Вирок від 18 червня 2026 р. у справі №522/17413/25 — Приморський районний суд м. Одеси

19.06.26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 522/17413/25

Провадження № 1-кп/522/2476/26

19.06.2026 року місто Одеса

Приморський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – ОСОБА_4 ,

потерпілої – ОСОБА_5 ,

представника потерпілої – ОСОБА_6 ,

захисників – ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

обвинуваченого – ОСОБА_9 ,

законного представника – ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024162510001241, відомості про яке внесені 26.08.2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відносно:

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Крижопіль, Крижопільського району, Вінницької області, громадянина України, учня ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 291 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_9 25 серпня 2024 року, приблизно о 17:00 год., у денний час доби, в ясну суху погоду, керуючи технічно справним електросамокатом "WINGS", № електродвигуна GM36V25HA221102216, який згідно п. 1.10 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, є транспортним засобом, здійснював рух по тротуару вул. Середньофонтанська в Приморському районі м Одеси, зі сторони вул. Семінарська у напрямку вул. Фонтанська дорога.

Рухаючись у обраному напрямку по тротуару, неповнолітній водій ОСОБА_9 , порушуючи чинні на транспорті правила, що убезпечують рух, проявляючи неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не стежив за дорожньою обстановкою, що позбавило його можливості безпечно керувати транспортним засобом, постійно контролювати його рух та вчасно реагувати на зміну дорожньої обстановки, в результаті чого передньою частиною керованого ним електричного самокату в районі будинку АДРЕСА_2 допустив наїзд на пішохода ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка рухалася по вказаному тротуару, попереду в попутному напрямку відносно напрямку руху електросамокату.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості, з якими була доставлена до КНП « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ОМР.

Встановлено, що у ОСОБА_5 в результаті дорожньо-транспортної пригоди малися тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому шийки правої стегнової кістки зі зміщенням відламків, закритого перелому правої променевої кістки у нижній третині зі зміщенням уламків.

Перелічені ушкодження утворилися від дії тупих предметів індивідуальні особливості якого (яких) в ушкодженнях не відобразились, якими могли бути частини транспортного засобу, (електросамокату) в момент контакту з тілом постраждалої, а також внаслідок її подальшого падіння на дорожнє покриття та могли бути отримані в умовах ДТП (контакту автомобіля, що рухається, з тілом пішохода), виникли незадовго до звернення у лікувальний заклад (КНП « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ОМР) і могли бути заподіяні 25.08.2024 року.

Всі вищевказані ушкодження не були небезпечними для життя, складають єдиний морфологічний комплекс і оцінюються разом, спричинили тривалий розлад здоров`я строком понад 21 день, згідно п.п. 2.2.2 та 4.6 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р., відносяться до категорії тілесних ушкоджень СЕРЕДНЬОЇ тяжкості.

Також встановлено, що у даній дорожній ситуації водій електросамоката "WINGS", № електродвигуна GM36V25HA221102216, ОСОБА_9 повинен був діяти відповідно до вимог п. 11.13 Правил дорожнього руху України.

У даній дорожній обстановці водій електросамоката "WINGS", № електродвигуна GM36V25HA221102216, ОСОБА_9 , діючи відповідно з вимогами п. 11.13 Правил дорожнього руху України мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_5 .

В діях водія електросамоката " ІНФОРМАЦІЯ_5 ", № електродвигуна GM36V25HA221102216, ОСОБА_9 убачається невідповідність вимогам п. 11.13 правил дорожнього руху України, і його дії знаходяться в прямому причинному зв`язку з виникненням події цієї пригоди.

Таким чином неповнолітній ОСОБА_9 своїми необережними діями у формі злочинної недбалості допустив порушення вимог п.п. 2.3 (б); 11.13 Правил дорожнього руху України, які вказують на те, що:

п. 2.3 ПДР «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

п. 11.13 ПДР «Забороняється рух транспортних засобів по тротуарах і пішохідних доріжках, крім випадків, коли вони застосовуються для виконання робіт або обслуговування торговельних та інших підприємств, розташованих безпосередньо біля цих тротуарів або доріжок, за відсутності інших під`їздів і за умови виконання вимог пунктів 26.1, 26.2 та 26.3 цих Правил.

- чим спричинив потерпілій ОСОБА_5 тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.

Дії ОСОБА_9 , які виразились в порушенні чинних на транспорті правил, що убезпечують рух, що спричинило інші тяжкі наслідки, кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 291 КК України.

Допитаний в судовому засіданні у присутності захисника та законного представника, обвинувачений ОСОБА_9 свою вину у пред`явленому йому обвинуваченні визнав у повному обсязі та пояснив суду, що 25.08.2024 року приблизно 17:00 після дня народження друга їхав з шістьма друзями на самокатах по АДРЕСА_2 . Рух здійснював прямо по тротуару, де і побачив потерпілу. Надав попередження сигналом, а саме дзвіночком, який знаходиться на самокаті , проте потерпіла після сигналу почала розвертатися в ліво. Оскільки він не очікував такого швидкого повороту, здійснив наїзд на потерпілу, яка рухалась в попутному напрямку.

Обвинувачений підтвердив, що заздалегідь бачив потерпілу, яка рухалась в одному напрямку з ним, спиною до нього та не бачила його, дав звуковий сигнал та почав повертати в ліво, щоб об`їхати потерпілу на відстані десь 300 метрів, крім того мав змогу зменшити швидкість, але швидкість не зменшив, бо вирішив повернути ліворуч, щоб уникнути зіткнення внаслідок чого потерпіла різко повернулась і він на неї наїхав. Також визнав, що ним були порушені правила ПДР, і якби він їхав з іншою швидкістю, зіткнення б не відбулось, проте яка саме була швидкість не пам`ятає. Зазначив, що рух де він здійснював не був обладнаний велосипедними доріжками для руху транспорту. Після зіткнення хотів допомогти потерпілій піднятися, але вона не змогла цього зробити. Швидку медичну допомогу викликали його друзі, яких разом з ним було 6 людей. Після інциденту п`ять разів приїжджав до потерпілої з своїми батьками та виражав співчуття. Будь-яких доходів та власності не має. У вчиненому щиро кається та добровільно визнає всі обставини обвинувального акту. Крім того, ОСОБА_9 зазначив, що у вчиненому щиро розкаюється, зробив для себе належні висновки та просив суд не карати його суворо.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 суду показала, що 25 серпня 2024 року приблизно о 17:00 годині вона вийшла зі своєї квартири та йшла по тротуару на АДРЕСА_3 . Переконавшись у безпеці, вона помітила, як різко з`явилися три електросамокати. Обвинувачений, який рухався на самокаті позаду неї без будь-яких звукових сигналів, підрізав її та здійснив поштовх з лівої сторони по ногах. Внаслідок цього наїзду вона впала на землю та не могла підвестися через сильний біль. Крім пошкоджень у районі кісток, вона отримала перелом шийки стегна правої частини та перелом правої руки зі зміщенням.

Особи, які їхали на самокатах, повернулися, і хтось із них викликав поліцію. Перехожа жінка з коляскою викликала карету швидкої медичної допомоги, яка приїхала разом із працівниками поліції. Потерпілій зробили знеболювальний укол та госпіталізували до лікарні, де згодом провели хірургічну операцію та встановили металеву пластину. Загалом у лікарні вона перебувала 21 день, після чого лікарі відвідували її вдома. Зазначена подія та отримані травми досі завдають їй значних проблем зі здоров`ям.

Також потерпіла зазначила, що мати обвинуваченого зв`язалася з нею в лікарні та сплатила першу частину коштів у розмірі 165 000 гривень за операцію, проте подальші витрати потерпіла несла самостійно і додаткових коштів безпосередньо у сторони обвинуваченого через самоповагу не просила. Пропозицію захисника обвинуваченого щодо виплати ще 50 000 гривень вважає недостатньою. Наголосила, що реабілітацію на 7-й станції Великого Фонтану в м. Одесі вона ще не проходила, а попередню заяву підписала, оскільки не бажала спілкуватися. Заперечила твердження законного представника обвинуваченого про постійне забезпечення її продуктами та допомогою, зазначивши, що представники обвинуваченого приходили до неї з метою примусити підписати відмову від претензій. Наразі потерпіла просить стягнути компенсацію за 6 місяців, протягом яких сусіди допомагали їй (купували продукти, прибирали, годували її).

Щодо міри покарання для обвинуваченого потерпіла поклалася на розсуд суду та просила суворо його не карати, зазначивши, що обвинувачений перед нею вибачився.

Законний представник обвинуваченого ОСОБА_10 пояснила суду, що швидкість з якою рухався ОСОБА_9 , була не великою та допустимою, посилаючись на експертизу, яка була проведена в рамках досудового розслідування. Щодо показів потерпілої зазначила, що одразу після події вони приїхали до лікарні, де лікар повідомив їм про необхідність сплати суми за операцію у розмірі 4 000 доларів США, на що вони погодилися. Згодом вони під`їхали до іншого медичного закладу — Єврейської лікарні, де лікар поінформував, що за державною програмою лікування та оперування можна зробити дешевше, на що вони також погодилися, проте потерпілу не влаштувала вказана пропозиція і вона відмовилася. Усі витрати, пов`язані з проведенням операції потерпілій, а саме 165 000 гривень, ними було повністю сплачено за рахунком. Крім того, вони приїжджали до потерпілої по декілька разів, постійно спілкувалися з нею до моменту її виписки, приносили продукти харчування, фрукти та повністю закривали всі її потреби та прохання щодо купівлі необхідного. Під час виписки потерпілої з лікарні вона особисто зазначила їй про готовність допомагати надалі та попросила дзвонити у разі потреби, проте потерпіла після цього не телефонувала. Будь-якого шантажу з їхнього боку не було. Лише через рік до неї зателефонував адвокат потерпілої та сказав взяти з собою на судове засідання грошові кошти.

Окрім визнання провини ОСОБА_9 , його вина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 291 КК України, підтверджується дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами:

-Витягом з ЄРДР №12024162510001241, з якого вбачається, що 25.08.2024, приблизно о 17:00 год., у Приморському районі м. Одеса, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи електросамокатом "WINGS", № електродвигуна GM36V25HА221102216, в районі будинку №32 по вул. Середньофонтанська, скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Внаслідок ДТП пішохід ОСОБА_5 з отриманими тілеснми ушкодженнями була доставлена до КНП " ІНФОРМАЦІЯ_4 " ОМР. (ЄО №12096 від 25.08.2024 Відділу поліції №5 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області);

-Рапортами працівників ВП №5 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, згідно яких 25.08.2024 року о 17:53 год. надійшло повідомлення зі служби « НОМЕР_1 » про те, що 25.08.2024 року о 17:00 год. за адресою: Приморський район, м. Одеса, вул. Середньофонтанська, повідомлення ШМД, кут вул. Транспортна. Поліція була. Самокат збив пішохода. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , д\з політравма. Доставлена 10 лікарня, к.н.т. – не має. Заявник ОСОБА_11 ;

-Протоколом огляду місця події від 28.08.2025 року, схемою до протоколу огляду ДТП, фото таблицею, згідно яких зафіксовано загальний вигляд тротуару по АДРЕСА_2 зі сторони вул. Фонтанська дорога в напрямку вул. Семінарська та розташування електросамокату "WINGS", № електродвигуна GM36V25HA221102216, з фототаблицею до вказаного протоколу;

-Постановою про залучення до кримінального провадження речового доказу від 26.08.2024 року, якою визнано електросамокат "WINGS", (№ електродвигуна GM36V25HA221102216), речовим доказом у кримінальному провадженні №12024162510001241 від 26.08.2024 року;

-Висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 25.08.2024 року, з якого вбачається, що 25.08.2024 року о 22:35 год. у ОСОБА_9 ознак сп`яніння не виявлено;

-Висновком експерта № 24-4790 автотехнічної експертизи технічного стану електросамокату WINGS, за результатом якого встановлено, що на момент експертного огляду, а відповідно і на момент ДТП, рульове управління, гальмівна система та ходова частина електросамоката WINGS, перебували в працездатному стані й могли виконувати задані функції при керуванні електросамокатом, а отже були відсутні технічні несправності на досліджуваному електросамокаті, які могли б привести до втрати курсової стійкості та керованості даного транспортного засобу. Оскільки на досліджуваному електросамокаті WINGS на момент експертного огляду, а відповідно і на момент ДТП були відсутні технічні несправності (рульового управління, гальмівної системи та ходової частини), які могли б привести до втрати курсової стійкості й керованості даного транспортного засобу, то питання: «Якщо є, то яка причини їх виникнення і як вони могли вплинути на управління електросамокатом у дорожній ситуації, яка склалася?» та «Чи мав водій можливість виявити їх перед виїздом заздалегідь до скоєння ДТП?», не вирішувались;

-Висновком експерта № 24-4789 транспортно-трасологічної експертизи механічного виникнення пошкоджень на електросамокаті WINGS, за результатом якого встановлено, що в ході експертного огляду електросамоката WINGS пошкоджень механічного характеру, які могли утворитися у наслідок наїзду на пішохода, не виявлено;

-Запитом слідчого СВ ВП № 4 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області №4/4-2826 від 06.09.2024 року та інформацією ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » № 2-10/2024 від 02.10.2024 року, з яких вбачається, що згідно меморандуму, що підписаний мерією м. Одеса та операторами шеренгу самокатів (у тому числі ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »), швидкість електросамокатів програмно обмежена до 20 км/год для доріг загального користування та 13-14 км/год для парків та зон відпочинку, остання поїздка самоката 0367 (надано окремим скріном з робочої програми), відомості про особу, що користувалась електросамокатом 0367 під час останньої поїздки (надано окремим скріном з робочої програми), підстави для реєстрування в програмі - робочий номер телефону українського оператора та робоча електрона пошта, користувач вказує інші свої данні (ім`я прізвище) самостійно;

-Висновком експерта № СЕ-19/116-24/26254-ІТ від 26.12.2024 року, за результатом якого встановлено, що для заданого комплексу вихідних даних, зазначеного в постанові про призначення судової експертизи, у даній дорожній ситуації водій електросамоката «WINGS», № електродвигуна GM36V25HA221102216, ОСОБА_9 повинен був діяти відповідно до вимог п. 11.13 Правил дорожнього руху України. Для заданого комплексу вихідних даних, зазначеного в постанові про призначення судової експертизи, у даній дорожній обстановці водій електросамоката «WINGS», № електродвигуна GM36V25HA221102216, ОСОБА_9 , діючи відповідно з вимогами п. 11.13 Правил дорожнього руху України мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_5 . Для заданого комплексу вихідних даних, зазначеного в постанові про призначення судової експертизи в діях водія електросамоката «WINGS», № електродвигуна GM36V25HА221102216, ОСОБА_9 убачається невідповідність вимогам п. 11.13 Правил дорожнього руху України, і його дії, з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв`язку з виникненням події цієї пригоди. Відповідь на поставлення питання щодо причинного зв`язку дій пішохода ОСОБА_5 , у даній дорожній ситуації не потребує спеціальних технічних знань і може бути здійснено слідчим або судом самостійно, відповідно до вимог розділу 4 «Обов?язки і права пішоходів»;

-Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 03.03.2025 року, описом речей і документів від 10.04.2025 року, на підставі якого складено протокол тимчасового доступу до речей і документів від 10.04.2025 року, згідно яких слідчим у кримінальному провадженні №12024162510001241 надано дозвіл на тимчасовий доступ до медичної картки стаціонарного хворого (історії хвороби) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з можливістю тимчасового вилучення оригіналів усіх документів та речей (у тому числі КТ-знімків, МРТ-знімків, рентгенівських знімків на цифровому носії або на магнітній плівці), з яких складається зазначена медична картка стаціонарного хворого (історія хвороби), яка зберігається в КНП « ІНФОРМАЦІЯ_7 » ОМР;

-Висновком експерта № 469 від 06.05.2025 року, за результатом якого встановлено, що на підставі даних судово-медичної експертизи гр-ки ОСОБА_5 , 1959 р.н., за медичною документацією, та даними матеріалів кримінального провадження № 12024162510001241, у гр-ки ОСОБА_5 малися наступні тілесні ушкодження: закритий перелом шийки правої стегнової кістки зі зміщенням відламків, закритий перелом правої променевої кістки у нижній третині зі зміщенням уламків. Зазначені ушкодження утворилися від дії тупих предметів індивідуальні особливості якого (яких) в ушкодженнях не відобразились, якими могли бути частини транспортного засобу (електросамокату) в момент контакту з тілом постраждалої, а також внаслідок її подальшого падіння на дорожнє покриття. Дані ушкодження утворилися незадовго до звернення гр-ки ОСОБА_5 у лікувальний заклад (КНП « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ОМР), і таким чином, могли бути заподіяні 25.08.2024 р. Всі вищевказані ушкодження не були небезпечними для життя, складають єдиний морфологічний комплекс і оцінюються разом, спричинили тривалий розлад здоров`я строком понад 21 день і за цим критерієм, згідно п.п. 2.2.2 та 4.6 «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.195 р., відносяться до категорії тілесних ушкоджень СЕРЕДНЬОЇ тяжкості;

-Медичною довідкою про те, що ОСОБА_5 була доставлена до медичного закладу № 10 0 17.45 годині, з переломом шийки правої стегнової кістки зі зміщенням;

-СД диск з рентген знімками потерпілої ОСОБА_5 від 26.08.2024 року;

-Медичними довідками КНП « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ОМР № 1748 від 06.06.2025 року та № 1749 від 06.06.2025 року, згідно яких громадянка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проходила лікування у відділенні полі травми КНП « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ОМР. Пацієнтка перебувала на стаціонарному лікуванні в КНП « ІНФОРМАЦІЯ_7 » Одеської міської ради у період з 25 серпня 2024 року по 18 вересня 2024 року включно, що становить 24 календарні дні. Вартість одного ліжко-дня станом на період лікування складала 923,82 грн. Загальна вартість перебування пацієнтки на стаціонарному лікуванні становить: 22 171,68 грн.;

-Заявою ОСОБА_5 від 20.06.2025 року, якою вона просила органи поліції визнати її потерпілою у кримінальному провадженні № 12024162510001241 за фактом наїзду на неї електросамокату;

-ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 04.09.2024 року, згідно якої накладено арешт із забороною розпорядження та користування на майно, яке було тимчасово вилучене у кримінальному провадженні №12024162510001241 від 26.08.2024 року, із установленням подальшого місця зберігання на спеціальному майданчику тимчасового утримання транспортних засобів №6 за адресою: АДРЕСА_4 , а саме – на електросамокат "WINGS" (№ електродвигуна GM36V25HA221102216), зеленого кольору, який належить ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_8 " (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , керівник організації ОСОБА_12 , АДРЕСА_5 , НОМЕР_3 ).

З урахуванням наведеного суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючі кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення дійшов до впевненого висновку що діяння, яке вчиненоОСОБА_9 дійсно мало місце, в його діях наявний склад кримінального правопорушення, передбаченогост. 291 КК України і ОСОБА_9 винуватий у його вчиненні, так як він порушив чинні на транспорті правила, що убезпечують рух, що спричинило інші тяжкі наслідки.

Так, статтею 9 Конституції України визначено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до позиції, викладеної у рішенні ЄСПЛ «Скополла проти Італії» від 17.09.2009 року, складовими елементами принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Як визначено ст. 65 КК України, при призначенні покарання суд повинен враховувати ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, що скоїла кримінальне правопорушення, повинно бути призначено покарання необхідне та достатнє для його виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до положень ст. 66 КК України, обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_9 суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку.

Відповідно до положень ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_9 , судом не встановлені.

При призначенні покарання ОСОБА_9 суд, відповідно до положень ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до вимог ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, обставини, що обтяжують та пом`якшують його покарання, данні про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, його щире каяття, усвідомлення обвинуваченим своєї протиправної поведінки, готовність нести покарання. Під час розгляду справи заявив суду, що зробив для себе належні висновки та став на шлях виправлення.

Так, формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює його розкриття, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим, справжнім. Отже, щире каяття повинно ґрунтуватися на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась, та нести кримінальну відповідальність за вчинене, а також зазначена обставина має знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження. Зважаючи на вказане, в діях ОСОБА_9 проявилося щире каяття.

Судом враховано висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 30.10.2018 року у справі №559/1037/16-к, де надано роз`яснення, що активне сприяння розкриття злочину і щире каяття є окремими обставинами, що пом`якшують покарання, у зв`язку з чим суд розцінює щире каяття і активне сприяння розкриттю злочину альтернативними, незалежними, окремо існуючими обставинами, що пом`якшують покарання.

У рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03.10.2002 року ЄСПЛ зазначає, що кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв`язку з відстрочкою.

Розділом XV Кримінального кодексу України визначені особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх, в якому статтями 98 - 102 цього Кодексу передбачені види та розміри покарань, які можуть бути призначені неповнолітньому.

Коли суб`єктом вчинення кримінального правопорушення є неповнолітня особа, то порядок призначення покарання регулюється окремим розділом КК, де чітко визначено вид та розмір покарань, які можуть бути призначені неповнолітньому, а тому стосовно ОСОБА_9 суд обирає міру примусу, передбачену в ст. 98 КК, виключно в межах, установлених статтями 99 - 102 цього Кодексу.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду в постанові від 07.04.2025 року по справі № 754/15594/23, провадження № 51-4274 кмо 24.

Згідно ч.1 ст. 103 КК України, при призначенні покарання неповнолітньому суд, крім обставин, передбачених у статтях 65-67 цього Кодексу, враховує умови його життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього.

При визначенні покарання суд враховує, що відповідно до санкції статті 291 КК України, обвинуваченому не може бути призначено передбачене покарання у виді штрафу, оскільки останній навчається у ліцеї, тобто не має джерела доходу. Виправні роботи з цієї ж підстави не можуть бути призначені судом ОСОБА_9 у виді покарання, через відсутність місця роботи у обвинуваченого. Відповідно до вимог ч. 3 ст. 61 КК України, через неповнолітній вік ОСОБА_9 до нього також не може бути застосований такий вид покарання, як обмеження волі.

За сукупності вище наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, з урахуванням обставин вчиненого кримінального правопорушення, характеру та ступеню суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, його наслідків, даних про особу ОСОБА_9 , який є неповнолітнім, школярем, характеризується за місцем навчання позитивно, не має мають самостійного доходу, власних коштів або майна, на яке може бути звернене стягнення, раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, щиро розкаявся та усвідомив свою протиправну поведінку, з урахуванням умов його життя та виховання, впливу дорослих та рівня розвитку, суд вважає, що необхідним призначити ОСОБА_9 покарання у виді позбавленні волі, оскільки саме таке покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та запобігатиме вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Разом із тим, враховуючи вік обвинуваченого, дані щодо його особи, висновок органу пробації, згідно якого виправлення ОСОБА_9 можливе без ізоляції від суспільства, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_9 від реального відбуття призначеного покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням на підставі вимог ст.ст. 104, 75 КК України, оскільки вважає можливим виправлення ОСОБА_9 без відбування реального покарання, якщо він протягом встановленого іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки, відповідно до вимог п.п. 1, 2 ч. 1, ч. 3 ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

А також, як рекомендовано у висновку органу пробації, для мінімізації ризиків вчинення повторного правопорушення, з метою зниження рівня криміногенної потреби «Дозвілля та відпочинок», згідно ч. 3 ст. 75 КК України суд вважає необхідним покласти обов`язок на ОСОБА_9 пройти пробаційну програму «Формування життєвих навичок» та навчальні курс «Особисті якості та поведінка» і «Небайдужі: базові емоційні потреби та соціальна взаємодія» на онлайн платформі « ІНФОРМАЦІЯ_9 », з отриманням відповідного підтвердження.

Відповідно до вимог ст. 118, 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Приймаючи до уваги неповнолітній вік обвинуваченого ОСОБА_9 , який на теперішній час навчається, ніде офіційно не працевлаштований, у обвинуваченого відсутній самостійний заробіток, регулярний дохід та постійне джерело прибутку, тому суд вважає необхідним стягнути витрати на залучення у даному кримінальному провадженні експертів для проведення судових експертиз безпосередньо із законного представника неповнолітнього обвинуваченого.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про стягнення із законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , документально підтверджені витрати на залучення експертів на користь держави, а саме:

-витрати на проведення судової експертизи технічного стану транспортного засобу (висновок експерта №24-4790 від 03.10.2024 року), які згідно акту здачі-приймання висновку експерта складають 1893,20 гривень;

-витрати на проведення судової транспортно-трасологічної експертизи механічного виникнення пошкоджень на електросамокаті WINGS (висновок експерта №24-4789 від 03.10.2024 року), які згідно акту здачі-приймання висновку експерта складають 1893,20 гривень;

-витрати на проведення судової експертизи за експертною діяльністю 10.1. (висновок № СЕ-19/116-24/26254-ІТ від 26.12.2024 року), вартістю 4775,40 гривень.

Заходи забезпечення кримінального провадження, а саме арешт, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 04.09.2024 року на майно, яке було тимчасово вилучене у кримінальному провадженні №12024162510001241 від 26.08.2024 року, із установленням подальшого місця зберігання на спеціальному майданчику тимчасового утримання транспортних засобів №6 за адресою: АДРЕСА_4 , а саме – на електросамокат "WINGS" (№ електродвигуна GM36V25HA221102216), зеленого кольору, який належить ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_8 " (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , керівник організації ОСОБА_12 , АДРЕСА_5 , НОМЕР_3 ) – суд вважає необхідним скасувати.

Долю речових доказів, відомості про які надано прокурором в судовому засіданні, слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України наступним чином:

-електросамокат "WINGS" (№ електродвигуна GM36V25HA221102216), який належить ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_8 " (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , керівник організації ОСОБА_12 , АДРЕСА_5 , НОМЕР_3 - повернути за належністю власнику ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_8 " (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_9 у кримінальному провадженні №12024162510001241 - не обирався.

Вирішуючи питання щодо заявленого у справі цивільного позову суд встановив наступне.

Так, потерпіла ОСОБА_5 звернулася до суду із цивільним позовом до ОСОБА_10 в порядку ст. 128 КПК України, яким просить суд стягнути з відповідача на свою корсить матеріальні збитки в сумі 116400 гривень та моральну шкоду в сумі 50000 гривень.

Свої вимоги позивач обґрунтувала тим, що 25.08.2024 року неповнолітній ОСОБА_9 скоїв дорожньо-транспортну пригоду на електросамокаті, внаслідок чого вона отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому шийки правої стегнової кістки зі зміщенням відламків, закритого перелому ДЕМ правої променевої кістки зі зміщенням, про що свідчить виписка з медичної картки № НОМЕР_4 КМП « ІНФОРМАЦІЯ_7 » ОМР. На стаціонарному лікуванні вона перебувала з 25.08.2024 року по 18.09.2024 року. Позивач вказала, що батьками ОСОБА_9 їй було відшкодовано протезування та лікування у період стаціонару в сумі 164 000 гривень. Проте, в дійсності вона витратила додатково значні кошти на наступне: сторонній догляд та харчування на протязі 6 місяців (180 днів) з розрахунку по 300 гривень щоденно, що складає 54000 гривень і вона була вимушена наняти жінку яка готувала їй, допомагала пересуватися вдень та вночі, оскільки вона сама не могла ходити та тримати предмети для харчування, а також допомагала в побуті. На даний час, ОСОБА_5 потрібні кошти для реабілітації у реабілітаційному центрі в сумі 56400 гривень та придбання ліків в сумі 6000 гривень.

Крім того, позивач вказала, що також вона постраждала морально, оскільки цей жахливий випадок, повністю змінив її життя, окрім фізичних страждань внаслідок самої події ДТП, вона щодня відчуває незручності в побуті, має металеві конструкції в нозі та руці, майже не може пересуватися. Відношення до неї з боку батьків ОСОБА_9 - зневажливе, добровільно відшкодувати мені реальні збитки вони не бажають, по телефону розмовляють тоном, який принижує її, звинувачуючи в тому, що вона, буцім-то руйнує майбутнє життя їх неповнолітнього сина, бо на його чекає неминуча кримінальна відповідальність. Звернула увагу на те, що саме вона є потерпілою по справі, після ДТП залишилася без руху, без додаткових коштів, була вимушена зайняти кошти у знайомих, які висловили більше співчуття та підтримки, ніж родина винуватця ДТП. Саме вона страждає від щоденних болісних відчуттів, знаходячись в повній залежності від лікарських препаратів, які приписані їй лікарями. Сам ОСОБА_9 жодного разу не спілкувався з мною, не висловлював будь-якого співчуття. Моральну шкоду позивач оцінює в сумі 50000 гривень.

До цивільного позову долучено копію паспорту позивача, копію виписки МЛК № 10 № 132236, копію довідки реабілітаційного центру про необхідність планової реабілітації та копії цивільного позову для учасників процесу.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_5 підтримала цивільний позов та просила його задовольнити у повному обсязі.

Представник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 просила суд задовольнити вимоги її клієнтки у повному обсязі з підстав, викладених у позові.

Прокурор підтримав позов ОСОБА_5 .

Відповідач ОСОБА_10 цивільний позов не визнала, вказала, що їх родиною вже було сплачено потерпілій 164 000 гривень в рахунок відшкодування завданої шкоди.

Представник цивільного відповідача - адвокат ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечив проти позову ОСОБА_5 , надав відзив на позов, згідно якого просив відмовити в задоволенні вимог у повному обсязі. Свою позицію мотивував тим, що позивачем (потерпілою) не вказані докази на підтвердження тяжких душевних страждань та моральним переживань, негативних змін у житті останньої та появи психосоматичних та психоемоційних змін. Також, позивачем не зазначено номер відомості про наявність або відсутність електронного кабінету, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються. Крім того, представник цивільного відповідача зауважив, що потерпіла, ОСОБА_5 надала розписку, що їй було відшкодовано матеріальну та моральну шкоду в повному обсязі, та в неї відсутні будь-які претензії.

09.03.2026 року позивач надала додаткові письмові пояснення обставин її травмування та вказала, що родина ОСОБА_13 не задовольнила усіх її потреб. Час спливає, допомога по реабілітації - не надана. ОСОБА_5 вказала, що ОСОБА_13 дійсно відвідували її у лікарні, але по рахунку не платили. Кожний їхній візит стосувався наполегливої вимоги підписати відмову від кримінального притягнення їх сина до відповідальності. Позивач вважає, що це був шантаж з їхнього боку та щоб його уникнути, вона була вимушена підписати набраний на комп`ютері текст, який міститься у матеріалах провадження. ОСОБА_10 дійсно купувала їй памперси та кілька разів приносила продукти, більше ніяких грошей від них позивач не отримувала, при цьому, ОСОБА_13 намагалися заощадити на її лікуванні. Ортопедичний матрац, який вони привезли, був старий та брудний, тому вона відмовилася його отримувати. Також, ОСОБА_14 вказала, що її життя тоді та зараз «не передати словами», щоденна біль, у рострощених частинах тіла, яка триває більше року. Вона є одинокою людиною, перші 6 місяців вона не обходилася без сторонньої допомоги, тому платила по 300 гривень в день за продукти та допомогу у приготуванні їжі. Продукти вона оплачувала людям, які їх приносили. На даний час їй не провели реабілітацію. Захисник ОСОБА_15 пропонував їй 50 000 гривень, але витрати на реабілітацію складають 56400 гривень та ліки до неї 6000 гривень. Позивач вказала, що наполягає на задоволенні її вимог і вважає, що батьки ОСОБА_15 , повинні поступити по совісті.

До додаткових пояснень позивач долучила їх копії та квитанції про поштове відправлення копій пояснень учасникам процесу.

Суд, дослідивши надані позивачем докази на підтвердження заявлених вимог, з`ясувавши позицію сторін, вважає позов ОСОБА_5 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Правовідносини між сторонами по справі є цивільно-правовими та урегульовані положеннями ЦК України.

Пунктами 8 та 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, а також відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Частиною 2 ст. 127 КПК України передбачено, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно ч. 1 ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Відповідно до вимог ч. 1, ч. 7 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Розглядаючи вимогу позивача про стягнення з ОСОБА_10 на свою користь матеріальних збитків в сумі 116 400 гривень, суд керується наступним.

Пунктами 8 та 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, а також відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Як визначено ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За приписами статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно цивільного позову, ОСОБА_5 вказала, що на стаціонарному лікуванні вона перебувала з 25.08.2024 року по 18.09.2024 року. Позивач вказала, що батьками ОСОБА_9 їй було відшкодовано протезування та лікування у період стаціонару в сумі 164 000 грн. Проте, в дійсності вона витратила додатково 54000 гривень (сторонній догляд та харчування на протязі 6 місяців (180 днів) з розрахунку по 300 гривень щоденно). Крім того, на даний час, ОСОБА_5 потрібні кошти для реабілітації у реабілітаційному центрі в сумі 56400 гривень та придбання ліків в сумі 6000 гривень.

Як вбачається з долученої до позову виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 13236, ОСОБА_5 виписана 18.09.2024 року, анамнез захворювання: зі слів хворого травма в результаті ДТП, збив самокат, після чого впала на праву сторону. Доставлена до БШД в МКЛ № 10, виконана закрита репозиція перелому та гіпсова іммобілізація правої променевої кістки. Пацієнт пройшов курс консервативного лікуванні – знеболююча, протизапальна, судинна терапія, антибіотикопрофілактика. Рекомендовано ходу з опорою, приймання ліків, амбулаторний нагляд за м\п, ЛФК, обмеження фізичного навантаження 1 місяць.

Згідно електронного направлення 2954-4319-7400-4474, термін дії 08.04.2025 року по 08.04.2026 року, ОСОБА_5 направлено на нестаціонарну медичну реабілітацію, рекомендований термін та надання послуги не вказано.

За змістом пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України, реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Стаття 3 Конституції України закріплює людину, її життя, здоров`я, честь, гідність, недоторканність і безпеку найвищою соціальною цінністю в державі.

Суд приходить до висновку, враховуючи тяжкі наслідки, спричинені здоров`ю потерпілої, враховуючи позицію законного представника обвинуваченого, а також наявного медичного направлення для проходження реабілітації, що позовні вимоги в частині стягнення у суми 56 400 гривень для реабілітації після отримання тілесних ушкоджень, внаслідок вчиненого ОСОБА_9 кримінального правопорушення підлягають задоволенню.

Разом із тим, суд звертає увагу, що до позову ОСОБА_5 не долучено жодного документу на підтвердження твердження позивача про те, на які саме ліки в сумі 6000 гривень і на по призначенню якого лікаря необхідна зазначена сума, у зв`язку із чим, в цій частині, суд вважає заявлені вимоги не обґрунтованими.

Крім того, позивачем жодним чином не підтверджені зазначені витрати у сумі 54000 гривень (сторонній догляд та харчування на протязі 6 місяців (180 днів) з розрахунку по 300 гривень щоденно, оскільки до позову не долучено жодного документа, який би свідчив про вказані ОСОБА_5 витрати.

Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч. 3 ст. 12, ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як визначено ч. 1, 2, 3, ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з частиною другою статті 264 ЦПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

За таких обставин заявлена в позові сума матеріальних збитків в розмірі 116 400 гривень підлягає частковому задоволенню, на суму 56 400 гривень.

Вирішуючи питання щодо вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_10 моральної шкоди в розмірі 50 000 грн. суд керується наступним.

Статтею 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 23 ЦК України).

З огляду на роз`яснення, що викладені у пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли неправомірні дії завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. Зазначений висновок узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 27 березня 2019 року у справі 703/3912/16.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Необхідно зазначити, що право на відшкодування моральної шкоди виникає за наявності передбачених законом умов відповідальності за заподіяну шкоду (загальні умови), а саме наявність моральної шкоди як наслідку порушення особистих немайнових прав або посягання на інші нематеріальні блага; неправомірні рішення, дії чи бездіяльність заподіювача шкоди; причинний зв`язок між неправомірною поведінкою і моральною шкодою; вина заподіювача шкоди. При цьому, обов`язок доведення наявності підстав для відшкодування моральної шкоди покладається на особу, що вимагає її відшкодування, що відповідає змісту статей 12, 81 ЦПК України.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди)», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо), та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити з засад розумності, виваженості та справедливості.

Встановлене Конституцією України та законами України право на відшкодування моральної шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб, а також одним із засобів захисту порушених цивільних прав та інтересів, які передбачені ст. 16 Цивільного Кодексу України.

Статтею 23 ЦК України, передбачено, що розмір моральної шкоди визначає суд з урахуванням певних обставин, а саме залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках та інше. Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством.

Разом з тим, суд бере до уваги, що моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання. Не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №464/3789/17 від 10.04.2019).

Судом встановлено, що внаслідок вчинення ОСОБА_9 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 291 КК України, потерпіла ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Як зазначила ОСОБА_5 у цивільному позові, у зв`язку із протиправними діями обвинуваченого ОСОБА_9 їй була нанесена моральна шкода, яка полягає у фізичних та душевних стражданнях протягом усього часу лікування та необхідності відновлення. Позивач вказала, що цей жахливий випадок, повністю змінив її життя, окрім фізичних страждань внаслідок самої події ДТП, вона щодня відчуває незручності в побуті, мала металеві конструкції в нозі та руці, майже не могла пересуватися та обслуговувати себе. Крім того, вона щоденно страждає від болісних відчуттів. За таких обставин, позивач просила стягнути з законного представника неповнолітнього обвинуваченого на свою користь моральну шкоду в розмірі 50 000 гривень.

Визначаючи розмір відшкодування потерпілій понесеної нею моральної шкоди, суд бере до уваги, що відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 752/17832/14-ц від 15.12.2020 року, визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Підсумовуючи вищевикладене, враховуючи причинний зв`язок між поведінкою ОСОБА_9 та моральною шкодою, з огляду на фактичні обставини справи, характер, глибину моральних страждань та переживань потерпілої ОСОБА_5 , суд, керуючись вимогами розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з ОСОБА_10 моральної шкоди в розмірі 50 000 грривень є обґрунтованою та підлягає задоволенню, оскільки саме така сума відшкодування моральних страждань потерпілої, на переконання суду, є достатньою для розумного задоволення моральних потреб ОСОБА_5 і не буде становити надмірного тягаря для ОСОБА_10 .

За таких обставин, цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_10 в порядку ст. 128 КПК України про стягнення матеріальної та моральної шкоди підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст .ст. 8, 9, 100, 118, 124, 127, 128, 368, 370- 374, 394 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 291 КК України та призначити йому покарання у виді 2-х (двох) років позбавлення волі.

На підставі вимог ст. ст. 104, 75 КК України звільнити ОСОБА_9 від відбуття основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, строком на 2 (два) роки.

На підставі вимог п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, у зв`язку із звільненням ОСОБА_9 від відбування покарання з випробуванням, покласти на ОСОБА_9 обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Покласти на ОСОБА_9 на підставі вимог п. п. 4, 6 ч. 3 ст. 76 КК України обов`язок пройти пробаційну програму «Формування життєвих навичок» та навчальні курс «Особисті якості та поведінка» і «Небайдужі: базові емоційні потреби та соціальна взаємодія» на онлайн платформі « ІНФОРМАЦІЯ_9 », з отриманням відповідного підтвердження і направленням його до ІНФОРМАЦІЯ_11 .

Стягнути із законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , процесуальні витрати у кримінальному провадженні №12024162510001241 на користь держави документально підтверджені витрати:

- за проведення судової експертизи технічного стану транспортного засобу (висновок експерта №24-4790 від 03.10.2024 року), які згідно акту здачі-приймання висновку експерта складають 1893 (тисяча вісімсот дев`яносто три) гривні 20 (двадцять) копійок;

- за проведення судової транспортно-трасологічної експертизи механічного виникнення пошкоджень на електросамокаті WINGS (висновок експерта №24-4789 від 03.10.2024 року), які згідно акту здачі-приймання висновку експерта складають 1893 (тисяча вісімсот дев`яносто три) гривні 20 (двадцять) копійок;

- за проведення судової експертизи за експертною діяльністю 10.1. (висновок № СЕ-19/116-24/26254-ІТ від 26.12.2024 року), вартістю 4775 (чотири тисячі сімсот сімдесят п`ть) гривень 40 (сорок) копійок.

Заходи забезпечення кримінального провадження №12024162510001241, а саме арешт, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 04.09.2024 року на майно, яке було тимчасово вилучене у кримінальному провадженні №12024162510001241 від 26.08.2024 року, із установленням подальшого місця зберігання на спеціальному майданчику тимчасового утримання транспортних засобів №6 за адресою: АДРЕСА_4 , а саме – на електросамокат "WINGS" (№ електродвигуна GM36V25HA221102216), зеленого кольору, який належить ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_8 " (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , керівник організації ОСОБА_12 , АДРЕСА_5 , НОМЕР_3 ) – скасувати.

Речові докази у кримінальному провадженні №12024162510001241:

-електросамокат "WINGS" (№ електродвигуна GM36V25HA221102216), який належить ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_8 " (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , керівник організації ОСОБА_12 , АДРЕСА_5 , НОМЕР_3 ) - повернути за належністю власнику ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_8 " (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).

Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_10 в порядку ст. 128 КПК України про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_10 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 , адреса: АДРЕСА_6 ) на користь ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_7 ) :

-50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень моральної шкоди;

-56 400 ( п`ятдесят шість тисяч чотириста) гривень матеріальної шкоди.

Вирок суду набирає законної сили після спливу тридцяти денного строку, встановленого ст. 395 КПК України для його оскарження. Подання апеляційної скарги на вирок суду зупиняє набрання ним законної сили та його виконання.

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом 30 (тридцяти) днів з моменту його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з часу отримання вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку в порядку ст. 376 КПК України негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору і не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: ОСОБА_1