Рішення від 18 червня 2026 р. у справі №947/4381/26 — Київський районний суд м. Одеси

_____________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 947/4381/26

Провадження № 2/947/2158/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2026 року Київський районний суд у складі:

головуючого судді - Огренич І.В.

за участю секретаря – Коростій М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом КП «Теплопостачання міста Одеси» (65029, м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію, -

ВСТАНОВИВ:

КП «Теплопостачання міста Одеси» звернулось до суду з позовом та просить стягнути з відповідачів у солідарному порядку заборгованість за теплову енергію в розмірі 55429,13 гривень, яка виникла станом на 01.06.2023 року, посилаючись на те, що відповідачі які мешкають в квартирі АДРЕСА_2 та є споживачами теплової енергії, не виконують своїх обов`язків по сплаті наданих їм послуг, чим порушуються права комунального підприємства, а тому позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом. Також позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідачів судових витрат у розмірі 3328 гривень.

Відповідно до ч.2 ст.19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами позовного провадження у порядку загального або спрощеного провадження.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 02.03.2026 провадження по справі було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, що передбачено ст.ст.274-279 ЦПК України, оскільки дана справа підпадає під ознаки малозначної справи.

Засвідчена належним чином копія ухвали про відкриття провадження у справі від 02.03.2026 та копія позовної заяви з додатками надсилалася судом на адресу: АДРЕСА_3 . Відзив на позовну заяву, заяви з процесуальних питань від ОСОБА_1 до суду не надходили.

Представник ОСОБА_2 – адвокат Ричков М.Ю. надав до суду відзив в якому зазначив, що оскільки судовим рішенням у справі № 947/23578/20, що набрало законної сили, встановлено преюдиційний факт вимушеного непроживання ОСОБА_2 у спірній квартирі, то покладення на нього обов`язку з оплати послуг, якими він фактично був позбавлений можливості користуватися, є безпідставним та прямо суперечить положенням ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов КП «Теплопостачання міста Одеси» задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово - комунальних послуг належать: послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово- комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово- комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений статтею 7 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором, крім того, споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до п.13 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року № 2189-VIII споживачем житлово-комунальних послуг є індивідуальний або колективний споживач.

В п.6 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» зазначено, що індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Таким чином, виходячи із Закону України «Про житлово - комунальні послуги», для визначення відповідача споживачем послуг, необхідно три складових, а саме: щоб відповідач був власником нерухомого майна, користувався об`єктом нерухомого майна та отримував житлово-комунальні послуги для власних потреб.

Судовим рішенням у справі № 947/23578/20, що набрало законної сили, встановлено преюдиційний факт вимушеного непроживання ОСОБА_2 у спірній квартирі, крім того рішення Київського районного суду м.Одеси по справі №947/5844/26 визнано ОСОБА_2 такою, що втратила право на квартиру АДРЕСА_2 , оскільки не проживала в спірній квартирі з 2019 року.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Згідно з вимогами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Вимогами ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно приписів ст. 80 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Нормою ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

При таких обставинах та враховуючи не доведеність заявлених позовних вимог, суд вважає вимоги КП «Теплопостачання міста Одеси» такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України вимоги щодо стягнення судового збору також задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.4, 10, 12, 13, 18, 19, 81, 141, 178, 187, 211, 247, 258, 259, 273, 274-279, 280-282 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя І. В. Огренич