Рішення від 17 червня 2026 р. у справі №495/4084/26 — Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/4084/26

Номер провадження 2/495/3523/2026

18 червня 2026 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючої одноособово судді - Шевчук Ю.В.,

при секретарі судового засідання Тюпи Є.С..

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду суду в м. Білгород-Дністровському в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Білгород-Дністровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту батьківства, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Білгород-Дністровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту батьківства».

Короткий зміст та обґрунтування позову

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 тривалий час перебували у фактичних шлюбних відносинах, без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство та були пов`язані спільним побутом. Від спільного проживання ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась донька ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 21 листопада 2006 року, видане Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Хмельницького міськрайонного управління юстиції, актовий запис №2675. В актовому записі про народження відомості про батька доньки, були внесені у відповідності до ст.135 СК України, зі слів позивача, оскільки на момент народження доньки сторони по справі не перебували у зареєстрованому шлюбі та ними не була подана спільна заява. Згідно довідки Козацького ліцею Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області №01-27/02 від 29.01.2026 дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно наказу №15/у від 01.09.2016, з 01.09.2016 була зарахована до 1 класу Казацької загальноосівньої школи І-ІІІ ступенів, після закінчення 5 класу дитина вибула до Вишгородської спеціальної школи «Сузіря» 03.03.2021, наказ №03/у від 03.03.2021. Відповідно до довідки Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області №11.1-10/49 від 06.02.2026 дитина ОСОБА_3 , з 01.09.2016 проживала без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 . В свою чергу відповідач визнає своє батьківство по відношенню до дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , завжди вважав її рідною дитиною, ніколи не заперечував факту свого батьківства відносно дитини та у нього ніколи не викликало сумніву щодо свого батьківства. Після народження доньки, відповідач ОСОБА_2 як батько постійно піклувався та спілкувався з донькою, як і до теперішнього часу, проводив час, цікавився її особистим життям, станом здоров`ям та успіхами, брав участь у її навчанні та вихованні, виявляв інтерес та надавав матеріальну допомогу. Офіційне визнання відповідача батьком дитини буде відповідати інтересам самої дитини. На підставі чого, позивач звернулась до суду з зазначеним позовом та просить визнати відповідача батьком дитини та внести відповідні зміни до актового запису про народження дитини.

Рух справи у суді

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 26.05.2026 провадження у справі відкрито в порядку загального позовного провадження та призначено підтоговче судове засідання.

Позивач в підготовче судове засідання не зявилась, але надала заяву про розгляд справи у її відсутність, вимоги позову підтримала в повному обсязі посилаючись на обставини які зазначені в позові та просила задовольнити.

Відповідач в підготовче судове засідання не зявився, але надав заяву про розгляд справи у його відсутність, не заперечував проти задоволення позову.

Представник Білгород-Дністровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з`явився.

Відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

За змістом ч.1 ст.206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Положенням ч.3 та ч.4 ст.200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому ст.206 цього Кодексу.

Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Положеннями ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідно ст.81 ЦПК Україникожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Згідно частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Фактичні обставини встановлені судом, позиція суду та нормативно-правове обґрунтування

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 тривалий час перебували у фактичних шлюбних відносинах, без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство та були пов`язані спільним побутом.

Від спільного проживання ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін по справі народилась донька ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 21 листопада 2006 року, видане Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Хмельницького міськрайонного управління юстиції, актовий запис №2675.

В актовому записі про народження відомості про батька дитини, були внесені у відповідності до ст.135 СК України, якою визначено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Отже, запис про батька дитини ОСОБА_3 був вчинений на підставі ч.1 ст.135 СК України, зі слів позивача, оскільки на момент народження та реєстрації народження дитини, позивач з відповідачем не перебували у зареєстрованому шлюбі та ними не була подана спільна заява.

Згідно довідки Козацького ліцею Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області №01-27/02 від 29.01.2026 дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно наказу №15/у від 01.09.2016, з 01.09.2016 була зарахована до 1 класу Казацької загальноосівньої школи І-ІІІ ступенів, після закінчення 5 класу дитина вибула до Вишгородської спеціальної школи «Сузіря» 03.03.2021, наказ №03/у від 03.03.2021.

Відповідно до довідки Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області №11.1-10/49 від 06.02.2026 дитина ОСОБА_3 , з 01.09.2016 проживала без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_2 визнає своє батьківство по відношенню до дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , завжди вважав її рідною дитиною, ніколи не заперечував факту свого батьківства відносно дитини та у нього ніколи не викликало сумніву щодо свого батьківства. Після народження доньки, відповідач ОСОБА_2 як батько постійно піклувався та спілкувався з донькою, як і до теперішнього часу, проводив час, цікавився її особистим життям, станом здоров`ям та успіхами, брав участь у її навчанні та вихованні, виявляв інтерес та надавав матеріальну допомогу.

Рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах реєстрації актів цивільного стану (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

У постанові від 16.05.2018 у справі № 591/6441/14-ц Верховний Суд дійшов висновку, що СК України не визначає будь-яких особливостей предмету доказування у такій категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.

Слід зазначити, що висновок експертизи з питання походження дитини є одним з ключових доказів, який підлягає оцінці судом у сукупності з іншими доказами у справі, оскільки жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (постанова Верховного Суду від 05.03.2025 у справі №487/4523/23).

Для з`ясування факту батьківства необхідним є застосування спеціальних знань, зокрема призначення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи.

Таким чином, висновок судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи має важливе значення в процесі дослідження факту батьківства.

В матеріалах справи наявний висновок молекулярно-генетичної експертизи №HID26-004024/С1F1 від 15.05.2026, відповідно до якого ймовірність батьківства ОСОБА_2 відносно ОСОБА_3 становить 99,999999999%.

Указаний висновок експерта жодна із сторін спору не ставила під сумнів.

Отже, наявний у справі висновок молекулярно-генетичної експертизи №HID26-004024/С1F1 від 15.05.2026, є належним, допустимим, достовірним та достатнім в розумінні статей 76 80 ЦПК України.

Крім того суд також враховує пояснення учасників справи, які фактично не заперечують факт біологічного батьківства ОСОБА_2 відносно ОСОБА_3 .

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 Сімейного кодексу України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

За змістом статті 121, частини 1 статті 122 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Згідно ст. 7 Конвенції про права дитини, дитина, наскільки це можливо, має право знати своїх батьків.

Згідно вимог ст.125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини, за рішенням суду.

Відповідно до ст.128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 СК України, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.

Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 СК України.

Відповідно до ст.135 СК України, при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Згідно з п.7, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3 у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст. 135 СК. Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун (піклувальник) дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття, а факту материнства - батько й інші перелічені особи. Усі вони беруть участь у справі як заявники, а органи опіки та піклування й інші особи (залежно від обставин справи) - як заінтересовані особи. Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.

В третьому абзаці п.13 Постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1995 №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»зазначено, що факт батьківства може бути встановлено за наявності однієї з таких обставин: 1) спільне проживання батьків дитини і ведення ними спільного господарства, яке не припинилось до її зачаття; 2) спільне виховання дитини; 3) спільне утримання дитини; 4) докази, що з вірогідністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №591/6441/14-ц (провадження №61-6030св18) зазначено, що: «щодо предмету доказування у даній категорії справи, то СК України будь-яких особливостей не визначає. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи».

Згідно ст.134 СК України, на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Відповідно до п.п.20 п. 1 Розділу ІІІ «Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні» затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Пунктом 2.13.1. «Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України 12 січня 2011 року № 96/5, передбачено, що підставою для внесення змін в актовий запис цивільного стану є в тому числі рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька, матір дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Відповідно до п.2.16.4 Розділу ІІ «Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України 12 січня 2011 року № 96/5, на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із частинами першою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Висновок суду

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності та враховуючи визнання відповідачем свого батьківства щодо дитини, що не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає за необхідне заявлені позовні вимоги щодо визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини задовольнити.

Керуючись ст. 4, 12-13, 200, 206, 211, 247, 258, 259, 263, 265, 268, 354 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Білгород-Дністровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту батьківства - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 біологічним батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , біологічною матір`ю якої є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Зобов`язати Міський відділ реєстрації актів цивільного стану Хмельницького міськрайонного управління юстиції, внести зміни до актового запису про народження №2675 від 21 листопада 2006 року, складений Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Хмельницького міськрайонного управління юстиції, в якому змінити прізвище дитини з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 », по батькові з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 », в графі «відомості про батька» зазначити батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи,якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Юлія ШЕВЧУК