

Як зазначено в пункті 2.2 Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2498, обов`язковою умовою надання споживачу послуги з розподілу природного газу є наявність у споживача об`єкта, підключеного в установленому порядку до газорозподільної системи оператора ГРМ. Таким чином, послуга відповідачем надавалась не виключно позивачу, а і всім мешканцям квартири, які з ним проживали. Право отримувати житлово-комунальні послуги не є нерозривно пов`язаним з особою позивача, тому посилання судів на статтю 1219 ЦК України є безпідставним.

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом не тільки в своїх інтересах, а і в інтересах членів своєї сім`ї, оскільки газопостачання здійснювалось не йому особисто, а до займаної його сім`єю квартири, в якій жила і продовжує проживати після його смерті його дружина - ОСОБА_2 . Судами встановлено, що 05 червня 2006 року ОСОБА_1 укладено типовий договір про надання послуг з газопостачання, проте не враховано, що за цим договором споживачем вказаних послуг була також і вона, яка на законних підставах з ним проживала аж до його смерті. Окремі договори про надання житлово-комунальних послуг, зокрема і на газопостачання або розподіл газу, ОСОБА_2 не укладала.

Практика Верховного Суду, на яку послався апеляційний суд, не є релевантною до спірних правовідносин, оскільки в жодній з вказаних справ предметом спору не є захист прав споживача комунальних послуг.

02 лютого 2026 року ТОВ «Газорозподільні мережі України» через підсистему «Електронний суд» подало відзив на касаційну скаргу, у якому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення без змін.

Відзив мотивовано тим, що предметом позову у справі є відновлення газопостачання до конкретного об`єкту споживання. Водночас ОСОБА_2 ні до заяви про залучення її до участі у справі як правонаступника, ні до апеляційної скарги, ні до касаційної скарги не надано доказів найму житлового приміщення, доказів матеріального правонаступництва, зокрема, заяву про прийняття спадщини, документи про право власності або право користування майном тощо.

Ознайомившись з судовою практикою, на яку посилається скаржник, варто зауважити, що обставини в зазначених справах відрізняються від обставин цієї справи. Так, в ухвалі Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2021 року у справі № 562/621/18 чітко вказано, що підставою залучення правонаступника позивача відбулось на підставі наданих доказів правонаступництва в матеріальних правовідносинах, зокрема, спадкоємцем, який прийняв спадщину, а в справі № 357/2624/18 залучено правонаступника на підставі інформації про спадкоємців померлого.

Позовні вимоги складаються з зобов`язання відновити газопостачання до квартири та є такими, що не допускають правонаступництва, відносяться до тих прав, які в силу статті 1219 ЦК України є особистими немайновими і відносно яких правонаступництво недопустиме. Позивач не був власником квартири АДРЕСА_1 , за вказаною адресою зареєстрований не був, він не був споживачем послуги з розподілу природного газу за цією адресою, оскільки договір на розподіл природного газу укладений між Житомирською філією ТОВ «Газорозподільні мережі України» та ДП «Житлово-Експлуатаційна Компанія Льонозаводу», тож право на відновлення газопостачання позивачу не належало і не може входити до складу спадщини.

Межі та підстави касаційного перегляду, рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 20 cічня 2026 року відкрито касаційне провадження у справі.

В ухвалі зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені абзацом другим частини другої статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.

Ухвалою Верховного Суду від 06 березня 2026 року додаткові пояснення ПрАТ «Коростишівський льонозавод» щодо касаційної скарги ОСОБА_2 залишено без розгляду.

Ухвалою Верховного Суду від 21 травня 2026 року справу призначено до судового розгляду.

Ухвала Коростишівського районного суду Житомирської області від 27 жовтня 2025 року та постанова Житомирського апеляційного суду від 18 грудня 2025 року оскаржуються в частині закриття провадження у справі за позовною вимогою про зобов`язання ТОВ «Газорозподільні мережі України» поновити газопостачання до квартири. В іншій частині судові рішення не оскаржуються, а тому в касаційному порядку не переглядаються.

Фактичні обставини справи

Суди встановили, що 08 липня 2022 року ОСОБА_1 виданий ордер на право на зайняття кімнати із сім`єю з 4 осіб в гуртожитку АДРЕСА_4 .

05 червня 2006 року між ВАТ «Коростишівгаз» та ОСОБА_1 укладено типовий договір про надання послуг з газопостачання.

24 грудня 2017 року між ПАТ «Коростишівгаз» та ОСОБА_1 підписано акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідності та укладено договір №0002392-то на технічне обслуговування внутрішньобудинкової / внутрішньоквартирної системи газопостачання приватного житлового будинку квартири та газового обладнання.

ОСОБА_1 був користувачем послуг за особовим рахунком НОМЕР_1 .

Власником гуртожитку АДРЕСА_4 є ПАТ «Коростишівський льонозавод».

18 вересня 2024 року між ТОВ «Газорозподільні мережі України» та ДП «Житлово-експлуатаційна компанія Льонозаводу» укладено договір №14278-Д на технічне обслуговування системи газопостачання підприємств, організацій, установ.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 помер.

Позиція Верховного Суду

У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу (частина перша статті 55 ЦПК України).

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до стаття 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема:

1) особисті немайнові права;

2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами;

3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом;

5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу

Зобов`язання припиняється смертю кредитора, якщо воно є нерозривно пов`язаним з особою кредитора (частина друга статті 608 ЦК України).

За змістом частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Тлумачення частини першої статті 714 ЦК України дозволяє зробити висновок, що постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу здійснюється не квартирі як об`єкту права власності, а певному суб`єкту (власнику, співвласнику, наймачу, суб`єкту сервітуту тощо), який проживає в квартирі. Аналогічний висновок наведений у постанові Верховного Суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 вересня 2019 року у справі № 539/2869/16-ц (провадження № 61-18580свп18).

Касаційний суд зауважує, що сутність права на поновлення постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу, яке є у сторони договору, не дозволяє зробити висновок, що воно має особистий характер та пов`язане із особою спадкодавця. Тому таке право входить до складу спадщини.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного суду від 30 червня 2020 року у справі № 264/5957/17 (провадження № 14-37цс20) вказано, що «суд будь-якої інстанції зобов`язаний залучити до участі у справі правонаступника сторони або третьої особи, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво прав та обов`язків відповідної особи, а правонаступник існує. Питання процесуальної правосуб`єктності сторони, третьої особи, їхніх правонаступників належать до тих, які суд має вирішити під час розгляду справи незалежно від стадії судового процесу. Не є перешкодами для з`ясування підстав процесуального правонаступництва межі розгляду справи у суді відповідної інстанції, а також предмет доказування за відповідними позовними вимогами».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 січня 2023 року в справі № 752/16818/18 вказано, що процесуальне правонаступництво можливе лише тоді, коли у майнових відносинах відбулось правонаступництво. Отже, при вирішенні питання про залучення правонаступників учасників справи суду потрібно встановити наявність чи відсутність правонаступництва на підставі норм матеріального права у спірних правовідносинах.

В ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 357/2624/18, на яку є посилання в касаційній скарзі, зазначено, що «у справі, що переглядається, між сторонами виникли правовідносини щодо захисту прав споживача газових послуг. Оскільки предметом позову є визнання протиправними дій відповідачів в частині визначення об`єму спожитого газу та нарахування плати за спожитий газ, визнання незаконним встановлення загальнобудинкового вузла обліку природного газу, зобов`язання здійснити перерахунок вартості використаного газу, зобов`язання встановити індивідуальний газовий лічильник та стягнення моральної шкоди, відтак, вказані правовідносини допускають правонаступництво. З огляду на те, що спірні правовідносини допускають правонаступництво, відтак, у задоволенні заяви АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» слід відмовити».

В ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2021 року у справа № 562/621/18, на яку є посилання в касаційній скарзі, вказано, що «позовні вимоги про зобов`язання відновити водопостачання до житлового будинку допускають правонаступництво».

У справі, що переглядається:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до ТОВ «Газорозподільні мережі України» та просив, зокрема зобов`язати відповідача поновити газопостачання до кв. АДРЕСА_1 , мотивуючи це тим, що відповідачем не відновлено газопостачання за місцем його проживання, що є порушенням умов укладеного з ним діючого договору щодо розподілу природного газу, а він користується вказаною квартирою на законних підставах на підставі ордера від 08 липня 2002 року, який видано на сім`ю у складі: ОСОБА_1 (позивач, наймач), ОСОБА_2 (дружина), ОСОБА_3 (син), ОСОБА_4 (дочка);

звертаючись з заявою про заміну сторони її правонаступником, ОСОБА_2 вказувала, що вона вселилась разом з позивачем у квартиру на підставі ордера від 08 липня 2002 року, проживала з ним постійно та продовжує проживати в квартирі, а також була і є споживачем комунальних послуг за цієї адресою. До вказаної заяви додано акт № 2075 від 16 вересня 2025 року, складений депутатом Коростишівської міської ради восьмого скликання Коробейніковою Ю. О. у присутності сусідів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , відповідно до умов якого ОСОБА_1 на день смерті проживав та вів спільне господарство разом зі своєю дружиною ОСОБА_2 (а. с. 158);

закриваючи провадження у справі суди не врахували, що сутність права на поновлення постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу, яке є у сторони договору, не дозволяє зробити висновок, що воно має особистий характер та пов`язане із особою спадкодавця. Таке право входить до складу спадщини. Вимога про зобов`язання відповідача поновити газопостачання до квартири ґрунтується на невиконанні відповідачем договору щодо розподілу природного газу, права та обов`язки за яким не припинилися внаслідок його смерті, спірні правовідносини по своїй суті є майновими, а тому допускають правонаступництво;

питання щодо спору про права на квартиру між позивачем та ПрАТ «Коростишівський льонзавод», права ОСОБА_2 як користувача квартири на звернення до суду з самостійним позовом щодо оскарження дій ТОВ «Газорозподільні мережі України» про припинення газопостачання, ненадання нею достатніх доказів матеріального правонаступництва як спадкоємця ОСОБА_1 не мають правового значення для вирішення відповідного процесуального питання, оскільки у спорі, відносини в якому допускають правонаступництво, саме суд у разі смерті учасника справи зобов`язаний з`ясувати питання наявності у нього правонаступників та залучити їх до участі у справі на будь-якій стадії судового процесу.

Оскільки спірні правовідносини в оскарженій частині допускають правонаступництво, суди помилково закрили провадження у справі в цій частині.

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції. Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі (частини четверта, шоста статті 411 ЦПК України).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги, з урахуванням меж касаційного перегляду, дають підстави для висновку, що судові рішення в оскарженій частині ухвалені без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, судові рішення в оскарженій частині скасувати та передати справу в цій частині для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 400, 402, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Коростишівського районного суду Житомирської області від 27 жовтня 2025 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 18 грудня 2025 року в частині закриття провадження у справі за позовною вимогою ОСОБА_1 про зобов`язання ТОВ «Газорозподільні мережі України» поновити газопостачання до квартири скасувати, а справу в цій частині передати до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Д. А. Гудима

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

П. І. Пархоменко