Вирок від 18 червня 2026 р. у справі №947/21265/24 — Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/21265/24

Провадження № 1-кп/947/414/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2026 року

Київський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

провівши в місті Одесі у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12024162480000433 від 04.04.2024 року відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Блонське Іванівського району Одеської області, з спеціальною середньою освітою, одруженого, тимчасово не працюючого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 03.08.2023 року Малиновським районним судом міста Одеси за ч.2 ст.309 КК України до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, на підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України,

сторони кримінального провадження: прокурори: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисник ОСОБА_6 ,

представник потерпілої ОСОБА_7 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , 03 квітня 2024 року о 18:00 годині, у денний час доби, при сонячній погоді, перебуваючи у стані наркотичного сп`яніння, керуючи технічно справним автомобілем марки «Honda M-NV TOP» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , перебував у нерухомому стані посеред асфальтобетонного, сухого покриття, міждворового проїзду прилеглого до буд.53 вул.Ільфа і Петрова в напрямку проїзної частини вул.Ільфа і Петрова, у Київському районі м. Одеси.

В цей же час, зі сторони буд. №51 в бік буд.53 по міждворовому проїзду вул.Ільфа і Петрова рухалась велосипедистка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка керувала технічно справним велосипедом марки «Ardis».

Водій ОСОБА_3 знаходячись у стані наркотичного сп`яніння, будучи неуважним, не стежачи за дорожньою обстановкою, не реагуючи на її зміну, перед початком руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод, при спробі залишити транспортний засіб не вжив всіх заходів, щоб не допустити його самовільного руху, внаслідок чого здійснив наїзд на велосипедистку ОСОБА_8 .

Своїми діями, водій ОСОБА_3 , порушив вимоги підпункт «б» п.2.3; «а» п.2.9; п.10.1; п.15.12 «Правил дорожнього руху» України (введені в дію 01.01.2002 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001), якими передбачено:

- п.2.3 «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.»;

- п.2.9 «Водієві забороняється:

а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.»;

- п.10.1 «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.»;

- п.15.12 «Водій не повинен залишати транспортний засіб, не вживши всіх заходів, щоб не допустити його самовільного руху, проникнення до нього і (або) незаконного заволодіння ним.»

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, водію велосипеда «Ardis» ОСОБА_8 , спричиненні середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому кісток тазу в ділянці правої лобкової та сідничних кісток з незначним зміщенням, закритий перелом нижньої третини обох кісток правого передпліччя зі зміщенням, садна правого гомілковостопного суглоба, садна правої сідниці, забита рана в області промежини.

Дії водія автомобіля «Honda M-NV TOP» з реєстраційним номером НОМЕР_1 регламентувалися вимогами пунктів 15.12, 10.1, 2.3.б) ПДР, відповідно до яких, перед початком руху у напрямку велосипедистки ОСОБА_8 під керуванням велосипеда «Ardis» слід було переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. При спробі залишити транспортний засіб, повинен вжити всі заходи, щоб не допустити його самовільного руху.

Належним виконанням вимог пунктів 15.12, 10.1, 2.3.б) ПДР водій автомобіля «Honda M-NV TOP» з реєстраційним номером НОМЕР_2 мав технічну можливість уникнути ДТП.

З технічної точки зору, дії водія автомобіля «Honda M-NV TOP» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , ОСОБА_3 що не відповідали вимогам пунктів 15.12, 10.1, 2.3.б) ПДР, знаходяться в причинному зв`язку з дорожньо – транспортною пригодою.

Таким чином, дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч.1 ст.286-1 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

В ході судового засідання обвинувачений ОСОБА_3 під час допиту зазначив, що 03.04.2024 року він працював у службі таксі, прийняв замовлення та вирушив до точки, де довго чекав пасажирів, потім до автомобіля сіла одна жінка, а в той час йому почали стукати по багажнику, він відвернувся, не побачив дитину на велосипеді, яка вискочила зі сторони пасажира, тому відбувся наїзд. За словами обвинуваченого, його поле зору перекривали двері, захід сонця та заважала пасажирка, яка мала велику вагу та обмежувала його рух, тому попередньо він пропонував їй пересісти на заднє сидіння, проте остання відмовилась, а рух він розпочав лише коли йому нічого вже не заважало. Після наїзду він вийшов з машини та побачив, що велосипед був під колесами, а дівчинка сиділа на тротуарі, усі присутні та свідки почали викликати швидку допомогу. Він перебував у тверезому стані, в той день ніяких заборонених речовин не вживав, коли приїхало два екіпажі поліції йому запропонували проїхати для проведення експертизи, на що він погодився, а у медичному закладі його провели до туалету, він побачив непідписані баночки в кількості приблизно 50 штук, здав аналізи, проте не помітив чи підписали його аналізи. Наступного дня він зателефонував до батька дівчинки та пропонував допомогу, проте він відмовився, так як його дружина перебувала у шоковому стані та не хотіла його бачити. Після цього він дізнався, що потерпіла проходить лікування у медичному закладі «Інто Сана» та усі запити які надходили від батьків стосовно допомоги, він виконував. Обвинувачений частково визнав свою провину, підтвердив, що за кермом був саме він, проте заперечує його перебування у стані наркотичного сп`яніння.

Потерпіла ОСОБА_8 в присутності законного представника ОСОБА_9 , під час допиту в залі суду за присутності законного представника, повідомила, що 03.04.2024 року вона гуляла з мамою та подружками, рухалась на велосипеді та побачивши білу машину на частині дороги, яка стояла на місці, запитала в мами чи можна продовжити їхати, на що остання їй дала згоду, а коли вона почала їхати водій автомобіля натиснув на газ і здійснив наїзд на неї, після чого мамині подружки намагались дістати її з-під коліс, а чоловік в цей час стояв збоку, не допомагав та ні з ким не спілкувався. Внаслідок наїзду вона отримала переломи та тривалий час проходила реабілітацію.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_10 , яка є матір`ю потерпілої, повідомила, що 03.04.2024 року, вона разом з дочкою вийшли з магазину та прямували додому через міжквартальну частину вулиці, в цей час її донька була на велосипеді та вона дозволила їй проїхати через дорогу самостійно, так як ніяких перешкод для цього не було. Разом з цим, в цей момент на дорозі стояв автомобіль «Honda M-NV TOP» реєстраційний номер НОМЕР_3 , водій якого якраз висаджував 2 пасажирів жінок, які виходячи з автомобіля, не встигли зачинити двері, а водій уже розпочав рух та наїхав на її дочку, та жінка сама ледь не потрапила під колеса. Чоловік, який керував транспортним засобом вийшов з машини, як здалось ОСОБА_10 , в неадекватному стані, без будь-яких емоцій, дивився лише прямо, ні з ким не спілкувався та не допоміг викликати швидку допомогу. Велосипед доньки перебував під автомобілем зі сторони водія, а сама дівчинка отримала тілесні ушкодження, перелом та забої ноги, а саме стегна. Пізніше ОСОБА_3 спілкувався лише з її чоловіком, оплатив певні витрати у лікарні, проте навіть не вибачився, а потерпіла проходила лікування та реабілітацію понад півроку.

Свідок ОСОБА_11 під час допиту повідомила суду, що 03.04.2024 року, по вул.Ільфа і Петрова за її місцем мешкання, вона йшла з жінкою та дітьми з магазину і на частині дороги побачила білий автомобіль, сумнівалась чи потрібно переходити перед ним, проте зрозуміла, що мотор автомобіля заглушений, з нього виходять пасажири та вони розпочали рух, в той час вона помітила що автомобіль розпочав рух, зробивши крок вперед і уникнувши наїзду, вона повернулась і побачила, що ОСОБА_8 , яка була на велосипеді, вже лежить під колесами транспортного засобу, а його водій здійснив наїзд на неї. Чоловік, який керував транспортним засобом вийшовши з нього, перебував у шоковому стані, тримався за голову, але швидку викликала інша жінка, поки свідок допомагала дістати дівчинку з-під колес автомобіля.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснила, що 03.04.2024 року вона разом з іншими мамами та дітьми прогулювались, зайшли до магазину за морозивом та вийшовши з нього їм потрібно було повернути у дворову частину території, тоді вони побачили, що не рухаючись стоїть білий автомобіль, з якого чи то виходили, чи то сідали до нього пасажири, тому вони вирішили швидко перейти частину дороги перед транспортним засобом. Проте розпочавши рух, автомобіль також почав їхати та здійснив наїзд на ОСОБА_8 , яка була на велосипеді та остання опинилась під колесами. Водій транспортного засобу, вийшовши з нього, стояв увесь час збоку до приїзду швидкої допомоги, ні з ким не розмовляв, допомогу не пропонував та не вибачався.

Свідок ОСОБА_13 , під час допиту повідомила суду, що 03.04.2024 року вона була на поминках з подругами та двома дітьми, після чого викликала таксі, водій якого обурився, що було багато пасажирів, був знервований та вона встигла сісти до машини з дитиною і чоловік швидко поїхав, залишивши інших пасажирів на вулиці. Розпочавши рух, вона відчула, що автомобіль здійснив наїзд на щось, зупинившись жінка вийшла з транспортного засобу та побачила дитячий велосипед, скупчення людей і зрозуміла, що під колесами перебуває дівчинка, а тому вона почала телефонувати до швидкої допомоги. На думку свідка, водій переплутав педалі, тому так різко розпочав рух з місця.

Крім показань обвинуваченого, потерпілої та свідків, вина обвинуваченого ОСОБА_3 , за викладених вище обставин, у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України підтверджується наступними доказами, дослідженими безпосередньо судом в судовому засіданні.

Відповідно до протоколу огляду місця ДТП та доданими до нього план-схемою і фототаблицею від 03.04.2024 року за адресою: м.Одеса, вул.Ільфа і Петрова, 53, було зафіксовано дорожню обстановку після скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно протоколу огляду, отримання та виготовлення копії інформації від 08.04.2024 року, що було здійснено на підставі постанови слідчого від 08.04.2024 року, було проведено огляд, пошук та виявлення у системі відеоспостерження у приміщенні магазину «Копійка», розташованому за адресою: м.Одеса, вул.Ільфа і Петрова, 51, відеозаписів, які можуть бути використані в якості джерел доказів, з яких було виготовлено копії із збереженням на носії інформації, а саме: відеозапис із назвою NVR_CH16_main_20240403180530_20240403180830 об`ємом 22,7 MB, записано на цифровий носій компакт-диск DVD-R.

Відповідно до протоколу огляду та відтворення відеозапису від 10.04.2024 року, під час проведення огляду встановлено, що предметом огляду є інформаційний накопичувач ком пакт-диск на поверхню якого нанесена наліпка білого кольору, на поверхні якого нанесено написи: «MyMedia DVD-R 4.7Gb 16x 120 min». При огляді диск явних пошкоджень не має. Після візуального огляду, зазначений компакт-диск було поміщено до пристрою зчитування лазерних носіїв інформації (DVD-ROM) стаціонарного комп?ютера. На компакт-диску знаходиться 1 відео-файл, а саме: 1) «NVR_ch16_main_20240403180530_20240403180830». Відеозапис під назвою: NVR_ch16_main_20240403180530_20240403180830, тривалістю 03 хвилини, який містить матеріал відеозапису з камери зовнішнього спостереження магазину «Копійка» за адресою: місто Одеса, вул.Ільфа і Петрова, 51, яка розташована на фасаді будівлі. Об?єктив камери розвернутий в напрямку міждворового проїзду розташованого між буд. №53 та буд. №51 по вул. Ільфа і Петрова в місті Одесі і частково охоплює паркувальний майданчик магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та проїжджу частину вул.Ільфа і Петрова. При відтворенні вищезазначеного відеозапису у верхній правій частині екрану, відтворюється напис: «2024-04-03 18:05:30», та у нижньому лівому куті розташовується напис: «RAMPA3». На відеозапису зафіксовано рух пішоходів по паркувальному майданчику магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », які рухаються з боку будинку №53 в напрямку вищезазначеного магазину «Копійка» та в протилежному напрямку 03.04.2024 року починаючи з 18:05 години. На момент відеофіксації на вулиці денна пора доби, опади відсутні, дорожнє покриття сухе, сонячна погода. Через 9 (дев?ять) секунд від початку відтворення відеозапису на відео зафіксовано, як дві людини підходять на кут паркувального майданчику і між-дворового проїзду, одна людина сідає на бордюр естакади паркінгу, друга стоїть поруч. Через 32 секунди, від початку відтворення запису, тобто о18 годині 06 хвилин 02 секунд, на відео зафіксовано дівчинку яка керуючи велосипедом, виїхала від магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 » до рампи вказаного магазину зупиняється поперек паркувального майданчику, в цей же час у верхній переважно лівій частині екрану спостерігається, як по міжквартальному проїзду рухається автомобіль, який перед перехрестям міждворового проїзду та паркувального майданчику виконує повну зупинку. На момент зупинки на відеозапису можливо роздивитись лише одне колесо автомобіля (інші частини автомобіля перебувають поза межами огляду об?єктиву камери). Жінки які перебувають біля бордюру прямують до автомобіля, з паркувального майданчику виходять, ще дві жінки які також прямують до автомобіля. Далі на відеозапису, разом з дівчинкою на велосипеді в об?єктив камери потрапляють, ще три (3) малолітніх дівчинки, та чотири (4) жінки. Діти разом з жінками рухаються по паркувальному майданчику в бік міждворового проїзду прилеглого до буд.№53. Попереду пішки рухається дівчинка разом з жінкою, трохи позаду них рухаються паралельно один одному дві дівчинки з двома жінками, і трохи позаду них рухається жінка за якою слідом верхом не велосипеді рухається малолітня дівчинка. При наближенні до міждворового проїзду дівчинка, що рухається на велосипеді, трохи просувається вперед і вже перебуває попереду двох жінок, останні перебувають трохи позаду і ліворуч від велосипедистки. В момент коли дівчинка, яка керує велосипедом перетнула вже більше половини міждворового проїзду, справа на ліво відносно розташування вищезазначеного статистичного автомобіля, останній різко розпочинає рух. Люди які разом з дівчинкою не велосипеді перетинають міждворовий проїзд починають розбігатись у боки, автомобіль здійснює наїзд і подальший переїзд велосипеду та дівчинки яка ним керувала. Після переїзду дівчинки на велосипеді автомобіль виконує повну зупинку. Жінки у супроводі яких рухалась дівчинка на велосипеді, оббігають автомобіль з лівого боку, щоб витягти дитину з під автомобіля. У цей час в автомобілі відчиняються дві правих двері, передня та задня, з салону автомобіля виходять дві жінки. Біля автомобіля перебувають люди - свідки та очевидці події (наслідків події). Після повної зупинки автомобіля на відеозаписі його можливо ідентифікувати як «Honda M-NV TOP» у кузові білого кольору. Після відтворення відеозаписів було проведено вибіркове документування фрагментів зазначених відеозаписів в хронологічному огляду порядку, які мають значення у даному кримінальному провадженні, стоп-кадри яких наведені в додатку до протоколу огляду та відтворення відеозапису.

Відповідно до відповіді ДПП УПП в Одеській області від 25.04.2024 року на запит СУ ГУНП в Одеській області від 23.04.2024 року, було повідомлено, що відеозаписи з нагрудних відео реєстраторів поліцейських, стосовно подій, які відбувались 03.04.2024 за адресою: м.Одеса, вул.Ільфа і Петрова, 53, згідно ЄРДР №12024162480000433 від 04.04.2024 року у відношенні ОСОБА_3 , є в наявності та надаються в повному обсязі.

Згідно протоколу огляду та відтворення відеозапису від 26.04.2024 року, предметом огляду є «hp» DVD+R 16 x 4.7 Gb 120 min, на поверхню якого барвником чорного кольору нанесено напис: «1». При огляді диск явних пошкоджень не має. Після візуального огляду, зазначений компакт-диск було поміщено до пристрою зчитування лазерних носіїв інформації (DVD-ROM) стаціонарного комп?ютера. На компакт-диску знаходиться 1 відео-файл, а саме: 1) « ОСОБА_3 ДТП 03.04.24 ОСОБА_8 - 10f2.mр4» Відеозапис під назвою: ОСОБА_3 ДТП 03.04.24 ОСОБА_8 - 1012 mp4, тривалістю 01 година 45 хвилин 51 секунда, який містить матеріал відеозапису з нагрудних камер «BodyCam» працівників УП в Одеській області ДПП, які приїхали на місце події безпосередньо після ДТП. На бодікамеру зафіксовано як один патрульний перебуває біля водія ОСОБА_3 який знаходиться на тротуарі біля буд. №53 по вул.Ільфа і Петрова в м.Одесі. Патрульний з бодікамери якого здійснюється відеофіксація також підходить До ОСОБА_3 . Далі на відеозапису зафіксовано кінцеве розташування автомобіля Honda M-NV TOP та велосипеда Ardis, який перебуває під автомобілем. Один з патрульних розмовляє з ОСОБА_3 , через сторонні фактори (шум навколишнього середовища) діалог нерозбірливий. Деякий час патрульний з бодікамери якого здійснюється відеозапис, здійснює обхід біля кінцевого розташування транспортних засобів на місці ДТП і повертається до службового автомобіля. ОСОБА_3 підходить до патрульного поліцейського, в подальшому патрульний поліцейський ставить запитання ОСОБА_3 : «А скільки дитині років» на що ОСОБА_3 відповідає: «10». В подальшому ОСОБА_3 каже патрульному поліцейському: «Ну кто отпускает ребенка в 10 лет не велосипеде? Не зря же в правилах с 14 лет написано». Подальші моменти зафіксовані на відеозапису не містять доказів та не мають інтерес для слідства. О 20:00 годині фактичного часу зафіксованого на бодікамері на місце подіїприжджає слідчий ОСОБА_14 , якому працівниками патрульної поліції передаються письмові пояснення свідків події. При наближенні до міждворового проїзду дівчинка, що рухається на велосипеді, трохи просувається вперед і вже перебуває попереду двох жінок, останні перебувають трохи позаду і ліворуч від велосипедистки. Також на місце події приїжджає інший екіпаж патрульної поліції для перезмінки. Через 01 годину 15 хвилин 36 секунд відеозапис переривається і знову на екрані відображуються технічні характеристики бодікамери. Після чого починається відеозапис з бодікамери другого патрульного поліцейського з числа екіпажу який на місці події забезпечував охорону місця події. Відеозапис розпочинається з того як патрульний поліцейський виходить з пасажирського місця службового автомобіля і рухається в напрямку місця події. На місці події перебуває близько 8 осіб, одного з яких можливо ідентифікувати як ОСОБА_3 . ОСОБА_8 перебуває у положенні лежачи біля автомобіля. Мати ОСОБА_8 - ОСОБА_10 плаче. Патрульний поліцейський з нагрудної відеокамери якого триває відеофіксація робить виклик на лінію «103» і за допомогою гучного зв?язку відбувається діалог: Диспетчер: «Диспетчер 103, один ноль», Патрульна: «Это полиция, скажите по адресу: Ільфа и Петрова г. Одесса скорая выее.., по адресу г.Одесса, Ильфа и Петрова, 51 скорая выехала? Здесь ребёнок в тяжелом состоянии. Ильфа и Петрова, 51. ДТП ребёнок в тяжелом состоянии пожалуйста быстрее». Далі на місце події приїздить карета швидкої медичної допомоги, чути звуки спеціальних сигналів. З карети ШМД виходять фельдшери які прямують до постраждалої дівчинки. Патрульна з нагрудної камери якої здійснюється відеофіксація телефонує слідчому ОСОБА_14 і повідомляє про факт ДТП, його обставини, в ході розмови слідчий з?ясовує інформацію про обставини, сліди на місці ДТП а також пошкодження на транспортних засобах, стан та тілесні ушкодження потерпілої. Далі на відеозапису інформації яка мала б інтерес для слідства не зафіксовано. Після відтворення відеозаписів було проведено вибіркове документування фрагментів зазначених відеозаписів в хронологічному огляду порядку, які мають значення у даному кримінальному провадженні.

Відповідно до протоколу огляду та відтворення відеозапису від 26.04.2024 року, предметом огляду є інформаційний накопичувач ком пакт-диск «hp» DVD+R 16 x 4.7 Gb 120 min, на поверхню якого барвником чорного кольору нанесено напис: «2». При огляді диск явних пошкоджень не має. Після візуального огляду, зазначений компакт-диск було поміщено до пристрою зчитування лазерних носіїв інформації (DVD-ROM) стаціонарного комп?ютера. На компакт-диску знаходиться 1 відео-файл, а саме: 1) « ОСОБА_3 ДПП 03.04.24 ОСОБА_8 - 2012.mр4» Відеозапис під назвою: ОСОБА_3 ДТП 03.04.24 ОСОБА_8 – 2012.mр4, тривалістю 01 година 51 хвилина 12 секунд, який містить матеріал відеозапису з нагрудних камер «BodyCam» працівників УПП в Одеській області ДІП, які приїхали на місце події безпосередньо після ДТП. 1 година 19 хвилин запису з нагрудної відеокамери працівників УПП в Одеській області ДПП, фактично є матеріалами які записані вже на першому компакт-диску, були оглянуті та описані в попередньому протоколі. А саме відео-матеріали з моменту приїзду екіпажу УПП в Одеській області ДПП до приїзду на місце ДТП слідчого по ДТП. Через 1 годину 19 хвилин та 17 секунд відеозапис переривається та на відеозапису з?являються технічні характеристики наступної боді-камери. Далі починається відеозапис з нагрудної камери патрульного поліцейського який прибуває на місце події у найближчі хвилини від моменту ДТП. Поліцейський з нагрудної камери якого здійснюється відео фіксація навколишньої обстановки, виходить з робочого місця водія службового автомобіля і прямує до місця ДТП (кінцевого розташування автомобіля «Honda M-NV TOP» та велосипеда). Біля місця події перебуває велика кількість людей, окремо від них на тротуарі перебуває чоловік якого можливо візуально впізнати як ОСОБА_3 . Далі патрульний проходить повз людей і на відеозапис фіксує як біля автомобіля на дорожньому покритті перебуває дівчинка - ОСОБА_8 , голову постраждалої притримує свідок події - ОСОБА_11 . Остання повідомляє патрульному, що вона свідок події і розповідає про обставини ДТП а саме те, що вони разом перетинали міждворовий проїзд, бачили як стоїть автомобіль «Honda M-NV ТО», який раптово розпочав рух і здійснив наїзд на ОСОБА_8 . Далі патрульний запитує у чоловіка якого можливо за візуальними ознаками визнати як ОСОБА_9 : «Ви водій?». На що останній відповідає: «Нет, вот водитель стоит» і вказує рукою у бік ОСОБА_3 . Патрульний відходить від потерпілої і паралельно спілкується по телефону з диспетчером швидкої медичної допомоги, повідомляє йому, що факт ДТП за адресою: м.Одеса, вул.Ільфа і Петрова, 51. Далі патрульний поліцейський спілкується з мамою потерпілої, уточнює в неї особисті дані, запитує документи, що посвідчують особу. Після розмови з ОСОБА_10 через 01 годину 22 хвилини 26 секунд від початку відтворення відеозапису патрульний підходить до водія ОСОБА_3 і запитує чи передавав він документи його напарниці і також запитує його особисті дані, адресу мешкання, номер телефону. Патрульний запитує ОСОБА_3 : «Наверное солнце заслепило?» ОСОБА_3 відповідає: «Я даже не вспів, вони вийшли... вона ж цей велосипед не котила...» Патрульний: «А звіди їхала?» ОСОБА_3 : «Да». Особа яка перебуває за кадром: «Ты газовал» ОСОБА_3 : «Я не газовал абсолютно» Патрульний: «Вона електро, як це називається...може він розпочинав рух?! Но я сумніваюсь... ну може розпочинав рух може? Ну газовав двигуном то вряд ли» Невстановлена особа звертається до ОСОБА_3 і при цьому вказує на автомобіль: «Она проехала всю машину от туда и вы её зацепили крылом» ОСОБА_3 : «Я начал тормозить, я начал тормозить...» ОСОБА_10 : «Ты переехал её» ОСОБА_3 : «Я начал тормозить и походу переехал её» Невстановлена особа: «Ты ударил уже левым крылом, она у тебя справа ехала, ты её левой стороны ударил. Ты перед лбом не видишь что у тебя перед ОСОБА_3 : «Я бачив, я не встиг просто...» Далі на відеозапису зафіксовано як потерпілу госпіталізують з місця події. Патрульний з`ясовує номер бригади ШМД і в який медичний заклад госпіталізують потерпілу. В подальшому патрульні поліцейські оглядають автомобіль на предмет слідової інформації та встановлюють свідків та очевидців події яких опитують за обставинами ДТП. Далі на відеозапису інформації яка мала б інтерес для слідства не зафіксовано. Після відтворення відеозаписів було проведено вибіркове документування фрагментів зазначених відеозаписів в хронологічному огляду порядку, які мають значення у даному кримінальному провадженні.

Згідно висновку КНП «ООМЦПЗ» ООР щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 25.04.2024 року, ОСОБА_3 перебував у стані наркотичного сп`яніння, що є результатом вживання канабіноїдів.

Відповідно до відповіді КНП «ООМЦПЗ» ООР від 16.05.2024 року на запит старшого слідчого СВ ВП №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області від 10.05.2024 року, було надано копії акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеного на ОСОБА_3 та результат токсилогічного дослідження сечі ОСОБА_3 , а також повідомлено, що канабіноїди відносяться до групи наркотичних речовин відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000р. №770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів». На даний час канабіноїди заборонені для вживання, не є у вільному доступі та не відпускаються за рецептом лікаря. Наявність наркотичних речовин в організмі живої людини залежить від кількості вживаної речовини, її безпосередньої дії, дозування, шляху та методу введення, частоти вживання, розподілу наркотичної речовини в біологічних середовищах організму. В токсикологічній лабораторії Центру проводяться тільки якісні дослідження біологічних середовищ на вміст наркотичних речовин згідно затверджених методик (виявлення групи речовини). Наявність в організмі наркотичної речовини призводить до зниження уваги та швидкості реакції при керуванні транспортними засобами.

Згідно акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП «ООМЦПЗ» ООР №001098 від 03.04.2024 року, ОСОБА_3 перебував у стані наркотичного сп`яніння.

Відповідно до результатів токсилогічного дослідження №814 КНП «ООМЦПЗ» ООР від 15.04.2024 року, у сечі ОСОБА_3 виявлено канабіноїди.

Згідно висновку експерта від 21.05.2024 року №СЕ-19/115-24/7846-ІТ, на момент ДТП ходова частина, рульове керування та робоча гальмівна система автомобіля Honda M-NV TOP дн. НОМЕР_1 знаходились в працездатному стані та забезпечували водію технічну можливість контролювати напрямок руху транспортного засобу, при цьому несправностей, які могли би викликати неочікуваного водієм уводу автомобіля чи відмову систем, а також невідповідностей вимогам ПДР України і ДСТУ 3649:2010 в процесі огляду не виявлено. Так як на момент огляду несправностей ходової частини, рульового керування та робочої гальмівної системи даного транспортного засобу, які могли би виникнути до ДТП в досліджуваних системах та механізмах не виявлено, то питання «...Якщо в досліджуваних системах та механізмах автомобіля «Honda M-NV TOP» р.н. НОМЕР_1 , наявні несправності, то чи міг водій вияви ти їх в процесі експлуатації автомобілем, наявні несправності, то чи міг водій виявити їх в процесі експлуатації автомобіля?», з технічної точки зору втрачає сенс. Дослідженням було встановлено, що невідповідностей вимогам ПДР України та ДСТУ 3649:2010 в досліджуваних системах та механізмах автомобіля Honda M-NV TOP д.н. НОМЕР_3 не виявлено.

Відповідно до висновку експерта від 21.05.2024 року №СЕ-19/115-24/7842-ІТ, на момент ДТП ходова частина, рульове керування та гальмівна система велосипеда Ardis знаходились в працездатному стані та забезпечували водію технічну можливість контролювати напрямок руху транспортного засобу, при цьому несправностей, які могли би викликати неочікуваного водієм уводу велосипеда чи відмову систем, в процесі огляду не виявлено. Так як на момент огляду несправностей ходової частини, гальмівної системи та рульового керування даного транспортного засобу, які могли би виникнути до ДТП в досліджуваних системах та механізмах не виявлено то питання «.... Якщо в досліджуваних системах та механізмах велосипеду «Ardis» наявні несправності, то чи міг водій виявити їх в процесі експлуатації велосипеду?», з технічної точки зору втрачає сенс. Невідповідностей вимогам ПДР України і ДСТУ 3649:2010, що передбачають вимоги щодо технічного стану транспортних засобів, в процесі огляду не виявлено.

Згідно висновку експерта від 05.06.2024 року №СЕ-19/115-24/7892-ІТ, проведеним дослідженням було встановлено, що автомобіль Honda M-NV ТОР д.н. НОМЕР_1 має сліди та пошкодження які зосереджені вздовж передньої лівої частини автомобіля (рисунок №1 дослідницької частини) (більш детальний опис пошкоджених зон наведений в дослідницькій частині). Проведеним дослідженням було встановлено, що велосипед Ardis має сліди та пошкодження які зосереджені вздовж лівої та правої задніх частин велосипеда (рисунок №2 дослідницької частини) (більш детальний опис пошкоджених зон наведений в дослідницькій частині). В даному випадку визначення взаємного розташування транспортних засобів та точне визначення кута під яким розташовувались повздовжні осі автомобіля Honda M-NV TOP д.н. НОМЕР_1 та велосипеда Ardis, під час первісного контактування, не є можливим. В даному випадку можна вказати лише те, що автомобіль Honda M-NV TOP д.н. НОМЕР_1 , під час первісного контактування, розташовувався до велосипеда своєю передньою лівою частиною, а велосипед Ardis - імовірно розташовувався до автомобіля своєю лівою задньою частиною. 3 причин викладених в дослідницькій частині даного висновку встановити де саме відносно меж проїзної частини та як саме розташовувались дані транспортні засоби відносно меж проїзної частини, в цифровому значенні, сталось зіткнення між даними транспортними засобами не є можливим. В даному випадку можна вказати лише те, що зіткнення даних транспортних засобів відбувалось в межах проїзної перед початком подряпини (поз. 4) по напрямку руху від магазину «Копійка» до вул. Ільфа і Петрова.

Згідно висновку експерта від 09.05.2024 року №613, у ОСОБА_8 малися наступні тілесні ушкодження: закритий перелом кісток тазу в ділянці правої лобкової та сідничних кісток з незначним зміщенням, закритий перелом нижньої третини обох кісток правого передпліччя зі зміщенням, садна правого гомілковостопного суглоба, садна правої сідниці, забита рана в області промежини. Вказані ушкодження спричинені дією тупих твердих предметів, якими могли бути частини кузова автомобіля, велосипеда та дорожнє покриття в умовах ДТП (зіткнення автомобіля та велосипеда). Дані ушкодження утворилися незадовго до звернення ОСОБА_8 у лікувальний заклад (медичний центр «Інто-Сана»), і таким чином, могли бути заподіяні 03.04.2024 р. Всі вищевказані ушкодження не були небезпечними для життя, складають єдиний морфологічний комплекс і оцінюються разом, спричинили тривалий розлад здоров?я строком понад 21 день і за цим критерієм, згідно п.п. 2.2.2 та 4.6 «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом №6 МО3 України від 17,01.1986 р. відносяться до категорії тілесних ушкоджень СЕРЕДНЬОЇ тяжкості.

Відповідно до висновку експертів №24-2562 від 22.05.2024 року, наданий на дослідження оптичний носій DVD-R з маркуванням «MyMEDIA», дозволяє зчитувати записану на ньому інформацію. На оптичному носії DVD-R з маркуванням «MyMEDIA» був виявлений мультимедійній файл, який містить відеозапис. Медіахарактеристики виявленого відеозапису наведено у Розділі 2 Дослідницької частини цього Висновку. Параметр відеозапису «NVR_ch16_main_ 20240403180530_20240403180830 dav» відповідно до отриманих експертом метаданих становить 25 кадрів на секунду. В даній дорожньо-транспортній ситуації належні дії водія автомобіля Honda M-NV TOP р.н. НОМЕР_4 регламентувалися вимогами пунктів 2.3.б, 10.1 Правил дорожнього руху, вимоги яких докладно описані в дослідницькій частині. Належним виконанням вимог пунктів 2.3.6, 10.1 Правил дорожнього руху водій автомобіля Honda M-NV TOP р.н. НОМЕР_3 гарантовано мав технічну можливість запобігти наїзду на велосипедистку. Знаходження групи пішоходів та в тому числі малолітньої велосипедистки в умовах пригоди перед автомобілем водій якого з несподіваних причин почав руху у їх напрямку, являлося лише частиною дорожньої обстановки для водія автомобіля Honda M-NV TOP р.н. НОМЕР_3 і тому розгляд належних дій велосипедистки в наведеній дорожньо-транспортній пригоді є безпредметним. Дії водія автомобіля Honda M-NV TOP р.н. НОМЕР_5 знаходяться в причинному зв`язку з виникненням пригоди.

Відповідно до висновку експерта №24-3228 від 13.06.2024 року, згідно комплексу вихідних даних в даній дорожньо-транспортній ситуації належні дії водія автомобіля Honda M-NV TOP р.н. НОМЕР_3 регламентувалися вимогами пунктів 15.12 Правил дорожнього руху України, а саме при спробі залишити транспортний засіб, повинен вжити всі заходи, щоб не допустити його самовільного руху. Належним виконанням вимог пункту 15.12 Правил дорожнього руху України водій автомобіля Honda M-NV TOP р.н. НОМЕР_3 гарантовано мав технічну можливість запобігти наїзду на велосипедистку. Знаходження групи пішоходів та в тому числі малолітньої велосипедистки в умовах пригоди перед автомобілем водій якого з несподіваних причин почав руху у їх напрямку, являлося лише частиною дорожньої обстановки для водія автомобіля Honda M-NV TOP р.н. НОМЕР_3 і тому розгляд належних дій велосипедистки в наведеній дорожньо-транспортній пригоді є безпредметним. Дії водія автомобіля Honda M-NV TOP р.н. НОМЕР_5 знаходяться в причинному зв?язку з виникненням пригоди.

Захисником обвинуваченого ОСОБА_3 – адвокатом ОСОБА_6 долучено до матеріалів справи докази, які також було досліджені судом, а саме:

- відповідь на адвокатський запит від 28.10.2024 року з додатками:

- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції ОСОБА_3 від 03.04.2024р;

- акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеного на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03.04.2024р. № 001098;

- результат дослідження видихуваного повітря на вміст етанолу за допомогою Алкотест Драгер 6810 №51585 від 03.04.2024р. (етанол не виявлено);

- висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції на ОСОБА_3 від 25.04.2024 року №001098.

Відповідно до положень ст.2 КПК України, одним із завдань кримінального провадження - є застосування до кожного учасника кримінального провадження належної правової процедури.

Згідно припису ч.1 ст.337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

З аналізу положень ст.ст.92-93 КПК України вбачається, що обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 КПК України покладається на слідчого, прокурора.

Вимогами ст.91 КПК України передбачені обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Згідно ст.94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Відповідно до ч.1 ст.8 Конституції України в Україні діє принцип верховенства права.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов протии України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини наголошує, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до висновку, що всі досліджені докази є належними, оскільки підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані, отримані з цих доказів не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.

Всі зазначені докази у своїй сукупності та взаємозв`язку не містять суперечностей, доповнюють один одного і дають можливість суду прийти до однозначного висновку про те, що вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину доведена.

Між тим, відповідно до ст.368 КПК України, суд, вирішуючи питання про наявність в діях обвинуваченого ознак злочину і за якою статтею кримінального закону це діяння має кваліфікуватися, при дослідженні доказів виходив із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, враховував кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень потерпілої, її неповнолітній вік, поведінку винної особи до, під час та після злочину.

Крім того, під час судових дебатів адвокат ОСОБА_6 подала клопотання про визнання такого доказу як «Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» недопустимим. Своє клопотання адвокат обґрунтовує тим, що до матеріалів кримінального провадження не було долучено оригінал такого висновку, відсутні відеоматеріали з нагрудних камер співробітників патрульної поліції з моменту прибуття на місце ДТП до завершення медичного огляду ОСОБА_3 в закладі охорони здоров`я, що свідчить про порушення процедури направлення та виявлення ознак сп`яніння, а також захисник зазначає, що з моменту отримання копії даного висновку щодо результатів медичного огляду до винесення постанови про перекваліфікацію кримінального правопорушення, виявленні відсутності повного відеозапису подій з місця ДТП та закладу охорони здоров`я, слідчий мав значний час для призначення судово-токсилогічної експертизи або витребування оригіналу висновку щодо результатів медичного огляду, проте цього здійснено не було. Крім того, ОСОБА_3 не був ознайомлений з результатами такого огляду, його підпис відсутній, журнал реєстрації медичних оглядів не долучений до матеріалів справи, що свідчить про порушення вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».

В даному випадку, суд критично оцінює доводи сторони захисту щодо визнання вищевказаного висновку недопустимим доказом, так як посилання адвоката на порушення вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» саме по собі не є безумовною підставою для визнання зазначеного висновку недопустимим доказом.

Посилання адвоката на відсутність підпису обвинуваченого у висновку медичного огляду саме по собі не свідчить про недопустимість цього доказу, оскільки не спростовує факту проведення огляду, не ставить під сумнів його результати та не свідчить про порушення права обвинуваченого на захист.

Аналогічно, не є підставою для визнання висновку недопустимим доказом посилання на те, що обвинуваченого не було ознайомлено з висновком одразу після його складення. Стороною захисту не наведено переконливих доводів про те, яким чином зазначена обставина вплинула на достовірність результатів огляду, обмежила процесуальні права обвинуваченого чи позбавила його можливості оскаржити результати такого огляду або надати свої заперечення.

Щодо доводів про відсутність безперервного відеозапису з нагрудних камер поліцейських від моменту прибуття на місце дорожньо-транспортної пригоди до завершення медичного огляду, суд зазначає, що сама по собі відсутність суцільної відеофіксації усіх подій не свідчить про недопустимість висновку медичного огляду. Висновок складений уповноваженим медичним працівником за результатами безпосереднього медичного огляду особи, а тому є самостійним джерелом доказів. При цьому стороною захисту не доведено, що відсутність окремих фрагментів відеозапису призвела до спотворення результатів огляду, порушення прав обвинуваченого або унеможливила перевірку обставин, які мають значення для кримінального провадження.

Таким чином, наведені стороною захисту порушення вимог Інструкції мають процедурний характер та не є такими, що істотно вплинули на права обвинуваченого, достовірність результатів медичного огляду чи можливість суду перевірити відповідні обставини. За таких умов підстав для визнання висновку щодо результатів медичного огляду на стан сп`яніння недопустимим доказом суд не вбачає.

Тому, суд дійшов висновку, що наведені стороною захисту порушення не є істотними, не мають фундаментального значення для забезпечення прав обвинуваченого та не зумовлюють визнання висновку за результатами медичного огляду недопустимим доказом у розумінні положень КПК України.

У відповідності до п.1 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно п.3 зазначеного Пленуму Верховного суду України, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив ,мета, спосіб, стадія вчинення кількість епізодів злочинної діяльності, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо.)

Обставинами, що пом`якшують покарання згідно ст.66 КК України є добровільне відшкодування завданої матеріальної шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст.67 КК України, суд не вбачає виходячи з положення ч.4 ст.67 Кодексу, якою передбачено, що якщо будь-яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини цього Кодексу як ознака кримінального правопорушення, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує.

Відповідно до ст.65 КК України та Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами покарання» під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суд має суворо додержуватися вимог норм закону стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через це реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Згідно ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

Згідно ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин має бути призначене покарання, необхідне та достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд призначаючи покарання зобов`язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, які пом`якшують і обтяжують покарання.

Також, суд враховує висновки досудової доповіді, складеної інспектором Київського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області, відповідно до яких, ризик вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства та окремих осіб оцінюється також як середній; виправлення ОСОБА_3 можливе без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк та не становить високої небезпеки для суспільства.

Визначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, те, що останній раніше притягався до кримінальної відповідальності та вчинив дане правопорушення під час іспитового строку, не визнав вчинення кримінального правопорушення в стані наркотичного сп`яніння, але повідомив обставини вчинення кримінального правопорушення, має на утриманні двох неповнолітній дітей, частково відшкодував завдану шкоду потерпілій та поведінку обвинуваченого під час вчинення злочину та після його вчинення, те, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286-1 КК України є необережним нетяжким злочином, тобто обвинувачений не мав конкретних мотивів чи умислу на вчинення злочину.

Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини суд вважає, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, покарання йому слід призначити в межах санкції ч.1 ст.286-1 КК України, а саме у виді позбавлення волі із позбавленням права керувати транспортними засобами, із застосуванням ст.71 КК України.

Так, ОСОБА_3 03.08.2023 був засуджений Малиновським районним судом м.Одеси за ч.2 ст.309 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі, на підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки.

Згідно ст.71 КК України та роз`яснень, які містяться в п.25 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю, або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від не відбутої частини покарання за попереднім вироком.

Таким чином, до призначеного покарання ОСОБА_3 за цим вироком, слід приєднати частину невідбутого покарання за вироком Малиновського районного суду м.Одеси від 03.08.2023 року та призначити остаточне покарання ОСОБА_3 за правилами ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків.

Крім того, призначення ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Стівен Вілкокс та Скотт Херфорд проти Сполученого Королівства, заяви № 43759/10 та 43771/12», зазначає, що хоча, в принципі, питання належної практики з призначення покарань в значній мірі виходить за рамки Конвенції, Суд допускає, що грубо непропорційний вирок (діяння та покарання) може кваліфікуватися, як жорстоке поводження, що суперечить статті 3 Конвенції, в момент його винесення.

На переконання суду дане покарання, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи Бакланов проти Росії від 09 червня 2005 року; Фрізен проти Росії від 24 березня 2005 року; Ісмайлова проти Росії від 29 листопада 2007 року) та перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.

Також, враховуючи те, що ОСОБА_3 хоч і вчинив кримінальне правопорушення за необережності, однак з проявом злочинної самовпевненості, оскільки останній керував автомобілем в стані наркотичного сп`яніння, що також мало вплив на швидкість його реакції, чим проявив байдуже ставлення до життя, здоров`я та безпеки людини, що згідно Конституції України є найвищими соціальними цінностями.

При цьому, суд зазначає, що ОСОБА_3 мав об`єктивну і реальну можливість припинення загрози безпеці дорожнього руху, створеної власними необережними діями, та недопущення дорожньо-транспортної події, за відсутності перешкод будь-якого характеру.

За таких обставин, суд вважає, що призначення ОСОБА_3 додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, за встановлених обставин зможе забезпечити реалізацію цілей покарання та не вплине негативно на сприйняття суспільством необхідності дотримуватися Правил дорожнього руху.

Тому, суд вважає, що до обвинуваченого слід застосувати додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у межах строку, визначеного санкцією ч.1 ст.286-1 КК України.

Постановою слідчого від 04.04.2024 року, речовим доказом у справі визнано автомобіль марки «Honda M-NV TOP» реєстраційний номер НОМЕР_3 .

Постановою слідчого від 10.04.2024 року, речовим доказом у справі визнано компакт-диск отриманий шляхом виготовлення копій у магазину «Копійка» з відеозаписом факту ДТП від 03.04.2024, що мала місце за адресою: м.Одеса, вул.Ільфа і Петрова, 53.

Вирішуючи питання про речові докази, суд, виходячи з положень ст.100 КПК України вважає необхідним після набрання вироком законної сили, речові докази по справі: автомобіль марки «Honda M-NV TOP» реєстраційний номер НОМЕР_3 – повернути власнику; компакт-диск отриманий шляхом виготовлення копій у магазину «Копійка» з відеозаписом факту ДТП від 03.04.2024, що мала місце за адресою: м.Одеса, вул.Ільфа і Петрова, 53 – зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Відповідно до довідок про витрати на проведення судових експертиз, процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні складають 18174 гривні 72 копійки.

Згідно з ч.1 ст.126 КПК України питання щодо процесуальних витрат суд вирішує у вироку суду або ухвалою.

Пунктом 3 ч.1 ст.118 КПК України встановлено, що процесуальні витрати складаються, зокрема, із витрат, пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.

Вирішуючи питання щодо оплати процесуальних витрат, суд вважає за необхідним стягнути з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експертів, відповідно до ч.2 ст.124 КПК України.

Крім того, до суду подано цивільний позов ОСОБА_9 в інтересах малолітньої ОСОБА_8 про відшкодування обвинуваченим ОСОБА_3 матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, який було прийнято до розгляду судом, та який повністю визнано обвинуваченим.

Вирішуючи питання про задоволення цивільного позову ОСОБА_9 на суму 40 049, 08 гривень матеріальної шкоди та 150 000, 00 гривень моральної шкоди, суд враховуючи документально підтвердженні витрати та уже добровільно відшкодовані обвинуваченим витрати, вважає, що він підлягає частковому задоволенню та стягненню з ОСОБА_3 відповідно до вимог ст.1166 ЦК України, 1 549, 08 гривень матеріальної шкоди, та враховуючи вимоги розумності та справедливості суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого в рахунок відшкодування моральної шкоди 70 000, 00 гривень.

Під час досудового розслідування відносно обвинуваченого ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту, строк якого сплив 28.08.2024 року, проте судом даний запобіжний захід не продовжувався.

Ухвали про арешт майна в матеріалах справи відсутні.

Керуючись ст.ст.100, 124, 174, 337, 370, 371, 373-376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати не відбуту ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , частину покарання, призначеного вироком Малиновського районного суду міста Одеси від 03.08.2023 року та остаточно визначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 1 (один) місяць з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 4 (чотири) роки.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту його фактичного затримання в порядку виконання вироку.

Також зарахувати в строк відбуття покарання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання його під цілодобовим домашнім арештом в період з 28.06.2024 року по 28.08.2024 року із розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі, відповідно до ч.7 ст.72 КК України

Після набрання вироком законної сили, речові докази по справі, а саме: автомобіль марки «Honda M-NV TOP» реєстраційний номер НОМЕР_3 – повернути власнику; компакт-диск отриманий шляхом виготовлення копій у магазину «Копійка» з відеозаписом факту ДТП від 03.04.2024, що мала місце за адресою: м.Одеса, вул.Ільфа і Петрова, 53 – зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експертів в розмірі 18174 гривні 72 копійки.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_9 в інтересах малолітньої ОСОБА_8 в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди 1 549, 08 гривень та в рахунок завданої моральної шкоди 70 000, 00 гривень.

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд міста Одеси протягом 30 днів з моменту проголошення.

Суддя ОСОБА_1