Вирок від 27 травня 2026 р. у справі №523/5539/23 — Пересипський районний суд міста Одеси

Пересипський районний суд міста Одеси Справа № 523/5539/23

Провадження №1-кп/523/483/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.2026 року Пересипський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурора Каховської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_3

прокурора Херсонської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_4

за участю захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Пересипського районного суду м. Одеси за відсутності обвинуваченої (in absentia) в порядку спеціального провадження обвинувальний акт у кримінальному провадження за №22023230000000144 від 13.03.2023 року за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Козацьке Бериславського району Херсонської області, громадянки України, одруженої, раніше не судимої, яка перебуває у розшуку.

За змістом обвинувального акту зареєстрованої та проживаючої за адресом: АДРЕСА_1

у скоєнні злочину, передбаченого ст.ст.28 ч.2, 111-1 ч.5 КК України,-

Встановив:

ОСОБА_6 , будучи громадянкою України та достовірно обізнаною, що на території України введений воєнний стан відповідно Указу Президента України та Верховного головнокомандувача ОСОБА_7 за №64/2022 від 24.02.2022 року та Закону України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" за №2102-ІХ від 24.02.2022р. у зв`язку з повномасштабною військовою агресію Російської Федерації проти України, яка є суверенною та незалежною державою відповідно діючих законодавчих актів, фактично проживаючи на території Каховського району Херсонської області, за особистих ідеологічних мотивів, достеменно знаючи, що Херсонська область є невід`ємною складовою частиною України, бувши обізнаною про факт захоплення Каховського району збройними формуваннями російської федерації, всупереч вимог ч.1 ст.20 Закону України за №1135-ІХ від 26.01.2021 року «Про всеукраїнські референдуми», відповідно якому у разі введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або окремих її місцевостях призначення (проголошення) та проведення всеукраїнського референдуму забороняється, окрім цього 21.09.2022 року Верховною радою України була ухвалена Заява, якою засуджено організацію та проведення будь-яких незаконних референдумів на тимчасово окупованих територіях України, закликаючи світову спільноту не визнавати їх результати, в порушення Закону України «Про правовий режим воєнного стану», діючи умисно, добровільно прийняла участь у проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території Херсонської області з метою зміни меж території та державного кордону України, встановленого Конституцією України.

Заради проведення незаконного референдуму, ОСОБА_6 в підтримання незаконної діяльності створених окупаційною владою незаконних органів влади на тимчасово окупованій території Херсонської області, діючи умисно в інтересах російської федерації, достовірно усвідомлюючи протиправність своїх дій, за попередньою змовою з іншими невстановленими особами, відносно яких матеріали виділені в окреме провадження, з 23 по 27 вересня 2022 року добровільно прийняла активну участь, здійснюючи подворовий обхід мешканців, які проживали по вулицям Набережна, Видриганів, Соборна, Чехова в смт. Козацьке Каховського району Херсонської області без дотримання основних принципів вільної участі та добровільного таємного голосування, публічності та відкритості референдуму, для створення уяви у невизначеного кола осіб про легітимність проведення процедури, вживаючи заходів до залучення місцевих жителів у голосуванні в незаконному референдумі, пропонуючи їм проголосувати, надаючи для цього необхідні засоби, серед іншого скриньку для бюлетенів, не маючи на це законних підстав та повноважень згідно діючого законодавства України, тим самим своїми діями здійснювала колабораційну діяльність на території Каховського району Херсонської області.

27.09.2022 року незаконно створений окупаційною владою на тимчасово окупованій території Каховського району Херсонської області орган, так звана «Центральна виборча комісія Херсонської області» за результатами підрахунку ста процентів бюлетенів визнала незаконний референдум таким, що відбувся. Відповідно до його результатів 87,05 відсотків виборців виявили бажання за входження Херсонської області у склад російської федерації.

Судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у ч.2 ст.297-1 КПК України здійснювався за відсутності обвинуваченої на підставі ухвали Суворовського районного суду м. Одеси від 12.12.2023 року про здійснення спеціального судового провадження стосовно ОСОБА_6 у зв`язку з оголошенням розшуку особи на підставі постанови прокурора Каховської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_8 від 8.03.2023 року.

Відповідно до ч.2 ст.7 КПК України зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.

Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч.3 ст.323 КПК України) суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст.2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом.

З метою дотримання прав обвинуваченої на захист та доступу до правосуддя ОСОБА_6 про дату та час судових засідань повідомлялася належним чином відповідно до вимог ст.ст.297-1, 323 ч.3 КПК України шляхом публікації змісту повістки про виклик в газеті «Урядовий кур`єр», «Голос України», які є засобами масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора згідно до положень ст.297-5 ч.1 цього Кодексу. Стороною обвинувачення та судом використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченої.

За час заочного судового розгляду обвинувачена могла визначитися з провадженням проти неї, та усвідомлюючи, що в неї виник юридичний обов`язок постати перед судом, однак не змінила свою процесуальну поведінку та продовжила подальше ухилення від виконання своїх процесуальних обов`язків.

В той же час, ухилення обвинуваченої ОСОБА_6 від правосуддя, суд оцінює як реалізацію останньою її невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст.63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.

Обвинувачена ОСОБА_6 , будучи обізнаною, що стосовно неї розпочате кримінальне провадження, складене повідомлення про підозру, та обвинувальний акт направлено до суду, у судові засідання не з`явилася, незважаючи на судові повістки (оголошення), опубліковані в газеті «Урядовий кур`єр», «Голос України», та оголошення, розміщені на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, у зв`язку з чим особа не була допитана судом в якості обвинуваченої по суті пред`явленого обвинувачення.

Враховуючи відсутність обвинуваченої ОСОБА_6 (in absentia), яка показань суду не надавала та будь-яких клопотань від останньої на адресу суду також не надходило, приймаючи до уваги особливості розгляду кримінального провадження, захисник ОСОБА_5 , яка була забезпечена державою з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Одеській області відповідно доручення за №015-002709ч від 11.07.2023 року та участь якої відповідно положень ст.323 ч.3 КПК України у спеціальному судовому провадженні є обов`язковою, зазначила, що не мала можливості з`ясувати у підзахисної правову позицію щодо пред`явленого обвинувачення, вважаючи за можливе здійснення спеціального судового провадження в порядку, встановленому процесуальним законодавством.

Надалі, захисник ОСОБА_5 , яка належним чином брала участь у реалізації права на захист обвинуваченої ОСОБА_6 під час судового розгляду, та будучи обізнаною з матеріалами кримінального провадження здійснення спеціального досудового розслідування, в захист інтересів ОСОБА_6 висловила свою позицію з приводу недоведеності вини останньої у даному кримінальному провадженні за стандартом поза розумним сумнівом, посилаючись на те, що добровільність прийняття участі ОСОБА_6 в проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території не доведена під час судового розгляду, на думку захисту докази є непрямими, обвинувачена не була допитаною та не надавала пояснень щодо мотивів її дій, за викладених обставин вважала за необхідне виправдати ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення за кваліфікацією, визначеною стороною обвинувачення.

За змістом ч.1 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України.

Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків (ч.ч.2, 6 ст.22 КПК України).

Відповідно до вимог ч.1 ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Статтею 91 КПК України передбачено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.

Разом з цим, винність ОСОБА_6 у скоєнні злочину, передбаченого ст.ст.28 ч.2, 111-1 ч.5 КК України повністю підтверджується наявними у матеріалах кримінального провадження доказами, оголошеними та долученими до обвинувального акту, а також показаннями свідків, дослідження яких було проведено судом у судовому засіданні.

Як з`ясовано, Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України за №309 від 22.12.2022 року «Про затвердження Переліку територій громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточені (блоковані) станом на 10.12.2022 року» смт. Козацьке Новокаховської міської територіальної громада Каховського району Херсонської області включена до переліку територіальних громад, які перебувають в тимчасовій окупації, тобто з 24.02.2022 року.

Допитаний у судовому засіданні в режимі відео конференції свідок ОСОБА_9 показав, що в квітні 2022 року виїхав з окупації, на теперішній час перебуває на підконтрольній території України, з ОСОБА_6 разом мешкали в селище Козацьке Херсонської області, від його двоюрідної сестри ОСОБА_10 , яка залишалася на окупованій території, йому відомо, що 23-27 вересня 2022 року проводили референдум, щоб територія с. Козацьке увійшла до складу Російської Федерації, хто саме був організатором йому не відомо, штаб знаходився в Будинку культури, безпосередньо ОСОБА_6 ходила зі скринькою по дворах мешканців, схиляла голосувати за росію, стояла біля воріт подвір`я разом з російськими солдатами, також ОСОБА_6 приходила до його сестри, яка відмовилися приймати участь в референдумі, що було в бюлетенях, не знає, більш детальнішою інформацією не володіє.

Допитана у судовому засіданні в режимі відео конференції свідок ОСОБА_11 показала, що 24.02.2022 року російськими військовими було окуповане селище Козацьке, де вона мешкала, у листопаді 2022 року виїхала до м. Кривій Ріг. З 22.09.2022 по 27.09.2022 року відбувався референдум, під час цього заходу ОСОБА_6 разом зі своїм чоловіком та військовим ходила зі скринькою по всім дворам по АДРЕСА_2 , серед іншого підійшла до її подвір`я, спитала, чи буде голосувати, на що вона відповіла відмовою, військовий під час спілкування у їх розмову не втручався. При ОСОБА_6 була скринька та бюлетені, чому вона так робила, що її спонукало приймати участь у проведенні цього референдуму, сказати не може, але ОСОБА_6 поводилася спокійно, впевнено, до цього декілька разів з нею бачилася, перетиналися, ніяких стосунків з нею не було.

Крім цього стороною обвинувачення в обґрунтування винуватості ОСОБА_6 було заявлене клопотання про відтворення відео записів допиту свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , які були отримані в порядку ст.615 КПК України, оскільки дані особи відповідно отриманих відомостей перетнули кордон, не перебувають на території України та їх допит не можливий в режимі відео конференції.

З урахуванням вимог ст.615 ч.11 КПК України, відповідно яких показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відео фіксації, а також тієї обставини, що об`єктивно неможливо допитати свідків, зазначених в реєстрі матеріалів досудового розслідування, безпосередньо у судовому засіданні, для всебічного, повного, об`єктивного та неупередженого з`ясування обставин кримінального провадження, судом були досліджені в якості доказів відео записи допиту свідків, проведених під час досудового розслідування.

Відповідно відтвореного у судовому засіданні аудіо-відео запису допиту свідка ОСОБА_12 від 16.03.2023 року, встановлено, що особа свідка документально засвідчена, ОСОБА_12 була попереджена про кримінальну відповідальність, передбачену ст.ст.384, 385 КК України під час досудового розслідування, показала, що 23.09.2022 року до її будинку АДРЕСА_3 під`їхала машина, з якої вийшла ОСОБА_6 , поряд з нею було двоє російських військових в балаклавах, підійшли до її двору, спитали чи будемо голосувати, мова йшла про референдум щодо відділення Херсонської області від України, приєднання до росії. Чоловік поставив скриньку на автомобіль, ОСОБА_6 дала їй бюлетень, де була написано «так» чи «ні», вона в бюлетені поставила позначку «ні» та кинула до скриньки, потім вони поїхали далі по вулиці Першотравнева, підходили так само до сусідів, щоб проголосували.

Додатково свідок ОСОБА_12 вказала, що начебто жінку звуть ОСОБА_15 , точно сказати не може, але спроможна впізнати ОСОБА_6 за зовнішнім виглядом, так як добре її пам`ятає, оскільки остання з чоловіком проживали в смт. Козацьке, ОСОБА_6 збирала гроші за водопостачання.

Відповідно відтвореного у судовому засіданні аудіо-відео запису допиту свідка ОСОБА_13 від 16.03.2023 року, встановлено, що особа свідка документально засвідчена, ОСОБА_13 був попереджений про кримінальну відповідальність, передбачену ст.ст.384, 385 КК України під час досудового розслідування, показав, що проживав по АДРЕСА_3 , йому було відомо, люди між собою говорили, що окупанти будуть проводити референдум, їздити по вулицям села, але як це буде проходити ніхто точно не знав. В той день 23.09.2022 року він колов у дворі дрова, по обіді зупинився автомобіль сріблястого кольору, на вікні буква "зет", з машини вийшла жінка, два російських солдати в балаклавах з автоматами, підійшли до будинку АДРЕСА_4 , винесли урну. Потім ОСОБА_6 підійшла до його двору, спитала, чи буду голосувати, сказала підійти до машини, дістала список, де знайшла його прізвище, він розписався, йому дали бюлетень, в якому було тільки 2 позиції, впевнившись, що на нього ніхто не дивиться, ОСОБА_6 стояла позаду, поставив одразу два хрестики, зіпсувавши бюлетень, та швидко кинув до скриньки, яка була збоку від нього. Потім підійшли сусіди ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , які проживають в будинку АДРЕСА_5 , проголосували, в урні вже лежали бюлетені, потім вони поїхали далі, ОСОБА_6 та водій підходили до інших дворів№63, №100, пропонували, щоб мешканці голосували.

На запитання свідок ОСОБА_13 також вказав, що жінка - ОСОБА_6 раніше працювала у «жеку» у водоканалі, тому в обличчя добре її знає, зможе впізнати за зовнішніми рисами та голосом сто відсоткове, чи була російська символіка, точно сказати не може, не пам`ятає, хто саме займався підготовкою виборів, не знає.

Відповідно відтвореного у судовому засіданні аудіо-відео запису допиту свідка ОСОБА_14 від 9.12.2022 року, встановлено, що особа свідка документально засвідчена, ОСОБА_14 попереджалась про кримінальну відповідальність, передбачену ст.ст.384, 385 КК України під час досудового розслідування, показала, що все життя до повномасштабного вторгнення російської федерації проживала в смт. Козацьке Херсонської області, добре знала ОСОБА_6 та її чоловіка, так як мали спільних знайомих, іноді спілкувалися. У період проведення референдуму щодо приєднання Херсонської області до російської федерації у вересні 2022 року особисто спостерігала як в один із днів ОСОБА_6 приймала участь у проведенні референдуму, ходила по вулиці з російським військовим, стукали у хвіртку до сусідів, щоб голосували, але ніхто не виходив. Неприязні до ОСОБА_6 не має, причин оговорювати також.

- Протоколом огляду публікації від 14.02.2023 року з залученням спеціаліста за спеціальністю «Інформаційні управляючи системи та технології», яка розміщена в месенджері «Telegram» від 8.02.2023 року на телеграм каналі « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 з наступним текстом « ОСОБА_6 . Херсонська область Бериславський район смт Козацьке. Ходила по селу і запрошувала прийняти участь у псевдо референдумі» з фотозображенням жінки, схожої на ОСОБА_6

- Протоколом огляду публікації від 16.02.2023 року з залученням спеціаліста за спеціальністю «Інформаційні управляючи системи та технології», яка розміщена в месенджері «Telegram» від 28.09.2022 року на телеграм каналі «Администрация Херсонской области» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 де прикріплено текст та два фотозображення, на яких зафіксовано так зване мовою оригіналу «Решение избирательной комиссии Херсонской области от 27.09.2022 №05/01 «О результатах референдума Херсонской области о выходе Херсонской области из состава Украины и о вхождении Херсонской области в состав Российской Федерации на правах субъекта Российской Федерации».

- Протоколом огляду публікації від 27.02.2023 року, яка розміщена в месенджері «Telegram» від 20.09.2022 року на телеграм каналі « ІНФОРМАЦІЯ_5 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 де прикріплено текст та фотозображення, на якому зафіксоване звернення так званого «главы Администрации Херсонской области» ОСОБА_18 про підписання указу про проведення референдуму щодо входження Херсонської області в склад Російської Федерації, який буде проходити у період з 23 по 27 вересня 2022 року.

- Протоколом огляду публікації від 02.03.2023 року під назвою мовою оригіналу «Обращение главы Администрации Херсонской области Президенту Российский Федерации», яка розміщена в месенджері «Telegram» на телеграм каналі «Администрация Херсонской области» за посиланням https://t.me/VGA_Kherson/3698, де прикріплено фотозображення та текст, на якому зафіксоване звернення так званого «главы Администрации Херсонской области» ОСОБА_18 до Президента Російської Федерації ОСОБА_19 щодо прийнятого рішення про проведення референдуму на території Херсонської області про вихід Херсонської області зі складу України та про вхід Херсонської області в склад Російської Федерації на правах суб`єкта та підтримання вибору жителів Херсонської області на своє самовизначення.

- Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фото знімками від 8.12.2022 року, в ході якого свідок ОСОБА_11 у присутності понятих із чотирьох пред`явлених фотознімків на фото №2 за зовнішніми рисами впізнала ОСОБА_6 , яка разом зі своїм чоловіком та озброєними військовими російської федерації ходила по вулицям смт. Козацьке, пропонувала проголосувати під час проведення референдуму, зокрема підходила за її адресом: АДРЕСА_2 .

- Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фото знімками від 7.12.2022 року, в ході якого свідок ОСОБА_20 у присутності понятих із чотирьох пред`явлених фотознімків на фото №2 за зовнішніми рисами впізнав ОСОБА_6 , як особу яка разом з російськими військовослужбовцями носила урну для голосування по АДРЕСА_6 та змусила його товариша проголосувати.

- Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фото знімками від 7.12.2022 року, в ході якого свідок ОСОБА_21 у присутності понятих із чотирьох пред`явлених фотознімків на фото №2 за зовнішніми рисами впізнав ОСОБА_6 , як особу яка разом із ОСОБА_22 добровільно погодилася організувати та провести референдум на території смт. Козацьке Каховського району Херсонської області.

- Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фото знімками від 21.02.2023 року, в ході якого свідок ОСОБА_10 під відео запис із чотирьох пред`явлених фотознімків на фото №4 за зовнішніми рисами впізнала ОСОБА_6 , яка разом з іншим чоловіком у супроводі озброєного російського військового ходила по вулицям до будинків в АДРЕСА_7 зі скринькою для голосування та пропонувала мешканцям проголосувати на незаконному референдумі за приєднання Херсонської області до Російської Федерації, в один із днів вказана жінка підійшла до двору ОСОБА_10 , запропонувавши проголосувати, на що ОСОБА_10 відмовилася.

- Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фото знімками від 16.03.2023 року, в ході якого свідок ОСОБА_13 у присутності понятих із чотирьох пред`явлених фотознімків на фото №4 за зовнішніми рисами впізнав ОСОБА_6 , як особу, яка приходила до його будинку в смт. Козацьке та пропонувала проголосувати у ході проведення так званого референдуму, видавала для голосування бюлетень.

- Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фото знімками від 16.03.2023 року, в ході якого свідок ОСОБА_12 у присутності понятих із чотирьох пред`явлених фотознімків на фото №4 за зовнішніми рисами впізнала ОСОБА_6 , як особу яка разом з російським військовослужбовцем приходила до її будинку АДРЕСА_3 та пропонувала прийняти їй участь у псевдо референдумі, записавши її до журналу видачі бюлетенів.

- Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фото знімками від 16.03.2023 року, в ході якого свідок ОСОБА_23 у присутності понятих із чотирьох пред`явлених фотознімків на фото №4 за зовнішніми рисами впізнала ОСОБА_6 , як особу яка у супроводі російського військовослужбовця приходила зі скринькою до неї додому та пропонувала прийняти їй участь у псевдо референдумі.

- Постановою прокурора Каховської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_8 від 8.03.2023 року про оголошення розшуку ОСОБА_6

- Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва за №490/1859/23 (Пр.1-кс/490/2312/23) від 16.03.2023 року, на підставі клопотання слідчого, яке було розглянуте за участю захисника ОСОБА_24 , відповідно якої наданий дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні за №22023230000000144 від 13.03.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст.28 ч.2, 111-1 ч.5 КК України у зв`язку з її переховуванням від органу досудового розслідування.

Крім цього, судом визнано загальновідомим і таким, що не потребує доказуванню в межах даного провадження, що Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки 24.08.1991р. схвалений «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України.

Статтями 1-2 Конституції України визначено, що Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

Декларацією Генеральної Асамблеї ООН від 24.10.1970р. «Про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН» закріплено принцип, згідно з яким держави утримуються в своїх міжнародних відносинах від силових погроз або застосування сили, як проти територіальної цілісності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином несумісним з цілями ООН. Така загроза силою або її застосування є порушенням міжнародного права і Статуту ООН.

Проте, 24.02.2022 року о 5:00 годині президент РФ оголосив своє рішення про початок спеціальної військової операції в Україні та збройними силами РФ здійснено широкомасштабне вторгнення на територію суверенної держави Україна.

Відповідно Указу Президента України та Верховного головнокомандувача ОСОБА_7 за №64/2022 від 24.02.2022 року та Закону України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" за №2102-ІХ від 24.02.2022р. у зв`язку з військовою агресію Російської Федерації проти України на території України був оголошений воєнний стан, який діє до теперішнього часу.

Обсяг доказів, які були досліджені у судовому засіданні сторона обвинувачення вважала достатнім, вважаючи за можливе обмежитись дослідженими доказами, відмовившись від допиту інших свідків, вказаних в реєстрі матеріалів досудового розслідування, оскільки їх свідчення є аналогічними отриманими безпосередньо у судовому засіданні, у зв`язку з чим суд прийняв відмову прокурора від допиту інших свідків.

Захисник ОСОБА_5 не наполягала на дослідженні інших доказів в рамках пред`явленого обвинувачення, тому приймаючи до уваги думку учасників процесу, суд дослідження інших доказів в повному обсязі, а саме допит інших свідків, вказаних в реєстрі в матеріалів досудового розслідування, не проводив.

Положеннями ст.337 ч.1 КПК України регламентовано, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Вивчивши надані стороною обвинувачення матеріали, оцінивши кожний наданий доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність наданих стороною обвинувачення доказів - з точки зору достатності та їх взаємозв`язку, суд дійшов до висновку, що дослідженими письмовими доказами за наявності отриманої досудовим слідством інформації достеменно доведено, що ОСОБА_6 , будучи громадянкою України, виходячи з невимушеності її поведінки, що підтверджується показами усіх допитаних свідків та дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами, а також відтвореними відеозаписами допиту свідків, відповідно яких ОСОБА_6 спокійно та впевнено, свідомо та добровільно, без будь-якого примусу щодо неї, приймала участь у проведенні референдуму, пропонувала мешканцям смт. Козацьке Каховського району голосувати щодо приєднання Херсонської області до складу російської федерації,, що є беззаперечними складниками інкримінованого їй злочину та свідченням усвідомлення ОСОБА_6 факту окупації, агресії з боку російської федерації, цілковитої добровільності її дій.

При проведенні пред`явлення особи для впізнання за фото знімками всі учасники слідчої дії однозначно вказали на ОСОБА_6 , як на особу, яка приймала участь у проведенні референдуму, ходила зі скринькою по вулицям селища, видавала бюлетені для голосування, зазначаючи, що вона поводилася вільно.

Під час судового слідства не знайшло свого підтвердження припущення сторони захисту, що ОСОБА_6 була вимушена, або діяла під фізичним чи психічним примусом з боку осіб, які представляли окупаційну владу російської федерації, щодо прийняття участі у проведенні референдуму, оскільки вказана обставина спростовуються дослідженими у судовому засіданні доказами, з яких вбачається, що ОСОБА_6 легко пересувалася по окупованої території у спокійному стані, нервовості або іншої збудженої чи схвильованої поведінки не виявляла.

Покази свідків ОСОБА_25 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , узгоджуються між собою, не містять суперечностей, які б могли поставити під сумнів їх правдивість та достовірність. Сукупність показань свідків у співставленні з наявними у справі письмовими доказами є цілком змістовними та дозволяють скласти цілісний сюжет реконструйованої ними події.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених в суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

За змістом ст.95 ч.4 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу.

Усі перераховані джерела інформації суд оцінює за правилами документа ст.99 КПК України, а відомості, що вони містять, визнає належними та допустимими. Враховуючи цілковиту узгодженість між собою вказаних доказів за змістом, їх єдність та взаємозв`язок за часом та характером подій, суд визнає наведені та проаналізовані вище документовані дані достовірними доказами обвинувачення.

Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, визначених КПК України, враховуючи, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, надано не було.

За викладених підстав суд дійшов до висновку, що стороною обвинувачення надано достатньо доказів винуватості обвинуваченої ОСОБА_6 у скоєнні інкримінованого їй злочину, передбаченого ст.ст.28 ч.2, 111-1 ч.5 КК України в об`ємі пред`явленого обвинувачення, надані докази суд визначає допустимими доказами, оскільки вони отримані у порядку, встановленому діючим КПК України, будь-яких порушень вимог діючого законодавства під час руху кримінального провадження не встановлено.

Таким чином, судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_6 своїми діями скоїла умисний злочин, передбачений ст.ст.28 ч.2, 111-1 ч.5 КК України та її дії вірно кваліфіковані за ознаками, як колабораційна діяльність, а саме добровільна участь громадянина України в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, вчиненого за попередньою змовою групою осіб та її вина доведена в повному обсязі.

За змістом ст.2 ч.1 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

Відповідно до положень ст.50 ч.2 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Разом з цим суд враховує положення ч.2, ч.3 ст.4 КК України за змістом якої злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення злочину визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.

За правилам ст.65 ч.2 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_6 суд керується загальними засадами призначення покарання, зазначеними в ст.65 КК України, а саме приймає до уваги характер та ступінь тяжкості, мотивацію, суспільну небезпечність вчиненого нею злочину, спосіб життя ОСОБА_6 , яка перебуваючи на окупованій території, добровільно приймала участь у проведенні референдуму, ініційованого окупаційною владою російської федерації, дані про особу обвинуваченої, те, що вона оголошена у розшук у зв`язку з уникненням від кримінальної відповідальності, що підтверджується офіційними документами, долучених до матеріалів кримінального провадження.

Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченому, передбачені ст.66 КК України, судом не встановлено. До обставин, які обтяжують покарання, передбачені ст.67 п.11 КК України, суд відносить вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.

З огляду реєстру матеріалів досудового розслідування та вивченням обвинувального акту встановлено, що до кримінального провадження під час досудового розслідування речові докази не долучалися, залучення експертів для проведення експертиз не здійснювалося, у зв`язку з чим процесуальні витрати відсутні.

Таким чином, на підставі викладеного, при визначенні виду та міри покарання обвинуваченій ОСОБА_6 , суд, оцінюючи обставини, спосіб та мотиви вчиненого злочину, яке відноситься до категорії тяжкого відповідно вимог ст.12 КК України, суспільну небезпеку скоєного діяння, об`єктом якого є основи національної безпеки України, як вбачається ОСОБА_6 своїми діями фактично допомагала державі-агресору створити певну вертикаль незаконного органу влади і фактично вчинила злочин проти незалежності, суверенітету та територіальної цілісності нашої держави; дані про особу обвинуваченої, яка оголошена у розшук, її протиправні дії характеризують її як особу, позбавлену будь-яких моральних принципів й свідчать про ігнорування нею норм міжнародного права, відсутність обставин, які пом`якшують покарання, приймаючи до уваги позицію прокурора, суд дійшов до переконання про необхідність призначити обвинуваченій міри покарання у виді позбавлення волі, передбаченої санкцією ч.5 ст.111-1 КК України, що у даному випадку є спів мірним та достатнім для її виправлення та попередження скоєння нових злочинів, що також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.

Приймаючи рішення про призначення додаткового покарання у виді позбавлення права займатися діяльністю пов`язаної з виборчим процесом та процесом референдуму, суд враховує, що вказане додаткове покарання є обов`язковим у санкції вказаної статті. Також суд при прийнятті рішення враховує правові висновки, викладені у постанові колегії Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 22.05.2018 року по справі №753/18479/16-к (провадження №51-520км18) та постанові колегії Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 21.06.2022 року по справі №171/869/21 (провадження №51-838км22) в частині можливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, в тому числі і до осіб, які на час вчинення зазначеного кримінального правопорушення не займали офіційно певні посади та не займалися офіційно певною діяльністю, з огляду на положення, передбачені ст.55 КК України.

Крім того, санкцією ч.5 ст.111-1 КК України передбачено додаткове покарання як конфіскація майна, яке у даному випадку не є обов`язковим і може не призначатися судом та відповідно положень ст.59 КК України є правом, а не обов`язком суду.

Відповідно до ст.59 ч.2 КК України конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу. Згідно ч.1 ст.59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого.

Враховуючи суспільну небезпечність вчиненого діяння, ступінь вини ОСОБА_6 , ту обставину, що на стадії досудового розслідування встановлене майно, що належить обвинуваченій ОСОБА_6 на праві власності, на яке ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва за №490/1850/23 (Пр.1-кс/490/2296/23) від 14.03.2023 року накладений арешт, суд вважає за необхідне призначити додаткове покарання у виді конфіскації всього належного на праві власності ОСОБА_6 майна.

Також суд приймає до уваги, що ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва за №490/1859/23 (Пр.1-кс/490/2325/23) від 16.03.2023 року відносно ОСОБА_6 в порядку ч.6 ст.193 КПК України був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави та строку дії ухвали, тобто безстроково. Враховуючи прийняте судом рішення щодо призначення обвинуваченій міри покарання пов`язаного з позбавленням волі, суд вважає за доцільне застосований відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без змін до моменту затримання особи.

Положеннями 4 ст.197 КПК України передбачено, що у разі постановлення судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого на підставі частини 6 статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.

Початок строку відбування покарання слід обраховувати з моменту звернення вироку до виконання, тобто із дня фактичного взяття ОСОБА_6 під варту.

Керуючись ст.ст.197, 297, 323, 369-371, 373-374, 394-395 КПК України, суд, -

Ухвалив:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у скоєнні злочину, передбаченого ст.ст.28 ч.2, 111-1 ч.5 КК України, призначивши їй покарання у виді восьми років позбавлення волі з позбавленням права займатися діяльністю пов`язаної з виборчим процесом та процесом референдуму на строк п`ятнадцять років, з конфіскацією всього належного обвинуваченій майна, яке є її власністю.

Застосований відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва за №490/1859/23 (Пр.1-кс/490/2325/23) від 16.03.2023 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без змін до моменту затримання особи за підстав, викладених в мотивувальній частині вироку.

Виконання вироку в частині затримання ОСОБА_6 та конвоювання її для відбування покарання у вигляді позбавлення волі доручити Управлінню служби безпеки України в Херсонській області, яке займалося розкриттям злочину.

Строк відбування покарання ОСОБА_6 обчислювати з моменту її фактичного затримання та реального взяття під варту для виконання покарання у вигляді позбавлення волі.

Відповідно положень ст.ст.55, 72 ч.4 КК України покарання у виді конфіскації майна на користь держави та позбавлення права займатися діяльністю пов`язаною з виборчим процесом та процесом референдуму на строк п`ятнадцять років - виконувати самостійно.

Строк покарання у виді позбавлення ОСОБА_6 права займатися діяльністю пов`язаною з виборчим процесом та процесом референдуму на строк п`ятнадцять років, обчислювати з моменту відбуття основного покарання.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч.2 ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку після його проголошення вручити захиснику, а інформацію про вирок опублікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями статті 297-5 КПК України.

Відповідно ст.400 ч.3 КПК України, якщо апеляційну скаргу подано обвинуваченим, щодо якого судом ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, суд поновлює строк за умови надання обвинуваченим підтвердження наявності поважних причин, передбачених статтею 138 цього Кодексу, та надсилає апеляційну скаргу разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції з дотриманням правил, передбачених статтею 399 цього Кодексу.

Головуючий суддя: ОСОБА_26